Ухвала суду № 138709083, 03.08.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/10450/26

Провадження № 2-с/592/88/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» заборгованості за надання послуг з поводження з побутовими відходами та витрат по сплаті судового збору, -

установив:

До Ковпаківського районного суду м.Суми 23.07.2026 із заявою про скасування судового наказу звернувся ОСОБА_1 , який просить скасувати судовий наказ №592/10450/26 (провадження №2-н/592/1483/26) від 18.06.2026, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» заборгованості за надання послуг з поводження з побутовими відходами за період з 01.02.2025 по 31.03.2025 у сумі 995,27 грн та судового збору у розмірі 332,80 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вимоги пред`явлені не до всіх зареєстрованих осіб та існування спору щодо заборгованості.

27.07.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, обґрунтована поверненням без розгляду первинної заяви у зв`язку з недотриманням вимог щодо мови судочинства.

Дослідивши матеріали заяви суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.06.2026 за заявою ТОВ «А-МУССОН» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» заборгованості за надання послуг з поводження з побутовими відходами за період з 01.02.2025 по 31.03.2025 у сумі 995,27 грн та судового збору у розмірі 332,80 грн.

ОСОБА_1 судовий наказ отримав 25.06.2026 (а.с. 12а), що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні.

03.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, яка ухвалою суду від 07.07.2026 була повернута без розгляду заявнику, яку він отримав 14.07.2026.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу 23.07.2026, тобто на 26й день після отримання його копії.

До заяви ОСОБА_1 від 23.07.2026 не було додано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу. Не містить такої вимоги, або відомостей про поважність причин пропуску строку і сама заява про скасування судового наказу.

Заяву про поновлення пропущеного строку ОСОБА_1 було подано 27.07.2026. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що первинне звернення відбулось в межах 15-денного строку, а повернення заяви відбулось з формальних підстав.

Незважаючи на ту обставину, що заява про поновлення пропущеного строку подана всупереч вимогам п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України після подання зави про скасування судового наказу, з метою оперативності та ефективності судового провадження, враховуючи активну процесуальну позицію як боржника так і заявника в даній справі, суд вважає за можливе розглянути подану заяву про поновлення процесуального строку.

Згідно ч.1, 4 ст. 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, в разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу у межах передбаченого законом строку, повторне подання заяви відбулось упродовж розумного строку після отримання 14.07.2026 копії ухвали суду від 07.07.2026 про повернення заяви ОСОБА_1 .

В той же час скаржником не продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на скасування судового наказу та не доведено що повернення поданої раніше заяви відбулось з причин, які на залежали від його волі.

Зокрема, ОСОБА_1 будучи веретеном органів внутрішніх справ (а.с. 4) на 4й рік повномасштабної збройної агрегсії рф не міг не знати яка мова в Україні є державною та якою мовою здійснюється судочинство, а підстава для повернення його заяви не є «формальною», як про це ОСОБА_1 зазначає в заяві про поновлення строку.

Тобто, будучи веретеном органів внутрішніх справ, неодноразово звертаючись з заявами про скасування судових наказів про стягнення комунальних платежів за різними адресами нерухомості та складаючи відповідну заяву іноземною мовою, ОСОБА_1 усвідомлював, що його дії не відповідають вимогам ЦПК України та розумів наслідки таких дій, тому його дії були спрямовані не на реалізацію права на скасування судового наказу, а на визначення меж толерування судом порушень вимог КПК України.

Оскільки ОСОБА_2 не доведено, що повернення заяви про скасування судового наказі відбулося з причин, які не залежали від нього, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду, й не могли бути усунуті боржником, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення прокушеного строку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Таким чином, заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу належить повернути заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 170 ЦПК України,

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 18 червня 2026 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторно звернутися до суду із належно оформленою заявою про скасування судового наказу з дотриманням вимог ст. 170 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Роман ОНАЙКО