Ухвала суду № 138706644, 03.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/871/22

Провадження № 1-кп/466/115/26

У Х В А Л А

28 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження №12020140000000493 від 23.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України, кримінальне провадження №12022140000000042 від 25.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2 КК України та кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000041 від 25.01.2022, про обвинувачення ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова з 02.02.2022 знаходиться об`єднане кримінальне провадження №12020140000000493 від 23.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України, кримінальне провадження №12022140000000042 від 25.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2 КК України та кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000041 від 25.01.2022, про обвинувачення ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 27.07.2026 подала на адресу суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді триманян під вартою, строком на 60 діб обвинуваченому ОСОБА_9 .

Клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_9 , до якого 08.02.2022 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480грн, станом на 23.07.2026 слідчому, прокурору не надав документ, що підтверджує внесення даних коштів, та вказане свідчить про невиконання обвинуваченим у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів, як застави та надання документа, що це підтверджує.

28.07.2026р. захисник обвинуваченого ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_14 подав заперечення на клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обгрунтовуючи тим, що сам по собі факт невнесення застави не свідчить автоматично про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу. За майже п`ять років судового розгляду прокурором не наведено жодного факту, який би свідчив, що обвинувачений: переховувався від суду; перешкоджав кримінальному провадженню; впливав на свідків чи інших учасників процесу; знищував або приховував докази; вчиняв інші кримінальні правопорушення; будь-яким іншим способом порушував покладені на нього процесуальні обов`язки. Навпаки, весь цей час обвинувачений сумлінно бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, своєчасно виходить на зв`язок та забезпечує безперервність судового розгляду. Отже, його процесуальна поведінка підтверджує належне виконання процесуальних обов`язків.

24.02.2022 року після початку широкомасштабної збройної агресії РФ проти України обвинувачений вже перебував за межами України. Як уродженець та мешканець Донецької області він звернувся за міжнародним захистом до компетентних органів Республіки Чорногорія та отримав статус особи під тимчасовим захистом. Наразі він: офіційно перебуває на території Республіки Чорногорія; працює; має законний статус; є батьком малолітньої дитини, яка народилася у Чорногорії; здійснює безпосередній догляд за дитиною разом із дружиною, оскільки обоє працюють та змушені почергово здійснювати догляд. Усі зазначені обставини підтверджуються документально. Таким чином, перебування обвинуваченого за межами України не є наслідком ухилення від суду, а обумовлене об`єктивними гуманітарними обставинами, що виникли після початку повномасштабної війни.

Окрім того належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджує відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а його участь у судових засіданнях забезпечується шляхом відеоконференції, що відповідає інтересам правосуддя та забезпечує розумні строки судового розгляду.

У задоволенні клопотання прокурора просить відмовити, а в разі обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не покладати на обвинуваченого обов`язки: не відлучатися за межі України без дозволу прокурора або суду; здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, вважає, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відтак просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник, адвокат ОСОБА_14 заперечили щодо заявленного клопотання прокурора, просили відмовити з підстав викладених у запереченні.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши доводи клопотання та докази на його обгрунтування, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За змістом статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування (в тому числі продовження, зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.2, ч.4 статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08.02.2022 застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст. 182 КПК України. Даною ухвалою суд свідомо не поклав на обвинуваченого обов`язки: здати паспорт(и) для виїзду за кордон; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора чи суду. Отже, вже на момент обрання запобіжного заходу суд дійшов висновку про відсутність необхідності застосування таких обмежень.

Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зміст зазначених вимог закону у сукупності з іншими положеннями кримінального процесуального законодавства, якими врегульовано застосування запобіжних заходів свідчить про те, що строку дії застави як запобіжного заходу не встановлено, а отже запобіжний захід фактично діє до моменту його скасування у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

У поданому клопотанні прокурор послався на ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 статті 177 КПК України, а саме: запобігання строкам переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження у данному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, відтак вбачається необхідність у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інших доказів порушення обвинуваченим умов раніше обраного запобіжного заходу, неналежної процесуальної поведінки, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання провадженню іншим чином, стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Сторона захисту у своєму запереченні просить суд при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 врахувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, яка протягом майже п`яти років підтверджує відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а його участь у судових засіданнях забезпечується шляхом відеоконференції, що відповідає інтересам правосуддя та забезпечує розумні строки судового розгляду. Крім того обвинувачений отримав статус особи під тимчасовим захистом в Республіці Чорногорія, працює, є батьком малолітньої дитини, яка народилася у Чорногорії та здійснює безпосередній догляд за дитиною разом із дружиною, оскільки обоє працюють та змушені почергово здійснювати догляд.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, можливість пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Судом береться до уваги певна тривалість кримінального провадження, оскільки з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема загальних висновків, викладених у справах «Штепа проти України» та «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), ризик неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого зі спливом часу природно зменшується, за умови відсутності появи нових обставин, які б виправдовували застосування раніше обраного запобіжного заходу.

Додатково, суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.

Суд приймає до уваги той факт, що обвинувачений виконує покладені на нього обов`язки та дотримується належної процесуальної поведінки, бере участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, що відповідає інтересам правосуддя. Фактів, що свідчать про порушення обвинуваченим обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, матеріали справи не містять.

Також судом враховується дані про особу обвинуваченого, наявність у нього статусу особи під тимчасовим захистом в Республіці Чорногорія, наявністю малолітньої дитини, яка народилася у Чорногорії та здійснює безпосереднього догляд за дитиною разом із дружиною.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що всі зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді застави знизились і є наявність достатніх правових підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до обвинуваченого на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно статті 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Відтак у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 194, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до ухвали слідчого судді Галицького раойнного суду м. Львова від 08.02.2022року, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці.

На підставі ч.5 статті 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 наступні обов`язки, а саме:

- повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис, що в разі невиконання обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч.3 ст.179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_9 покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду в п`ятиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченим з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 03.08.2026р.

Суддя ОСОБА_1