Рішення № 138704855, 31.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 527/988/26

Провадження №2/524/6108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судових засідань Воблікової І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач, ТОВ «Споживчий центр») звернулось до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) 31267,78 грн заборгованості за кредитним договором, а також 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 лютого 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 03.02.2025-100000216 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого останній отримав 18000,00 грн на його банківську карту.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 18000,00 грн, а останній свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 31267,78 грн, з яких: 12477,78 грн заборгованість за основним боргом, 8440,00 грн за нарахованими та несплаченими відсотками, 1620,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 8730,00 грн неустойки.

Ухвалою від 05 червня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука відкрив провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник відповідача адвокат Чернушенко В. О. надала суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, звільнити відповідача від сплати судового збору, як інваліда І групи, а також зменшити витрати на правничу допомогу. Зазначила, що загальна сума платежів, здійснених відповідачем за кредитним договором складає 20392,22 грн, з цієї суми половина мала бути направлена на погашення тіла кредиту, а половина на проценти; проценти мали зменшуватись відповідно зі зменшенням тіла кредиту. Позикодавець весь час проводив нарахування відсотків на всю суму кредиту, без врахування сплачених позичальником сум, а також внесені на погашення основного боргу кошти, у загальному розмірі 20392,22 грн не відобразив у розрахунку заборгованості та не зменшив основний борг, з урахуванням сплаченої суми. Згідно з графіком платежів із 08 травня 2025 року починає йти четвертий черговий період, і процентна ставка має застосовуватись 0,5% за один день, а позивачем рахується 1%. Окрім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України. Щодо стягнення суми нарахованої комісії, а також додаткової комісії у сумі 1620,00 грн відповідач зазначає, що в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надається відповідачу, та за які банком встановлена комісія, відсутні докази наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування».

У відповіді на відзив позив заперечує проти доводів відповідача. Вказав, що відповідно до заявки споживчого кредиту проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Отже, обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов`язання належним чином, а саме згідно з графіком платежів. У випадку належного виконання кожного окремого зобов`язання згідно з графіком платежів кошти погашали б вимоги позивача відповідно до частини першої статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку. У випадку належного виконання зобов`язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані, враховуючи зменшену базу розрахунку. Окрім того, при формуванні розрахунку заборгованості, позивачем враховане часткове погашення заборгованості відповідачем. Також зазначив, що комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється з урахуванням заяв сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

За правилами частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону № 675-VIII, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі з використанням КЕП, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Приписами частини першої статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язань або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Суд установив, що 04 лютого 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 03.02.2025-100000216 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора А457. Відповідач 04 лютого 2025 року електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку кредитного договору, підтвердив укладення кредитного договору та отримав на свій рахунок кошти у сумі 18000,00 грн, а отже акцептував умови Договору.

Згідно з умовами кредитного договору № 03.02.2025-100000216 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання 04 лютого 2025 року, сума кредиту 18000,00 грн; строк, на який надається кредит, 217 днів із дня його надання; термін повернення 08 вересня 2025 року; процентна ставка «стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів, процентна ставка «економ» 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами; комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту (1620,00 грн».

Відповідно до пункту 6.1 договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: повернення кредиту до 08 вересня 2025 року; неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, негайно з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти у сумі 18000,00 грн на картковий рахунок відповідача, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0204 від 02 квітня 2026 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 03.02.2025-100000216 від 04 лютого 2025 року заборгованість відповідача становить 31267,78 грн, з яких: 12477,78 грн заборгованість за основним боргом, 8440,00 грн за нарахованими та несплаченими відсотками, 1620,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 8730,00 грн неустойки.

Водночас суд враховує доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та не може погодитися з заявленим розміром такої заборгованості, виходячи з наступного.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. 15 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі вищевикладеного, вимога в частині стягнення неустойки за кожен день неналежного виконання зобов`язання у сумі 8730,00 грн з відповідача задоволенню не підлягає.

Окрім того, позовна вимога в частині стягнення заборгованості щодо оплати комісії за обслуговування кредиту сумі 1620,00 грн за кредитним договором № 03.02.2025-100000216 від 04 лютого 2025 року також не підлягає задоволенню. За правилами Закону України «Про споживче кредитування» встановлення комісій за послуги, які супроводжують видачу та обслуговування кредиту в інтересах самого кредитора без надання окремої платної послуги споживачу, є нікчемним. Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг, погодження їх зі споживачем під час укладення кредитного договору, зокрема, надання споживачу окремих супутніх послуг, за які встановлено комісію. Матеріали справи не містять доказів того, що у зв`язку з нарахуванням комісії позивач надавав відповідачу будь-які окремі, супутні або додаткові послуги в інтересах споживача, які б за своїм змістом відрізнялися від звичайної процедури видачі та обліку кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача про те, що на підставі статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» кожен його платіж підлягав поділу порівну (50% на тіло кредиту, 50% на проценти). Вказана стаття встановлює послідовну черговість погашення складових боргу при недостатності коштів, а не правило рівного пропорційного розподілу платежу між основними та супутніми вимогами.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, сплачені відповідачем кошти кредитор спрямував на безпосереднє погашення основного боргу (тіла кредиту), що зменшило суму непогашеного кредиту з 18000,00 грн до 12477,78 грн. З 10 червня 2025 року позивач припинив нарахування відсотків за користування кредитом, зафіксувавши їх залишкову суму у розмірі 8440,00 грн.

Беручи до уваги досліджені докази, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача 20917,78 грн заборгованості за договором № 03.02.2025-100000216 від 04 лютого 2025 року, з яких: 12477,78 грн заборгованість за основним боргом, 8440,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю

Ураховуючи, що відповідач є інвалідом 1 групи, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та звільнити його від сплати судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу, що під час подання позовної заяви та під час розгляду справи позивач не заявляв вимогу щодо стягнення таких витрат.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 20917 (двадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 78 коп. заборгованості за договором № 03.02.2025-100000216 від 04 лютого 2025 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Ковальчук