Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 738/856/26
№ провадження 2/738/478/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2026 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:
суддi - Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання - Шугалій А.С.
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
І. Короткий зміст позовних вимог.
20 квітня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 08 травня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 973804521, відповідно до якого, ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 4 550,00 грн, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим, загальна сума становить 8 750,00 грн. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, у подальшому до договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 29 264,73 грн, з яких: 8 742,86 грн - заборгованість по тілу кредиту, 12 582,86 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 7 939,01 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 325,72 грн, судові витрати понесені при зверненні до суду, а саме 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
09 червня 2026 року до суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності, в якій відповідач просить: застосувати позовну давність у справі за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; у задоволенні позовної вимоги відмовити Заява мотивована тим, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтями 257-258 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цццей закон набрав чинності 02 квітня 2020 року. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, відмінений 30 червня 2023 року. Тому під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон № 3450), у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Законом України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025. Таким чином строк, визначений статтею 257 ЦК України, продовжувався до 03 вересня 2025 року, а тому позивачем при зверненні до суду з даним позовом у квітні 2026 року пропущено строк позовної давності. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову. Крім того він відповідач зазначає, що він не підписував електронним підписом жодного кредитного договору, як і можливий графік розрахунків.
10 червня 2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача просить врахувати при розгляді справи дані, задовольнити позовні вимоги. Додаткові пояснення обґрунтовані тим, що відповідач стверджує, що жодної кореспонденції по даному провадженню не отримував, однак під час проходження процедури ідентифікації та верифікації з метою отримання кредитних коштів відповідачем було зазначено його дійсне місце реєстрації - АДРЕСА_1 , саме за вказаною адресою позивачем було здійснено направлення позовної заяви та інших процесуальних документів, пов`язаних із розглядом даної справи. У поданій заяві відповідач зазначив ідентичну адресу місця реєстрації, що свідчить про достовірність наданих ним раніше відомостей та підтверджує факт здійснення направлення судової кореспонденції за його дійсним місцем реєстрації. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, а саме: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого карантину». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року, з 25
квітня 2022 року по 25 травня 2022 року, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з 23 серпня 2022 року по 21 листопада 2023 року, з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року, з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року та з 20 травня 2023 року по 18 серпня 2023 року, з 18 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року, з 14 лютого 2024 року до 14 травня 2024 року, з 14 травня 2024 року до 12 серпня 2024року та з 12 серпня 2024 року продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб. Закон від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Проте вищезазначений Закон, також зазначає, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108, тобто набрання чинності відбулося 04.09.2025, саме з цієї дати відбулося відновлення обчислення строків позовної давності. Виходячи з цього, до 04.09.2025 діяли вищезазначені нормативно-правові акти. Отже, строки позовної давності в Україні були зупинені на період карантину (з 02.04.2020 до 30.06.2023 ) та на період дії воєнного стану (з 17.03.2022 до 03.09.2025). Починаючи з 04.09.2025 року, перебіг цих строків було відновлено згідно із Законом № 4434-IX, який виключив відповідні норми з ЦК України. До того ж, у Постанові від 21 червня 2023 року у справі №727/4133/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказував, що для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц). Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. З урахуванням вищенаведених нормативно-правових актів та практики національних Судів, строк позовної давності у даній справі не підлягає застосуванню. Отже, оскільки перебіг строку позовної давності на момент виникнення права вимоги був зупинений і розпочався 04.09.2025, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Таким чином, строк позовної давності щодо повернення коштів на момент подачі позовної заяви не закінчився. Щодо укладення кредитного договору представник позивача зазначає, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв`язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. Після натиснення кнопки «ОФОРМИТИ КРЕДИТ» Позичальник потрапляє на першу сторінку анкети (далі «Заявка на кредит»), на якій він вводить свої персональні дані та іншу інформацію, яка дає можливість Товариству прийняти рішення про видачу кредиту. Заявкою на кредит є анкета встановленої Товариством форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства. Заповнивши першу сторінку Заявки, Заявник підтверджує: 1. Ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у кредит ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»), затверджених Товариством, про які повідомлено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та 2. Надання Згоди на обробку своїх персональних даних. Після натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на другу сторінку Заявки на кредит, а інформаційно-телекомунікаційна система створює Особистий кабінет Позичальника, увійти до якого можна ввівши логін (email або номер мобільного телефону вказані у Заявці на кредит) та пароль. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на третю сторінку Заявки на кредит, де вказує адресу проживання.Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на четверту сторінку Заявки на кредит, де вказує місце роботи, фінансову інформацію та додаткові контакти. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє п`яту сторінку Заявки на кредит, на якій Позичальник вводить реквізити свого електронного платіжного засобу (банківської карти) на яку він бажає отримати кредит, а Товариство здійснює перевірку її дійсності. Шостим кроком отримання кредиту є підтвердження Позичальником введених в Заявку на кредит даних. Натиснувши кнопку «ЗМІНИТИ» Позичальник має право змінити суму та строк кредитування, що відповідає абзацу 3, ч. 8, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Одночасно з переходом на шосту сторінку Заявки, телефонний номер Позичальника направляється СМС-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле Позичальник підтверджує дію з відправлення Заявки на кредит для аналізу інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства. У разі погодження Заявки на кредит (прийняття Товариством рішення надати Позичальнику кошти в кредит, на обраних ним умовах), Позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі істотні умови договору. Таким чином, при заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - 6348AXVT направлено відповідачу 08.05.2019 о 0:00:00 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 08.05.2019 о
14:14:19. Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
Суд встановив, що 08 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання грошових коштів в кредит в сумі 4 550,000 грн, де зазначив номер картки 4149-49хх-хххх-3041 (арк. с. 99).
08 травня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Договір №973804521, відповідно до якого, ОСОБА_1 наданий кредит на суму 4 550,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього договору (п. 1.1. договору). Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 9 днів (п. 1.2. договору). Кредит надається строком на 9 днів (п. 1.3. договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,66 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. договору (п. 1.4. договору). (арк. с. 75-76).
Відповідно до пункту 4.1. договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.
Відповідно до пункту 4.2. договору, сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п. 1.3. договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4. цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. 1.54. 1.5. договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 1.3. договору.
Відповідно до пункту 4.3. договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані згідно п. 4.2. договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. цього договору, є проценти, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст. 625 ивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 4.4. договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил за Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
20 травня 2019 року, 29 травня 2019 року, 31 травня 2019 року, 08 червня 2019 року, 12 червня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди до договору № 973804521 від 08 травня 2019 року, відповідно до яких сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжувався строк, на який був наданий кредит. На дату укладення додаткових угод позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з дат укладення додаткових угод позичальник сплачує за користування кредитом 1,47 процентів в день від суми кредиту згідно додаткових угод. Ці додаткові угоди розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з дати їх укладення. Всі інші умови договору, не змінені цими додатковими угодами, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Додаткові угоди є невід`ємною частиною договору (арк. с. 77-79).
17 червня 2019 року, 22 червня 2019 року, 28 червня 2019 року, 05 липня 2019 року, 13 липня 2019 року, 19 липня 2019 року, 25 липня 2019 року, 03 серпня 2019 року, 11 серпня 2019 року, 19 серпня 2019 року, 20 серпня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди до договору № 973804521 від 08 травня 2019 року, відповідно до яких сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжувався строк, на який був наданий кредит. На дату укладення додаткових угод позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з дат укладення додаткових угод позичальник сплачує за користування кредитом 1,32 процентів в день від суми кредиту згідно додаткових угод. Ці додаткові угоди розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з дати їх укладення. Всі інші умови договору, не змінені цими додатковими угодами, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Додаткові угоди є невід`ємною частиною договору (арк. с. 79-84).
11 травня 2019 року, 12 травня 2019 року, 14 травня 2019 року, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди до договору № 973804521 від 08 травня 2019 року, відповідно до яких товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 500,00 грн, 1 250,00 грн, 100,00 грн, 650,00 грн, 1 700,00 грн. Викладені графіки розрахунків в новій редакції. Відображено у графіках розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, визначену у п. 1 додаткової угоди. Всі інші умови договору не змінені цими додатковими угодами, залишаються чинними, і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Додаткові угоди набирають чинності з моменту їх укладення та є невід`ємною частиною договору (арк. с. 85-89).
У довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначені умови кредитування, а саме: позичальник ОСОБА_1 ; сума кредиту 4 550,00 грн; строк кредитування 9; процентна ставка 1,32% в день; номер телефону НОМЕР_1 ; заявка на кредит подана 08 травня 2019 року; договір відправлено позичальнику 08 травня 2019 року. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор 6348АХVТ; ідентифікатор відправлено позичальнику 08 травня 2019 року; номер телефону - НОМЕР_1 ; ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 08 травня 2019 року; перерахування грошових коштів позичальнику 08 травня 2019 року. Також зазначені додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору та збільшувалися суми кредиту в сумі 650,00 грн, 1 700,00 грн100,00 грн, 1 250,0 грн, 500,00 грн (арк. с. 106-107).
Згідно із Платіжними дорученнями від 14 травня 2019 року, 12 травня 2019 року, 11 травня 2019 року, 08 травня 2019 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 1 700,00 грн, 650,00 грн, 100,00 грн, 1 250,00 грн, 500,00 грн, 4550,00 (арк. с. 110-112).
Згідно із повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260505/72060-БТ від 12 травня 2026 року та Випискою з руху коштів по картці, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , 08 травня 2019 року, 11 травня 2019 року, 12 травня 2019 року, 14 травня 2019 року, на вказану платіжну карту були зараховані грошові кошти в сумі 4 550,00 грн, 500,00 грн, 650,00 грн, 100,00 грн, 1 250,00 грн., 1 700,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором №973804521 становить 23 893,04 грн, з яких 8 742,86 грн заборгованість по основному боргу, 15 150,18 грн заборгованість по відсоткам (арк.с. 58-60).
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (арк. с. 18-23).
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (арк. с. 23 зворотна сторона).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (арк. с. 24-28).
31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (арк. с. 29).
31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (арк. с. 29 зворотна сторона).
31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року (арк. с. 30).
Відповідно до реєстру прав вимог № 51 від 05 листопада 2019 року до договору факторингу Договір факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23 893,04 грн, з яких 8 742,86 грн заборгованість по основному боргу, 15 150,18 грн заборгованість по відсоткам (арк. с. 31-32).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором №973804521 становить 21 325,72 грн, з яких 8 742,86 грн заборгованість по основному боргу, 12 582,86 грн заборгованість по відсоткам (арк.с. 61).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (арк. с.34-38).
03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, строк дії якого закінчується 31 грудня 2022 року (арк. с. 38 зворотна сторона).
30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Додаткову угоду № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, строк дії якого закінчується 30 грудня 2024 року (арк. с. 39).
Відповідно до реєстру прав вимог № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 325,72 грн, з яких 8 742,86 грн заборгованість по основному боргу, 12 582,86 грн заборгованість по відсоткам (арк. с. 40-41).
11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (арк. с. 43-48, 51).
Відповідно до реєстру боржників від 14 липня 2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 29 264,73 грн, з яких 8 742,86 грн заборгованість по основному боргу, 12 582,86 грн заборгованість по відсоткам, 7 939,01 грн заборгованість за пенею (арк. с. 49-50).
Згідно з випискою з особового рахунку відповідача вбачається, що станом на 26 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №973804521 від 08 травня 2019 року складає 29 264,73 грн, з яких 8 742,86 грн заборгованість по основному боргу, 12 582,86 грн заборгованість по відсоткам, 7 939,01 грн заборгованість за пенею (арк. с. 62).
Позивач у позовній заяві просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за договором №973804521 від 08 травня 2019 року у сумі 21 325,72 грн, з яких 8 742,86 грн заборгованість по основному боргу, 12 582,86 грн заборгованість по відсоткам.
ІV.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1,2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним вище договором утворилась заборгованість.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 08 травня 2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений Договір № 973804521 в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
У договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.
Доводи відповідача про те, що він не укладав вказаний договорів, суд відхиляє, виходячи з наступного.
Під час заповнення Заявки на отримання кредиту або укладення кредитного договору саме на позичальника покладені обов`язки вказати всі його особисті дані необхідні для його ідентифікації та в подальшому отримання кредитних коштів. Позичальник обирав персональний логін і пароль для входу в особистий кабінет, при підписанні документів на телефонний номер клієнта йому направлялось повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт вводив на веб-сторінці. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, як аналог власноручного підпису, є підтвердженням особи клієнта. Позичальник добровільно зазначав персональні дані та номер банківської карти. Тобто волевиявлення позивача було вільним і відповідало його внутрішній волі відповідно до положень ст. 203 ЦК України.
Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши відповідну заявку на сайті Первісних кредиторів, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договори між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.
Слід зазначити, що відповідач був вільним в укладенні зазначеного договору та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями відповідач погодилася з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.
У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним вище кредитним договором утворилась заборгованість, що підтверджується відповідними розрахунками кредиторів та позивача.
Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статтей 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Однак, згідно з п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, яким було доповнено ЦК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12.03.2020 та який в подальшому безперервно продовжувався відповідними постановами КабМіну до 30.06.2023.
Отже, строк позовної давності у зв`язку з дією карантину було призупинено з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
На підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон № 3450), у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введенного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Законом України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04 вересня 2025 року, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.
Отже, загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, був призупинений у період з 02 квітня 2020 року до 03 вересня 2025 року.
Суд дійшов висновку, що такий строк, з урахування його продовження та зупинення у зв`язку з дією карантинну та введення воєнного стану, позивачем, при подачі позовної заяви пропущений не був.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач не виконав умови договорів та в установлені строки не здійснив погашення кредиту та відсотків, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 21 325,72 грн підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як визначено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані: Договір № 20/08/25 про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року укладеного між адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; Додаткову угоду № 25770912958 від 01 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; Акт приймання-передачі наданих послуг; Ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2004315 від 20 серпня 2025 року; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (арк. с. 11 зворотна сторона, 12, 63-67).
З урахуванням положень частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідачки на користь позивача 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 21 325,72 грн заборгованості за договором № 973804521 від 08 травня 2019 року.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 662,40 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження місто Київ, Харківське шосе, 19 офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Н.В.Волошина
Судове рішення № 138708062, Менський районний суд Чернігівської області було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 738/856/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: