Рішення № 138703663, 03.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2483/26

Провадження № 2/761/7920/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторінцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на корсить позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 550,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 16.03.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 1375511. Відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 3 900,00 грн., шляхом їх зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 строком на 350 днів, процентна ставка за користування коштами 2,5% від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору. Зазначає, що 18.12.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» уклали Договір факторингу № 18.12.24. Первісний кредитор та ТОВ "Ум Факторинг " на виконання договору факторингу № 18.12.24 від 18.12.2024 підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ "Ум Факторинг " відступило право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за договором споживчого кредиту № 1375511 становить 17 550,00 грн., яка складається з 3 900,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 13 650,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою суду від 13.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Сповіщався належним чином, проте повідомлення не було вручено та повернулось до суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, що 16.03.2024 ТОВ " Селфі Кредит " та відповідач ОСОБА_1 уклали договір споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1375511. Відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 3 900,00 грн., шляхом їх зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 строком на 350 днів, процентна ставка за користування коштами 2,5% від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору.

18.12.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» уклали Договір факторингу № 18/12/24.

Первісний кредитор та ТОВ "Ум Факторинг " на виконання договору факторингу № 18/12/24 підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ "№ 18/12/24" відступило право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

У зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, у останнього утворилась заборгованість, яка становить 17 550,00 грн., яка складається з 3 900,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 13 650,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд зазначає, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами ані підстави виникнення заборгованості, ані її розмір; не надано контррозрахунку та докази в обґрунтування обставин належного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Ум Факторинг» надано копію договору №1375511 від 16.03.2024; копію Паспорта споживчого кредиту; розрахунок позовних вимог; копію договору факторингу № 18.12.24 від 18.12.2024; копію витягу з Акту приймання - передачі Реєстру боржників від 18.12.2024.

Однак, надані представником позивача ТОВ «Ум Факторинг» документи ні прямо, ні опосередковано не підтверджують факт заборгованості за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 перед позивачем у розмірі, який зазначено у позові ТОВ «Ум Факторинг».

Разом з тим, представником позивача ТОВ «Ум Факторинг» було надано суду розрахунок позовних вимог за Договором № 1375511 від 16.03.2024, який не може бути належним доказом, оскільки виконаний та підписаний представником за довіреністю.

При цьому варто зауважити, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Суд враховує, що за змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

У даному випадку надані ТОВ «Ум Факторинг» докази до позовної заяви є документами, що створені позивачем самостійно, а, відтак, інформація зазначена в них не може бути доказом наявності заборгованості відповідача, на якій наполягає позивач.

Отже, позивачем ТОВ «Ум Факторинг» не надано належних доказів та не доведено факту заборгованості по сплатів внесків відповідача, а відтак підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76, 83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», код ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.

Суддя: Н.В. Сіромашенко