Рішення № 138710276, 04.08.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5818/24

Провадження № 2/191/2190/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківській міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Форощук С.А., за участю секретаря - Вехник С.Л., розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради; треті особи: Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Синельниківської міської ради; ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Синельниківської міської ради про визнання права на приватизацію квартири,

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивача звернулась до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради; треті особи: Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Синельниківської міської ради; ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Синельниківської міської ради про визнання права на приватизацію квартири, в обґрунтування якого зазначено, що на підставі рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 03.02.1979 року Синельниківським ресорним заводом позивачу виданий ордер №45 та контрольний талон на заселення позивача та членів його сім`ї: жінці ОСОБА_5 та донці ОСОБА_6 в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 10.02.1979 року між позивачем та ЖКГ Синельниківського ресорного заводу укладено договір найму житлового приміщення, квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син ОСОБА_7 , який з 24.02.1998 року був зареєстрованим у вказаній квартирі. 04.05.2010 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_2 , від якого народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які з 22.06.2016 року зареєстровані у квартирі за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на час звернення до суду, дружина позивача ОСОБА_5 померла, донька позивача ОСОБА_6 зареєстрована та мешкає за іншою адресою, син позивача ОСОБА_7 оголошений судом померлим. В спірній квартирі залишились зареєстрованими позивач та неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Водночас, фактично з 2021 року в квартирі проживає лише позивач, ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 та її неповнолітні діти після переїхали проживати за іншою адресою: АДРЕСА_2 , де проживають по даний час із чоловіком ОСОБА_2 . Маючи на меті приватизувати квартиру, позивач звернувся до УЖКГ Синельниківської міської ради, водночас отримав відмову, оскільки відсутня згода зареєстрованих у квартирі неповнолітніх (законних представників). Позивач вважає, що ОСОБА_2 та її неповнолітні діти не є його членами родини, в квартирі тривалий час не проживають, тому не мають право брати участь в приватизації. У зв`язку з чим, представниця позивача просить суд визнати за позивачем право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 одноособово.

Представниця позивача надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача територіальної громади Синельниківської міської ради в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі та відсутності заперечень проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи УЖКГ Синельниківської міської ради в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі та відсутності заперечень проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Служби у справах дітей Синельниківської міської ради в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі та висловила заперечення проти задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, надала заперечення проти задоволення позовних вимог, в яких заначила, що в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , буде мати місце порушення прав неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказала, що у період перебування у шлюбі із ОСОБА_7 вони із дітьми проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу, вона разом із донькою ОСОБА_4 переїхала до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому син ОСОБА_3 залишився проживати з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , також донька часто навідувала батька за вказаною адресою, але після повномасштабного вторгнення, нею та ОСОБА_7 було прийнято рішення, щоб діти проживали у приватному будинку, отже ОСОБА_3 , також переїхав за місцем її проживання з донькою, водночас навідував батька постійно, залишався у нього на декілька днів до липня 2022 року коли ОСОБА_7 мобілізувався до лав ЗСУ. У 2023 році позивач звернувся до УЖКГ із заявою про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак отримав відмову, у зв`язку з відсутністю згоди інших зареєстрованих в квартирі членів сім`ї. ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є онуками позивача, є членами його сім`ї та є зареєстрованими у спірній квартирі. Станом на березень 2025 року, під час відсутності батька діти проживали з нею за іншою адресою. Отже, в разі визнання за ОСОБА_1 права на приватизацію одноособово, будуть порушені права неповнолітніх членів сім`ї, які є зареєстрованими у вказаній квартирі. У зв`язку з чим у позові просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 03.02.1979 року виданий ордер №45 та контрольний талон на заселення позивача та членів його сім`ї: жінки ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , копія контрольного талону до ордера долучена до матеріалів справи.

На підставі договору найму житлового приміщення від 10.02.1979 року, позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача ОСОБА_1 народився син ОСОБА_7 , який у період з 04.0.2010 року по 17.08.3021 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 , про що свідчить копія рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 року у справі № 191/1269/21,яка долучена до матеріалів справи. Від зареєстрованого шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_13 мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтвах про їх народження записані батьками.

Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні станом на 23.05.2024 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстровані: позивач ОСОБА_1 , з 20.05.1999 року; син позивача ОСОБА_7 , з 23.02.1998 року; а також є зареєстрованими онуки позивача: ОСОБА_3 , з 22.06.2016 року та ОСОБА_4 з 22.06.2016 року.

Згідно з довідкою АТ Державний ощадний банк від 20.05.2024 року № 103.40/385-89, ОСОБА_1 значиться в списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою реалізації права на приватизацію житла, позивач ОСОБА_1 звернувся до УЖКГ Синельниківської міської ради із відповідною заявою, водночас отримав відповідь від 10.10.2023 року, в якій йому роз`яснений порядок та перелік необхідних документів для приватизації житла., а також вказано, що ним не надані всі необхідні документи, передбачені законодавством, а саме: свідоцтва про народження дітей, зареєстрованих за вказаною адресою, 2010 та 2014 року народження, за неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники, згоду на учать у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини. Також вказано на відсутність заяви-згоди тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.05.2015 року у справі № 191/1158/25 сина позивача ОСОБА_14 оголошено померлим в населеному пункті Зайцеве Бахмутського району Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 . Рішення суду набрало законної сили 10.06.2025 року.

Також встановлена, що ОСОБА_2 є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать відомості з державного реєстру речових прав, копія інформації долучена до матеріалів справи.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 09.01.2026 року, долученим до матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , 1982 року народження, ОСОБА_16 , 2021 року народження, ОСОБА_4 , 2014 року народження та ОСОБА_3 , 2010 року народження. Умови проживання задовільні, діти всім забезпечені.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 01.09.2026 року, який долучений до матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_1 поживає ОСОБА_1 , діти за вказаною адресою не проживають.

Суд зазначає, що статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно пункту 10 статті Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, крім випадків передбачених законом.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах, та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку (ст. 6 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Згідно п. 4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року 396, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Згідно п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), подає до органів приватизації такі документи, до переліку яких входять зокрема: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі. За малолітніх та неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Отже, законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами, до числа яких суд не належить.

Зазначений висновок відповідає позиції, висловленій в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.03.2017 року по справі № 752/12075/15-ц, та у постанові Верховного Суду від 02.08.2018 року по справі № 761/38539/16-ц.

Виходячи з аналізу змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у поєднанні з нормами ст. 29 ЦК України, місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей.

У даній справі письмової згоди на приватизацію спільної житлової площі з урахуванням того, що в спірній квартирі зареєстровані та мають право на приватизацію неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не надавала.

При цьому, суд, оцінюючи акти обстеження умов проживання неповнолітніх та позивача, з яких вбачається, що неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем своєї реєстрації, тобто в спірній квартирі, не проживають, звертає увагу нанаступне.

Відповідно до положень п. 15 та п. 16. Порядуку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 року № 265, дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж задеклароване/зареєстроване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них. У разі декларування місця проживання у гуртожитку на період здобуття освіти така згода не надається. Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини..

Як було встановлено судом, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 22.06.2016 року зареєстровані за задекларованим місцем проживання свого батька ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , який за вказаною адресою зареєстрований з 23.02.1998 року.

Отже, реалізація права позивача на приватизацію без згоди інших зареєстрованих у квартирі осіб, зокрема, неповнолітніх, порушить право останніх, як на користування квартирою, так і на реалізацію права на набуття у власність її частини, оскільки в разі надання позивачу права на приватизацію, він стане єдиними власником квартири.

Враховуючи викладене, суд приходить до висноку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29.07.2026 року, є дата складення повного судового рішення 04.08.2026 року.

На підставі положень ст. ст. 84, 181, 182, 191, 192, 199, 200 СК України, ст. ст. 258-259,263,264,265, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради; треті особи: Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Синельниківської міської ради; ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Синельниківської міської ради про визнання права на приватизацію квартири, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 04.08.2026 року.

Суддя С. А. Форощук