Рішення № 138706933, 31.07.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/1537/26

2-а/125/14/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Іщук А .А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою відповідача від 26 червня 2026 року серії ЕНА № 7442576 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП та застосовано стягнення у виді "Попередження". Вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки поліцейський при складанні постанови допустив порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Зокрема, 25.06.2026 року приблизно о 23:56 год. в м. Бар по вул. Героїв Майдану позивач рухався автомобілем «Skoda Octavia» державний номерний знак НОМЕР_1 . У цей час повз нього у зустрічному напрямку проїхав службовий автомобіль поліції. Екіпаж поліції здійснив розворот, увімкнув проблискові маячки синього та червоного кольору, звуковий сигнал та подав вимогу про зупинку. Після зупинки працівники поліції підійшли до автомобіля позивача та висунули вимоги надати документи для перевірки з метою складання постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи це наявністю тріщини на вітровому склі мого автомобіля. Позивач вважає такі дії працівників поліції незаконними та такими, що грубо порушують вимоги Закону України «Про Національну поліцію», з огляду на таке. -

Відсутність законних підстав для зупинки: Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Сама по собі наявність тріщини на склі не свідчить про вчинення правопорушення в момент руху і не є законною підставою для зупинки.

Безпідставна вимога про пред`явлення документів. Згідно ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати документи лише за наявності чітко визначених підстав (зокрема, якщо є достатні підстави вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення). Оскільки сама зупинка була безпідставною, то і подальша вимога надати документи є неправомірною. Таким чином, розворот поліцейських та подальша зупинка автомобіля мали характер безпідставного та вибіркового контролю, що прямо заборонено законодавством.

Порушення процедури розгляду справи. Інспектор поліції не надав жодних належних та допустимих доказів (відеозапису з боді-камери чи сертифікованого технічного засобу), які б фіксували, що тріщина дійсно заважала оглядовості водія або погіршувала безпеку руху. Справа була розглянута поверхнево, без дотримання вимог ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного та об`єктивного з`ясування обставин. Крім того, під час складання постанови та розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором поліції було грубо порушено вимоги ст. 268 КУпАП та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський не роз`яснив права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зокрема, право користуватися правовою допомогою адвоката, заявляти клопотання, ознайомлюватися з матеріалами справи тощо). Відповідно до правової позиції Верховного суду, не роз`яснення прав є істотним порушенням прав особи та підставою для скасування постанови.

Щодо відсутності складу правопорушення та помилкової кваліфікації. Відповідач кваліфікував дії водія за ст. 125 КУпАП («Інші порушення правил дорожнього руху»). Разом з тим, вимоги до технічного стану транспортних засобів чітко врегульовані статтею 121 КУпАП, яка є спеціальною нормою. Застосування загальної статті 125 КУпАП за наявності спеціальної норми є грубим порушенням закону.

Крім того, п. 31.1 ПДР України зазначає, що технічний стан ТЗ та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів. Водночас, перелік технічних несправностей, за яких забороняється експлуатація ТЗ, чітко визначений у п. 31.4 ПДР України. У підпункті 31.4.7 ПДР міститься вичерпний перелік недоліків скла (наприклад, відсутність скла, встановлення нетривкого скла, тощо). Наявності тріщини на лобовому склі, навіть у зоні дії склоочисників, у цьому переліку немає. ДСТУ 3649:2010, на який посилається інспектор, є технічним стандартом для суб`єктів проведення обов`язкового техконтролю, і його положення не можуть розширювати визначений у ПДР України перелік підстав для заборони експлуатації авто водієм під час руху.

Щодо відсутності доказів. Так, усупереч вимогам ст. 251, 283 КУпАП, до постанови не долучено жодних належних та допустимих доказів (фото-, відеофіксації), які б підтверджували факт наявності тріщини, її розмір, розташування чи факт того, що вона перешкоджала оглядовості водія. Так, у пункті 7 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7442576 від 26.06.2026 не зазначено жодного виду належних та допустимих доказів, що додаються до даної постанови.

У судове засідання представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надав відзив у якому зазначив, що позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, оскільки працівником поліції правомірно було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»: «Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень».

Під час перевірки документів у позивача, на всій території України діяв особливий правовий режим - воєнний стан.

У період дії воєнного стану на території Вінниці та області діють безпекові обмеження, зокрема комендантська година (з 00:00 до 05:00). Під час дії обмежень цілодобово працюють військові, представники територіальної оборони та правоохоронці, які патрулюють вулиці й перевіряють ситуацію в різних районах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію»: «Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність ТЗ».

За ДСТУ 3649:2010, на вітровому склі не дозволяється наявність сколів чи тріщин у зоні роботи склоочисників (двірників).

Це також зазначено у пунктом 31.4.7 "є" ПДР України, де зазначено: експлуатація ТЗ забороняється, якщо на склі є тріщини та пошкодження, що погіршують оглядовість з місця водія.

За порушення даної норми встановлено відповідальність, передбачену ст.125 КУпАП.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення ст.125 КУпАП.

Таким чином, поліцейські уповноважені здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.125 КУпАП.

При огляді відеофайлу з боді камери міститься запис на якому поліцейський під час комендантської години зупинив ТЗ під керуванням позивача, на якому поліцейські помітили значні пошкодження лобового скла, а саме наявність тріщини в зоні роботи склоочисників, що згідно п.2 ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію" також стало підставою для зупинки вказаного ТЗ, тобто очевидні ознаки що свідчать про технічну несправність ТЗ, оскільки відповідно з українськими стандартами (ДСТУ 3649:2010), на лобовому склі не допускаються тріщини або сколи в зоні роботи склоочисників (двірників) з боку водія. Оскільки це погіршує огляд дорожньої обстановки та становить загрозу під час руху ТЗ, а також може стати причиною ДТП.

Поліцейський представився, повідомив водієві по те що на боді камеру здійснюється відеофіксація відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію", роз`яснив його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено суть вчиненого правопорушення та про подальше винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Окрім того, на відео міститься розмова поліцейського із позивачем, який наголошує на тому що позивач нещодавно також був зупинений за аналогічне порушення, тобто даний факт був неодноразовим. Також, на відеозаписі позивач не заперечує щодо вчинення ним вказаного правопорушення, оскільки вказаний відеозапис містить пояснення позивача, відповідно до яких це підтверджує факт вчинення ним адміністративного порушення ПДР України. Враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є доказом вчинення адміністративного правопорушення, вина позивача є доведеною, а накладення на нього адміністративного стягнення є правомірним. (Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів КАС, яка міститься у постанові від 30.05.2018 у справі 334/5379/16-а).

Відповідно до п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 "На вітровому склі колісних не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. (Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №464/4433/23 від 13.09.2023р.)

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частина 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7442576 від 26 червня 2026 року ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Octavia» державний номерний знак НОМЕР_1 який мав ознаки технічної несправності у вигляді пошкодження лобового скла в зоні роботи склоочисників (порушення п.31.1 ПДР України.).

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КпАП України та застосовано стягнення у виді "Попередження".

Відповідно до ст. 125 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»: «Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність ТЗ».

Пунктом 1.1 ПДР України встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 31.4.4 ПДР України вказано, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: склоочисники й склоомивачі вітрового скла: а) не працюють склоочисники; б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склоомивачі.

Водночас пункт 31.4.7 «в» забороняє експлуатацію лише у разі, якщо на скло встановлено додаткові предмети або нанесено покриття (наприклад, щільне тонування), які обмежують оглядовість.

Відповідно до п. 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

Інші елементи конструкції:

а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;

б) не працює звуковий сигнал;

в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю.

г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла;

ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори;

д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з`єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа;

е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;

є) відсутні:

медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусів, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж;

знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі;

на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два);

проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;

працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.

ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією;

з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках;

и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки;

і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира;

ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

Вказаний перелік технічних несправностей, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

Відповідно до пункту 6 розділу 4 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 26 листопада 2012 року № 710 (далі Вимоги), на вітровому склі КТЗ не дозволено наявність сколів чи тріщин в зоні роботи склоочисника з боку водія. У інших зонах вітрового скла допускають незначні пошкодження основні види і максимальні розміри яких наведені у таблиці 5.

Згідно з пп. 6.8.5 п. 6.8 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Отже, у розумінні Правил дорожнього руху, тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля, на що обґрунтовано покликався позивач.

Враховуючи, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно вимог пункту 31 Правил дорожнього руху не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП є незаконним.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Верховний Суд у Постанові № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року роз`яснив, що на підставі статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд зауважує, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відсутність у справі будь-якого доказу, як-то відеозапису патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення Правил дорожнього руху позивачем, факт розгляду справи у присутності позивача за його участю, факт роз`яснення йому прав та розгляд його клопотань, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої постанови.

Судом досліджено долучений до відзиву відеофайл, який не містить доказів наявності тріщини на лобовому склі автомобіля взагалі.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З долучених представником відповідача відеозаписів не вбачається, що на лобовому склі автомобіля позивача наявна тріщина в зоні склоочисників, яка обмежує оглядовість з місця водія, і погіршує його прозорість, матеріали справи вказаних доказів також не містять.

Переглянутим відеозаписом підтверджується і те, що жодного дослідження властивостей скла у зоні передньої оглядовості водія, у тому числі, інспектором поліції не проводилося.

Відтак, порушення не підтверджується жодними належними доказами.

За таких обставин залишається недоведеним факт наявності тріщини на лобовому склі автомобіля, її розмір, який відповідно до пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 має бути більшим, ніж 50 мм.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

Хоча водієві інкримінували керування автомобілем із тріщиною на лобовому склі, у відзиві відповідач послався на пункт 31.4.7.е ПДР, який регулює зовсім інше порушення відсутність передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного пристрою. При цьому матеріали справи не підтверджували наявності такої несправності.

З огляду на наведене, суд вважає, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні склоочисників транспортного засобу не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП.

На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (пункт 4).

Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП є недоведеним.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7442576 від 26 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати у виді судового збору в розмірі 532,48 гривні, оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ПДР України, ст.ст. 7, ч. 1 ст. 122, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7442576 від 26 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.08.2026

Суддя: