Рішення № 138707803, 29.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25159/25-Е

Провадження № 2/522/760/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І..,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД», Колективного підприємства «БУДОВА» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 18.11.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД», Колективного підприємства «БУДОВА» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги були обгрунтовані наступними обставинами.

Споживче Товариство «Сузір`я Будова» згідно Статуту, що затверджений рішенням Установчих зборів членів (протокол № 1 від 17.03.2016 р.) є споживчим житлово будівельним кооперативом, яке створене для організації будівництва житла, його експлуатації та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів в житлі та його експлуатації (пункти 1.1., 2.2. Статуту).

Цілями діяльності споживчого кооперативу є, зокрема:

-задоволення потреб членів (асоційованих членів) споживчого товариства і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також придбання та реконструкція житла та інших об`єктів, вбудованих в житло (п. 3.3.1 Статуту);

-передача членам споживчого товариства створених об`єктів (квартир, нежитлових приміщень, парковочних місць та ін.) відповідно до внесених ними паю (п. 3.3.2 Статуту).

Позивачі є членами (асоційованими членами) споживчого товариства «Сузір`я Будова» (далі Відповідач, СТ «Сузір`я Будова») на підставі укладеного Договору асоційованого членства в споживчому товаристві (далі Договір), а саме: - договору № 154/М від 11.06.2021 р., за яким внесено пай в розмірі еквівалентному 26500 доларів США, що на момент укладення договору становило 717 620 грн, за інвестування в будівництво машиномісця № 154, розташованого на відмітці - 4.800 м;

Згідно вказаного Договору Позивачі профінансували будівництво об`єкту у житловому будинку з вбудованими приміщеннями, та підземним паркінгом, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частку пайовика у товариство Позивачами внесено у повному обсязі, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів.

Специфікація Машиномісця: місце знаходження Будинку: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19; Відмітка: - 4.800, Будівельний номер Машиномісця: 154 (Додаток 1 до Договору 154/М від 11.06.2021 року)

Пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацію статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку і після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплене за ним Машиномісце, за умови виконання Пайовиком зобов`язань за цим Договором.

Розмір частки, зазначений в п.2.1 цього Договору, є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (пай), а також, витрати на утримання товариства та реалізацію їх заданих цілей і завдань (цільовий внесок), крім випадків, зазначених у п. 2.8 цього Договору (п. 1.2 Договору);

Пайовик уповноважує Товариство виконати такі дії: реалізувати статутні цілі і завдання відповідно до Статуту Товариства, забезпечувати будівництво Будинку, розпоряджатися внесеною Пайовиком Часткою відповідно до умов цього Договору та Статуту Товариства (п. 1.3 Договору);

Сторони узгодили, що пайовик зобов`язаний:

Пункт 4.1.1. - внести Частку в порядку, передбаченому в Додатку № 2 до цього Договору;

Пункт 4.1.2 - після здачі Будинку в експлуатацію отримати Машиномісце у володіння від Товариства і підписати Акт прийому-передачі нежитлового приміщення;

Пункт 4.1.3 за власний рахунок оформити документи що підтверджують право власності на Машиномісце, включаючи документи, які необхідні для цього, крім тих, що повинно передати Товариство які зазначені Договором;

Товариство зобов`язано:

Пункт 4.2.1 забезпечити будівництво будинку в строк ІV квартал 2021 року;

Пункт 4.2.2. закріпити Машиномісце за Пайовиком за умови виконання п. 2.1 цього Договору у разі дотримання п. 2.2., 2.3 цього Договору;

Пункт 4.2.3 на вимогу Пайовика надавати інформацію, що стосується строків

Пункт 4.2.4 Після здачі Будинку в експлуатацію письмово повідомити Пайовика про готовність Товариства передати Машиномісце у володіння Пайовика і необхідності підписати Акт прийому-передачі Об`єкта;

Пункт 4.2.5 протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі Машиномісця, надати Пайовикові Довідку про повну виплату паю, яка буде підставою для оформлення Пайовиком права власності на Машиномісце;

Пункт 4.2.6 сумлінно виконувати Договір щодо Пайовика.

Товариство гарантує відсутність прав третіх осіб на Машиномісце (пункт 9.1 Договору).

Сторона позивачів стверджувала, що через оголошення від 25.10.2025 на сайті Відповідачів (СТ «Сузір`я Будова» та/або СТ «Сузір`я Плюс») за посиланням https://budova.ua/ua/blog/4_sezoni_parking_ekspl/, позивачці стало відомо, що 23.10.2025 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано Сертифікат ІУ123251010154, яким засвідчена відповідність закінченого будівництвом об`єкту проектній документації та підтверджено готовність до експлуатації об`єкту «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 . I черга будівництва (V пусковий комплекс)».

Зазначене також підтверджується згідно даних Єдиного державної електронної системи у сфері будівництва https://e construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3740285072314467376/optype=100.

Сертифікат ІУ123251010154 є свідченням того, що об`єкт будівництва введено в експлуатацію.

Між тим, за посиланням сторони позивача, відповідачі не визнають права власності Позивачів за об`єктами спору згідно умов Договору асоційованого членства.

Так, незважаючи на гарантії щодо відсутності прав третіх осіб на об`єкт (квартиру) згідно п. 9.1 Договору асоційованого членства, Відповідач (СТ «Сузір`я Будова») повідомляла інвесторів, у тому числі Позивача про те, що об`єкт (… паркінг…), вказаний в Договорі асоційованого членства, не може бути переданий Позивачу, а саме, що: «… Договір асоційованого членства у товаристві «укладено на підставі Договору про спільну діяльність, який було припинено у зв`язку з неможливістю його використання через зміну умов, що виникли із рішення суду у справі № 916/1674/18 щодо збільшення частки відшкодування перед контрагентом по договору пайової участі у будівництва та неможливістю виконання СТ «Сузір`я Будова» збільшення частки у зв`язку з тим, що СТ «Сузір`я Будова» є неприбутковою організацією, яка існує на внески членів та асоційованих членів, чого недостатньо для здійснення будівництва квартир за додатковими вимогами Міністерства оборони України», а також, що «право СТ «Сузір`я Будова» на подальше використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 скасовано як результат вищеназваної причини. Тому об`єкти (квартири, паркінги, нежитлові приміщення, комори), вказані в Договорах асоційованого членства, не можуть бути передані членам».

Також у листі було зазначено, що СТ «Сузір`я Будова» «…буде вживати заходів для здійснення будівництва та виконання обов`язків перед членами на іншій ділянці», а «у випадку, якщо хочете розірвати договір та повернути сплачені кошти … звертайтесь до офісу».

При цьому, на думку позивачів, судове рішення у справі № 916/1674/18 немає ніякого відношення до Позивача та факту набуття права власності на проінвестований об`єкт будівництва, про що свідчить Ухвала Верховного Суду від 14.11.2023 р. у цій же справі

Позивачі вважають, що відбувся факт набуття ними права власності з введенням паркінгу в експлуатацію на повністю проінвестований ними об`єкт будівництва машиномісце № НОМЕР_1 , зобов`язання щодо якого з боку Позивачів (повна оплата) виконано у повному обсязі.

Позивачі вважають, що посилання СТ «Сузір`я Будова» щодо неможливості виконати Договір асоційованого членства № 154/М від 11.06.2021 р. спростовується наступним:

- не передбачена передача паркомісць до ПУКБ МОУ під час виконання Договору №227/УПБ-70 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, що підтверджується пунктом 3.4 цього Договору;

- рішення суду у справі № 916/4928/24 розглянуто без повідомлення та залучення Позивача про розгляд справи, що відповідно до ст. 54 ЦПК України свідчить, що такі судові рішення не мають юридичних наслідків для Позивачів;

- обставини, які були предметом спору у справі № 916/4928/24, не охоплюють питання виконання/невиконання умов договору асоційованого членства в Споживчому товаристві, що визначено у постанові Верховного Суду від 29.08.2025 р. у цій же справі.

15.01.2024 р. було зареєстровано СТ «Сузір`я Плюс»;

25.01.2024 р. ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір`я Будова» розірвали Договір про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 р. на підставі Додаткових угод № 3 від 11.12.2019 р., № 4 від 25.01.2024 р. та № 5 від 01.03.2024 р., з причини нібито фактичної неможливості отримання 100 % паркінгів та необхідності ТОВ «УВГП-Система» передати об`єкти ПУКБ МОУ згідно судових рішень у справі № 916/1674/18;

01.03.2024 за Актом № 1 від 01.03.2024 р. СТ «Сузір`я Будова» передало усі активи ТОВ «УВГП-Система».

26.01.2024 р. ТОВ «УВГП-Система» уклало Договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 26.01.2024 р. з СТ «Сузір`я Плюс», за тим же об`єктом будівництва та за яким згідно пункту 5.2.2 договору 100 % паркінгів одержує у власність СТ «Сузір`я Плюс».

На думку сторони позивачів, примушення вступати в інший кооператив (СТ «Сузір`я Плюс») для можливості «отримання повністю оплаченого паркінгу СТ «Сузір`я Будова» та ще й за додаткову значну доплату є протизаконним та відповідає критеріям агресивної підприємницької практики, а також підприємницької практики, що вводить в оману, яка є забороненою згідно Закону України «Про захист прав споживачів» (ст.ст. 19, 21 Закону)

Зазначені дії Відповідачів свідчать про те, що незважаючи на наявність підтверджених належними доказами набуття майнових прав в об`єкті незавершеного будівництва (місце для паркування № 154), такі права Позивача не визнаються Відповідачами.

Крім того, дії Відповідачів свідчать про порушення майнових прав Позивачів на об`єкт інвестування (машиномісце № НОМЕР_1 ), будівництво якого відбувалось на оплатній основі за грошові кошти, тобто за рахунок Позивача, у зв`язку з чим Позивачі звертаються за захистом своїх прав до суду.

Разом із позовом було подано заяву представника позивачів - адвоката Дімітріу В.В. про забезпечення позову.

Матеріали позову суддя отримала 19.11.2025 року.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.12.2025 року.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Дімітріу В.В. про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом накладення арешту об`єкт нерухомості, а саме машиномісце № НОМЕР_2 (реєстраційний номер 01.3074924.4645434.20250626.47.5476.85) загальною площею 23,6 кв.м, за місцезнаходженням Україна, Одеська область, Одеській район, місто Одеса, проспект Лесі Українки, 19-21 до розгляду справи по суті. В іншій частині заяви відмовлено.

09.12.2025 року представник СТ «Сузір`я Будова» - адвокат Новіков О.М. через підсистему Електронний суд надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Посилались на те, що за позивачами, як членами споживчого товариства, не може бути визнане право власності на об`єкт, який відсутній у складі майна самого споживчого товариства. Відповідач приймав участь у реалізації Договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 з метою будівництва групи житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , але з 25 січня 2024 року СТ «Сузір`я Будова» не є учасником будівництва житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказаний Договір про спільну діяльність розірвано на підставі Додаткової угоди №4 від 25.01.2024 року.

Зазначали, що відповідач не ухиляється від виконання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві, а повідомляє про неможливість його виконання у первісному виді через непередбачувані обставини. В зв`язку з чим, Відповідач направив Позивачам листа з запропонуванням варіантів вирішення проблеми, зокрема, щодо можливості повернення грошових коштів які були сплачені Позивачами. Позивачі зазначають про набуття ними права власності із посиланням на ч. 2 ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію», згідно з якою у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Але зазначена стаття не застосовна до спірних правовідносин, оскільки не відбувалось викупу позивачами машиномісця про що свідчить зміст укладеного Договору асоційованого членства у споживчому товаристві, та взагалі такий об`єкт цивільних прав як новостворене нерухоме майно виникає за наявності певної сукупності умов. На дату укладення Договору асоційованого членства не існувало та не могло існувати нерухомого майна машиномісця. При цьому, на думку сторони відповілача, спірні правовідносини не регулюються положеннями ч. 2 ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію» та враховуючи вищенаведені обставини та зміст статей 331, 392 ЦК України жодних підстав для визнання за позивачами права власності немає.

За викладеного у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 представник відповідача просив відмовити.

10.12.2025 року представник Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України - адвокат Іващенко М.В. через підсистему Електронний суд надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування своєї позиції представник відповідача посилався на наступні обставини. Офіційними учасниками будівництва ЖК «4 сезони» на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:44:001:0057 за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна 19-21, відповідно до Договору №227/УПБ-70 від 25.11.2004 р. та додаткової угоди №303/36/4, є Південне УКБ МО України (Замовник), ТОВ «УВГП СИСТЕМА» (Пайовик) та КП «БУДОВА» (Генпідрядник). Південне УКБ МО України немає ніяких господарських та договірних стосунків з Споживчим товариством «Сузір`я Будова» (код ЕДРПОУ 40355181), Споживчим товариством «Сузір`я Плюс» (код ЕДРПОУ 45159936) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАУБУД» щодо участі у будівництві ЖК «4 сезони» на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:44:001:0057 за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна 19-21. Тому, надати іншу інформацію та документи не представляється за можливе.

29 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП Система», Споживчим товариством «Сузір`я Будова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баубуд» було укладено договір про спільну діяльність № 1/Г-19. Договором №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004, укладеним між ТОВ «УВГП-Система» (Пайовик) та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України в пп. і) п. 4.1. Договору встановлено узгодження Замовником з Пайовиком, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору, всіх прав третіх осіб на загальну площу житла, що має придбатися в порядку пайової участі. Але Договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 укладений ТОВ «УВГП Система» з СТ «Сузір`я Будова» та ТОВ «Баубуд», яким передбачені права СТ «Сузір`я Будова» на загальну площу житла Об`єкту, було без жодного узгодження Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України. Отже, ТОВ «УВГП-Система» під час укладення Договору про спільну діяльність, не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення цього Договору у зв`язку з відсутністю передбаченого Договором №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 узгодження Позивача прав третіх осіб на загальну площу житла, які передбачені цим Договором про спільну діяльність.

Додатково зазначив, що у судовій справі №916/4928/24 на цей час набуло законної сили рішення Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2025 року за наслідком розгляду позову Південного УКБ МО України згідно з яким суд вирішив:

1. позов Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" про визнання недійсним Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19 та застосування наслідків недійсності правочину задовольнити.

2. Договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчим товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" - визнати недійсним з моменту укладення.

3. Застосувати наслідки недійсності правочину та визнати відсутніми передбачені Договором про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

При цьому, споживче товариство "СУЗІР`Я БУДОВА" укладало договори асоційованого членства у споживчому товаристві саме на підставі Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, який є недійсним з моменту укладання. У Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" відсутні будь-які права щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Представник відповідача надав до відзиву Акт приймання-передачі майнових прав від 15 липня 2025 року, за яким Південне УКБ МО України передало ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» права на приміщення які побудовані за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначив, що інші приміщення, які не вказані в Акті приймання-передачі майнових прав від 15 липня 2025 року наразі притримані Південним УКБ МО України згідно ст. 594 Цивільного кодексу України. Майнові права на предмет спору Південне УКБ МО України нікому не передало. За викладеного вважають, що позов асоційованого члена кооперативу з позовними вимогами про визнання права власності не підлягає задоволенню.

15.12.2025 року представник ТОВ «УВГП-Система» - адвокат Дімарський Д.Л. через підсистему Електронний суд надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача посилався на те, що позивач, пред`являючи позов до ТОВ «УВГП-Система» не обґрунтовує наявність порушення прав позивача з боку ТОВ «УВГП-Система». Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин позивач суду не надає.

15.12.2025 року представник СТ «Сузір`я Плюс» - адвокат Черевко О.В. через підсистему Електронний суд надала відзив, в якому просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Представник відповідача посилався на те, що свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що позивачі є стороною договору асоційованого членства в споживчому товаристві укладеного з СТ «Сузір`я Будова». СТ «Сузір`я плюс» не є стороною даного договору та не має жодного відношення до правовідносин, які скластися між позивачем та СТ «Сузір`я Будова». СТ «Сузір`я плюс» не є стороною договору асоційованого членства в споживчому товаристві укладеного між позивачем та СТ «Сузір`я Будова», а тому не є стороною спірних правовідносин і жодним чином не може порушувати права чи законні інтереси позивача, в зв`язку з чим СТ «Сузір`я плюс» взагалі не є належним відповідачем у даній справі. При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. У зв`язку із вищенаведеним, відсутністю порушеного права позивача з боку СТ «Сузір`я Плюс», позовні вимоги що пред`явлені до СТ «Сузір`я Плюс» задоволенню не підлягають.

19.12.2025 року представник позивачів адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала відповідь на відзив СТ «Сузір`я Будова» та відповідь на відзив Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

24.09.2025 року представник позивачів адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала відповідь на відзив ТОВ «УВГП-Система», згідно якого наполягала на задоволенні позову.

У підготовчому засіданні 22.12.2025 року була присутня представник СТ «Сузір`я Будова» - адвокат Новак Л.А., просила прийняти відзив на позов.

Протокольною ухвалою суду прийнято відзиви від СТ «Сузір`я Будова», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, ТОВ «УВГП-Система», СТ «Сузір`я Плюс» та відповіді на відзив. Враховуючи першу неявку представника позивачів, розгляд справи відкладено на 27.01.2026 року.

У зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м.Одеси, розгляд справи призначений на 27.01.2026 року відкладено на 16.03.2026 року.

28.01.2026 року представник позивачів адвокат Дімітріу В.В. надала заява про уточнення позовних вимог в частині ідентифікації машиномісця/паркомісця, відповідно до якої просила вважати позовну вимогу викладену наступним чином: «Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) право власності на об`єкт інвестування (будівництва) - місце для паркування № 156 (реєстраційний номер 01.3074924.4645434.20250626.47.5476.85) загальною площею 23,6 кв.м, згідно з Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 154/М від 11.06.2021 р. за місцезнаходженням: АДРЕСА_3 ».

13.03.2026 року представник позивачів адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала клопотання, яким просила долучити до матеріалів справи Висновок судового експерта №02/03 01 від 02.03.2026 року.

У підготовче засідання 16.03.2026 року сторони не з`явилися, були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 14.04.2026 року.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року прийнято заяву представника позивачів - адвоката Дімітріту Вікторії Валеріївни про уточнення позовних вимог в частині ідентифікації машиномісця/паркомісця від 28.01.2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД», Колективного підприємства «БУДОВА» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна. У подальшому розглядати справу з урахуванням заяви від 28.01.2026 року.

01.04.2026 року представник СТ «Сузір`я Плюс» - адвокат Черевко О.В. через підсистему Електронний суд надала відзив з урахуванням зміни предмету позову, в якому просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

01.04.2026 року представник ТОВ «УВГП-Система» - адвокат Дімарський Д.Л. через підсистему Електронний суд надав відзив на позовну заяву про зміну предмету позову, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

13.04.2026 року представник позивачів - адвокат Дімітріу В.В. через підсистему Електронний суд надала відповідь на відзив СТ «Сузір`я Плюс» та відповідь на відзив ТОВ «УВГП-Система».

У підготовче засідання призначене на 14.04.2026 року позивачі не з`явилися, представник позивачів адвокат Дімітріу В.В. через канцелярію суду надала заяву, в якій просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, справу просила розглядати за відсутністю сторони позивачів.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, були сповіщені належним чином.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 16 червня 2026 року., і у звзяку з неявко. Сторін засіданні відкладено на 29.07.2026.

У судове засідання 29.07.2026 року не з?явились представник позивача, та інші представники співвідповідачів, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили, з?явилась представник відповідача СТ «Сузір`я Будова» Новак Л.А., яка просила розглянути справу по суті. Суд ухвалив згідно ч.1 ст.223 ЦПК України розглядати справу на підставі наявних матеріалів справи за відсутності представник позивача та інших представників відповідачів.

Представник відповідача СТ «Сузір`я Будова» Новак Л.А.,яка позов не визнала з викладених у відзиві підстав та просила відмовити у його задоволені.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Правокористувачем земельної ділянки, цільовим призначенням якої є розміщення та постійна діяльність ЗСУ, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.12.2016 року №75570115.

Так 25 листопада 2004 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» (пайовик) та ПУКБ МОУ (Замовник) укладено договір про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей №227/УПБ-70Д, предметом якого було фінансування та будівництва пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтованою загальною площею 35 000 кв.м., на земельній ділянці загальною площею 2,5 га у АДРЕСА_1 , в тому числі:

- перша черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщенням (12 000 кв.м.), термін введення до експлуатації перший квартал 2007 року;

- друга черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщенням (12 000 кв.м.), термін введення до експлуатації 2007 рік;

- третя черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщенням (12 000 кв.м.), термін введення до експлуатації 2008 рік.

У п.3.1. Договору визначено, що пайових здійснює у повному обсязі фінансування будівництва об`єкту на умовах, передбачених договором, а замовник вносить свою пайову участь у будівництво у вигляді виконання обов`язків, надання послуг, передбачених у п.4.1. Договору.

Згідно п.п. А, п.4.1. Договору, замовник зобов`язаний виконати всі необхідні дії для відведення земельної ділянки та приведення її у стан, придатний для будівництва об`єкту до 31.12.2005 року та виконувати в повному обсязі функції замовника відповідно до умов договору та чинного законодавства.

У п.3.2. Договору, сторони погодили, що після введення об`єкту в експлуатацію, замовник і пайовик підписують акт розподілу об`єкта згідно умов, передбачених п.3.4. Договору.

Відповідно до п.3.4. Договору, розподіл об`єкту між сторонами здійснюється наступним чином:

- замовнику 20% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди складає орієнтовно 7 000 кв.м.;

- пайовику 80% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди складає орієнтовно 28 000 кв.м., а також кінцеву будівельну продукцію, визначену проектно-кошторисною документацією, а саме, будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, підземні паркінги, обладнання, інженерні мережі та споруди.

Відповідно до підпункту «і» п. 4.1 договору Замовник зобов`язаний узгодити з Пайовиком, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього «Договору» всі права третіх осіб на загальну площу житла, що має придбатися в порядку пайової участі.

У пункті 3.7. Договору сторони погодили, що пайовик має право надавати замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках у м. Одесі в обсязі частки замовника, визначеної в п.3.4. Договору.

02 грудня 2005 року між ТОВ «УВГП-Система» як пайовиком та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України як замовником, укладено додаткову угоду №1/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004, відповідно до умов якої:

- з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, та враховуючи те, що завершення будівництва об`єкта (шифр О-186, група житлових будинків загальною площею 37000 кв.м у пр-т Гагаріна) згідно з умовами договору №227/УПБ 70Д від 25.11.2004 передбачено чергами на 2007-2008р., сторони домовились про те, що пайовик передає у 2005 році замовнику за його згодою квартири у інших будинках (пункт 1);

- загальна площа квартир, які передаються пайовиком замовнику відповідно до пункту 1 цієї додаткової угоди, вираховується з загальної площі житла, яка входить до частки замовника, відповідно до пункту 3.4 договору (пункт 2);

- дійсна додаткова угода набуває чинності з моменту її погодження та є невід`ємною частиною договору на пайову участь у будівництві житла №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 (пункт 4).

25 грудня 2008 року між ТОВ «УВГП-Система» як пайовиком, та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України як замовником, укладено додаткову угоду №2/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004, відповідно до умов якої:

- у зв`язку з необхідністю більш тривалого терміну на виготовлення містобудівної документації, сторони дійшли згоди внести зміни у пункт 2.1 договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 стосовно термінів будівництва та викласти абзац другий пункту 2.1 у такій редакції: «перша черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації перший квартал 2011 р.; друга черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації 2011 р.; третя черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (11 тис. кв.м) термін введення до експлуатації перший квартал 2012 р.» (пункт 1);

-пункт 3.7 договору викладено у такій редакції:

«Пайовик достроково передає замовнику квартири відповідно до п. 3.4 договору загальною площею 7008,20 кв.м, у т.ч. 30 квартир загальною орієнтованою площею 2568 кв.м у АДРЕСА_4 , згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди, у строк до 20.12.2008, 74 квартири в АДРЕСА_5 орієнтовною площею 4439,7 кв.м, згідно з додатком №2 до цієї додаткової угоди, за погодженням КЕВ м. Одеса, у строк до 20.12.2009. У разі затримки строків введення в експлуатацію вищезазначеного житла не з вини пайовика та/або затримки погодження органів КЕЧ понад вищевказаного строку, ці строки переносяться на строк затримки.

При цьому, на площу квартир, отриманих замовником, за вказаними адресами, відповідно зменшується площа квартир в долі замовника в об`єкті, визначена п. 3.4 договору, та на таку ж площу збільшується площа квартир в долі пайовика в об`єкті.

Замовник приймає зазначені квартири та протягом першого кварталу 2009 року, здійснює відселення сімей військовослужбовців, що зареєстровані на момент укладання договору та мешкають у приміщеннях, розташованих на будівельному майданчику у АДРЕСА_1 » (пункт 3).

16 жовтня 2015 року укладена додаткова угода №3/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004 між ТОВ «УВГП-Система» та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України.

У додатковій угоді №3/70 СП від 16.10.2015 до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 сторони погодили, серед іншого, що розподіл об`єкту між сторонами здійснюється наступним чином:

- Замовнику - 7735,00 кв.м об`єкту;

- Пайовику решта площі об`єкту, а також кінцеву будівельну продукцію, визначену проектно-кошторисною документацією, а саме, будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, інженерні мережі та споруди, незалежно від ТЕП об`єкту.

Вказане підтверджується постановою КГС ВС від 14 грудня 2022 року у справі №916/1674/18.

13 березня 2016 року на підставі рішення установчих зборів прийнято рішення про створення СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», що підтверджується копією статуту. У Статуті визначено, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» є споживчим житлово-будівельним кооперативом, створене з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів (асоційованих членів) на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

29 серпня 2016 року між ТОВ «УГВП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД» було укладено договір про спільну діяльність №1/Г-19, предметом якого є будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщенням, підземним паркінгом, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтованою загальною площею 85 000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Для досягнення мети за договором, сторони зобов`язалися спільно та узгоджено здійснювати необхідні фактичні та юридичні дії.

Зі змісту п.2.1.4 та п.2.1.5 Договору вбачається, що внесок ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» становить 204 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 0,03%.

Зі змісту п.2.5.3 та п.2.5.4 Договору вбачається, що внесок ТОВ «БАУБУД»» становить 204 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 0,03%.

Зі змісту п2.3.3 та п.2.3.4 Договору вбачається, що внесок СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» становить 679 796 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 99,94%.

У п.2.4.2. Договору визначено, що СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» зобов`язалося здійснити фінансування виконання будівельно-монтажних робіт Об`єкту у розмірі 100%, шляхом укладання договір підряду та безпосередніх взаєморозрахунків з виконавцями роюіт з будівництва об`єкту відповідно до фактичних витрат на проектні і будівельно-монтажні роботи, а також з постачальниками матеріалів та устаткування, та/або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Договору про спільну діяльність, зокрема, для здійснення від імені Договору про спільну діяльність відповідних розрахунків за укладеними договорами.

10 квітня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» (пайовик) та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник), колективним підприємством «Будова» (генпідрядник) укладено додаткову угоду №303/36/4 до Договору про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей №227/УПБ-70Д від 25.11.2004.

14 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113182261343, яким надано дозвіл замовнику ПУКБ МОУ та генеральному підряднику КП «БУДОВА» здійснювати будівництво із назвою «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ., І черга будівництва (4 пусковий комплекс), місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_1 . .

Також, 31 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 112182432456, яким надано дозвіл замовнику ПУКБ МОУ та генеральному підряднику КП «БУДОВА» здійснювати будівництво із назвою «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , І черга будівництва (5 пусковий комплекс), місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_1 .

11 червня 2021 року між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та позивачами було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві №154/М, за яким пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовику закріплену за ним квартиру за умови, виконання пайовиком зобов`язання за цим договором. Розмір частки, зазначений в п.2.1. Договору є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та його здачі в експлуатацію (паю), а також витрати на утримання товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (цільовий внесок).

У п.1.4. Договору, що характеристика машиномісця закріплюється в додатку №1 «Специфікація» до даного договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додатку №1 до договору асоційованого членства в споживчому товаристві від 11.06.2021 №154/М, об`єкт, який товариство зобов`язалося передати пайовику після здачі будинку в експлуатацію та виконання пайовиком умов договору характеризується наступними ознаками:

- місцезнаходження будинку місто Одеса, проспект Гагаріна, 19-21;

- відмітка 4,800;

- будівельний номер машиномісця 154.

Частку пайовика у товариство Позивачами внесено у повному обсязі, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів, наявні у матеріалах справи.

11 грудня 2019 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та ТОВ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №3 до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19, відповідно до якої:

- сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 3.3 Договору: « За рахунок коштів спільної діяльності, Стороні-1 (ТОВ «УВГП-Система») компенсуються кошти, витрачені нею на виконання зобов`язань за договором з пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, який буде укладений між Стороною-1 та Одеською міською радою, витрати по сплаті плати за землю та відшкодування витрат на виконання зобов`язання Сторони-1 за Договором № 227/УПБ-70Д «Про будівництва житла в поряду пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004 у вигляді квартир або вартості на їх придбання, у розмірах фактично витрачених коштів на покриття зобов`язання ТОВ «УВГП-Система» за Договором № 227/УПБ-70Д. У випадку необхідності збільшення суми фінансування, Сторони укладають додаткову угоду про збільшення внеску Сторони-2 (СТ «Сузір`я Будова»), або, у випадку відмови Сторони -2 від підписання такого Договору про розірвання Договору про спільну діяльність. Сторона-1 (ТОВ «УВГП-Система») має право в такому випадку розірвати договір в односторонньому порядку» (п. 1 Додаткової угоди № 3 від 11.12.2019 р.)».

- сторони дійшли до згоди внести зміни до пункту 2.4.1 Договору та продовжити строк будівництва до 30 жовтня 2022 року (п. 2 Додаткової угоди № 3 від 11.12.2019 р.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року у справі №916/1674/18 визнано недійсною з моменту вчинення додаткову угоду № 3/70 СП від 16.10.2015 до договору №227/УПБ-70 Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладену між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та ТОВ «УВГП-Система», якою було змінено розмір площі, що переходить учасникам будівництва після завершення будівництва. Зазначена постанова залишена без змін постановою КГС ВС від 14 грудня 2022 року.

25 січня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №4 до договору про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до якої у зв`язку із неможливістю виконання СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язань з передачі, які виникли на підставі рішення у справі №916/1674/18 та на підставі положень п.п.3.3. Договору про спільну діяльність №1/Г-19, сторони дійшли згоди розірвати договір з 25 січня 2024 року. Уповноважено СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вчинити дії щодо зняття з обліку договору про спільну діяльність №1/Г-19 з обліку у ГУ ДПС в Одеській області до 30 березня 2024 року. СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язалося передати виконані роботи генеральним підрядником ТОВ «УВГП-СИСТЕМІ» в строк до 29 лютого 2024 року.

26 січня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» було укладено договір про спільну діяльність №1/Г-19, який було укладено з метою будівництва житлових будинків з вбудованими приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , І черга будівництва (4 пусковий комплекс).

01 березня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №5 до договору про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до якої у зв`язку із неможливістю виконання СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язань з передачі, які виникли на підставі рішення у справі №916/1674/18 та на підставі положень п.п.3.3. Договору про спільну діяльність №1/Г-1 з метою забезпечення виконання зобов`язань за Додатковою угодою №4 до договору, уповноважено СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вчинити дії щодо зняття з обліку Договору у ГУ ДПС в Одеській області до 30 вересня 2024 року. Сторони погодили, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язано передати виконані роботи генеральним підрядником ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», а ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» зобов`язано відшкодувати СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вартість таких робіт у строк до 01 вересня 2024 року.

01 березня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було підписано акт прийому-передачі будівельно-монтажних робіт до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року, за яким СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» передало будівельно-монтажні роботи, які виконані генеральним підрядником.

23 жовтня 2025 року Державна інспекція архітектури та містобудування видала свідоцтво про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ123251010154 щодо об`єкта будівництва із назвою: «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , I черга будівництва (V пусковий комплекс)», що підтверджується відомостями з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва).

Суду представником позивачів також надано копію висновка судового експерта №02/03-1 від 02.03.2026 ОСОБА_4 , провіеденого за заявою адв.Дімітріу В.В., предметом дослідження якого було ідентифікація машиномісця /паркомісця та за будівельними номерами згідно Договорів асоційованого членства та ідентичність їх місцезнаходження згідно технічного паспорту від 10.09.2025р. що розміщені за адресою АДРЕСА_3 . З цього висновку вбачається, що машиномісце за договіром асоційованого членства в споживчому товаристві №154/М, відповідає номеру паркінгу згідно технічного паспорту за №156.(а.с3-.24 т.2).

На підставі розпорядженн Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 123.11.2025 №629 обєкту будівницьтва при своєно поштову адресу: м.Одеса проспект Лесі Українким, 19-Д та проспект Лесі Українки, 19-Е.

Відповідно до Технічного паспорту від 10.09.2025р. будівельний номер машиномісця !%; ідентифікується за №156.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2025 року у справі № 916/4928/24, договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчим товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" визнано недійсним з моменту укладення. Застосовано наслідки недійсності правочину та визнано відсутніми передбачені Договором про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Заявляючи позовну вимогу про визнання права власності, позивачі зазначають про те, що вони повністю сплатили пайові внески згідно умов Договору асоційованого членства у споживчому товаристві та, з введенням до експлуатації об`єкту будівництва, а тому набувають прав власності на об`єкти інвестування (будівництва).

Вказують, що СТ «Сузір`я Будова») відмовляється виконати зобов`язання згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві та передати їй майно, діючи спільно з Відповідачами 2, 3, які в свою чергу уклали низку угод, метою яких є позбавлення Позивачів права власності на проінвестовані об`єкти.

СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» у відзиві на позовну заяву посилається на те, що договір асоційованого членства в споживчому товаристві, що укладені між позивачем та відповідачем не є договором інвестування. Посилання на те, що вказаний договір є договором інвестування суперечить положення законодавства.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва регулюються законами України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та «Про інвестиційну діяльність».

Договір про асоційоване членство в споживчому товаристві № 154/М було укладено між пайовиком та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» 11.06.2021 року.

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» в редакції на момент укладання договору №4/35 та №4/4Б-К, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

У ч.3 ст.4 Закону в редакції на момент укладання договору, інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами. Таким чином, вказана норма хоча і є імперативною, але допускає можливість визначення іншими законами інших способів фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва.

Згідно Статуту СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» є споживчим житлово-будівельним кооперативом, створеними його засновниками на добровільних засадах на підставі рішення установчих зборах(засновник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ). та з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів(асоційованих) на основі поєднання їх особистої та коректних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоутворення і самоконтролю.

Так, відповідно до статей 1, 2, 3, 6, 19, 22 Закону України "Про кооперацію" кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів; кооперативна організація кооператив або кооперативне об`єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України.

Отже, в розумінні застереження, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", житлово-будівельний кооператив можна віднести до одного з альтернативних способів фінансування будівництва, врегульованих іншим законом, а саме Законом України "Про кооперацію".

Вказані висновки викладені у постанові ВС від 05 червня 2018 року у справі № 921/1204/15-г/6, де ВС досліджував спірний договір, предметом якого було здійснення будівництва об`єкта за рахунок коштів членів кооперативу з метою отримання у власність об`єктів житлового будівництва членами кооперативу і суспільством.

За таких обставин, договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 154/М від 11.06.2021 року, що укладений між пайовиками та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», є інвестиційними договорами, а посилання на те, що вказаний договір не відповідає положенням чинного законодавства спростовується матеріалами справи та нормою ч.3 ст.4 Закону в редакції на момент укладання договору.

У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав належать речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

За правилами статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

У статті 190 ЦК України визначено, що майно є особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Отже, у ЦК України визначення майнового права немає, оскільки у статті 190 ЦК України лише зазначено, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Концепція поняття «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а отже і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» («Broniowski v. Poland»), заява № 31443/96; пункт 22 рішення від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05).

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Таким чином, майнове право, яке є предметом договору, - це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено у статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У частині першій статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.876 ЦК України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як судом встановлено замовником будівництва житлового комплексу є ПУКБ МОУ.

Після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію квартира/машиномісце як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до закону (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 521/19092/17).

У статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 зроблено висновок, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлено право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої на підставі договору був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, у разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Як вже було зазначено, згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №154/М від 11.06.2021 року пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовику закріплений за ним об`єкт нерухомого майна за умови, виконання пайовиком зобов`язання за цим договором. Розмір частки, зазначений в п.2.1. Договору є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та його здачі в експлуатацію (паю), а також витрати на утримання товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (цільовий внесок).

Тобто, основною умовою, за якої пайовику повинно було бути передано об`єкт нерухомого майна є сплата ним пайових внесків.

Так, згідно п.2.1. Договору №154/М від 11.06.2021 пайовик в порядку і на умовах, визначених договором зобов`язався внести частку у розмірі 26 500 долл. США,що на момент укладння договору становить 717 620 гривень.

На підтвердження виконання умов п.2.1. Договору, позивачами були надані до позову копії квитанцій до прибуткового ордеру (а.с.27-31)

Загальний розмір сплачених внесків становить 717 620 гривень, тобто, пайовик виконав вимоги п.2.1. Договору від№154/М від 11.06.2021 у повному обсязі.

Суд погоджується з доводами позивачів про те, що вони в розумінні наведених вище норм є інвестором, а тому, у зв`язку із виконанням вказаних умов, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» мало б передати їй об`єкт нерухомого майна, що за нею закріплений згідно специфікації, визначеної у договорі.

Проте, як вже встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2025 року у справі № 916/4928/24, договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчим товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" визнано недійсним з моменту укладення. Застосовано наслідки недійсності правочину та визнано відсутніми передбачені Договором про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що договір укладений без погодження із Південним УКБ як цього вимагають підпункт «і» пункту 4.1 та пункт 8.1 Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004, відповідно до яких Замовник і Пайовик мають узгодити шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору, всі права третіх осіб на загальну площу житла, що має придбатися в порядку пайової участі; передача Сторонам своїх прав та обов`язків за цим Договором третім особам допускається лише за письмовою згодою обох сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору.

Так, дійсно, позивачі не були учасниками справи №916/4928/24.

Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Проте, під час розгляду справи позивачі не спростували ту обставину, що договір від 29.08.2016 №1/Г-19 було укладено без погодження з ПУКБ МОУ.

Більше того, наявність в ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» обов`язку узгоджувати з ПУКБ МОУ права третіх осіб на загальну площі житла підтверджується копією договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004.

Суд звертає увагу на те, що у постанові КГС ВС від 29 серпня 2025 року у справі №916/4928/24, предметом якої було визнання недійсним договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19, укладеного між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД», застосування наслідків недійсності правочину та визнання відсутніми прав, Верховний Суд зазначив, що скаржник не є стороною спірного договору, що обґрунтовано було враховано судом апеляційної інстанції. У той час як права та обов`язки пайовика та СТ «Сузір`я Будова» (одного з відповідачів у даній справі), що виникли та існують із укладеного між ними договору асоційованого членства, в силу закону не можуть впливати на правовідносини дійсності/недійсності договору укладеного у 2016 році між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР?Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД». Колегія суддів вказала, що питання виконання/невиконання умов договору асоційованого членства в Споживчому товаристві від 14.03.2018 №4/322, укладеного між пайовиком та СТ «Сузір`я Будова», має розглядатись у межах дії даного договору. При цьому такі обставини не охоплюються предметом спору у справі, що переглядається. Вказана позиція також висловлена у постанові КГС ВС від 10 грудня 2025 року у справі № 916/4928/24.

Вказане свідчить про те, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» укладаючи договір асоційованого членства у споживчому товаристві та зобов`язуючись передати закріплений за пайовиком об`єкт нерухомого майна фактично не мало право вирішувати питання про відчуження такого об`єкта нерухомого майна, оскільки, такі дії не були погоджені із ПУКБ МОУ, як особою, яка є правокористувачем земельної ділянки, де здійснювалося будівництво житлового будинку та особою, яка є фактичним замовником будівництва і яка відповідно до закону набуває право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна після завершення його будівництва.

Позивачі як пайовики згідно договору асоційованого членства на момент його укладання не були позбавлені можливості перевірити наявність або відсутність у СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» права вирішувати питання про передачу об`єктів будівництва третім особам.

Так, на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який є у вільному доступі позивач за первісним позовом могла ознайомитися із сертифікатом ІУ 113182261343 щодо об`єкта будівництва «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , 1 черга будівництва (ІV пусковий комплекс)» що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити, що замовником будівництва є ПУКБ МОУ, генеральним підрядником КП «БУДОВА, а СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» не належить до кола осіб, які беруть участь у будівництві.

Вказана обставина також могла б бути встановлена з Державного реєстру речових право на нерухоме майно, де саме ПУКБ МОУ визначено як правокористувач земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина не заперечується позивачами у позові.

Суд також зауважує, що покладання на будь-яких третіх осіб відповідальності за зобов`язання, взяті СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» перед пайовиком за відсутності згоди такої особи є недопустимим.

Тому, враховуючи те, що право позивачів на об`єкт будівництва не було погоджено з ПУКБ МОУ, як замовника будівництва та правокористувача земельної ділянки, беручи до уваги те, що у СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» були відсутні будь-які майнові права (в тому числі, володіння, користування або розпорядження) щодо об`єктів нерухомого майна, які входить до складу об`єкту будівництва, а зобов`язання щодо передання позивачам об`єктів будівництва виникло поза волею ПУКБ МОУ, суд вважає, що підстави для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна відсутній.

При цьому останні не позбавлені права ініціювати в судовому порядку вирішення питання щодо невиконання або неналежного виконання умов договору асоційованого членства, зокрема, ініціювати питання про застосування заходів відповідальності сторін, що визначені у розділі 5 Договору.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Незалучення до участі у справі іншої особи, як належного співвідповідача, за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі№ 203/2/19 (провадження № 61-6983св20).

Визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів і обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується останнім під час розгляду справи. Визначення складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 910/15792/20).

За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 910/7122/17).

Як вже було встановлено судом, саме ПУКБ МОУ є замовником будівництва та правокористувачем земельної ділянки, де здійснювалося будівництво об`єкта нерухомого майна.

Зі змісту акту приймання-передачі майнових прав від 15.07.2025, що підписаний між ПУКБ МОУ та ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», об`єкти будівництва, на які позивач за первісним позовом просить визнати право власності не були передані ТОВ «УВГП-СИСТЕМА».

Тобто, речове право на спірні об`єкти нерухомого майна залишилися у ПУКБ МОУ, а тому, саме ПУКБ МОУ є належним відповідачем у справі та саме за рахунок нього можна задовольнити позовні вимоги.

Тому, беручи до уваги те, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», ТОВ «БАУБУД» та КП «БУДОВА» не є належними відповідачами, оскільки саме ПУКБ МОУ є особою, за рахунок якої можна було б задовольнити позовні вимоги, враховуючи те, що підстави для визнання права власності на об`єкти будівництва за позивачем відсутні, оскільки, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язалося передати спірні об`єкти нерухомого майна за відсутності у нього такого права, без погодження та поза волею ПУКБ МОУ, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині і як до неналежних відповідачів.

Захист права власності за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у цивільному процесі (ЦПК) базується на принципах мирного володіння майном, законності та пропорційності втручання держави. Суди зобов`язані забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства та правами власника, не допускаючи покладення на особу надмірного тягаря.

Конвенція та Протоколи до неї після їх ратифікації Україною в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, а їх норми є нормами прямої дії. Питанням захисту власності присвячена стаття 1 Першого протоколу до Конвенції (далі - Перший протокол), яка містить загальне правило, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відразу слід наголосити, що поняття «власність» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має ширше значення в порівнянні з нормами національного законодавства і володіння добросовісного набувача охоплюється зазначеним поняттям і підпадає під дію гарантій, закріплених у цій статті Конвенції.

Варто зауважити, що зазначене вище положення статті 1 Першого протоколу має дещо абстрактний характер і містить низку оціночних понять. Однак, аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування ст.1 Першого протоколу дозволяє визначити критерії, за якими має здійснюватись оцінка допустимості втручання держави в право особи на мирне володіння майном з точки зору його відповідності положенням Конвенції. Таких критеріїв є три, а саме: 1) чи можна вважати втручання законним: 2) чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес: 3) чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Відповідно до усталеного у практиці ЄСПЛ підходу втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм (наприклад, рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Веуеler v. Italy, заява № 33202/96).

Суд вважає, що право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дозволяють дійти до висновку, що підлягає захисту в контексті вимог статтею 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки судом не встановлено правових підстав вважати, що позивачі набули законні підстави згідно норми ст..330 ЦК України та вважатимуться власником спірного нерухомого майна.

За викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі зазначеного, керуючись Керуючись ст.ст. 15, 16, 177, 190, 316, 328, 331, 392, 509, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 876 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД», Колективного підприємства «БУДОВА» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30-ти днів з дати складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2026 року.

Суддя Л.В. Домусчі