Рішення № 138706357, 04.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3287/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року, суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Вимоги позову мотивовано тим, що 24.11.2023 року ОСОБА_1 24.11.2023 року о 14.15 год. на вул.Любінській, 89 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч на перехресті рівнозначних доріг, не надав переваги в русі автомобілю марки «Mazda CX-5», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався з правого боку, та скоїв зіткнення із цим автомобілем, який внаслідок інертного руху вперед здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем марки «BMW 328І», номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.10.11 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 20 травня 2025 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Так, 27 жовтня 2025 року позивач звертався до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС», з вимогою про відшкодування завданої йому внаслідок ДТП шкоди, однак, йому було відмовлено, з огляду на те, що подія не є страховим випадком, та позивачем не було подано заяву впродовж одного року. Так, зазначає, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Vivaro державний BC5181CI (без врахування ПДВ) становить 112 422.72 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Vivaro державний номерний знак НОМЕР_4 (без врахування ПДВ) із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 46 635.20 грн. Отже, з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» підлягає до відшкодування вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а зокрема сума в розмірі 46 635.20 грн., відшкодування з водія автомобіля MAZDA CX-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , підлягає сума, що складає різницю між вартістю відновлювального ремонту Т3 з врахування зносу (страхова виплата) та вартістю відновлювального ремонту (без врахування зносу) а зокрема 65 787.52 грн. (112 422.72- 46 635.20)= 65 787.52грн. Окрім цього, до відшкодування з відповідача 2 підлягають витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 5000 грн. Крім того, просив також стягнути з відповідача ОСОБА_2 , моральну шкоду з огляду на те, що після ДТП в нього з`явилася постійна тривога, непорозуміння в сім?ї оскільки автомобіль був сімейним способом пересування, відпочинку та роботи, в нього закрадалися сумніви у справедливості закону, оскільки тривалий (близько 2- років) час він змушений в судах доводити свою невинуватість. Приймаючи до уваги той факт, що йому як позивачу було завдано майнової шкоди саме діями водія ОСОБА_2 , враховуючи глибину і тривалість душевних страждань, що пов?язані з пошкодженням мого майна, а зокрема автомобіля, та порушенням звичайного способу життя, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає адекватною компенсацію моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26 травня 2026 року, відзив відповідача повернуто.

Відповідача ОСОБА_2 , належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованою поштовою кореспонденцією, разом з позовом та додатками, які було повернуто до суду. Відзиву до суду подано не було.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАСС» подало до суду відзив від 16 червня 2026 року, який мотивовано тим, що жодних матеріалів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , працівниками поліції не складено. Питання його притягнення до адміністративної відповідальності не вирішувалося. Відтак, вважає, що позивач не має права на отримання страхового відшкодування, з огляду на те, що відсутні належні та допустимі докази виникнення цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 , оскільки в силу ст. 1188 ЦК України, шкода відшкодовується винною особою. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом було встановлено, що постановою Залізничного районного суду м.Львова від 20 травня 2025 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Так, як вбачається з вказаної постанови, 24.11.2023 року о 14.15 год. на вул.Любінській, 89 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч на перехресті рівнозначних доріг, не надав переваги в русі автомобілю марки «Mazda CX-5», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався з правого боку, та скоїв зіткнення із цим автомобілем, який внаслідок інертного руху вперед здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем марки «BMW 328І», номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.10.11 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Гіць М.Л. №2378-Е від 28.03.2025 року за результатами проведення інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи по справі про адміністративне правопорушення №462/9654/23 при механізмі розвитку ДТП, запропонованим водієм ОСОБА_1 вказаний водій повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.2.3 «б», 10.11, 16.12 ПДР України, у відповідності до яких на перехресті рівнозначних доріг водій транспортного засобу «Opel Vivaro» зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. При механізмі розвитку ДТП, запропонованим водієм ОСОБА_1 водій автомобіля «Mazda CX-5» ОСОБА_2 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.1.2, 1.5, 2.3 «б», 12.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, рухатися правою стороною проїзної частини, а із моменту виникнення небезпеки для руху вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Своїми односторонніми діями водій автомобіля ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Mazda CX-5» навіть при виконанні пунктів 10.11, 16.12 ПДР України, оскільки у момент зіткнення його автомобіль знаходився в нерухомому стані (відповідно до показів водіїв). При заданих вихідних даних водій автомобіля «Mazda CX-5» ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Opel Vivaro» під керуванням водія ОСОБА_1 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

Допитаний в суді експерт ОСОБА_4 підтвердив висновок від 28.03.2025 року, отриманий за результатами проведеної ним інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи. Також експерт детально пояснив, в тому числі на уточнюючі запитання сторін, що показання ОСОБА_2 в частині того, що він застосував екстрене гальмування та вивернув рульове колесо вправо, а також віддаль на якій він перебував у момент виникнення небезпеки є технічно неспроможними та в подальших автотехнічних дослідженнях заданих водієм ОСОБА_2 комплекс вихідних даних не використовувався. В свою чергу, підстав вважати неспроможним комплекс даних водія автомобіля марки «Opel Vivaro» ОСОБА_1 щодо механізму розвитку даної ДТП, з технічної точки зору не вбачалося. Щодо вказання у висновку експертизи використання ним в процесі дослідження різних методик, а саме: 10.1.02 «Дослідження руху транспортних засобів», 10.1.3 «Дослідження гальмування транспортних засобів» та 10.1.07 «Дослідження зіткнень транспортних засобів», то зазначив, що такі були помилково зазначені у висновку, та з 2022 року експерти припинили їх застосовувати. При цьому вказав, що під час проведення експертизи використовував методику 10.0.18 «Збірник методик автотехнічних експертиз», яка частково включає методики 10.1.02, 10.1.03 та 10.1.07. Також зазначив, що при зміні величини усталеного максимального сповільнення при екстреному гальмуванні транспортного засобу у заданих дорожніх умовах, з урахуванням того, що дорожнім покриттям у місці ДТП був не асфальт, а бруківка, час зупинки автомобіля «Mazda CX-5» суттєво би не змінився.

У вказаній постанові також зазначено, що суддя позбавлений можливості направити копію постанови та матеріалів справи до Управління патрульної поліції в м.Львові ДПП для вирішення питання про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ДТП, яка мала місце 24.11.2023 року о 14.15 год. на вул.Любінській, 89 у м.Львові, відносно водія автомобіля марки «Mazda CX-5», номерний знак НОМЕР_2 , за порушення Правил дорожнього руху, оскільки відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

До матеріалів справи також долучено висновок експерта №146 огляду колісного транспортного засобу, за результатами судової автотоварознавчої експертизи, згідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Vivaro ідентифікаційний номер НОМЕР_6 реєстраційний номер ВС5481СI від виявлених при обстеженні 06.12.2023 року його пошкоджень внаслідок пошкодження 24.11.2023 року, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ), становить: 112422,72 грн. Ринкова вартість автомобіля «Opel Vivaro ідентифікаційний номер НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_7 на 24.11.2023 року до моменту пошкодження, становить: 148251,96 грн. Коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Opel Vivaro ідентифікаційний номер НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 на момент його пошкодження 24.11.2023 року, становить: Ез = 0,70. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Opel Vivaro ідентифікаційний номер НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_9 від виявлених при обстеженні 06.12.2023 року його пошкоджень внаслідок пошкоджень в цінах на вказану дату обстеження, без врахування ПДВ у вартості нових кладових (запчастин), без врахування ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 46635,20 грн.

До матеріалів справи також долучено договір №06 про виконання судової експертизи від 06 грудня 2023 року, згідно якого вартість договору становить 5 000 грн. В матеріалах справи також міститься квитанція про оплату грошових коштів в розмірі 5 000 грн., 06 грудня 2023 року.

Згідно відповіді Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» від 19 листопада 2025 року, термін подачі заяви про страхове відшкодування ОСОБА_5 , був перевищений, а відтак, страхова компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування та відмовляє позивачу у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникне обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відтак, судом беззаперечно встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулася за участю двох транспортних засобів - автомобіля позивача «Opel Vivaro» та автомобіля відповідача ОСОБА_2 «Mazda CX-5». Наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать саме про вину відповідача ОСОБА_2 у її спричиненні. При цьому, суд звертає увагу, що цивільно-правова відповідальність за завдану шкоду не ставиться законодавцем у залежність від факту притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі факт того, що з об`єктивних причин відповідача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, не означає відсутності його вини у спричиненні шкоди. Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що питання про складання щодо ОСОБА_2 , протоколу не було вирішено виключно через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності, а не через відсутність у його діях порушень Правил дорожнього руху України.

Так, заперечення відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» фактично зводяться виключно до формального твердження про відсутність постанови суду щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Разом з тим, суд вважає таку позицію необґрунтованою, формалістичною та такою, що не відповідає ані положенням чинного законодавства, ані усталеній практиці Верховного Суду. Фактично страхова компанія повністю ігнорує інші наявні у справі докази, намагаючись пов`язати виникнення цивільно-правової відповідальності виключно із фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності, хоча такий підхід прямо суперечить нормам цивільного законодавства та правовим висновкам Верховного Суду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на позиції Верховного суду, зокрема в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 328/2750/18 (провадження №61-13747св19) зазначено про те, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Крім того, згідно постанови Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 641/2795/16-ц не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема висновком судової експертизи тощо.

Також, суд звертає увагу на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 161/5264/16-ц (провадження № 61-27546св18) зазначено про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними докази вини особи, у завданні шкоди майну.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди.

В той же час, суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» від 19 листопада 2025 року про нібито пропуск позивачем строку звернення за страховим відшкодуванням є не лише необґрунтованою, а й такою, що суперечить принципам справедливості. Фактично страхова компанія намагається покласти негативні наслідки помилки працівників поліції на потерпілу особу. Саме внаслідок того, що працівниками поліції помилково було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, він був змушений майже півтора роки доводити власну невинуватість у судовому порядку. Лише після набрання законної сили постановою Залізничного районного суду м. Львова від 20 травня 2025 року, якою остаточно встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, у позивача виникла реальна можливість звернутися до страхової з вимогою про виплату страхового відшкодування, що він намагався здійснити, подавши заяву про відшкодування шкоди 27 жовтня 2025 року, після набрання постановою Залізничного районного суду м. Львова законної сили 02 червня 2026 року. На переконання суду, саме від 02 червня 2025 року у вказаній справі слід рахувати початок річного строку для звернення потерпілого з відповідною заявою. Інше тлумачення означало б покладення на потерпілого негативних наслідків незаконних дій державних органів, що є неприпустимим та суперечить основоположним засадам цивільного права.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами повністю доведено як факт заподіяння йому шкоди, так і особу, з вини якої така шкода була завдана. Натомість відповідачами не надано жодного належного доказу, який би спростовував встановлені судом обставини або ставив під сумнів висновок судової автотехнічної експертизи. За таких обставин, позовні вимоги є законними, доведеними та повністю узгоджуються з положеннями цивільного законодавства, а тому підлягають задоволенню шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» страхового відшкодування у розмірі 46 635,20 грн., а з відповідача ОСОБА_2 - різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням. Крім того, з відповідача ОСОБА_2 , підлягають також стягненню витрати за проведення експертизи в розмірі 5 000 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., суд зазначає наступне. Частиною 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, зокрема тій, що викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 зазначено, що позивач зазнав душевних страждань у зв`язку з пошкодженням майна, та був змушений витрачати час на відновлення своїх прав, що порушило його звичний ритм життя та потребувало додаткових матеріальних затрат та моральних зусиль, що й стало підставою для відшкодування моральної шкоди

Відтак, суд приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 , позивачу було завдано не лише майнової, а й моральної шкоди. Пошкодження належного позивачу транспортного засобу, необхідність тривалого відновлення порушених прав, звернення до правоохоронних органів, проведення експертних досліджень, участь у судових провадженнях та вимушене доведення відсутності власної вини у дорожньо-транспортній пригоді беззаперечно спричинили йому душевні переживання, психологічний дискомфорт та порушили звичний спосіб життя. Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка підлягає компенсації. Разом з тим, визначаючи розмір такого відшкодування, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер правопорушення, обсяг та тривалість моральних страждань, а також відсутність доказів на підтвердження виняткової глибини таких переживань, які б обґрунтовували стягнення заявленої суми у розмірі 30 000 грн. За таких обставин суд вважає, що справедливим, співмірним та достатнім способом компенсації завданої моральної шкоди є її відшкодування у розмірі 15 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам. Так, оскільки судовий збір за майнові вимоги до обох відповідачів, які були задоволенні в повному обсязі становив 1331,20 грн., то такі підлягають розподілу порівно на відповідачів по 665,60 грн., з кожного. В той же час, позовна вимога про стягнення моральної шкоди за яку позивачем було сплачено 3328 грн., була звернута лише до відповідача ОСОБА_2 , та задоволена частково, то з то така підлягає стягненню лише з ОСОБА_2 , та в пропорційному розмірі 1664 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 / матеріальну шкоду в розмірі 72 782 /сімдесят тисяч сімсот вісімдесят дві/ гривнi 52 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» /місто Київ, проспект Перемоги, 65, ЄДРПОУ: 30115243/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 / страхове відшкодування в розмірі 46 635 /сорок шість тисяч шістсот тридцять п`ять/ гривень 20 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 / моральну шкоду в розмірі 15 000 /п`ятнадцять тисяч/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 / судовий збір в розмірі 2329 /дві тисячі триста двадцять дев`ять/ гривень 60 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС» /місто Київ, проспект Перемоги, 65, ЄДРПОУ: 30115243/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 / судовий збір в розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.І. Ліуш