Рішення № 138711422, 04.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/411/26

Провадження № 2/156/389/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання - Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №7731641 від 02.06.2025, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, у загальному розмірі 21162,00 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Відповідач умови вказаного договору не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

У відзиві на позовну заяву позивач визнав позовні вимоги в частині основного боргу у розмірі 6 979,00 грн, вказавши, що кредитні кошти витратив на лікування. Водночас щодо стягнення комісії та неустойки заперечив, посилаючись на наявність у нього статусу УБД, п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19. Окрім цього, відповідач наголосив, що на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.

На вказаний відзив представником позивача було подано відповідь на відзив, у якій позивач наголосив на законності укладеного договору. Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач був зобов`язаний звернутись до фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи, однак цього не зробив. Також зазначав, що відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору, у тому числі погодився сплачувати комісію за обслуговування кредиту.

У судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, у заявах по суті справи просили розглядати справу без їх участі.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що між первісним кредитором (ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 02.06.2025 укладено кредитний договір № 7731641 (в електронній формі).

Відповідно до умов вказаного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 7 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до умов договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі.

Сума кредиту становить 7 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів, тобто до 28.05.2026.

Договором передбачено нарахування комісії за обслуговування кредиту, а також нарахування неустойки (штрафу, пені) у разі неналежного виконання зобов`язань.

Договір про споживчий кредит підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що був ознайомлений з усіма його умовами та отримав його електронний примірник.

Факт зарахування коштів у сумі 7 000,00 грн на картковий рахунок позичальника підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Отже, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у сумі 7 000,00 грн. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти на умовах та у строки, передбачені договором.

Також між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24.11.2025 укладено договір факторингу № 24112025 за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7731641 від 02.06.2025 у загальному розмірі 21 162,00 грн.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (будь-яким передбаченим договором способом), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7731641 від 02.06.2025.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Представник позивача вказує, що після відступлення права вимоги ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 21 162,00 грн, з яких: 6 979,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 7 183,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 7 000,00 грн - заборгованість за неустойкою.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 6 979,00 грн вказавши, що кредит був необхідний у зв`язку з лікуванням та реабілітацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що факт отримання коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 979,00 грн підтверджені матеріалами справи та визнаються відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 979,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 7 183,00 грн, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору №7731641 від 02.06.2025 передбачено нарахування винагороди (комісії) за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) у розмірі 22484,00 грн, що розраховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Встановлена п.1.5.2 договору винагорода за обслуговуванням кредиту включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право у будь-який час отримати інформацію про стан свого кредитного рахунку, розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, залишок боргу тощо безкоштовно. Кредитодавець не має права встановлювати плату за надання інформації, обов`язок надання якої покладений на нього законом.

Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постановах від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та від 12 жовтня 2022 року у справі № 522/10531/17, яка в силу ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом, комісія за обслуговування кредиту може бути визнана законною лише у разі, якщо вона стягується за надання конкретної, супутньої послуги, що надається споживачу та не пов`язана з безпосереднім виконанням банком своїх обов`язків.

Забезпечення роботи особистого кабінету, ведення обліку заборгованості, автоматичне розсилання SMS-повідомлень з нагадуванням про платіж та телефонне консультування є внутрішньою організаційною діяльністю самого кредитодавця, яка здійснюється ним у власних інтересах для контролю за поверненням коштів. Такі дії не є самостійною послугою, що замовляється чи споживається позичальником у розумінні цивільного законодавства.

Крім того, встановлений п.1.5.2 договору механізм розрахунку комісії (14.60% від початкової суми кредиту щомісяця) створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що прямо суперечить ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони включення до договорів несправедливих умов.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки пункт 1.5.2 договору суперечить імперативним нормам ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», дана умова є нікчемною з моменту укладення договору і не породжує жодних правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з її недійсністю (ст.216 ЦК України).

Враховуючи нікчемність умови договору про встановлення комісії за обслуговування кредиту, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за такою комісією у розмірі 7183,00 грн є безпідставними, протиправними та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.01.2024.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 , станом на день укладення кредитного договору (02.06.2025), уже мав офіційний статус учасника бойових дій, на нього в силу прямої вказівки закону повністю поширюється дія пільги щодо заборони нарахування неустойки.

Вказана норма має імперативний характер і встановлює пільгу в силу самого лише наявного статусу особи. Доводи позивача про неповідомлення кредитора про наявність у нього статусу УБД судом відхиляються, оскільки закон не пов`язує дію цієї пільги з обов`язком попереднього повідомлення кредитора.

Крім того, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 7 000,00 грн задоволенню не підлягають.

За наведеного, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 979,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, якою визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, пільга щодо звільнення УБД від сплати судового збору не застосовується, оскільки даний спір не стосується захисту порушених прав самого ОСОБА_1 .

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено на суму 6 979,00 грн із заявлених 21 162,00 грн (що становить 32,98% від загальної суми позову), на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 878,03 грн (6 979,00 / 21 162,00 х 2 662,40 = 878,03 грн).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) за кредитним договором №7731641 від 02.06.2025 у розмірі 6 979 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог (про стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 7 183,00 грн та неустойки у розмірі 7 000,00 грн) - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 03 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Суддя Н.Н. Комзюк