Рішення № 138707740, 03.08.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/494/26

Провадження № 2/483/549/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс»" (далі ТОВ "ФК «Ейс»") звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: стягнення з відповідача 120 917 грн 50 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 809662840 від 26 червня 2023 року, що укладений з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

В обґрунтування позову зазначив, що 26 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений вищезазначений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти із зобов`язанням повернути їх зі сплатою відсотків. Первісний кредитор відступив право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті спору не надав.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 червня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з одного боку, та відповідачем, з другого боку, було укладено договір № 997330539 (а.с. 10-13).

За умовами договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії із встановленням кредитного ліміту у розмірі 25 000 грн (п. 2.1 договору). Позичальнику фактично надано перший транш у розмірі 20 000 грн 26 березня 2023 року, що відповідно до умов договору є датою отримання кредиту (п. 2.3 договору).

Умовами договору передбачено, що протягом строку дії кредитної лінії позичальник мав право отримувати додаткові транші в межах встановленого кредитного ліміту шляхом ініціювання відповідної операції в особистому кабінеті (п. 6.1 договору). Загальна сума кредиту визначається як сукупність усіх отриманих позичальником траншів протягом строку дії договору (п. 6.3 договору). При цьому після закінчення дисконтного періоду можливість отримання нових траншів блокується (п. 6.5 договору).

Відповідно до умов договору, дисконтний період кредитування становив 30 календарних днів від дати отримання першого траншу (п. 2.1 договору), а рекомендована дата дострокового повернення всієї суми кредиту визначена як 26 липня 2023 року (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.2 договору встановлено обов`язок позичальника повернути суму кредиту не пізніше 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або його дострокового припинення. Кінцевою датою повернення кредиту сторони визначили 26 липня 2028 року (п. 7.3 договору).

Сторони погодили, що протягом дисконтного періоду проценти сплачуються не пізніше останнього дня такого періоду, а у разі його продовження - до нової дати закінчення дисконтного періоду (п. 7.4.1 договору). Після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно (п. 7.4.2 договору).

Умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами. Інших витрат, крім процентів за користування кредитом, договором не передбачено (п. 8.1 договору).

Сторони погодили, що процентні ставки за договором є фіксованими та не можуть бути змінені кредитодавцем в односторонньому порядку у бік погіршення становища позичальника (п. 8.2 договору).

Відповідно до умов договору, протягом дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за дисконтною процентною ставкою у розмірі 383,25 % річних, що становить 1,05 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 26.07.2023 включно (п. 8.3.1 договору).

У разі продовження позичальником строку дисконтного періоду шляхом пролонгації, проценти за період після 26 липня 2023 року нараховуються за індивідуальною процентною ставкою у тому ж розмірі - 383,25 % річних, що становить 1,05 % на день від суми кредиту (п. 8.3.2 договору).

Після закінчення дисконтного періоду договором передбачено нарахування процентів за ставкою 1087,70 % річних, що становить 2,98 % від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитними коштами (п. 8.4 договору).

Проценти відповідно до умов договору нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожний день користування кредитними коштами, починаючи з дня надання траншу та до дня закінчення строку дії договору (п. 8.6 договору).

Для першого траншу у розмірі 20 000 грн сторони визначили, що орієнтовна загальна вартість кредиту за перші 30 днів дисконтного періоду становить 26 300 грн, з яких 20 000 грн - сума кредиту, а 6 300 грн - проценти за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за таких умов становить 2698,53 % річних (п. 8.8 договору).

Вказаний кредитний договір підписано відповідачкою з використанням нею електронного цифрового підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3KY62.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», за змістом якої на картковий рахунок, що належить відповідачу, були зараховані кредитні кошти (а.с. 128).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 з додатковими угодами до нього, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором (а.с. 38 54).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №246 від 29.08.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

27 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01 (а.с. 55 58).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 27.05.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимогою.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором (а.с. 63 71).

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15 липня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 15 липня 2025 року до Договору факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором позики №809662840 від 26 червня 2023 року в сумі 120 917 грн 50 коп., з яких 25 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 95 917 грн 50 коп. заборгованість за відсотками (а.с. 69-70).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом частини першої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2 662 грн 40 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

При цьому, суд врахував складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви, а тому дійшов висновку про доведеність вартості послуг у розмірі 3 000 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп. судовий збір та 3 000 грн 00 коп. витрати на правничу допомогу, а всього 5 662 грн 40 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс»" в рахунок заборгованості за кредитним договором №809662840 від 26 червня 2023 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість в сумі 120 917 (сто двадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 50 коп., з яких 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн заборгованість за тілом кредиту, 95 917 (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 50 коп. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс»" 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 03 серпня 2026 року.

Головуюча: