Рішення № 138710212, 22.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2358/21

2/214/1664/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі :

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування»на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 6646 грн. 73 коп., стягнути із ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та понесені судові витрати, які складаються з наступного: сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп. та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку у розмірі 2000 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 22 березня 2019 року, о 12 год. 46 хв., водій ОСОБА_2 , відповідач у цій справі, керуючи автомобілем марки «Mazda CX-9», р/н НОМЕР_1 , рухаючись біля будинку 23 по вул. Володимира Великого в м. Кривому Розі, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою під час руху транспортним засобом заднім ходом, не переконалась, що це не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не звернулась за допомогою до інших осіб та допустила зіткнення з транспортним засобом «Mazda 6», р/н НОМЕР_2 , який був припаркований водієм ОСОБА_1 , позивачем у цій справі. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні ушкодження.Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2019 року у справі №214/2445/19 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №84/19 щодо визначення матеріального збитку від 09.04.2019 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля «Mazda 6», р/н НОМЕР_2 , складає 6646 грн. 73 коп. Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що транспортний засіб «Mazda CX-9», р/н НОМЕР_1 , був забезпечений в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Арсенал страхування», позивач вважав, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування»зобов`язано відшкодувати йому завдану матеріальну шкоду у розмірі 6646 грн. 73 коп. Окрім того, позивач також просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь завдану йому моральну шкоду, яку він оцінював у 10000 грн., що полягала в негативній зміні його життєвого устрою та зниженні якості його життя, у зв`язку з тим, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди він знаходився в негативному психо-емоційному стані, втратив сон та відчував внутрішню напруженість. Разом з тим, позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_2 мала відшкодувати йому понесені судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. та проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 2000 грн.

Надалі в процесі розгляду справи, представник позивача надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути лише з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 8000 грн. та понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у судове засідання не з`явився, але його представник надав до суду письмову заяву, в якій заяву про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності та за відсутності позивача.

Відповідачі про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак до суду не з`явились.

Разом із тим, матеріали справи містять надані представниками відповідачів відзиви на позов. При цьому, відзив наданий представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» суд не досліджує, оскільки згідно заяви про зменшення позовних вимог позивач жодних вимог до цього відповідача не заявляє, а відзив зі сторони відповідача ОСОБА_2 суд досліджує лише в рамках пред`явлених до неї позовних вимог згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Так, представник відповідача ОСОБА_2 у наданому відзиві на позов просить суд відмовити позивачу у задоволенні пред`явлених позовних вимог, позаяк позивач заявлену вимогу про відшкодування завданої йому моральної шкоди не підтверджує жодними доказами, не обґрунтовує суму, яку заявляє до стягнення, не надає доказів, що його психо-емоційний стрес та переживання дійсно пов`язані зі шкодою, завданою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 22 березня 2019 року, та через протиправні дії відповідача ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, згідно постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2019 року у справі №214/2445/19, 22 березня 2019 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка трапилась за вини відповідача у цій справі ОСОБА_2 , яка 22 березня 2019 року, о 12 год. 46 хв., керуючи автомобілем марки «Mazda CX-9», р/н НОМЕР_1 , рухаючись біля будинку 23 по вул. Володимира Великого в м. Кривому Розі, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою під час руху транспортним засобом заднім ходом, не переконалась, що це не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не звернулась за допомогою до інших осіб та допустила зіткнення з транспортним засобом «Mazda 6», р/н НОМЕР_2 , який був припаркований водієм ОСОБА_1 , позивачем у цій справі. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Разом із тим, згідно постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.10.2019 року у справі №214/2449/19, встановлено вину відповідача у цій справі ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тобто у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 22 березня 2019 року о 12 год. 46 хв. за участі керованого нею автомобіля марки «Mazda CX-9», р/н НОМЕР_1 , та припаркованого позивачем у цій справі автомобіля марки «Mazda 6», р/н НОМЕР_2 .

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у вчинені вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки «Mazda 6», р/н НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 - позивачу у цій справі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, розглядаючи пред`явлені позовні вимоги щодо відшкодування відповідачем ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість подовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так, зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна позивача, покладено саме на особу, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тобто на відповідача ОСОБА_2 , позаяк її вина у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, під час якої було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб, повністю підтверджується доказами у справі, зокрема постановами Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2019 року, яка набрала законної сили 08 жовтня 2019 року та від 11.10.2019 року, яка набрала законної сили 22 жовтня 2019 року та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України ця обставина доказуванню не підлягає.

При цьому, суд погоджується із доводами позивача, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він пережив нервове потрясіння, негативні зміни його життєвого устрою та зниження якості його життя, оскільки внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу він втратив можливість користуватись ним, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди він знаходився в негативному психо-емоційному стані, втратив здатність спокійно спати, відчував внутрішню напруженістьта пригнічення, а тому суд уважає, що позивачеві було спричинено моральної шкоди.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд, окрім вищевикладеного, також ураховує такі критерії визначення розміру відшкодування моральної шкоди, як ступінь вини відповідача, яка вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не визнавала, вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу позивача, а також той факт, що відповідач ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди мала діючий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що мало б в деякій мірі убезпечити позивача від переживань з приводу відшкодування завданої матеріальної шкоди, а тому вважає, що позивачеві спричинено моральної шкоди, яку оцінює в 4000 грн. та яку вважає не більш, ніж достатньою для розумного задоволення потреб позивача і не призведе до його збагачення та при встановлених обставинах становитиме достатньо справедливу сатисфакцію.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно визначеної позивачем ціни позову та наявної в матеріалах справи квитанції убачається, що позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп., тобто у розмірі обов`язкової мінімальної ставки, та який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 4000 грн. 00 коп. та витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.