Рішення № 138705164, 17.06.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1155/26

2-о/179/27/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.,

при секретарі судового засідання Голобородько Н.І.,

за участю представника заявника Дмитренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Магдалинівка справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, про встановлення факту смерті фізичної особи на території Російської Федерації, суд

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Дмитренко Ю.В., звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Сумська область, Лебединський район, село Боброво, громадянки Російської Федерації, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Російській Федерації, Астраханській області, Камизякському районі, селі Раздор.

В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , яка на території України є власником земельної ділянки площею 3.32 га, яка знаходиться на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області.

У 2008 році ОСОБА_2 виїхала на територію Російської Федерації, а 11 березня 2009 року набула громадянство Російської Федерації, про що міститься запис у її паспорті громадянки України серії НОМЕР_1 , що виданий Лебединським МРВ УМВС України в Сумській області.

05 серпня 2011 року ОСОБА_2 було складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І., згідно якого мати Заявника все своє майно заповіла Заявнику.

У квітні 2026 року Заявнику стало відомо, що його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Раздор Камизякського району Астраханської області Російської Федерації.

За фактом смерті ОСОБА_2 30 квітня 2026 року було видано свідоцтво про смерть відділом служби записів актів цивільного стану Астраханської області по Камизякському району Астраханської області, актовий запис про смерть 170269300001100128008.

Заявнику на його прохання було надіслано фотокопію свідоцтва про смерть та фото місця поховання ОСОБА_2 , проте отримати свідоцтво про смерть матері він можливості не має.

З метою проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Раздор Камизякського району Астраханської області Російської Федерації, для подальшої реалізації своїх спадкових прав, Заявник звернувся до Самарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України.

20.05.2026 року за вих. № 59/31.19-31 заступником начальника Самарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України Людмилою Сабєльніковою видано роз`яснення щодо неможливості проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , з посиланням на частину 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть свого матері у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, через те, що факт його смерті відбувся на території Російської Федерації після розриву дипломатичних відносин.

Крім того, Заявник не має оригіналу свідоцтва про смерть, оскільки його мати померла після початку повномасштабного вторгнення рф на території російської федерації. На підставі копій документів отримати оригінал свідоцтва про смерть неможливо.

Враховуючи вищевикладені обставини, здійснити реєстрацію факту смерті матері Заявника має можливість виключно на підставі судового рішення.

У судове засідання представник заінтересованої особи не з?явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Дмитренко Ю.В. підтримав вказану заяву та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги у зв?язку з наступним.

Згідно зі статтею 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є «спір» про «право», реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Щвеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (наприклад, Ulyanov v. Ukraine (dec.) (Ул`янов проти України)).

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства" та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно достатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зістаттею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зістаттею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Згідно пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У справі, що є предметом розгляду, судом встановлено, що заявник є сином померлої ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно паспортних даних ОСОБА_2 , остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 на території України, а саме: Сумська область, Лебединський район, с.Боброво.

Державним актом серії ІІІ-СМ №015731 підтверджено факт того, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 3.32 га на території Будильської сільської ради.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 17505465) підтверджено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.04.2026 року підтверджено факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на території с.Раздор, Астраханської області, Російська Федерація.

З огляду на наведені норми процесуального права ЦПК Українине передбачає можливості встановлення судом факту смерті особи на території іноземної держави. Однак суд вважає, що невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявників і обмежувати її право на судовий захист,у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тому суд не вбачає ніяких перешкод щодо встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на території російської федерації. Що узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду (постанова від 15 вересня 2021 року Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, справа № 367/2656/20, постанова від 29 березня 2023 року Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, справа 754/15666/21)

Відповідно пункту 8 частини 1статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Згідно статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті заявник зазначив, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся в момент проживання в країні, яка наразі є територією країни-агресора, а медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті - відсутній.

Згідно пункту 14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 №52/5, зі змінами, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Відповідно статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право`у редакції від 23 грудня 2022, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, статтею 13 передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 січня 2022 року №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22 січня 1993 року та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28 березня 1997 року та вихід України з Конвенції від 22 січня 1993 року та Протоколу від 28 березня 1997 року. Так, дія Конвенції від 22 січня 1993 року та Протоколу від 28 березня 1997 року зупинена з 27 грудня 2022 року..

Враховуючи викладене, будь-яке свідоцтво про смерть, видане в рф не має сили офіційного документу на території України.

Оскільки факт смерті відбувся на території рф, отримати видане там свідоцтво наразі неможливо. Бо за законодавством між державою Україна та державою агресором рф припинено дію Конвенції та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

Отже, заявником обґрунтовано підставу звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті, яка настала, на території іноземної держави.

У цьому контексті суд зауважує, що пункт 8 частини 1статті 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Суд, оцінивши подані заявником докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається заявник, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: встановити факт смерті ОСОБА_2 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись статтею 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 12, 18,76-81, 89, 247,258,263-265, 273, 315-319, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, про встановлення факту смерті фізичної особи на території Російської Федерації - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Сумська область, Лебединський район, село Боброво, громадянки Російської Федерації, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Російська Федерація, Астраханська область, Камизякський район, село Раздор.

Судові витрати не відшкодовуються.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що відповідно до частини 2 статті 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, ідентифікаційний код 40340814, адреса: 51206, вул. Українська, 7-а м. Самар, Самарівського району Дніпропетровської області.

Суддя Т.А.Ковальчук