Рішення № 138706084, 14.10.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8065/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання Бомбушкаря В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який мотивує тим, що 15.08.2005 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № MKM7GF00000145, відповідно до умов якого ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов"язався надати відповідачу кредит у розмірі 30960,00 дол. США на термін до 14.08.2025 року, а відповідач зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором. Позивач зобов"язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу крелит у розмірі передбаченому умовами кредитного договору. Однак, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв"язку з чим станом на 29.05.2015 року відповідач має заборгованість у сумі 20668,32 дол. США, яка складається з наступного: 19142,99 дол. США - заборгованість за кредитом, 1116,52 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 259,20 дол. США - заборговагість по комісії за користування кредитом, 149,61 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

А тому просить в стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20668,32 дол. США, що за курсом 21,04 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.05.2015 року складає 434861,45 грн. за кредитним договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.

У подальшому 05.09.2022 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог згідно з якою просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 297311,08 грн., з яких 268843,55 грн. заборгованість за тілом кредиту, 26326,06 грн. заборгованість за відсотками, 2141,47 грн. заборгованість з пені, а також понесені позивачем судові витрати.

Також, 27.01.2023 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 309004,10 грн., з яких 268843,55 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35942,59 грн. заборгованість за відсотками, 4217,96 грн. заборгованість з пені, а також понесені позивачем судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника відповідача про розгляд справи без його участі без участі відповідача.

Також у матеріалах справи наявна заява про відмову у позові, у якій представник відповідача вказує на те, що постановою Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі № 308/13014/16-ц у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду встановлено, що п. 1.1. кредитного договору № MKM7GF00000145, яким встановлено обов`язок позичальника сплатити на користь банку комісію в розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати і одноразово в момент надання кредиту в розмірі 3% від суми кредиту, є нікчемним. Також вказує, що на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ, та у зв`язку з поданням відповідачем заяви до банку про проведення реструктуризації валютного кредиту листом від 21.10.2021 року № 20.1.0.0.0/7-211021/25591 банк повідомив позичальника що за кредитним договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2025 року, що укладений з ОСОБА_1 , за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації, проведено зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року згідно з вимогами вищевказаного Закону та 1) сума заборгованості за кредитом становить 268843,55 грн.; 2) Кінцевий термін повернення кредиту 13.10.2031 р. Представник відповідача не погоджується з розрахунком заборгованості банку, та згідно наведеного розрахунку зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року відсутні, оскільки така погашена останнім платежем 11.12.2014 року. Зазначає, що різниця між даними банку та висновками, здійсненими за зробленим ним розрахунком полягає в тому, що на виконання постанови Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі № 308/13014/16-ц платежі по комісії зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту, а відтак, зменшувалась сума до сплати відсотків. У той же час, позичальник сплачував відсотки з урахуванням платежів, навіть п нікчемним умовам договору тобто, здійснював щомісячну переплату, яка щомісячно зменшувала розмір тіла кредиту та розмір нарахованих відсотків, і як наслідок призвела до повного погашення заборгованості по кредиту, навіть переплати в розмірі 222,91 дол. США.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 15.08.2005 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKM7GF00000145, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді не відновлюваної лінії у розмірі 30960,00 дол. США на наступні цілі: придбання 2 кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 24000 дол. США і на сплату страхових платежів в сумі 6960,00 дол. США, на термін до 14.08.2025 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 0,92% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та комісії в розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, із сплатою комісії одноразово в момент надання кредиту в розмірі 3% від суми кредиту, винагороди в розмірі згідно з п. 1.3 договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором, що підтверджується ордером-розпорядженням від 15.08.2005 року, випискою страхових платежів та копіями меморіальних ордерів, які підтверджують сплату страхових платежів, які наявні у матеріалах справи.

Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконала взяті на себе договором обов`язки у зв`язку з чим станом на 29.05.2015 року заборгованість відповідача становила 20668,32 дол. США, яка складається з наступного: 19142,99 дол. США - заборгованість за кредитом, 1116,52 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 259,20 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 149,61 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

У подальшому, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення реструктуризації, що одержана банком 11.06.2021 року, ПАТ КБ «ПриватБанк», листом від 21.10.2021 року № 20.1.0.0.0/7-211021/25591, ПАТ КБ «ПриватБанк» інформувало ОСОБА_1 про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року, згідно вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ.

Згідно інформації про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року, що укладений з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , сума заборгованості за кредитом становить 268843,55 грн., кінцевий термін повернення кредиту 13.10.2031 року.

Згідно п. 3 указаної інформації про зміну зобов`язань, що регламентує питання процентів за користування кредитом, встановлено тип процентної ставки змінювана. Пунктом 3.1.5 встановлено, що розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії процентної ставки, з дати реструктуризації становить 8,16% процентів річних.

Також згідно п. 4 інформації про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року, що укладений з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 встановлено, що заборгованість позичальника за кредитом підлягає поверненню згідно з графіком, згідно з яким встановлено суму кредиту та відсотків до погашення та розмір щомісячних платежів, які ОСОБА_1 повинна вносити у період з 13.11.2021 року по 13.10.2031 року.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 зробленого за період з 11.06.2021 року по 11.08.2022 року, станом на 11.08.2022 року заборгованість ОСОБА_1 становить 268843,55 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35942,59 грн. заборгованість за відсотками, 4217,96 грн. заборгованість з пені.

Також згідно наданої представником відповідача копії постанови Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі № 308/13014/16-ц, судом встановлено, що у грудні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» та просила визнати недійним з моменту укладення кредитний договір № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року, укладений між нею та КБ «ПриватБанк». Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 23.04.2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. За результатом розгляду касаційної скарги, Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково та та постановив рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23.04.2019 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини щодо нікчемності п. 1.1 кредитного договору (в частині встановлення комісії), а саме Верховний Суд констатував, що передбачені п. 1.1 оскаржуваного договору комісії є платою за послуги, що супроводжують кредит, а тому п. 1.1 кредитного договору в частині її встановлення є нікчемним. У іншій частині рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2018 року та постанова Закарпатського апеляційного суду від 23.04.2019 року залишені без змін.

Суд констатує, що згідно збільшених позовних вимог вимог про стягнення комісії позивач не заявляє, та як убачається з розрахунку заборгованості після зміни зобов`язання згідно вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ комісія не була включена до розрахунку, а відтак суд не убачає підстав для можливості зарахування сплаченої відповідачем комісії згідно кредитного договору № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року до тіла кредиту та відповідно перерахунку боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Між сторонами існують правовідносини з отримання/надання грошового кредиту, про що ними укладено відповідний договір кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Факт несплати відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за користування кредитом та погашення кредиту підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком суми заборгованості.

Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом 1 глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості згідно кредитного договору № MKM7GF00000145 від 15.08.2005 року підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 304786,14 (триста чотири тисячі сімсот вісімдесят шість грн. 14 коп.) грн., яка складається з: 268843,55 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35942,59 грн. заборгованість за відсотками.

Разом з тим, відсутні підстави для стягнення з відповідача нарахованої пені 2141,47 грн., оскільки згідно з приписами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень у передбачено, що період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_2 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, заборгованість за договором № MKM7GF00000145 від 11.08.2005 року у розмірі 304786,14 (триста чотири тисячі сімсот вісімдесят шість грн. 14 коп.) грн., а також судовий збір у розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири грн. 00 коп.) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: О.А. Придачук