Рішення № 138704825, 03.08.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/458/26

Провадження №2/377/476/26

03 серпня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №5408214 від 24.03.2025 у розмірі 127 519,00 грн; понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 24.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно- телекомунікаційної системи товариства в електронній формі укладено Договір № 5408214, який позичальник ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки позичальника, реквізити якої надані позичальником Товариству з метою отримання кредиту. Загальний розмір кредиту 26 000,00 грн, строк кредиту 360 днів. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, відповідно до умов договору. Укладаючи договір, позичальник зобов`язався, у встановлений договором строк, повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені договором, Правилами та чинним законодавством України. Відповідно до умов договору сторони договору узгодили, що позичальник ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», що розміщені на веб-сайті та затверджені відповідним наказом, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Зазначені вище Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. 28.11.2025 було укладено договір № 28-11/25/Л відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5408214, а отже ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 5408214. Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості за договором №5408214 від 24.03.2025 станом на день формування позовної заяви становить 127 519,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 26 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 58 749,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 27 170,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 13 000,00 грн, заборгованість за комісіями 2 600,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача (а. с. 3-7).

Ухвалою судді від 14 травня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08 червня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 91-94).

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 червня 2026 року (а. с. 110-111).

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкладено судовий розгляд справи на 07 липня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 128-129).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 07 липня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Сердійчук Я.Я., що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.132-135). У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо винесення заочного рішення суду ( а.с.7).

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким відповідачу за зареєстрованим місцем проживання направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 07 липня 2026 року, повернутий до суду з відміткою про відсутність адресата ( а.с.136). У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подала, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суду не повідомила.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у справі.

З огляду на положення частини першої статті 223 ЦПК України, неявка вказаних учасників справи в судове засідання 07.07.2026, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки в судове засідання 07.07.2026 не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до приписів частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 24.03.2025 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 41045 24.03.2025 о 17:11:26 (а. с. 8-22).

Відповідно до пункту 1.1 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході в особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС Товариства.

Відповідно до п. 1.2 договору на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 26 000,00 грн.

Пунктом 1.3. договору визначено, що строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати комісії (якщо передбачена договором), процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (по тексту графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Згідно з пунктом 1.4. договору комісія за надання кредиту становить 2600,00 грн, тип комісії разова, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з пунктом 1.2.1 договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в пункті 1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% ( п. 1.4.1)

Пунктом 1.5. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,6200% річних.

Відповідно до пункту 1.6. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору включає суму кредиту, комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 117 520,00 грн.

Згідно з пунктом 1.7. договору загальні витрати за кредитом на дату укладення договору включають комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складають: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 91 520,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1. договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Дата надання кредиту 24.03.2025 або 25.03.2025. ( п.2.2.)

Згідно з пунктом 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором, є однією зі складових оплати (другою складовою) за надання та користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Пунктом 4.1 передбачено, що сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. договору.

Згідно з пунктом 6.3 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені договором (графіком платежів/новим графіком платежів).

Додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5408214 від 24.03.2025 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій зазначено, що дата видачі кредиту 24.03.2025; сума кредиту 26000,00 грн; сума процентів за користування кредитом 88 920,00 грн, реальна річна процентна ставка 2639,62%, загальна вартість кредиту -117 520,00 грн. Платежі здійснюються у розрахунковий період через 30 днів у дати: 22.04.2025 у сумі 10 010,00 грн, у дати: 22.05.2025, 21.06.2025, 21.07.2025, 20.08.2025, 19.09.2025, 19.10.2025, 18.11.2025, 18.12.2025, 17.01.2026, 16.02.2026 по 7 410,00 грн, 18.03.2026 у сумі 33 410,00 грн (а.с. 21).

24 березня 2025 року о 17:09:48 перед укладенням договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 ОСОБА_1 заповнила та підписала анкету-опитувальник клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення ІКС ТОВ «Лінеура Україна» та в цей же день о 17:10:39, ознайомилася та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 70922, паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) ( а.с. 23-25).

До позовної заяви додані Правила надання коштів та банківських металів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (нова редакція), затверджені наказом директора ТОВ «Лінеура Україна» від 05.04.2024 № 43-ОД (набрання чинності 08.04.2024) ( а.с. 26-30).

Як вбачається з інформації ТОВ «Лінеура Україна» №28-11/Л від 05.12.2025, на банківську картку клієнта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17:13:15 за допомогою платіжної системи paytech було перераховано кошти 26 000,00 грн ID транзакція 54082141742829126 ( а.с. 32).

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» від 01.12.2025 № 20251201-571 на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 03.01.2024, було успішно перераховано грошові кошти на суму 26000,00 грн 24.03.2025 о 17:12:09, session ID НОМЕР_3 (транзакція ТОВ «Лінеура України» - 54082141742829126) на картку НОМЕР_4 ( а.с. 31)

Згідно з інформацією АТ КБ « ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260519/137279-БТ від 28.05.2026, яка надійшла до суду на виконання вимог ухвали судді від 14 травня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_6 ). Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , серія та номер паспорта НОМЕР_7 , контактні дані / фінансовий номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_8 ( а.с. 104, 119).

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_4 за договором б/н за період з 24.03.2025 по 03.04.2025 ОСОБА_1 , надісланої АТ КБ «ПриватБанк», 24.03.2025 наявне зарахування коштів в сумі 26 000,00 грн, деталі операції: FUIB MoneyTransfer Visa Direct ( а.с. 105-107; 120-121).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за договором №5408214 від 24.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 100 349,00 грн, з яких: сума заборгованості за тілом 26 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 58 749,00 грн за період з 24.03.2025 по 28.11.2025, сума заборгованості за комісією 2 600,00 грн, сума заборгованості по штрафах і пенях -13 000,00 грн ( а.с. 34-38).

28.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених в договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання ( залишок по кредиту), плати за кредитом (комісія за надання кредиту та/чи проценти за користування кредитом), неустойка, (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі згідно кредитних договорів ( за наявності), право на одержання яких належить клієнту ( а.с. 40-47).

Відповідно до пункту 4.2.3. договору факторингу права вимоги вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в день належного підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі реєстру боржників для друку та сплати фактором клієнту суми фінансування відповідно до пункту 6.1 розділу 6 договору.

Згідно з пунктом 6.1 договору факторингу фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування коштів у сумі 2 985 965, 68 грн.

Пунктом 12.1 договору факторингу передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

31 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, якою, у зв`язку з виявленням технічної помилки (описки), внесені зміни до реєстру боржників ( а.с. 48-49).

Згідно з платіжною інструкцією № 582480001 від 28.11.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало на рахунок ТОВ «Лінеура України» оплату на виконання договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 - 2 985 965, 68 грн ( а.с. 50).

28.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників для друку за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 та акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 (а.с. 51-53).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, підписаного електронними підписами директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», та витягу з реєстру боржників, вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24 березня 2025 на суму 100 349,00 грн, з яких: сума заборгованості за тілом 26 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 58 749,00 грн, сума заборгованості за комісією 2 600,00 грн, сума заборгованості по штрафах і пенях-13 000,00 грн, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (а. с. 54-57).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 станом на 18.03.2026 становить 127 519,00 грн та складається із: 26 000,00 грн - тіло кредиту; процентів, нарахованих кредитодавцем на дату відступлення вимог 28.11.2025 та позивачем за період з 29.11.2025 по 18.03.2026, у загальному розмірі 85 919,00 грн; пені, в розмірі 13000,00 грн; комісія - 2600,00 грн (а. с. 39).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною тринадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 був укладений в електронній формі.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використала електронний підпис, відтворений за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Доказів на спростування відповідності особистих даних (реквізитів паспорта, адреси місця реєстрації, РНОКПП ОСОБА_1 та номеру її особистого платіжного засобу, на який було перераховано кошти за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 матеріали справи не містять.

Отже, договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025, укладений з ТОВ «Лінеура Україна» підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

На підтвердження перерахування первісним кредитором відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів за договором на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 позивач надав: інформацію ТОВ «Лінеура Україна» №28-11/Л від 05.12.2025, лист ТОВ «Пейтек» від 01.12.2025 № 20251201-571, відповідно до яких було успішно перераховано грошові кошти на суму 26 000,00 грн 24.03.2025 о 17:12:09, session ID НОМЕР_3 (транзакція ТОВ «Лінеура України» - 54082141742829126) на картку № НОМЕР_4 ОСОБА_1 ( а.с. 31-32).

Належність відповідачу ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_4 підтверджено інформацією АТ КБ « ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260519/137279-БТ від 28.05.2026, яка надійшла до суду на виконання вимог ухвали судді від 14 травня 2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_6 ). Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , серія та номер паспорта НОМЕР_7 , контактні дані / фінансовий номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_8 ( а.с. 104, 119).

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_4 за договором б/н за період з 24.03.2025 по 03.04.2025 ОСОБА_1 , надісланої АТ КБ « ПриватБанк», 24.03.2025 наявне зарахування коштів в сумі 26 000,00 грн, деталі операції: FUIB MoneyTransfer Visa Direct ( а.с. 105-107; 120-121).

Суд враховує, що виписка по рахунку є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому є належним доказом, який підтверджує факт перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача.

Зазначені докази у їх сукупності є достатніми для встановлення обставини отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на умовах споживчого кредиту №5408214 від 24.03.2025, укладеного з ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористалася та не надала жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав ( наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове благо оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

На підтвердження факту переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту №5408214 від 24.03.2025 від ТОВ «Лінеура Україна» до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» позивач надав копії: договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, додаткової угоди № 1 від 31.03.2026 до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025; платіжну інструкцію № 582480001 від 28.11.2025, якою ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало на рахунок ТОВ «Лінеура України» оплату на виконання договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 - 2 985 965, 68 грн; копію актів від 28.11.2025 прийому-передачі реєстру боржників для друку за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 та прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025; копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, відповідно до якого вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24 березня 2025 на суму 100 349,00 грн, з яких: сума заборгованості за тілом 26000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 58 749,00 грн, сума заборгованості за комісією 2 600 грн, сума заборгованості по штрафах і пенях 13 000 грн, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» ( а.с. 40-57).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за договором № 5408214 від 24.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 100 349,00 грн, з яких: сума заборгованості за тілом 26000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 58 749,00 грн за період з 24.03.2025 по 28.11.2025, сума заборгованості за комісією 2 600 грн, сума заборгованості по штрафах і пенях -13 000 грн ( а.с. 34-38).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 станом на 18.03.2026 становить 127 519,00 грн та складається із: 26 000,00 грн - тіло кредиту; процентів, нарахованих кредитодавцем на дату відступлення вимог 28.11.2025 та позивачем за період з 29.11.2025 по 18.03.2026, у загальному розмірі 85 919,00 грн; пені в розмірі 13000,00 грн, комісії- 2600,00 грн (а. с. 39).

Щодо вимог про стягнення суми прострочених платежів за комісією в розмірі 2 600,00 грн суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Укладеним договором № 5408214 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2025 передбачено, що комісія за надання кредиту становить 2 600,00 грн ( п. 1.4), суму нарахувань за якою включено до графіку платежів, а тому такий платіж є обов`язковим для відповідача.

З огляду на наведене, суд погоджується із заборгованістю, нарахованою за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 в розмірі 114 519,00 грн, яка складається із: 26 000,00 грн - тіло кредиту; процентів, нарахованих кредитодавцем та позивачем в розмірі 85 919,00 грн за період з 24.03.2025 по 18.03.2026, тобто в межах визначених умовами договору строку кредитування; комісії- 2600,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею в розмірі 13 000,00 грн, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 6.3 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені договором (графіком платежів/новим графіком платежів).

Таким чином, умовами договору, передбачено нарахування штрафних санкцій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною 4 статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною 2 статті 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року, та пунктом 6 даного розділу встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Отже, на дату укладення договору №5408214 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2025, існувала очевидна суперечність між одночасно чинними нормами розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо того ж самого питання: чи звільняється позичальник від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за порушення виконання зобов`язання за договором у період дії в Україні воєнного стану.

Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.

З огляду на наведене, суд вважає, що штраф/пеня, нарахована за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 в розмірі 13 000,00 грн , у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню кредитодавцем.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025, договору факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025, суд вважає правильним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 в розмірі 114 519,00 грн, яка складається із: 26 000,00 грн - тіло кредиту; процентів у сумі 85 919,00 грн ( нарахованих у розмірі 58 749,00 грн за період з 24.03.2025 по 28.11.2025 (на дату відступлення вимог первісним кредитором) + 27 170,00 грн, нарахованих позивачем за період з 29.11.2025 по 18.03.2026), комісія 2 600,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин першої, другої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у пункті 3 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд встановив, що Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надавало позивачу ТОВ «Факторинг Партнерс» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» (а.с.64-69).

Як вбачається з п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 передбачено, що адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

В п.п. 3.1.4. п. 3.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 визначено, що клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема, оплачувати юридичну допомогу.

Відповідно до п. 4.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги №409, укладеною 02.03.2026 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс», сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартість однієї години 2 000,00 грн, всього 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду- 6 годин, вартість однієї години 3 000,00 грн, всього 18 000,00 грн., вивчення документації клієнта - 1 година , вартість однієї години 3 000,00 грн (4 000,00 грн + 18 000,00 грн + 3 000,00 грн = 25 000,00 грн) (а. с. 70).

Як вбачається з витягу з акту №31 про надання юридичної допомоги, підписаного 31.03.2026 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс», сторони за договором №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням товариству відповідно до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартість однієї години 2 000,00 грн, всього 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду- 6 годин, вартість однієї години 3 000,00 грн, всього 18 000,00 грн., вивчення документації клієнта - 1 година, вартість однієї години 3 000,00 грн (4 000,00 грн + 18 000,00 грн + 3 000,00 грн = 25 000,00 грн) ( а.с. 71).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» правової допомоги ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024.

Відповідач клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу не подав.

За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованим і таким, що відповідає наведеним критеріям, які мають враховуватися судом при вирішенні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем розмір таких витрат в сумі 25 000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з такого розрахунку: 114 519,00 грн х 100 %: 127 519,00 грн = 89,81 % (відсоток розміру задоволеного позову); 25 000,00 грн х 89,81 % :100 %= 22 452, 50 гривень (сума витрат на професійну правничу допомогу, пропорційна відсотку задоволеного позову).

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 0639100026 від 22.04.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (а. с. 2). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 1).

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн , то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з такого розрахунку: 2 662,40 грн х 89,81 % (відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 2 391,10 грн (сума судових витрат, пропорційна розміру задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5408214 від 24.03.2025 в розмірі 114 519,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 391 гривню 10 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 452 гривні 50 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вулиця Ґедройця Єжи, будинок № 6, офіс № 521, м. Київ,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 03 серпня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич