Ухвала суду № 138703499, 27.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9349/26

У Х В А Л А

27 липня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ТОВ «ВТК Каштан» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020100080003761 від 04.09.2020,

ВСТАНОВИВ:

адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ТОВ «ВТК Каштан» (код ЄДРПОУ 00309298) із клопотанням, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.09.2020 у справі №759/15274/20.

В обґрунтування скарги її автор зазначив, що в провадженні Святошинського УП ГУНП в м. Києві перебували матеріали кримінального провадження №12020100080003761 від 04.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України. Надалі вищезазначене кримінальне провадження було передано за територіальною підслідністю до Подільського УП ГУНП у м. Києві. Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2020 (судова справа №759/15274/20, провадження №1-кс/759/15274/20) накладено арешт на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом накладення заборони на його відчуження та заборонити Державним реєстраторам, нотаріусам, технічним адміністраторам державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Департаменту нотаріату та державної реєстрації проводити будь-які дії (внесення відомостей, скасування, реєстрація, корегування та будь-які інші дії) що до об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_1, зокрема щодо відомостей про право власності, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 53252009 від 22.07.2020 р. та № 37433141 від 21.07.2020 р. посвідчених Державним реєстратором ОСОБА_5 .

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 року у справі №910/2217/23 (910/9666/24) задоволено апеляційну скаргу ТОВ «ВТК Каштан». Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Віп Білдінг Трейд» на користь ТОВ «ВТК Каштан» нерухоме майно цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 2285139280000) загальною площею 9166 кв.м. (літ. "А" - Виробничий корпус; літ. "Б", літ. "Г" - склад; літ. "В" - гараж; літ. "Д" - виробничий корпус; літ. "Ж" - магазин; літ. "3" - бойлерна; літ. "И" - будинок охорони; № 1 - ворота; № 2 - Огорожа; № 1 - паркінг) вартістю 10 210 100 (десять мільйонів двісті десять тисяч) грн. 00 коп.

11.03.2026 року Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «Віп Білдінг Трейд» касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 року у справі № 910/2217/23 (910/9666/24) - залишено без змін.

Таким чином, станом на момент подання цього клопотання обставини, які слугували підставою для накладення арешту на майно, фактично відпали, а подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає його завданням і цілям. При накладенні арешту слідчим суддею було враховано необхідність запобігання можливому незаконному відчуженню спірного майна та забезпечення його збереження як об?єкта, щодо якого існував спір у господарському судочинстві, однак на сьогодні такі ризики відсутні, оскільки право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, і жодних правових підстав для зміни власника чи повторного втручання у це право не існує.

Наразі, накладення арешту обмежує право товариства вільно володіти, користуватись та розпоряджатись майном, що є співрозмірним заходом забезпечення кримінального провадження завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України. Окремо слід врахувати, що арешт на майно було накладено ще у 2020 році та фактично застосовується понад п`ять років, протягом яких органом досудового розслідування не вчинено дій, що свідчили б про необхідність збереження такого обмеження. Відомості про повідомлення будь-якій особі про підозру у межах цього кримінального провадження відсутні, як і дані про активне здійснення досудового розслідування, що свідчить про формальний характер подальшого існування арешту. Подальше перебування майна під арештом істотно обмежує право товариства на мирне володіння своїм майном, позбавляє можливості повноцінно здійснювати господарську діяльність, розпоряджатися активом та використовувати його у господарській діяльності. Водночас будь-якого суспільного інтересу, який би виправдовував таке втручання у право власності, на даний час не існує, а отже застосований захід є непропорційним та таким, що не відповідає принципу справедливого балансу між інтересами держави та правами власника.

Просить скасувати накладений арешт.

Автор клопотання у судовому засіданні таке підтримав з наведених мотивів.

Прокурор у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки досудове розслідування кримінального провадження триває, на даний час запланові слідчі дії, а тому у арешті майна не відпала потреба.

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані матеріали слідчий суддя дійшов до такого.

Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК).

З`ясовано, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12020100080003761 від 04.09.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Згідно матеріалів клопотання ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 10 вересня 2020 року накладено арешт на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом накладення заборони на його відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів на вищезазначене майно.

Доказів завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні не надано, а тому відсутні підстави вважати, що майно перестало мати значення речового доказу у кримінальному провадженні.

Покликання автора клопотання на тривале непроведення слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий суддя визнає його суб`єктивним припущеням, оскільки в силу свого процесуального статусу такий не може знати які слідчі, чи негласні слідчі розшукові дії, проводилися у кримінальному провадженні.

Поряд з цим, автором клопотання в свою чергу не доведено обставин, які свідчать про те, що подальша потреба в арешті майна відсутня.

Крім цього, необхідно розмежовувати правову природу арешту у господарському (цивільному) та кримінальному провадженнях.

Так, метою арешту майна під час розгляду цивільних або господарських проваджень є забезпечення виконання майбутнього судового рішення у вказаних справах, в той час, як у кримінальному процесі, арешт майна має інше завдання це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження, який реалізується шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, з метою збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Оскільки з`ясовано, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставність та необґрунтованість накладення арешту, а тому не має підстав вважати, що в подальшому арешті майна відпала потреба.

Отже, підстави для задоволення клопотання на даний час відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах ТОВ «ВТК Каштан» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020100080003761 від 04.09.2020 - відмовити.

Ухвала апеляційному порядку оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1