Ухвала суду № 138711224, 03.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10249/25

н/п 2-п/953/120/26

УХВАЛА

"03" серпня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 у справі № 953/10249/25 за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення, прийняте 03.12.2025 Київським районним судом м. Харкова у справі № 953/10249/25.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 червня 2026 року справу розподілено головуючому судді Зубу Г.А.

10.06.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 у справі № 953/10249/25 за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без руху.

Копію ухвали суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху заявнику надіслано на електронну пошту, вказану ним у поданій заяві, яка доставлена до електронної скриньки 15 червня 2026 року о 10:33:16 год.

При цьому суд враховує, якщо учасник надав суду електронну пошту, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувались судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною в постанові ВС від 27 квітня 2023 року у справі №727/474/16-ц (провадження №61-8157св22), від 26 квітня 2023 року у справі №127/32270/21 (провадження №61-12567св22), від 20 січня 2023 року № 465/6147/18 (провадження №61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 (провадження №61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22 (провадження №61-7107св22).

Також суд вважає, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна пошта, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення (постанова ВС від 28 квітня 2023 року у справі №904/272/22).

Крім того, 03.07.2026 на адресу заявника, яка зазначена ним в заяві про перегляд заочного рішення, повторно направлено копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2026 про залишення без руху заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявнику ОСОБА_1 08.07.2026 вручено зазначену ухвалу особисто під підпис.

Разом з цим, у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Копію ухвали суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху заявнику надіслано на електронну пошту, вказану ним у поданій заяві, яка доставлена до електронної скриньки 15 червня 2026 року о 10:33:16 год.

03.07.2026 на адресу заявника, яка зазначена ним в заяві про перегляд заочного рішення, повторно направлено копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2026 про залишення без руху заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявнику ОСОБА_1 08.07.2026 вручено зазначену ухвалу особисто під підпис.

Так, відповідач у встановлений законом строк недоліки заяви не усунув.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Протягом всього часу перебування заяви про перегляд заочного рішення у суді, недоліки такої не усунуто, з клопотанням про продовження строку відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України, для усунення недоліків заяви, відповідач до суду не звертався, з матеріалами справи не знайомився, рухом такої не цікавився.

Оскільки відповідач станом на 03.08.2026 не виконав вимоги, зазначені в ухвалі суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху, недоліки такої не усунув, тому матеріали заяви про перегляд заочного рішення слід вважати неподаними та повернути заявнику.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 285 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 у справі № 953/10249/25 за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ