Рішення № 138710651, 04.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1348/26

Провадження № 2/352/1267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

29.05.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.02.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3241614729-203078, за умовами якого позичальник отримала грошові кошти в сумі 5000 грн у позику строком на 20 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,95% в день.

07.03.2023 року на підставі договору №07/03/2023 про відступлення прав вимоги, який укладений між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та ТОВ «Коллект центр», останній набув право вимоги за договором № 3241614729-203078 в загальному розмірі 6 960 грн, боржником за яким є ОСОБА_1 .

В подальшому 10.03.2025 року ТОВ «Коллект центр» та позивач уклали договір 10-03/26 про відступлення прав вимоги за договорами, в тому числі і за кредитним договором № 3241614729-203078, боржником за яким є відповідач в загальній сумі 6960 грн.

Крім цього, 17.11.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір № 4748845 за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 4000 грн у позику строком на 15 днів, тобто до 02.12.2021 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3% в день та 5 % в день в залежності від умов договору. Комісія за надання кредиту 1160 грн.

25.07.2024 було укладено договір № 25-07/24 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4748845. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4748845 в загальному розмірі 7106.72 грн.

19.02.2022 між ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3253779 за умовами якого відповідач отримала кошти у позику в розмірі 15000 грн строком на 45 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі з 1 по 30 день 1,9900%, з 31 по 45 день 4% в день.

30.01.2023 було укладено договір № ФК28-01/30/1 відповідно до якого ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3253779.

В подальшому 01.12.2025 було укладено договір № 01-12/25 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3253779. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3253779 в загальному розмірі 16194 грн.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 30260,72 грн та судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої, відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 11.06.2026 року. Правом на подання відзиву не скористалася.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 03.06.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 21.02.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» укладено договір позики №3241614729-203078 «Проста позика», у відповідності до умов якого відповідач отримала у кредит грошові кошти в сумі 5000 грн на строк 20 днів з процентною ставкою 1,95% в день. Дата повернення позики 13.03.2022 року.

Згідно п. 2.5 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором H3YM7KZ2, відправлено «21» лютого 2022 року (доказ в електронному вигляді).

У додатку №1 до договору міститься графік розрахунків, у якому зазначено дату видачі кредиту 23.02.2022 року, дату повернення кредиту 13.03.2022 року, чиста сума кредиту 5000 грн, проценти за користування кредитом 1960 грн, Реальна річна процентна ставка - 41723.08%, Загальна вартість кредиту 6960 грн (доказ в електронному вигляді).

Видача кредиту у розмірі 5000 грн відповідачу вказано у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», що було надано ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС», в тому що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-130 від 25.05.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Платник: ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС», Номер транзакції 34546-03111-34123, сума переказу 5000 грн, Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 платіжної картки отримувача RAIFFEISEN BANK, Призначення переказу Переказ для позики 3241614729-203078 (доказ в електронному вигляді).

З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що 21.02.2022 року боржнику ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 5000 грн, нарахування відсотків здійснювалось за період з 22.02.2022 року по 13.03.2022 року. Заборгованість за тілом кредиту відповідно до розрахунку 5000 грн, за відсотками 1960 грн, боржником не сплачувались кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом (доказ в електронному вигляді).

07.03.2023 року на підставі договору №07/03/2023 про відступлення прав вимоги, який укладений між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та ТОВ «Коллект центр», останній набув право вимоги за договором № 3241614729-203078 в загальному розмірі 6960 грн, боржником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників за вказаним договором про відступлення права вимоги.

В подальшому 10.03.2026 року ТОВ «Коллект центр» та позивач уклали договір 10-03/26 про відступлення прав вимоги за договорами, в тому числі і за кредитним договором № 3241614729-203078, що зазначений в реєстрі боржників, боржником за яким є відповідач в загальній сумі 6960 грн (доказ в електронному вигляді).

17.11.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір № 4748845. Згідно п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

У п. 1.2. договору зазначена сума (загальний розмір) кредиту - 4000.00 грн. Згідно п. 1.3. кредит надається строком на 15 днів з 17.11.2021 (строк кредитування). У відповідності до п. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 02.12.2021.

Пунктом 1.5.1. передбачена комісія за надання кредиту: 1160 грн., яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Згідно п. 1.5.2. проценти за користування кредитом: 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6. встановлена стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього договору.

У п. 2.3.1.1. договору передбачена пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту) (п.2.3.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.4.4. договору позичальник має право достроково повернути кредит у повному обсязі або частково.

Згідно довідки про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір № 4748845 від 17.11.2021 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): U84586 (доказ в електронному вигляді).

На підтвердження видачі кредиту за договором № 4748845 в розмірі 4000 грн позивачем надана квитанція від 17.11.2021 року про переказ коштів власнику платіжної картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 (доказ в електронному вигляді).

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4748845, боржником за яким є ОСОБА_1 , 17.11.2021 року надано кредит в розмірі 4000 грн та нараховано комісію за надання кредиту 1160 грн,

25.07.2024 було укладено договір № 25-07/24 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4748845. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4748845 в загальному розмірі 7106.72 грн.

19.02.2022 між ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір № 3253779 за умовами якого відповідач отримала кошти у позику в розмірі 15000 грн строком на 45 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі з 1 по 30 день 1,9900%, з 31 по 45 день 4% в день.

Термін повернення кредиту 05.04.2022 року.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором В-148410 (доказ в електронному вигляді).

До договору доданий додаток №1 графік платежів в якому зазначена дата видачі кредиту 19.02.2022 року, дата платежу 05.04.2022 року, чиста сума кредиту 15000 грн, відсотки за користування кредитом 17955 грн, реальна річна процентна ставка 59140,89 % загальна вартість кредиту 32955 грн (доказ в електронному вигляді).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 15000 грн підтверджено квитанцією ТОВ «ФК «Елаєнс» від 19.02.2022 року №49317569 (доказ в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором 3253779 за позичальником ОСОБА_1 рахується заборгованість по тілу кредиту 15000 грн та відсоткам за користування кредитом в розмірі 1194 грн, які нараховано з 19.02.2022 по 22.02.2022 року. Загальний розмір заборгованості становить 16 194 грн (доказ в електронному вигляді).

30.01.2023 було укладено договір № ФК28-01/30/1 відповідно до якого ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3253779 в розмірі 16194 грн, що підтверджується витягом з реєстром боржників до цього договору.

В подальшому 01.12.2025 було укладено договір № 01-12/25 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3253779 у розмірі заборгованості а договором 16 194 грн, про що свідчить витяг з реєстру боржників до цього договору.

Позивач не здійснював нарахування відсотків та інших платежів за кредитними договорами боржником за яким є відповідач.

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що 21.02.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» укладено договір позики №3241614729-203078 «Проста позика», у відповідності до умов якого відповідач отримала у кредит грошові кошти в сумі 5000 грн на строк 20 днів з процентною ставкою 1,95% в день.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 грн підтверджено довідки ТОВ «ПрофітГід» про перерахування суми кредиту.

При цьому, суд бере до уваги те, що позичальник не здійснював погашення заборгованості за кредитом, а первісний кредитор здійснював нарахування відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування 20 днів за ставкою 1,95%. Тому підставною є заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000 грн. Однак, суд зазначає, що заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 1950 грн (5000*1,95%*20днів), на відміну від заявленого до стягнення позивачем 1960 грн. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення на загальну суму 6950 грн.

Крім цього 17.11.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір № 4748845 на підставі якого позичальник отримала кредит у розмірі 4000 грн. строком на 15 днів з 17.11.2021 по 02.12.2021 року.

Як вбачається з відомості про щоденні нарахування за вказаним договором боржником було ініційовано пролонгацію строку дії договору стандартних умовах, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що передбачено п. 2.3.1.2. договору, а в подальшому здійснено пролонгацію на пільгових умовах (п. 2.3.1.1. договору), шляхом сплати частини процентів за кредитом, комісії за управління та обслуговування кредиту, частини тіла кредиту. Відтак загальний строк кредитування збільшився та становив 104 дні. Оскільки відповідачем сплачено в рахунок погашення тіла кредиту 830 грн, тому до стягнення підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 3170 грн. Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то суд, вивчивши розрахунок заборгованості наданий позивачем до позовної заяви вважає, що останній є обґрунтованим. При цьому, суд зазначає, що нарахування відсотків за період з 15.12.2021 по 28.02.2022 року здійснено первісним кредитором за ставкою нижчою від зазначених у договорі та враховано сплату відсотків боржником по договору у загальному розмірі 1726 грн, а відтак, розмір заборгованості за відсотками становить 2776,72 грн.

Окрім цього, кредитний договір передбачає одноразову сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1160 грн, яка відповідачем не була погашена. Наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, а тому така підлягає стягненню з відповідача.

Тому, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення в розмірі 7106,72 грн.

Крім того, судом також встановлено, що 19.02.2022 між ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір № 3253779 за умовами якого відповідач отримала кошти у позику в розмірі 15000 грн строком на 45 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі з 1по30 день 1,9900%, з 31 по 45 день 4% в день. При цьому, судом враховано, що відповідачем не здійснювалось погашення заборгованості за даним кредитом, а відсотки нараховані первісним кредитором за ставкою 1,99% в день протягом лише чотирьох днів. Позивач не здійснював нарахування відсотків чи інших платежів за договором, щодо якого набув право вимоги, а тому суд вважає слушною позовну вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 грн та відсотків за користування кредитом в сумі 1 194 грн. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення на загальну суму 16 194 грн.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 2661,52 гривень судового збору на користь позивача.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 13000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 02.07.2024 року про надання правової допомоги №02-07/2024, укладеного з адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс» , які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:

договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс» (доказ в електронному вигляді).

витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року (доказ в електронному вигляді).

прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (доказ в електронному вигляді).

заявкою на надання юридичною допомоги №517 від 01.04.2026 року (доказ в електронному вигляді).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 13 000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі наведеного, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість в загальному в сумі 30 250 (тридцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 72 коп., з яких: за договором №3241614729-203078 від 21.02.2022 року в сумі: 6 950 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту становить 5 000 (п`ять тисяч) грн, заборгованість за сумою відсотків 1 950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) грн; за договором № 4748845 від 17.11.2021 року заборгованість в загальному розмірі 7 106 (сім тисяч сто шість) грн 72 коп., з яких: 3 170 (три тисячі сто сімдесят) грн заборгованість за тілом кредиту, 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн 72 коп. відсотки за користування кредитом, 1 160 (одна тисяча сто шістдесят) грн комісія за надання кредиту; за договором № 3253779 від 19.02.2022 року в загальному розмірі 16 194 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто чотири) грн, з яких: 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн заборгованість за тілом кредиту, 1 194 (одна тисяча сто дев`яносто чотири) грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одну) грн 52 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ: 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення складене у повному обсязі 04.08.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.