Рішення № 138711003, 04.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1171/26

провадження № 2-о/619/75/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 серпня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

присяжних Висоцької Н.В.,

Єрмолович О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Булах С.М.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлим,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою, у якій просить оголосити військовослужбовця, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загиблим (померлим), під час виконанням обов`язків військової служби у період дії воєнного стану, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини та забезпечуючи здійснення захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, місце загибелі (смерті): населений пункт Гєоргіївка Покровського району Донецької області, дата загибелі смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заява обґрунтована тим, що на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу в рамках мобілізації. Відповідно до сповіщення сім?ї №51 від 04.10.2024, сповіщено, що солдат ОСОБА_6 , зник безвісті 23.09.2024 в населеному пункту Георгіївка Донецької області під час виконання бойового завдання. Відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221270000372 від 07.10.2024 за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, органом досудового розслідування є відділення поліції №2 Богодухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Представником заявника, спрямовано запити до відповідних установ та отримано відповіді, а саме: спрямовано запит до Національного інформаційного бюро, з метою встановлення чи перебуває ОСОБА_6 у списку громадян України, які підлягають обміну. Долучено відповідь, згідно якої про ОСОБА_6 , внесені до реєстру НІБ, однак наразі інформацією по зазначеній особі НІБ не володіє. Крім того спрямовано запит до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України, яким внесені відомості про ОСОБА_6 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Згідно з Витягу із наказу №4635 від 24.10.2024, встановлено: «що згідно рапорту командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 від 24.09.2024 за вихідним № 24792 стало відомо, що близько 19:30 години 23.09.2024, під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Георгіївка Покровського району Донецької області, внаслідок ураження скидами боєприпасів з ворожих БПЛА під час заходу на позиції було втрачено зв`язок із стрільцем помічником гранатометником 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 . У подальшому впродовж 23.09.2024 по 09.10.2024 місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_6 встановити не вдалось. Таким чином, військовослужбовця, який не повернувся до підрозділу внаслідок ймовірних бойових ушкоджень, необхідно вважати зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни. Враховуючи викладене, заявник звернулася до суду з визнанням військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , загиблим (померлим) під час участі в бойових діях, по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, дата загибелі (смерті) ІНФОРМАЦІЯ_5 , з визначенням місця загибелі (смерті) н.п. Георгіївка Донецької області. Визнання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загиблим (померлим) заявнику потрібно для оформлення права на спадщину, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації загибелі (смерті) в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій. Батьки ОСОБА_6 : батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (померла), діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , цивільна дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інших близьких родичів або осіб, які могли б бути заінтересованими у справі, заявнику та представнику не відомі.

Ухвалою від 03.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

18.03.2026 представник Міністерства оборони України Ляшенко О.О. надав до суду пояснення, у яких просив прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану.

20.03.2026 представник заявника ОСОБА_5 подав заперечення на письмові пояснення представника Міністерства оборони України Ляшенко О.О.

Представник заявника Гончарова В.В. в судовому засіданні просила задовольнити заяву з підстав зазначених у поданій заяві.

Заявник, ОСОБА_2 просила задовольнити подану заяву.

У судове засідання представник заінтересованої особи Міністерства оборони України не з`явився, у своїх письмових поясненнях просив розглядати праву без його участі.

У судове засідання представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_3 не з`явився, у поданій до суду заяві просив розглядати справу без участі представника.

У судове засідання представник заінтересованої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився, у поданих до суду письмових поясненнях просив розглядати справу без їх участі, вказавши, що заперечень не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00057703295 від 14.04.2026 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його батьками зазначені: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_8 .

Крім того з наданої відповіді Першого відділу ДРАЦС у м. Харкові від 20.03.2026 вбачається, що актового запису про шлюб, складеного на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявлено.

ОСОБА_2 , звернулася до суду є в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Згідно з Витягу із наказу №4635 від 24.10.2024, встановлено: «що згідно рапорту командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 від 24.09.2024 за вихідним № 24792 стало відомо, що близько 19:30 години 23.09.2024, під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Георгіївка Покровського району Донецької області, внаслідок ураження скидами боєприпасів з ворожих БПЛА під час заходу на позиції було втрачено зв`язок із стрільцем помічником гранатометником 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 . У подальшому впродовж 23.09.2024 по 09.10.2024 місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_6 встановити не вдалось. Таким чином, військовослужбовця, який не повернувся до підрозділу внаслідок ймовірних бойових ушкоджень, необхідно вважати зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни.

Відповідно до сповіщення №51 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомлено, що солдат ОСОБА_6 зник безвісти 23.09.2024 в н.п. Георгіївка Донецької області, виконуючи бойове завдання.

Відповідно до Витягу з ЄРДР №12024221270000372 від 07.10.2024 внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України. Короткий виклад обставин: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти 23.09.2024 в населеному пункті Георгіївка Донецької області.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241230-3466 від 30.12.2024 сформованого Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 12.12.2024.

Згідно виписки з реєстру оборонців, які перебувають у полоні держави-агресора від 12.02.2026 №06-06/7908 щодо ОСОБА_6 відсутня інформація щодо перебування в полоні.

Згідно відповіді Першого відділу ДРАЦС у м. Харкові від 24.06.2026 №2100/23.15-18/3106/26/ВС/23.15 перевіркою облікових даних архівного фонду відділу актового запису про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявлено.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про оголошення фізичної особи померлою.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року в справі №910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Суд враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі): - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; - бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); - воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; - район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом».

Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) дійшла висновку, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила.

Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Матеріали справи свідчать про те, що заявник ОСОБА_2 звернулася до даною заявою в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 .

Батько ОСОБА_6 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_6 ).

Мати ОСОБА_6 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_7 ).

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102 від 24.02.2022 , введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин, який триває і по цей час.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оборону України» N0 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року з відповідними змінами та доповненнями, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Георгіївка Покровського району Донецької області, внаслідок ураження скидами боєприпасів з ворожих БПЛА під час заходу на позиції було втрачено зв`язок із стрільцем помічником гранатометником 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 . У подальшому впродовж 23.09.2024 по 09.10.2024 місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_6 встановити не вдалось.

Станом на теперішній час місцезнаходження ОСОБА_6 невідоме, жодних достовірних відомостей, які б спростували факти його загибелі під час бойових дій не надходило, розшук результатів не дав. Також відсутня інформація про перебування ОСОБА_6 в полоні.

Суд також враховує актуальну постанову Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 405/6164/24 (провадження № 61-14187св25).

З Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 вбачається, що Мар`їнська міська територіальна громада Покровського району Донецької області (UA14160130000011561), до якої належить с. Георгіївка, де з 24.02.2022 по 16.01.2025 тривали активні бойові дії, з 17.01.2025 є тимчасово окупованої рф територією України.

Зазначене свідчить про наявність високої ймовірності загибелі військовослужбовця ОСОБА_6 поблизу н.п. Георгіївка Покровського району Донецької області за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

З огляду на викладене, зважаючи на те, що заявник не має іншої можливості, окрім, як в судовому порядку, встановити факт смерті ОСОБА_6 , під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації, на основі з`ясованих обставин справи суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимоги її законні, обґрунтовані та підтверджені письмовими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 244, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 308, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлим задовольнити.

Оголосити військовослужбовця, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загиблим (померлим), під час виконанням обов`язків військової служби у період дії воєнного стану, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини та забезпечуючи здійснення захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, місце загибелі (смерті): населений пункт Гєоргіївка Покровського району Донецької області, дата загибелі смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

заявник: ОСОБА_2 , що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .

заінтересовані особи:

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, адреса: 03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ, будинок 6,ЄДРПОУ 00034022;

військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 ;

ПЕРШИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ХАРКОВІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІ, адреса: 61058, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 61, ЄДРПОУ 23320813.

Повний текст рішення виготовлено 04.08.2026

Суддя Л. В. Калиновська

Присяжні Н.В. Висоцької

О.М. Єрмолович