Рішення № 138710869, 04.08.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1041/26 Провадження № 2/395/623/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.,

при секретарі Таран С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1018788 від 28.11.2019 року, в сумі: 45420,68 грн., та судові витрати, витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.11.2019 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1018788, згідно з умовами якого відповідач отримала 14999 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 1018788 від 28.11.2019 р.) Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1018788 від 28.11.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 45420,68 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 14249,05 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 21872,25 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 1799,88 грн. 4. заборгованість по штрафах/пені становить - 7499,5 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 19578133/2054 від 01.04.2026 р.

02.07.2026 року до суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивач не визнає, позов вважає необґрунтованим, не доведеним належними та допустимими доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню, в задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає, що має бути відмовлено.

20.07.2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких просив суд прийняти додаткові пояснення до розгляду; позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі; розгляд справи розглядати без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»; результати розгляду заяви направити e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в поданому позові просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, задовольнити позовні вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, проте до суду від представниці позивача надійшла письмова заява, у якій вона просила суд розглядати справу за її відсутності, відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, та надала до суду додаткові пояснення (дебати).

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 28.11.2019 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1018788, згідно з умовами якого відповідач отримала 14999 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 1018788 від 28.11.2019 р.) Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням, та наданою інформацією від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.06.2026 року.

П. 7.1. Кредитного договору № 1018788 від 28.11.2019 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

ОСОБА_1 для отримання кредиту зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті.

ОСОБА_1 підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1018788 від 28.11.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 45420,68 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 14249,05 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 21872,25 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 1799,88 грн. 4. заборгованість по штрафах/пені становить - 7499,5 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 19578133/2054 від 01.04.2026 р.

Суд враховує, що пунктами 1.3-1.6 договору про надання споживчого кредиту № 1018788 визначено, що сума кредиту складає 14 999,00 грн. Строк кредиту 30 днів з 28.11.2019 року. Дата повернення кредиту: 28.12.2019 року. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 2.3.1 Договору, Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, в т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Жодних доказів волевиявлення позичальника на продовження строку кредитування позивачем не надано. Матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем пролонгації строку кредиту.

Саме по собі зазначення у договорі про можливість пролонгації строку кредиту не вказує на продовження сторонами строку користування кредитом, оскільки такий строк визначений п. 1.3. договору.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, нарахування відповідачу процентів за користування кредитом можливе лише за 30 днів, тобто в розмірі 6749, 55 грн. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало доказів відображення зміни умов договору щодо строку кредитування та нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті споживача. Навіть, за умови визнання Відповідачем кредитних правовідносин, ТОВ «Мілоан» мало право на нарахування відповідачці процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3. договору.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунковокасове обслуговування).

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 1.5.1 наданого спірного договору, комісія за надання кредиту становить 1799,88 грн. З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Товариству, пов`язані з наданням кредиту, розрахунково-касовим обслуговуванням, Товариством в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які Товариством встановлена комісія за надання кредиту.

За таких обставин, положення пункту 1.5.1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки надання кредиту, розрахунково-касове обслуговування це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За таких обставин, положення про сплату позичальником комісії за надання кредиту є нікчемними, то позовна вимога про стягнення комісії є також необґрунтованою.

Щодо стягнення пені, суд враховує наступне, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (який набув чинності 17 березня 2022 року) внесено зміни до трьох нормативних актів, що стосуються регулювання кредитних правовідносини: ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356), доповнено пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За таких обставин, суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 1018788 від 28.11.2019 року в сумі: 21748,55 грн., яка складається з простроченої заборгованість за сумою кредиту, що становить - 14249,05 грн.; простроченої заборгованості за сумою відсотків, що становить - 6749,55 грн.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 47,88 % (21748,55 х 100 /45420,68), судовий збір слід стягнути в розмірі 1274,76 грн. (2662,40 х 47,88 % : 100).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу складають 8000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат у справі, суду надано: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, копія акту № Д/22957 від 14.04.2026 року про надання послуг; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 47,88 % (21748,55 х 100 /45420,68), витрати на правничу допомогу слід стягнути в розмірі 3830,40 грн. (8000 х 47,88 % : 100).

Враховуючи викладене, у відповідності до ст. 1054, 1077-1086 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 280, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 1018788 від 28.11.2019 року в розмірі 21748 (двадцять одна тисяча сімсот сорок вісім) гривень 55 копійок та судовий збір у розмірі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні 76 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3830 (три тисячі вісімсот тридцять) гривень 40 копійок, а всього стягнути 26853 (двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят три) гривні 71 копійку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 04 серпня 2026 року.