Рішення № 138703768, 03.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10046/25

Провадження №2/367/945/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Третяк Я.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Люліної О.С.,

представника позивача - Патерилова В.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидоренко Андрій Васильович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання зобов`язання виконаним, а договору припиненим, а також про припинення іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидоренко Андрій Васильович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання зобов`язання виконаним, а договору припиненим, а також про припинення іпотеки, в якому просила: ?

визнати договір про іпотечний кредит № 832 від 01.04.2008, укладений Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , а також визнати зобов?язання за цим договором припиненими;

???визнати договір відновлюваної кредитної лінії № 833 від 01.04.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , а також визнати зобов?язання за цим договором припиненими;

???визнати іпотечний договір № 1691 від 01.04.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 124, припиненим;

зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернутись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сидоренка Андрія Васильовича із заявою про зняття заборони на відчуження нерухомого майна на незавершений будівництвом житловий будинок (літера А), загальною площею 303,8 кв.м., надвірною будівлею (літера Б - сарай) та огорожею 1, 2, готовністю 80%, а також земельна ділянка, загальною площею 0,1051 га, за кадастровим номером: 3210945600:01:068:0016, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладеної 01.04.2008 та зареєстрованої в реєстрі з номером 1243, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. на підставі іпотечного договору № 1691 від 01.04.2008, укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_2 ;

зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_5 правовстановлюючі документи на незавершений будівництвом житловий будинок (літера А), загальною площею 303,8 кв.м., з надвірною будівлею (літера Б - сарай) та огорожею 1, 2, готовністю 80%, а також на земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. 08.02.2008, зареєстрованого в реєстрі за № 1133; витяг з державного реєстру правочинів від 08.02.2008 № 54113206; витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» за № 17508695; державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 401710, виданий 13.03.2008 відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області від 13.03.2008.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 01.04.2008 між ПАТ «Державний ощадний банк України» та позивачем укладено договір про іпотечний кредит № 832, відповідно до якого позичальниця отримала 124 479,17 доларів США, а також 01.04.2008 укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 833, відповідно до якого позичальниця отримала 225 520,83 доларів США. На забезпечення виконання зобов`язань між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладені договори поруки № 1694 та № 1695 від 01.04.2008. Окрім того, між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 1691 від 01.04.2008, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1242. Предметом іпотеки виступав незавершений будівництвом житловий будинок (літера А) загальною площею 303,8 кв.м., з надвірного будівлею (літера Б - сарай) та огорожею 1,2, готовністю 80%, а також земельна ділянка, загальною площею 0,1051 га, за кадастровим номером 3210945600:01:068:0016, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, при укладанні іпотечного договору позивачка передала банку правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, а саме: договір купівлі-продажу об?єкта незавершеного будівництва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О., зареєстрованого в реєстрі № 1133; витяг з державного реєстру правочинів від 08.02.2008 № 54113206; витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» за № 17508695; держаний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 401710, виданий 13.03.2008 відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області від 13.03.2008.

01.04.2008 згідно іпотечного договору на предмет іпотеки приватним нотаріусом Сидоренко А.В. накладено заборону, яка зареєстрована в реєстрі за № 1243.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2011 у справі № 2-336/11 стягнуто солідарно з позичальниці, поручителя-1 та поручителя-2 заборгованість у розмірі 935883,54 грн. (121 066,82 доларів США по курсу НБУ станом на 13.10.2009) та судові витрати в сумі 1 820,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2011 у справі № 2-335/11 стягнуто солідарно з позичальниці, поручителя-1 та поручителя-2 заборгованість у розмірі 2098640,91 грн. (241 583,53 доларів США по курсу НБУ станом на 13.10.2009) та судові витрати в сумі 1 820,00 грн.

Приватним виконавцем Бердаром М.М. у виконавчому провадженні № 68718695 з виконання виконавчого листа № 336/11, стягнуто та перераховано на рахунок банку кошти згідно рішення рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2011 у справі № 336/11 та 11.07.2025, керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Приватним виконавцем Бердаром М.М. у виконавчому провадженні № 68718281 з виконання виконавчого листа № 335/11, стягнуто та перераховано на рахунок Банку кошти згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2011 у справі № 336/11 та 14.07.2025, керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Після цього позивачка звернулася до АТ «Ощадбанк» з письмовим зверненням від 18.07.2025 про здійснення дій щодо припинення іпотеки.

У відповіді АТ «Ощадбанк» № 55/5.1-05/101379/2025 від 05.08.2025 вказує, що кошти, які надійшли до банку в межах виконавчих проваджень зараховані на рахунки погашення заборгованості у валюті наданого кредиту, відповідно до умов кредитних договорів, тобто в доларах США. Банк також вказує, що на цей час за договором-1 обліковується прострочена заборгованість по основному боргу - 58 053,15 доларів США та пеня за несплату платежів в розмірі 2 407,25 доларів США, що разом складає - 60 460,40 доларів США, а також за Договором-2 обліковується прострочена заборгованість по основному боргу - 200 558,34 доларів США та пеня за несплату платежів в розмірі 4 882,98 доларів США, що разом складає - 205 441,32 доларів США.

Банк вважає, що згідно ст. ст. 11, 509, 526, 598, 599 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст.13 Закону України «Про іпотеку», п. 8.1. Договору-1 та Договору-2, п.п. 9.1., 4.3. іпотечного договору, зобов?язання за кредитним договором не виконані, правовідносини за ним та за Іпотечним договором (як додатковим зобов?язанням) не припинилися, а тому у банка відсутні підстави для задоволення заяви щодо припинення іпотеки.

Так позивач вважає, що право відповідача нараховувати заборгованість по основному боргу та пені за несплату платежів припинилося після пред`явлення до позичальників вимог щодо стягнення в судовому порядку заборгованості та ухвалення рішення з даного приводу, тому припинилося кредитне зобов`язання що зумовлює припинення іпотеки з огляну на її похідний характер.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що її права були порушені, а тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.08.2025 зазначену цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання.

14.11.2025 від представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - Вовчука М.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Щодо позовних вимог про визнання договору про іпотечний кредит № 832 від 01.04.2008, договору відновлюваної кредитної лінії № 833 від 01.04.2008, іпотечного договору № 1691 від 01.04.2008 припиненими та визнання зобов`язань за цим договором, припиненими, представником відповідача зазначено, що заборгованість по кредитним договорам, укладеними з ОСОБА_2 , обліковується в доларах. Так, у рамках виконавчих проваджень з позичальника та фінансових поручителів стягувались суми в гривнях. У свою чергу, кошти, (в гривні), які надходили до банку в межах виконавчих проваджень, зараховувались на рахунки погашення заборгованості у валюті наданого кредиту, відповідно до умов кредитних договорів, тобто в доларах США. Вказує, що під час розгляду судових справ за позовом банку про солідарне стягнення справа № 2-335/11 та № 2-336/11 Голосіївським районним судом м. Києва встановлено факти укладення кредитних договорів, видачі кредиту в іноземній валюті та облік у банку заборгованості також в іноземній валюті. Не зважаючи на виконання судових рішень у вищевказаних судових справах, оскільки кошти, (в гривні), які надходили до банку в межах виконавчих проваджень, зараховувались на рахунки погашення заборгованості у валюті наданого кредиту, відповідно до умов кредитних договорів, тобто в доларах США, повного погашення заборгованості за кредитними договорами не відбулось. Таким чином, зобов`язання встановлені кредитними договорами, не припинились. Також наголошує, що на даний час за кредитним договором-1 обліковується прострочена заборгованість по основному боргу - 58 053,15 дол. США та пеня за несплату платежів в розмірі 2 407,25 дол. США , що разом складає - 60 460,40 дол. США, за кредитним договором-2 обліковується прострочена заборгованість по основному боргу -200 558,34 дол. США та пеня за несплату платежів в розмірі 4 882,98 дол. США , що разом складає - 205 441,32 дол. США. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача звернутись до приватного нотаріуса із заявою про зняття заборони на відчуження нерухомого майна та зобов`язання відповідача повернути позивачу правовстановлюючі документи, зазначає, що дані позовні вимоги є похідними від позовних вимог про припення зобов`язання, а тому у разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання договорів та зобов`язань за ними припиненими, та, після набрання ним законної сили, відповідно до ст.18 ЦПК України таке рішення буде обов`язковим для виконання. При цьому, задоволення позову в цій частині, можливе виключно за умови встановлення судом, що основні зобов`язання, які виникли з Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, та зобов`язання за іпотечним договором припинились внаслідок їх виконання позивачем.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що права позивача не є порушеними, з огляду на те, що кошти, які надходили до банку в межах виконавчих проваджень, зараховувались на рахунки погашення заборгованості у валюті наданого кредиту, відповідно до умов кредитних договорів, тобто в доларах США повного погашення заборгованості за кредитним договором не відбулося, а отже зобов`язання за кредитним договором не є припиненим, а вимоги позивача про вчинення відповідачем дій з припинення обтяжень предмета іпотеки є безпідставними.

Ухвалою суду від 29.01.2026 закрито підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі за підстав та обставин, зазначених у позові.

У судовому засіданні представник відповідача Вовчук М.В. просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, дійшов наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 01.04.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 833, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 225 520 доларів США, зі сплатою відсотків в розмірі 13,5% річних, кредит надавався на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01.04.2018.

Також, за умовами кредитного договору сторони погодили, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитним та/або процентами чи комісійними винагородами (у разі їх стягнення згідно з умовами цього Договору), а також у інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором та стягнення заборгованості за цим договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно (пункт 3.2.2 Договору).

01.04.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_8 , ОСОБА_7 укладено договір поруки № 1694 до кредитного договору № 833 від 01.04.2008, відповідно до якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно п.2.1. договору поруки № 1694 у разі порушення боржником виконання зобов`язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п.3.1. договору поруки № 1694 поручитель відповідає по зобов`язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник.

Відповідно до п.4.1. порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором.

01.04.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_9 , ОСОБА_7 укладено договір поруки № 1695 до кредитного договору № 833 від 01.04.2008, відповідно до якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно п.2.1. договору поруки № 1695 у разі порушення боржником виконання зобов`язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п.3.1. договору поруки № 1699 поручитель відповідає по зобов`язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник.

Відповідно до п.4.1. порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором.

З метою забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором № 833 від 01.04.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та іпотекодавцем ОСОБА_7 укладено іпотечний договір № 1691 від 01.04.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренком А.В., зареєстрований в реєстрі за № 1242.

Згідно п.1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 303,8 кв.м, з надвірною будівлею, Б-сарай та огорожею, 1,2 готовністю 80 %; земельна ділянка площею 0,1051 га , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку госп. Будівель і споруд, кадастровий номер 3210945600:01:068:0016, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п.1.3. іпотечного договору, договірна вартість предмету іпотеки, визначена сторонами, становить 3 068 380,00 ( три мільйони шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят) гривень.

Згідно п.4.3. іпотечного договору, право іпотеки припиняється: а) виконанням у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором; б) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

01.04.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_7 укладено договір про іпотечний кредит, згідно п.1.1. якого, банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 124 479,17 (сто двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять) доларів США 17 центів, а позичальник зобов`язується прийняти належним чином використати та повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Згідно п.1.2. кредит надається на 10 (десять) років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01.04.2018 на погашення заборгованості по кредиту отриманому в ВАТ «Кредобанк» на придбання земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 01.04.2008 приватним нотаріусом Сидоренко А.В. були внесені відповідні записи про обтяження вказаного будинку та земельної ділянки за зазначеним договором іпотеки, накладено заборону на нерухоме майно (номер обтяження 6923974, тип обтяження заборона на нерухоме майно).

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2011 у справі № 2-335/11 за позовом ВАТ « Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії, позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» 2098640 (два мільйона дев`яносто вісім тисяч шістсот сорок) гривень 91 коп., заборгованості за кредитним договором, а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Як вбачається з копії вказаного рішення суду, банк звернувся до суду з вимогою про стягнення суми заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії в гривневому еквіваленті 2098640,91 грн, що за офіційним курсом НБУ становить 264352,41 грн. з яких: 201790,83 доларів США загальна сума непростроченого кредиту (основного боргу); 23730 доларів США - загальна сума прострочених чергових платежів за кредитом (по основному боргу); 33948, 60 доларів США загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 1657,54 доларів США загальна сума пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитним договором.

Також, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2011 у справі № 2-336/11 за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» - задоволено. Солідарно стягнуто з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» 935883 (дев`ятсот тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 54 копійки, заборгованості за договором про іпотечний кредит, а також 1700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Вказаними рішеннями встановлено, що у зв`язку з виникненням боргу позивачем 30.04.2009 та 03.07.2009 відповідачам були направлені листи-вимоги про необхідність погашення простроченої заборгованості як за кредитним договором та і за договором про іпотечний кредит, які не виконані боржниками.

Таким чином, з 2011 року, пред`явивши вимоги позичальнику та поручителям, строк виконання зобов`язання змінено і кредитодавець набув право на задоволення своїх вимог до позичальника, заборгованість якого була визначена судовим рішенням у справі № 2-335/11 від 10.02.2011 у гривневому виразі у розмірі 2098640 ( два мільйона дев`яносто вісім тисяч шістсот сорок) гривень 91 коп. та у справі № 2-336/11 від 10.02.2011 у гривневому виразі у розмірі 935883 (дев`ятсот тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні.

На виконання рішень Голосіївського районного суду м. Києва 07.04.2011 було видано виконавчі листи № 2-335/11 та № 2-336/11, які банком пред`явлено до виконання.

11.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердан М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68718695 з виконання виконавчого листа № 2-335/11, виданого 07.04.2011, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно виконавчим документом.

14.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердан М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68718281 з виконання виконавчого листа № 2-336/11, виданого 07.04.2011, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно виконавчим документом.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

При цьому відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 593 ЦК України визначено, що право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов`язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов`язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Поняття іпотеки деталізує абз. 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Разом з тим, ст.17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18.

У Постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 202/3772/19, провадження № 61-9126св20 зазначено, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

У Постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 187/998/16-ц, № 61-603св19 зазначено, що за загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях599-601,604-609 ЦК. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

У Постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року в справі № 210/2042/14 зазначено, що відповідно до частини першої статті1048 та частини першої статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У Постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 234/15695/17, провадження № 61-5261св20, зазначено, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача посилався на те, що фактичне виконання рішення суду не є тотожним припиненню зобов`язанню за кредитним договором, оскільки заборгованість за договором, визначена у валюті кредиту не погашена, а внаслідок зарахування коштів які надходили до банку в межах виконавчих проваджень зараховувались на рахунки погашення заборгованості у валюті наданого кредиту, тобто в доларах США, повного погашення заборгованості за кредитними договорами не відбулося, оскільки сума сплачених за рішенням коштів не відповідає розміру заборгованості, що обліковується кредитодавцем. Таким чином, на думку сторони відповідача, зобов`язання встановлені кредитними договорами не припинилися.

Проте, позовні вимоги Банку (первісного кредитодавця) рішеннями суду від 10.02.2011 у справі № 2-335/11 та від 10.02.2011 у справі № 2-2336/11 були задоволені повністю, а тому з моменту пред`явлення вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а Банк та його правонаступники втратили можливість нарахування та стягнення з позичальника основного боргу, процентів за його користування та пені.

У вказаних вище цивільних справах ПАТ «Державний ощадний банк» як кредитор відповідно до статей 6,627 ЦК України, реалізуючи право на звернення до суду і принцип диспозитивності щодо можливості самостійно визначити позовні вимоги та спосіб захисту порушеного права, звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором та іпотечним договором, визначивши заборгованість у валюті гривні України. Рішеннями суду стягнуто вказану заборгованість. Рішення суду не оскаржені і набули законної сили, пред`явлені банком до виконання.

Крім того, кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, а боржником сплачено таку заборгованість у повному обсязі, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.

Зазначені висновки узгоджуються з висновками про застосування норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц.

Рішення суду, яке набрало законної сили та виконане боржником, за яким з боржника стягнуто визначену позивачем заборгованість, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню, в розумінні повноти розміру заборгованості.

При цьому, офіційний курс гривні до іноземних валют в різні періоди часу може змінюватися (зростати або падати), однак дана обставина не дає підстав стороні у зобов`язанні, спір щодо якого вже вирішений судом та боржником належним чином виконано рішення суду, пред`являти після цього до сторони додаткові вимоги.

Враховуючи вказане доводи відповідача про те, що у позивача залишилась заборгованість як по тілу кредиту, так і по нарахованих процентах та про те, що рішення суду виконане в гривневому еквіваленті і на момент його виконання залишилася непогашеною курсова різниця, суд оцінює як безпідставні.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 17.01.2018 по справі № 910/27064/15, від 11 вересня 2020 року по справі № 601/855/19, від 08 вересня 2021 року по справі № 569/17667/19.

Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджено виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором та договором про іпотечний кредит, а саме основне зобов`язання виконано у зв`язку з фактичним повним виконанням судового рішення, тобто сплати всієї суми заборгованості за цими договорами, визначеної у рішеннях суду.

Отже, на підставі наведеного, суд доходить висновку, що судові рішення про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним та іпотечним договорами, які були визначені у розмірах 2098640,91 грн та 935883,54 грн виконані повністю, у зв`язку із чим основне зобов`язання за договором відновлюваної кредитної лінії № 833 від 01.04.2008 припинилось на підставі статті 599 ЦК України.

Окрім того, необхідно зауважити, що виконання зазначених рішень суду здійснювалось у встановленому законом порядку в рамках процедури, визначеної Законом України «Про виконавче провадження»,

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

11.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердан М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68718695 з виконання виконавчого листа № 2-335/11 виданого 07.04.2011 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно виконавчим документом.

14.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердан М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68718281 з виконання виконавчого листа № 2-336/11 виданого 07.04.2011 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно виконавчим документом.

Дані постанови приватного виконавця кредитором (відповідачем) не оскаржені, що свідчить про згоду кредитодавця із повним виконанням боржником основного зобов`язання за кредитним та іпотечним договором, та є наслідком припинення акцесорного зобов`язання за змістом п. 1 ч.1 ст. 593 ЦК України та ч.1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 07 липня 2021 року у справі № 629/4356/20 (провадження № 61-5667св21), від 27 квітня 2022 року у справі № 477/33/20 (провадження № 61-2817св21).

Таким чином припинення зобов`язання за договором відновлюваної кредитної лінії № 833 від 01.04.2008 зумовлює припинення і іпотеки за іпотечним договором №1691 від 01.04.2008.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті3, абзаци другий і сьомий частини першої статті17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частинистатті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина першастатті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна)це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).

Згідно із частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

За системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється, зокрема, в разі припинення основного зобов`язання на підставі виконання.

При цьому, законодавець не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконання основного зобов`язання.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 14.11.2018 у справі № 500/4127/16-ц зазначив, що правильним є висновок про те, що основне зобов`язання за кредитним договором виконано у зв`язку з повним виконанням судового рішення про дострокове стягнення з боржників всієї суми заборгованості за цим договором, отже, таке зобов`язання припинилось на підставі ст. 559 ЦК України, внаслідок чого припинилось право застави (іпотеки).

Отже, з того моменту, коли основний (кредитний) договір припинив свою дію, іпотека згідно іпотечного договору могла зберігатись виключно щодо невиконаного позичальником основного зобов`язання, а тому твердження представника відповідача про наявність боргу у вигляді нарахованого основного боргу та пені є необґрунтованими, оскільки дія кредитного договору припинилась, а банк міг лише застосувати своє право, передбачене ч. 2 ст. 625 ЦПК.

Верховний Суд у своїй постанові від 14.11.2018 у справі №500/4127/16-ц зазначив, що правильним є висновок про те, що основне зобов`язання за кредитним договором виконано у зв`язку з повним виконанням судового рішення про дострокове стягнення з боржників всієї суми заборгованості за цим договором, отже, таке зобов`язання припинилось на підставі ст. 599 ЦК України, внаслідок чого припинилось право застави (іпотеки).

Встановлення факту припинення основного зобов`язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки.

Таким чином, встановивши, що кредитодавцем було використано право на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, розрахованої у національній валюті, а виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором підтверджено закриттям виконавчого провадження у зв`язку з погашенням суми боргу, суд приходить до висновку, що кредитне зобов`язання припинилося внаслідок його належного виконання позичальником, що зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача звернутися до приватного нотаріуса із заявою про зняття заборони на відчуження нерухомого майна та зобов`язання відповідача повернути правовстановлюючі документи, суд зазначає, що зазначені вимоги є похідними від позовних вимог про припинення зобов`язання.

Згідно з частиною першою ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд звертає увагу позивача, що виконанням рішення про припинення іпотеки має бути внесення відповідних даних до відповідного реєстру, а також повернення правовстановлюючих документів на предмет іпотеки іпотекодавцю, а тому відсутні підстави для окремого задоволення вимоги про зобов`язання відповідача звернутися до приватного нотаріуса із заявою про зняття заборони на відчуження нерухомого майна та зобов`язання відповідача повернути правовстановлюючі документи.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні, 60 копійок.

Керуючись ст. ст.10,12, 13, 18, 19, 81,141,142, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидоренко Андрій Васильович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання зобов`язання виконаним, а договору припиненим, а також про припинення іпотеки - задовольнити частково.

Визнати договір про іпотечний кредит № 832 від 01.04.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , а також визнати зобов?язання за цим договором - припиненим.

???Визнати договір відновлюваної кредитної лінії № 833 від 01.04.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , а також визнати зобов?язання за цим договором припиненими.

???Визнати іпотечний договір № 1691 від 01.04.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1242 - припиненим.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Я.М.Третяк