Рішення № 138706228, 03.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10497/24 2/335/613/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання - Кумер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.08.2021 ТОВ «2х2 ФІНАНС» на підставі договору купівлі-продажу №1959 від 27.08.2021 стало власником нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 . Під час здійснення своїх законних прав щодо володіння та розпорядженням об`єктом нерухомого майна позивачу стало відомо про перебування майна під арештом на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №14199033 від 10.08.2009, реєстраційний номер обтяження 8961856, особа, майно/права якої обтяжується ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Позивач як власник майна, у зв`язку з дією такого обтяження, що порушує його право власності, звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні вищезазначеним нерухомим майном шляхом звільнення з-під арешту майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 справу передано для розгляду судді Сиротенко В.К.

Ухвалою судді від 24.09.2024 відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «2х2 Фінанс» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном відмовлено у зв`язку зі смертю відповідача; відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «2х2 Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08.01.2025 задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» про витребування доказів.

27.01.2025 на виконання ухвали від 08.01.2025 з Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла витребувана інформація.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 . Зупинено провадження у справі до вирішення іншої справи за № 335/8203/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування з чужого незаконного володіння, до набрання законної сили судовим рішенням в зазначеній справі.

На запит суду від 05.08.2025 Вознесенівським районним судом 05.03.2026 надіслано копії рішення Вознесенівського районного суду від 20.05.2025 у справі №335/8203/22 та постанови Запорізького апеляційного суду від 04.11.2025 у вказаній справі.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 24.07.2026.

У судові засідання представник позивача не з`являвся, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник третьої особи у судові засідання не з`являвся. Від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Вирішення питання по суті справи Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) просить залишити на розсуд суду.

У судовому засіданні 24.07.2026 представник відповідача заперечила проти позовних вимог з підстав невірно обраного позивачем способу захисту прав, які на думку позивача, порушені.

У судовому засіданні 24.07.2026 після завершення розгляду справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, у судовому засіданні оголошено перерву до 03.08.2026.

У судове засідання 03.08.2026 учасники справи не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Судом у судовому засіданні 03.08.2026 ухвалено рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», укладеного 27.08.2021 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - продавець та ТОВ «2х2 ФІНАНС» - покупець, продавець, діючи відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку№, розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, продав, а покупець купив нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене нерухоме майно у відповідних частках належить: 2/3 частки квартири ОСОБА_3 , 1/3 частки ОСОБА_5 .

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Д.В. Пономарьовим та зареєстровано в реєстрі на №1959.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №272213559 від 27.08.2021, 27.08.2021 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «2х2 ФІНАНС».

Згідно інформаційної довідки №392471073 від 27.08.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявний запис про арешт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 : тип обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8961856, зареєстровано 12.08.2009 реєстратором Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №14199033, 10.08.2009, Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ, державний виконавець Главчева П.М., 2134211; власник ОСОБА_6 ; обтяжувач Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Як вбачається з заяви Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного між регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надісланої на виконання ухвали суду про витребування доказів, за даними АСВП та розділу АСВП «Спецрозділ» на виконанні у відділі ДВС перебувало наступне виконавче провадження, а саме: ВП № 14199033 з примусового ухвали № 2-3995/09 від 19.05.2009, виданої Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про накласти арешт на все майно, що належить відповідачу - ОСОБА_6 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 17652,97 грн. Нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача: м. Запоріжжя, бул. Центральний, 20/174. Грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача. 10.08.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ( з накладенням арешту на майно боржника). 02.12.2009 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення суду) (в редакції на той час). Надати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 14199033 не вбачається можливим, оскільки наразі виконавче провадження строки зберігання якого закінчилися знищено, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25.12.2008 р. Міністерством юстиції України п. 9.9. «строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Після чого вони підлягають знищенню по п.9.10. документи органу виконавчої служби через закінчення строків їх зберігання підлягають знищенню» (в редакції на той час). До заяви виконавчою службою долучено витяг зі спецрозділу ВП № 14199033, в якому міститься вищезазначена інформація.

ТОВ «2х2 ФІНАНС» звернулося до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 шляхом звільнення з-під арешту вказаного майна. Позивач зазначав, що наявність обтяження на підставі постанови державного виконавця, порушує його права як власника квартири, вільно користуватись та розпоряджатись майном.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на підставі нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу від 27.08.2021, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «2х2 ФІНАНС», останнім було придбано квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З вказаного договору купівлі-продажу вбачається, що зазначена квартира була предметом іпотеки за договором № 143-0111005/Zфкіп-08 від 13.08.2008, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 27.08.2021, в реєстрі існувало зареєстроване обтяження щодо вищевказаної квартири на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №14199033, відкритого на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2009 №2-3995/09.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 640/7794/16-ц (провадження № 14-133цс18), на яку послався заявник в касаційній скарзі.

Також, відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно роз`яснень, наведених в пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, відповідно до положень статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» належним способом захисту прав особи, яка не є стороною виконавчого провадження та яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт в рамках виконавчого провадження, є пред`явлення позову про визнання права власності на це майно та зняття з нього арешту.

Разом з тим, позивач вимоги про визнання права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 не заявляв, заявивши лише вимогу про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, шляхом звільнення квартири з-під арешту.

При цьому, стягувач, в інтересах якого в рамках виконавчого провадження №14199033 було накладено арешт на майно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , разом з останніми до участі у справі і якості співвідповідача залучений не був та відповідних клопотань в порядку ст. 51 ЦПК України позивач не заявляв. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про спадкоємців відсутні, відтак судом було відмовлено у відкритті провадження у справі до відповідача ОСОБА_2 , та відкрито провадження у справі до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

За змістом наведених правових норм та правових позицій Великої Палати Верховного Суду у випадку звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) орган державної виконавчої служби не може бути належним відповідачем у такій справі. Вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій справі, ТОВ «2х2 ФІНАНС» посилалося на те, що на підставі нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу від 27.08.2021 року, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «2х2 ФІНАНС», останнім було придбано квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вказана квартира була предметом іпотеки за договором № 143-0111005/Zфкіп від 13.08.2008 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 27.08.2021 року, в реєстрі існувало зареєстроване обтяження щодо квартири на підставі постанови державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ від 10.08.2009 року, винесеної в рамках виконавчого провадження № 14199033.

Тобто, в цій справі ТОВ «2х2 ФІНАНС» звернулося до суду з позовом про скасування арешту, накладеного на майно, яке раніше належало відповідачу, а на час пред`явлення позову належить позивачу. При цьому, в позовній заяві позивач обґрунтовано зазначив Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)_третьою особою у справі.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18).

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Наведені правові висновки застосовані Верховним Судом в постановах від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011 (провадження № 61-5425св20), від 19 травня 2021 року у справі № 522/938/19 (провадження № 61-381св21), від 09 червня 2021 року у справі № 199/1492/20 (провадження № 61-18880св20).

В цій справі ТОВ «2х2 ФІНАНС» пред`явив позовні вимоги про скасування арешту до ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та відомості про його спадкоємців відсутні, відтак судом відмовлено у відкритті провадження у справі до відповідача ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 , клопотань про заміну цього відповідача належними чи про залучення до участі у справі інших відповідачів не заявляв.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «2х2 ФІНАНС» не було стягувачем у виконавчому провадженні № 14199033, в якому оспорюваною постановою Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ від 10.08.2009 року відповідно було накладено арешт на нерухоме майно, що належало відповідачу, а тому у разі накладення арешту на спірне нерухоме майно у вказаному виконавчому провадженні в інтересах іншої особи (стягувача), саме така особа є належним відповідачем у спірних правовідносинах.

Крім того, суд враховує, що належна відповідачу квартира була відчужена за договором купівлі-продажу від 27.08.2021 року, за наявності в Державному реєстрі речових прав зареєстрованого обтяження у вигляді арешту, накладеного постановою державного виконавця від 10.08.2009 року, винесеною в рамках виконавчого провадження № 14199033.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, заявленими у неналежний спосіб та не до всіх належних відповідачів, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем по справі судові витрати покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 80, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.08.2026.

Суддя В.К. Сиротенко