Рішення № 138703907, 03.08.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1609/26

Провадження № 2/459/680/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Жураковський А.І.

з участю секретаря судових засідань Ганас К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

21.04.2026 представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №7241555 у розмірі 7050 грн, витрат на судовий збір 2662, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.08.2025 між відповідачем та ТОВ «Сіроко Фінанс» був укладений кредитний договір №7241555, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит, який зобов`язався повернути. Оскільки відповідач умов кредитного договору не виконав, сума заборгованості становить 22348,50 грн, з яких: прострочена заборгованість за основним зобов`язанням становить 7050 грн; заборгованість за відсотками - 11,20 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту 1187,30 грн; заборгованість за пенею 14100 грн.

Вказує, що 23.01.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №23012026/3, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Вказує, що відповідно до реєстру боржників від №1 від 23.01.2026 до договору факторингу №23012026/3 від 23.01.2026, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 22348,50 грн, з яких: прострочена заборгованість за основним зобов`язанням становить 7050 грн; заборгованість за відсотками - 11,20 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту 1187,30 грн; заборгованість за пенею 14100 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку наявну у нього заборгованість за вказаним кредитним договором не погашає, то позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором №7241555 від 31.08.2025 та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою суду 11.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

12.06.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку із першою неявкою належним чином повідомленого відповідача.

27.07.2026 учасники справи не з`явилися у судове засідання.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, вказавши, що підтримує позовні вимоги.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подавав. При цьому, відповідачем не було подано відзиву.

На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст. 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 03.08.2026 о 17:00 год.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 31.08.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7241555.

Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п.5 Договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. (п.п.5.3. п.5 Договору позики).

Відповідно до п.2 договору умови кредитування: сума кредиту 7500 грн., строк на який надається кредит 17 днів, стандартна процентна ставка 0,01 % в день, комісія за видачу кредиту 16,84 % в сумі 1187,30 грн. 18 коп., пеня 5% в день.

23.01.2026 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №23012026/3, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 23.01.2026 до договору факторингу №23012026/3 від 23.01.2026, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 22348,50, з яких: прострочена заборгованість за основним зобов`язанням становить 7050 грн; заборгованість за відсотками - 11,20 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту 1187,30 грн; заборгованість за пенею 14100 грн.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ч.1 ст.641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На думку суду, доведена сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики становить 7061,20 коп., з яких: 7050 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11,20 грн сума заборгованості за відсотками.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивачем нараховано заборгованість за пенею у сумі 14100 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 пені є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З розрахунку заборгованості за договором позики №7241555 від 31.08.2025 вбачається, що до загального розміру заборгованості відповідача включено заборгованість за комісією у розмірі 1187,30 коп.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Пунктом 2.4 договору №7241555 від 31.08.2025 встановлено, що комісія становить 16/84 % від суми позики та складає 1187,30 грн.

Враховуючи, що відповідачу встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 2.4 кредитного договору №7241555 від 31.08.2025, є нікчемним.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 1187,30 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задоволити частково, а саме стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 7061,20 коп., з яких: 7050 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11,20 грн сума заборгованості за відсотками.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, керуючись положенням ч.1 ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 841,20 грн, виходячи з наступного розрахунку 7061,20 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 22348,50 грн (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2) заборгованість за кредитним договором №7241555 від 31.08.2025 у розмірі 7061,20 коп., з яких: 7050 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11,20 грн сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 841,20 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.08.2026.

Суддя: А. І. Жураковський