Ухвала суду № 138707179, 28.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13158/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42022102070000459 від 06.12.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Степанці Канівського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадження СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42022102070000459 від 06.12.2022, процесуальне керівництво у якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , починаючи з 16.02.2016, здійснював поточне керівництво діяльністю ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», організовував виробничу діяльність підприємства у сфері управління небезпечними відходами, визначав порядок функціонування виробничого майданчика за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, проїзд Енергобудівельників, 4, розподіляв обов`язки між працівниками підприємства та забезпечував виконання прийнятих ним управлінських рішень.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 2016 року, ОСОБА_5 та заступник директора з екологічної роботи за сумісництвом головний еколог ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, сформували спільний злочинний умисел, спрямований на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами з порушенням вимог природоохоронного законодавства, що могло призвести до забруднення земель шкідливими для довкілля речовинами.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 як директор підприємства, діючи умисно:

- організував діяльність ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» таким чином, що операції зі збирання, зберігання, оброблення та видалення небезпечних відходів здійснювалися з порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- визначив порядок використання виробничого майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:05:005:0031;

- розподілив ролі між працівниками підприємства, забезпечивши функціонування єдиного механізму приймання, зберігання та оброблення небезпечних відходів;

- забезпечував загальне керівництво діяльністю підприємства та контроль за виконанням прийнятих рішень;

- не вжив заходів для дотримання встановлених екологічних вимог, незважаючи на покладені на нього статутом товариства обов`язки щодо організації законної діяльності підприємства.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , який перебуваючи на посаді головного еколога ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО", будучи відповідальним за забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства та екологічної безпеки під час здійснення господарської діяльності підприємства, достовірно знаючи про порушення встановлених вимог щодо поводження з небезпечними відходами, умисно не забезпечив належного екологічного контролю, не вжив заходів щодо запобігання забрудненню земель сприяв здійсненню діяльності з порушенням вимог природоохоронного законодавства.

В свою чергу, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді заступника директора з екологічної роботи за сумісництвом головного еколога ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», будучи відповідальним за організацію екологічного контролю, забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства та екологічної безпеки під час здійснення господарської діяльності підприємства, достовірно знаючи про порушення встановлених вимог щодо поводження з небезпечними відходами, умисно не забезпечив належного екологічного контролю, не вжив заходів щодо запобігання забрудненню земель та спільно з ОСОБА_5 здійснював діяльність, яка призвела до забруднення земельної ділянки за наступних обставин.

Слідча в клопотанні вказує, що виробнича діяльність ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" здійснюється на виробничому майданчику в м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4.

Встановлено, що між ТОВ «Променергострой» (орендодавець) та ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» (орендар) в особі директора ОСОБА_5 , який діє на підставі Статуту, 01.07.2015 укладено договір оренди нежитлового приміщення № НОМЕР_2 А.

Відповідно до умов вказаного договору оренди Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення № НОМЕР_2 А та промисловий майданчик, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4, де ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" здійснює господарську діяльність у сфері управління небезпечними відходами.

Так, ОСОБА_5 , здійснюючи поточне керівництво діяльністю ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, порушуючи вимоги та положення нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема Конституції України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991, Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001, Закону України «Про охорону земель» № 962-IV від 19.06.2003, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19.06.2003, Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20.06.2022, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 196 від 05.05.2012 «Про затвердження Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 № 1102, Постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 229, тобто внаслідок порушення спеціальних правил, умисно допустили забруднення земель, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, у межах якої ТОВ «ОЛЕСТА ЕКО» здійснює операції з утилізації відходів та інших речовин, шкідливими для довкілля, такими як: бор, миш`як, свинець, селен, барій, нафтопродукти, кадмій, хлориди, сульфати (які визнано такими, що підпадають до переліку небезпечних компонентів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102), у концентраціях, що перевищують гранично допустимі концентрації від нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, де загальна площа забруднених ділянок склала 1659 кв. м, що створило небезпеку для навколишнього середовища.

Водночас, як встановлено під час досудового розслідування, розмір шкоди від забруднення земель на земельній ділянці з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031 становить 2 158 273 грн. 87 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 КК України.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 наказом № 2 від 16.02.2016 призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕСТАС ЕКО», розташованого за адресою: м. Черкаси, б-р. Т. Шевченка, 190.

Як визначено пунктом 9.1. Статуту органами управління та контролю Товариства є Загальні збори учасників та виконавчий орган.

Згідно пункту 13.1. Статуту виконавчий орган Товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов?язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу Товариства є «Директор».

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи з 16 лютого 2016 року на посаді директора ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» (код ЄДРПОУ 38469527), обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто фактично керував діяльністю підприємства, таким чином, являвся службовою особою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 2016 року, у ОСОБА_5 виник єдиний злочинний умисел, спрямований на використання наданих йому службових повноважень всупереч інтересам очолюваного товариства з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», що полягала в отриманні прибутку від здійснення господарської діяльності у сфері управління небезпечними відходами без фактичного забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства, ліцензійних умов, технологічних вимог до поводження з небезпечними відходами, а також без понесення необхідних витрат на їх законне зберігання, оброблення, утилізацію та видалення, визначивши місце здійснення такої діяльності на території промислового майданчику, що на земельній ділянці з кадастровим номеромом: 7110136400:05:005:0031, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4.

Усвідомлюючи, що дотримання вимог природоохоронного законодавства потребує значних матеріальних витрат на облаштування спеціалізованих місць зберігання відходів, придбання необхідного обладнання, забезпечення належного технологічного процесу їх оброблення, контролю за екологічною безпекою та утилізації відходів відповідно до вимог законодавства, ОСОБА_5 , діючи умисно, прийняв рішення організувати діяльність підприємства з їх ігноруванням, що забезпечувало незаконне зменшення витрат підприємства та отримання додаткового прибутку.

З метою досягнення мети вказаного злочинного умислу, спрямованого на використання службових повноважень всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та очолюваного ним підприємства, ОСОБА_5 вступив у попередню змову із заступником директора з екологічної роботи за сумісництвом головним екологом ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_7 , який, достовірно знаючи про порушення вимог природоохоронного законодавства, погодився сприяти реалізації вказаного злочинного умислу.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із заступником директора з екологічної роботи за сумісництвом (головним екологом) ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_7 , використовуючи надані йому службові повноваження всупереч інтересам очолюваного товариства, усвідомлюючи покладений на нього обов`язок забезпечити здійснення господарської діяльності відповідно до вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та поводження з небезпечними відходами, умисно організував діяльність товариства таким чином, щоб отримувати прибуток від приймання, зберігання, оброблення та видалення небезпечних відходів без здійснення необхідних природоохоронних заходів та без понесення витрат, пов`язаних із належним виконанням вимог екологічного законодавства.

Продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, директор ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_5 , діючи умисно:

- використав надані йому організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження всупереч інтересам товариства;

- організував здійснення господарської діяльності із порушенням вимог Закону України «Про управління відходами», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ліцензійних умов та інших нормативно-правових актів;

- забезпечив приймання небезпечних відходів із подальшим їх накопиченням та зберіганням у спосіб, що не відповідав вимогам природоохоронного законодавства;

- не забезпечив обладнання місць накопичення відходів відповідно до встановлених вимог;

- не організував здійснення належного екологічного контролю;

- не забезпечив дотримання технологічного процесу поводження з небезпечними відходами;

- умисно не припинив діяльність підприємства, незважаючи на очевидне порушення вимог екологічної безпеки;

- забезпечив продовження діяльності підприємства, що дозволило отримувати прибуток від господарської діяльності при істотному скороченні обов`язкових виробничих витрат.

Таким чином, директор ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи свої повноваження, всупереч інтересам юридичної особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , порушуючи вимоги та положення нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема Конституції України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991, Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001, Закону України «Про охорону земель» № 962-IV від 19.06.2003, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19.06.2003, Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20.06.2022, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 196 від 05.05.2012 «Про затвердження Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 № 1102, Постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 229, тобто внаслідок порушення спеціальних правил, допустив забруднення земель, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, у межах якої ТОВ «ОЛЕСТА ЕКО» здійснює операції з утилізації відходів та інших речовин, шкідливими для довкілля, такими як: бор, миш`як, свинець, селен, барій, нафтопродукти, кадмій, хлориди, сульфати (які визнано такими, що підпадають до переліку небезпечних компонентів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102), у концентраціях, що перевищують гранично допустимі концентрації від нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, де загальна площа забруднених ділянок склала 1659 кв. м, що створило небезпеку для навколишнього середовища.

Крім того, Державною екологічною інспекцією Центрального округу проведено розрахунки розмірів шкоди, яка заподіяна державі в результаті забруднення ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" земельної ділянки за кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, яка за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4. Відповідно даних розрахунків загальний розмір шкоди, яка заподіяна державі в результаті забруднення ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" земельної ділянки становить - 2 158 273 грн. 87 коп.

Так, слідча в клопотанні вказує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , розуміючи законодавство та вимоги статуту, діючи умисно, за попередньою змовою, не вжили жодних заходів з метою усунення порушень, внаслідок чого завдано державі в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу матеріальних збитків на загальну суму 2 158 273 грн. 87 коп., що згідно з приміткою 4 ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, внаслідок чого було спричинено тяжкі наслідки.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме-зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, вчиненому групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 КК України, а саме у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме у зловживанні повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за наступних обставин.

З огляду на наведене, сторона обвинувачення просить застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 649 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 158 273, 87 грн., із покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КП К України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав. Звертав увагу слідчого судді, що розмір шкоди від забруднення земель на земельній ділянці становить понад 2 млн гривень. Втім, повідомив, що Державна екологічна інспекція, дослідивши ґрунт на понад 30 показників, склала висновок про розмір збитків, які перевищують 6 млн. грн. На даний час в межах кримінального провадження призначено нову експертизу для визначення розміру збитків, спричинених в результаті незаконної діяльності товариства.

Прокурор обґрунтував ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування. Стверджував про те, що підозрюваний, перебуваючи у змові з сином, який покинув Україну за день до необхідності явки за повісткою, може покинути територію України та більше не повернутися, усвідомлюючи ризик отримання реального покарання до 6 років позбавлення волі.

Стверджував також, що існує ризик спотворити або приховати докази у справі. Такий ризик обґрунтував тим, що під час проведення обшуку у фігурантів справи та в офісах товариства , підозрюваний не надав документи, які вимагав орган досудового розслідування, зокрема документи щодо працевлаштування працівників товариства. Втім, такі документи були віднайдені в телефоні бухгалтера товариства. Вказані дії свідчать про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на приховування доказів та ймовірно на їх спотворення.

Ризик продовження злочинної діяльності прокурор обґрунтував тим, що товариство, незважаючи на проведений обшук та розслідування фактів забруднення навколишнього середовища, свою діяльність не припинило, продовжує брати участь у тендерах, продовжує свою діяльність, під час якої продовжує забруднювати навколишнє середовище. Крім того, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що посадові особи товариства можливо заволоділи коштами місцевого бюджету під час надання послуг з утилізації медичних відходів. На підтвердження даного ризику долучив протокол за результатами проведення негласних дій, з якого вбачається спілкування особи про необхідність завищення медичним закладом кількості відходів, які підлягають утилізації. Крім того, товариство може бути причетне до легалізації коштів та ухилення від сплати податків під час провадження господарської діяльності у період з 1 січня 2023р. по 30 квітня 2025р..

Обґрунтовуючи винятковість випадку, який вказує на необхідність застосування застави у більшому розмірі, ніж встановлено статтею 182 КПК України, прокурор звертав увагу на те, що підприємство здійснює свою діяльність досить тривалий час, у органу досудового розслідування є відомості про прибутковість підприємства. Просив врахувати, що розмір застави є співмірними зі шкодою, яку спричинено в результаті кримінального правопорушення, а також з майновим станом підозрюваного, у власності якого наявні будинок в селі Мошне, земельна ділянка площею 44 сот, будинок в АДРЕСА_2 , квартира. Син підозрюваного має у власності 6 автомобілів.

Також у судовому засіданні прокурор спростовував твердження сторони захисту про те, що син підозрюваного не був обізнаний про необхідність явки до слідчого як такий, що не отримував судову повістку. Стверджував, що слідча ОСОБА_8 підписала судові повістки електронним підписом та направила двом підозрюваним та захиснику у месенджер та на електронну пошту товариства. Прокурор стверджував, що сторона захисту вводить в оману слідчого суддю, намагаючись доводити, що підозрювані не були обізнані про необхідність явки до слідчого.

У судовому засіданні захисник підозрюваного спростовував усі 5 ризиків, на які посилався прокурор. Звертав увагу слідчого судді, що підозрюваному 73 роки та він не має наміру та бажання переховуватися. Доводи прокурора про те, що його син не прибув 24 липня 2026 до слідчого, а вчинив дії, які свідчать про намір переховуватись від органу досудового розслідування спростовував тим, що син підозрюваного не отримував судову повістку, адже така направлялася на електронну адресу товариства, тоді як 30 червня 2026р. був звільнений з роботи у товаристві. Надав до матеріалів справи доказ того, що син підозрюваного забронював готель у Хорватії ще в березні 2026р., для чого 23 липня 2025 року вибув з території України.

Спростовуючи ризик переховування чи знищення документів, захисник підозрюваного звертав увагу слідчого судді на те, що під час обшуку було вилучено усі документи, які підтверджували господарські правовідносини між товариством та медичними закладами. При цьому стверджував, що товариство не мало наміру надавати інші документи, які не зазначалося в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. Втім, за твердженням сторони захисту дана обставина не свідчить про те, що підозрюваний буде вживати заходів щодо знищення якихось речових доказів, адже зацікавлений у встановленні істини у даному кримінальному провадженні.

Звертав увагу слідчого судді на те, що у працівників товариства були повістки про виклик до слідчої на 16 квітня 2026р., однак в цей день проводилися обшуки, та після того як фігуранти справи зателефонували слідчий, остання повідомила про те, що з`являтися до свідчої немає необхідності. Стверджував, що орган досудового розслідування не викликав на допити працівників товариства та підозрюваного і його сина після проведеного обшуку.

Такий ризик як перешкоджання здійсненню кримінального провадження вважав неконкретизованим. Ризик продовження протиправної діяльності спростовував тим, що за відомостями податкової служби товариство немає будь-яких заборгованостей, справно сплачує податки.

Щодо розміру застави захисник звертав увагу на рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026р. щодо необхідності обґрунтування виняткового випадку, який дає право слідчому судді обрати заставу у розмірі, більшому ніж стандартний розмір. Стверджував, що розмір застави, яку просить застосувати прокурор, не є співмірним із матеріальними можливостями його підзахисного, адже навіть математично, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні двоє підозрюваних, то розмір спричиненої шкоди необхідно ділити на 2. Повідомляв, що розмір заробітної плати ОСОБА_5 становить 27 000 грн., розмір пенсії - 5000 грн., на підтвердження чого надав відповідну довідку з УПФ.

У судовому засіданні підозрюваний погодився з позицією його захисника. Звертав увагу слідчого судді, що тривалий час займається утилізацію відходів, однак жодних зауважень щодо недотримання природоохоронного законодавства не було. Стверджував, що доводи прокурора підлягають ретельному довивченню, адже на орендованій земельній ділянці, з якої орган досудового розслідування відбирав проби та направляв на експертизу, раніше здійснювали діяльність інші організації, які могли забруднити ґрунт.

Стверджував, що до складу його сім`ї входить дружина, пенсіонер, розмір пенсії якої становить 4 тис грн., має незадовільний стан здоров`я та користуються паличкою. Щодо майна повідомив, що має квартиру та автомобіль. Розмір застави вважає непомірним для нього, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, вивчивши матеріали клопотання та надані стороною захисту докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42022102070000459 від 06.12.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

24.07.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 КК України, а саме у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме у зловживанні повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Згідно розрахунків державної екологічної інспекції Центрального округу розмірів шкоди, яка заподіяна державі в результаті забруднення ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" земельної ділянки за кадастровим номером: 7110136400:05:005:0031, яка за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, Енергобудівельників проїзд, 4, становить - 2 158 273 грн. 87 коп.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України є нетяжким злочином, ч. 2 ст. 364-1 КК України - тяжким.

Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність місця проживання та певних соціальних зав`язків.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степанці Канівського району Черкаської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має вищу освіту, раніше не судимий, працює директором ТОВ «Олестас Еко», одружений, має офіційні доходи, позитивно характеризується.

Разом із цим, зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, а також приймаючи до уваги тяжкість передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 механізм вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Вирішуючи необхідність та можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, вказані вище дані про особу підозрюваного, а також ризик, передбачений статтею 177 КПК України, та ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

Межі, у яких визначається розмір застави, передбачені п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до положень якого щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 зазначив, що враховуючи практику Європейського суду з прав людини, для запобігання перетворенню застави на завуальований спосіб тримання особи під вартою слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави в судовому рішенні, повинен обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, урахувати не лише розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, визначені Кодексом, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи; водночас активи для сплати визначеного розміру застави мають бути доступними особі, яку підозрюють чи обвинувачують, зокрема має бути враховано обставину, що стала підставою для накладення арешту на майно особи в межах кримінального провадження.

Конституційний Суд України наголосив на обов`язку слідчого судді, суду ретельно мотивувати розмір застави, зокрема, з посиланням на документи про фінансовий стан особи, обґрунтовувати кожний складник, що формує загальний розмір застави, уникати припущень про матеріальну спроможність особи, зазначати, чому саме такий розмір застави є достатнім для запобігання ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, ураховувати її соціальні зв`язки (сім`ю, інші особисті комунікації), а також зв`язки за кордоном .

У конкретному випадку слідчий суддя дійшов висновку, що розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатен запобігти ризикам, які встановлені у судовому засіданні. Відтак, вважає за необхідне застосувати заставу у більшому розмірі відповідно до абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КП України.

Слідчий суддя враховує, що у власності підозрюваного наявні житловий будинок в с.Мошни Черкаського району площею 255,9 кв.м., земельна ділянка за цією адресою площею 0,44 га, будинок в с. Чубівка Черкаського району, що доводиться інформаційною довідкою з Реєстру речових прав. Сам підозрюваний повідомив також про наявність кватири, автомобіля. Заробітна плата підозрюваного становить 27 тис. Очолюване підозрюваним підприємство є учасником понад 500 тендерів, підприємство має велику прибутковість.

Вказані відомості про майновий стан підозрюваного, принцип пропорційності між збитками та розміром застави, а також та обставина, що підозру у даному провадженні отримали 2 особи, слідчий суддя вважає за можливе застосувати заставу у розмірі, який буде наближений до розміру половини суми збитків, тобто, орієнтовно 1 млн. грн. Такому розміру застави відповідає застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400,00 грн.

Виходячи з мети застави, слідчий суддя переконаний, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до положень вказаної статті КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42022102070000459 від 06.12.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Степанці Канівського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400,00 грн.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою.

Термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити строком до 24 вересня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

У задоволенні клопотання про визначення застави у більшому розмірі - відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1