Рішення № 138709908, 25.02.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 204/8884/25

Номер провадження2/205/911/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Сидорової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2025 року через систему «Електронний суд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» звернулося до Чечелівського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №318368 від 19.09.2018 року в загальному розмірі 20 578,99 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 19.09.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 318368, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 7 000,00 грн.

ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 767334 від 04.04.2019 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7 000,00 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на дату відступлення права вимоги в сумі 15 724,20 грн., яка складається з : суми основного боргу 3860 грн.; суми боргу за процентами 2084,40 грн., суми боргу за пенею та штрафом 9779,80 грн.

12.04.2018р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу №1 , відповідно до умов якого відбулось відступлення пава вимоги в тому числі за кредитним договором №318368 від 19.09.2018 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018 року загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 20 578,99 грн., а саме: яка складається з: суми заборгованості 15 724,20 грн., інфляційних втрат 3438,32 грн., 3 % річних 1416,47 грн.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27.08.2025р. справу передано за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 06.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача Романенко М.Е. не з`явився. У позові просив проводити розгляд справи в його відсутність, позов підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суду нічого не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.

За таких обставин, суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних доказів без участі відповідача та, за відсутності заперечень позивача, ухвалив заочне рішення у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.09.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 318368 (далі - кредитний договір).

Відповідно до індивідуальної частини договору № 318368 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 4 000,00 грн., строком користування до 19.10.2018р., зі сплатою відсотків за користування у розмірі 0,01% за кожен день користування кредитом (3,65% річних) у межах строку надання кредиту, починаючи з наступного дня після надання кредиту.

ТОВ «Авентус Україна» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 4000,00 грн., а відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018 року загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15 724,20 грн., яка складається з : суми основного боргу 3860 грн.; суми боргу за процентами 2084,40 грн., суми боргу за пенею та штрафом 9779,80 грн.

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п. 2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній. 12.04.2018 року укладено додаткову угоду № 12 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 13 від 18.02.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 318368 від 19.09.2018 року перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

Договір про надання фінансового кредиту №318368 від 19.09.2018 року укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію».

Заборгованість відповідача за кредитним договором №318368 від 19.09.2018 року в загальному розмірі становить 20 578,99 грн., яка складається із : суми заборгованості 15 724,20 грн., 3 % річних 1416,47 грн., збитки інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 3438,321 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України, передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказані кредитні договори укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідачем будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання, передбачені, укладеним в установленому законом порядку, кредитним договором, внаслідок чого має непогашену заборгованість. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката, суд виходить з наступного.

Позивачем надано копії: Договору про надання правової допомоги №33 від 22.03.2024 року, Додаткової угоди від 22.03.2024р. до Договору про надання правової допомоги №33 від 22.03.2024 року, Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, з зазначенням загальної вартості робіт/наданих послуг у розмірі 5 000 гривень, Акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 21.08.2025р.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами.

У Відзиві на позов відповідач просить відмовити у тому числі у стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, не обтяжена великою кількістю доказів, через що для фахового юриста не вимагала значних часових затрат для підготовки позову, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2 000 грн., що є об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі..

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Щодо вимоги позивача про поновлення строку позовної даності для подання даного позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Тобто, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Керуючись ст.ст. 15-16, 525-526, 610, 612, 629, 1054, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Поновити строк позовної давності Товариству з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) заборгованість за кредитним №318368 від 19.09.2018 року, в розмірі 15 724,20 грн., яка складається з: суми основного боргу 3860 грн., борг за процентами 2084,40грн., штраф та пеня 9779,80 грн. (які нараховані за період з 23.10.2018р. по 18.02.2019р.).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) інфляційні витрати за період з 23.02.2019р. по 23.02.2022р. в сумі 3 438,32 грн. та 3% річних за період з 23.02.2019р. по 31.12.2021р. в сумі 1416,47 грн.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) судові витрати в сумі 4422,40 грн., з яких : судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу 2000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Остапенко