Рішення № 138703586, 03.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3460/26 2-а/760/1243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши у за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

У січні 2026 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6473637 від 06.01.2026, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 06.01.2026 нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліці, під час несення служби по вул. Столярчука, 11, в м. Хмільнику, Вінницької області, близько 15:28:11 28 год. було виявлено транспортний засіб BMW X3 (далі - ТЗ)

д.н.з НОМЕР_1 , водій якого, ОСОБА_2 при з`їзді з перехрестя з круговим рухом не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 9.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

В ході з`ясування обставин події, поліцейським було встановлено, що водій під час руху не користувався ременем безпеки. Позивача визнано винним у порушенні п. 2.3 ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення 510 грн.

Також позивач вказує, що відповідачем в порушення ст. ст. 7, 8, 245, 251, 280 КупАП не задокументовано та не доведено жодними належними і допустимими доказами факт порушення ПДР позивачем, а оскаржувана постанова є не обґрунтуваною і не містить посилання на докази нпро скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

Позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА №6473637 від 06.01.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Майстренка О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.02.2026 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26 лютого 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких просив задовольнити позовні вимоги та долучив відеозаписи з портативних реєстраторів поліцейських з подій 06.01.2026

04 березня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Долучив до відзиву відеозапис подій 06.01.2026.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.01.2026 нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби по вул. Столярчука, в м. Хмільнику, Вінницької області, близько 15:28:11 год. було виявлено транспортний засіб BMW X3, д.н.з НОМЕР_1 , водій якого при з`їзді з перехрестя з круговим рухом не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 9.2 ПДР України.

В ході з`ясування обставин події, поліцейським було встановлено, що водій під час руху не користувався ременем безпеки.

Поліцейським після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП із накладенням на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамер, судом встановлено, що першочергово підійшовши до транспортного засобу позивача, капрал поліції Борщак Р.В. візуально оглянувши ТЗ всередині, зазначив, що ОСОБА_1 порушує ПДР щодо перевезення дітей, зріст яких менше 145 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки (на задньому сидінні авто знаходився син позивача).

Натомість оскаржувана постанова містить дані про порушення ОСОБА_1 п.2.3.в ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Зазначені обставини можуть свідчити про невірну правову кваліфікацію капралом поліції Борщаком Р.В. інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що беззаперечно підтверджує протиправність оскаржуваної постанови.

Принцип презумпції невинуватості полягає у тому, що саме поліцейський має довести скоєння адміністративного правопорушення. Водій не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі дії працівників поліції мають відповідати вимогам законодавства, так як докази, отримані незаконним шляхом, не мають юридичної сили.

Отже, відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення жодними належними та допустимими доказами, а тому оскаржувана постанова винесена всупереч норм КУпАП, оскільки в діях позивача відсутній як склад, так і подія інкримінованого адміністративного правопорушення - порушення пункту 2.3.в ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Із дослідженого судом відеозапису, наданого відповідачем вбачається, що водій пристебнутий паском безпеки. Відеозапис починається із моменту, коли транспортний засіб зупиняється на вимогу поліцейського. Після цього транспортний засіб стоїть у зупиненому стані, а отже із цього доказу не можливо встановити, чи дійсно водій під час руху транспортного засобу не використовував пасок безпеки.

Більш того, із поданого доказу вбачається, що транспортний засіб був зупинений за інших підстав (при з`їзді з перехрестя з круговим рухом не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку).

Отже, оскаржувана постанова була винесена працівником відповідача без належного з`ясування обставин адміністративного правопорушення та за відсутності доказів його вчинення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6473637 від 06.01.2026 про притягнення позивача до відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6473637 від 06.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень - скасувати.

Провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя О. Майстренко