Рішення № 138706064, 03.08.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4632/26

2/303/2145/26

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Желізняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року та за кредитним договором № 87932 від 28.10.2021 року на загальну суму 112615,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує про те, 26.09.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101877581. В подальшому 10.02.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 10-02/2022-50 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101877581. 10.01.2023 року укладено договір № 10-01/2023 відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 101877581 від 26.09.2021 року. 18.02.2025 року укладено договір № 18-02/25 відповідно до якого ТзОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 101877581 від 26.09.2021 року. Враховуючи, що відповідач не виконав умови кредитного договору № 101877581 від 26.09.2021 року у нього виникла заборгованість у розмірі 32652,40 грн., що складається з наступного: 6533,00 грн. тіло кредиту; 25119,40 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1000,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Крім того, 28.10.2021 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 87932. В подальшому 28.01.2025 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 28012025 відповідно до якого ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 87932 від 28.10.2021 року. Враховуючи, що відповідач не виконав умови кредитного договору № 87932 від 28.10.2021 року у нього виникла заборгованість у розмірі 79963,16 грн., що складається з наступного: 35556,00 грн. тіло кредиту; 42406,16 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2001,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Таким чином, ТзОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними договорами. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконав умови кредитних договорів, ТзОВ «Факторинг Партнерс» просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості, що становить 112615,56 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.07.2026 року та відкладено на 03.08.2026 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з розгляду справи не з`явився повторно, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв`язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Щодо договору № 101877581 від 26.09.2021 року.

26.09.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101877581. Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, строком на 20 днів надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 10000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом до 16.10.2021 року.

Відповідно до п. 1.5. договору загальні витрати позичальника складають 3500,00 грн. в грошовому виразі та 28,811,00 % річних у процентному співвідношенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 13500,00 грн. Проценти за користування кредитом 2500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п. 1.5.2.). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п. 1.6.). Тип процентної ставки фіксована (п. 1.7.). Комісія за надання кредиту 1000,00 грн. (п. 1.5.1.)

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 2.2.2. договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3. договору.

Відповідно до п. 2.4.1. договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Згідно з п. 5.1. договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, а також з інформацією, передбаченою ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримав його проект разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі; до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Законі України «Про споживче кредитування».

Пунктом 6.1. договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 6.4., 6.5. договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 101877581 від 26.09.2021 року містить графік платежів за вказаним договором, згідно з яким кредит надається на строк 20 днів, сума кредиту 10000,00 грн.

Згідно з паспортом споживчого кредиту (додаток № 2 до договору), який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначено умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума кредиту 10000,00 грн.; строк кредитування - 20 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням найманого працівника; спосіб надання кредиту - безготівково на рахунок з використання картки.

Перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн. відповідно до умов договору № 101877581 здійснено шляхом поповнення банківської картки, що підтверджується квитанцією від 26.09.2021 року.

Також судом встановлено, що 10.02.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 10-02/2022-50 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101877581. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 10-02/2022-50 від 10.02.2022 року до ТзОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року на загальну суму 28079,30 грн.

10.01.2023 року укладено договір № 10-01/2023 відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 101877581 від 26.09.2021 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року до ТзОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року на загальну суму 32652,40 грн.

18.02.2025 року укладено договір № 18-02/25 відповідно до якого ТзОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 101877581 від 26.09.2021 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 18-02/25 від 18.02.2025 року до ТзОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року на загальну суму 32652,40 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року загальний розмір заборгованості становить 32652,40 грн., що складається з наступного: 6533,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 25119,40 грн. - заборгованість за відсотками; 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.

Щодо договору № 87932 від 28.10.2021 року.

Судом встановлено, що 28.10.2021 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 87932. Вказаний договір підписаний безпосередньо ОСОБА_1 про, що свідчить його підпис.

За умовами кредитного договору ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» надало відповідачу кредит в розмірі 91112,00 грн. двома траншами 35556,00 грн. та 55556,00 грн. Частина першого траншу в розмірі 22974,57 грн. спрямовано на погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, а решта у розмірі 9025,83 грн. на рахунок позичальника (п.п. 2.1., 2.2.2., 2.2.3. договору № 87932).

Загальний строк кредитування складає 1477 днів. Загальні витрати позичальника за кредитом становлять 214450,42 грн. Загальна вартість кредиту становить 305562,42 грн. (п.п. 2.6., 2.7., 2.9. договору № 87932).

Надання кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням № CRD_349166 від 28.10.2021 року на суму 9025,83 грн.

Згідно з картки обліку виконання договору № 87932 заборгованість за вказаним договором становить 79963,16 грн., що складається з наступного: 35556,00 грн. тіло кредиту; 42406,16 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2001,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 87932 від 28.10.2021 року, заборгованість за кредитним договором становить 79963,16 грн., що складається з наступного: 35556,00 грн. тіло кредиту; 42406,16 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2001,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Також судом встановлено, що 28.01.2025 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 28012025 відповідно до якого ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 87932 від 28.10.2021 року.

28.01.2025 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу (реєстр боржників) від ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до ТзОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за договором № 87932 від 28.10.2021 року на загальну суму 79963,16 грн.

Із врахуванням встановленого вище суд вважає, що в першу чергу слід вирішити питання наявності у позивача права грошової вимоги за кредитними договорами до відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З наведених вище договорів слід прийти до однозначного висновку про те, що до ТзОВ «Факторинг Партнерс» перейшли всі права кредитора за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року та за кредитним договором № 87932 від 28.10.2021 року.

З приводу наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

З врахуванням встановленого суд приходить до висновку про укладеність вищевказаних кредитних договорів між відповідачем та відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже було згадано вище, заборгованість за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року становить 32652,40 грн., що складається з наступного: 6533,00 грн. тіло кредиту; 25119,40 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1000,00 грн. - заборгованість за комісіями. Заборгованість за кредитним договором № 87932 від 28.10.2021 року становить 79963,16 грн., що складається з наступного: 35556,00 грн. тіло кредиту; 42406,16 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2001,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитних договорів, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «Факторинг Партнерс» слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 112615,56 грн., що складається із заборгованості за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року у розмірі 32652,40 грн., що складається з наступного: 6533,00 грн. тіло кредиту; 25119,40 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1000,00 грн. - заборгованість за комісіями; заборгованості за кредитним договором № 87932 від 28.10.2021 року у розмірі 79963,16 грн., що складається з наступного: 35556,00 грн. тіло кредиту; 42406,16 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2001,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Так, позивач просить суд стягнути на свою користь 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи.

Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано такі докази: договір № 02-07/2024 про надання правничої допомоги від 02.07.2024 року; заявка на надання юридичної допомоги № 1455 від 01.04.2026 року; витяг з Акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс».

Так, відповідно до договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 року про надання правової допомоги, що укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТзОВ «Факторинг Партнерс», сторони договору домовилися про надання правничої (правової) допомоги з погодинною формою визначення гонорару, що відображено у розділі 4 договору та прайс-листі АО «Лігал Ассістанс».

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і, навпаки, підставою для виплати гонорару, визначеного у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (див. пункти 130, 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).

Отже, погодинна форма обчислення гонорару адвоката базується на погодинній ставці надання послуг адвокатом, помноженій на кількість часу, витраченого адвокатом на надання послуг.

Обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторона, яка претендує на відшкодування витрат на правничу допомогу, зобов`язана надати належні та допустимі докази, що підтверджують фактично виконані роботи (надані послуги). При погодинній формі обчислення гонорару обсяг виконаних робіт та наданих послуг повинен включати детальний опис робіт (наданих послуг) та розрахунок часу, витраченого адвокатом.

Водночас у наданих позивачем до суду документах (заявка на надання юридичної допомоги № 1455 від 01.04.2026 року та витяг з акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року) не міститься інформації про те, хто з адвокатів від імені Адвокатського об`єднання та в якому обсязі надав правничу допомогу, а саме надання усної консультації - 2 год., надання письмової консультації - 1 год. та складання позовної заяви - 6 год. У справі, що розглядається, розмір витрат на професійну правничу допомогу не може бути визначений судом на підставі доказів, наданих позивачем. Тобто розмір витрат на професійну правничу допомогу не є доведеним.

З огляду на викладене, позивач не довів належними та допустимими доказами своїх вимог про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, що відображена у додатковій постанові від 04.03.2026 року (справ № 359/8573/20).

При цьому, відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 280, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у розмірі 112615,56 (сто дванадцять тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 56 копійок) гривень, що складається із заборгованості за кредитним договором № 101877581 від 26.09.2021 року у розмірі 32652,40 гривень, з яких: 6533,00 гривень - тіло кредиту; 25119,40 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 1000,00 гривень - заборгованість за комісіями; заборгованості за кредитним договором № 87932 від 28.10.2021 року у розмірі 79963,16 гривень, з яких: 35556,00 гривень тіло кредиту; 42406,16 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 2001,00 гривень - заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2662,40 гривень судових витрат на оплату судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (вул. Гедройця Єжи, 6/521, м. Київ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А.М.Заболотний