Ухвала суду № 138703360, 28.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17426/25

№ 1-кс/755/2455/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, що подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 16.04.2026 про відмову у задоволенні клопотання у межах кримінального провадження № 12025100040000924 від 14.03.2025 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 16.04.2026 про відмову у задоволенні клопотання у межах кримінального провадження № 12025100040000924 від 14.03.2025 року, яка мотивована тим, що 06.02.2025 року ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення (реєстраційний номер вхідної кореспонденції Л-5374/820525, внесена в ІТС ІПНП (ЄО) за № 7754 від 09.02.2025 року), у зв`язку з незаконними діями Голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Березняківська 20», ідентифікаційний код юридичної особи 40855725, ОСОБА_5 (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), підроблення документів, зловживання владою або службовим становищем, службова недбалість). Проте, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені вчасно, у зв`язку з чим, ОСОБА_3 була змушена звернутися до слідчого судді зі скаргою щодо бездіяльності уповноважених осіб Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві та невизнання її потерпілою. На виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києві від 25.03.2025 року, було внесено відомості в ЄРДР та відкрито кримінальне провадження № 12025100040001011 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, однак, потерпілою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 так і не було визнано. Крім того, 08.09.2025 року прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, на підставі ст. 217 КПК України, кримінальне провадження № 12025100040001011 від 25.03.2025 року було об`єднано з кримінальним провадженням № 1225100040000924 від 14.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. 14 квітня 2026 року ОСОБА_3 подала клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілу, однак, 16 квітня 2026 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання. Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Вищевикладені обставини (незаконні дії Голови ОСББ) вказують на те, що саме ОСОБА_3 , як співвласниці багатоквартирного будинку, було завдано шкоди даним кримінальним правопорушенням у розумі положень ст. 55 КПК України. Зокрема, прохала поновити їй строк для подання скарги, оскільки необ`єктивне та несправедливе рішення слідчого змусило її звернутися до Центру безоплатної правничої допомоги, з метою допомоги їй в оскарженні постанови слідчого від 16.04.2026 року, що призвело до перевищення строків подання скарги.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала з наведених у ній підстав, зазначивши, що на виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2025 року, якою було задоволено її скаргу, внесено відомості до ЄРДР за № 12025100040001011 від 25.03.2025 року. У подальшому, матеріали вказаного кримінального провадження було об`єднано з кримінальним провадженням № 12025100040000924 від 14.03.2025 року, заявником в якому був ОСОБА_6 , який є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Як їй стало відомо, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 було визнано потерпілим та призначено судово-бухгалтерську експертизу, однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Зазначила, що вона також є співвласником багатоквартирного будинку за вказаною вище адресою. Вважає, що постанова слідчого ОСОБА_4 про відмову у задоволенні її клопотання щодо визнання потерпілою, є незаконною та безпідставною, оскільки Головою ОСББ порушується її права як співвласника багатоквартирного будинку, 10 років не вчиняються будь-які дії щодо проведення ремонту у під`їздах, що створює небезпеку для мешканців будинку, вони не прибираються і на підтвердження цьому, вона надавала слідчому для долучення до матеріалів кримінального провадження фото та документи, зокрема, постійно безпідставно підвищуються внески коштів, без будь-яких роз`яснень та проведення зборів співвласників та Голови, зокрема, постійно просять здавати кошти на ремонтні роботи, що є незрозумілим, оскільки мешканцями здійснюються для цього внески, однак, будь-які роботи не вчиняються, від чого страждають мешканці будинку, який перебуває у дуже занедбаному стані. Все вищенаведене, їй, як співвласнику багатоквартирного будинку, завдає моральних страждань, оскільки вона належним чином, як власник квартири у даному будинку, виконує свої обов`язки, тому, повинна бути визнано потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Особа, рішення якої оскаржується, у судове засідання не з`явилася, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про її виклик у судове засідання, однак, її неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.

Крім того, до суду з Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві надійшли матеріали кримінального провадження № 12025100040000924.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, заслухавши думку ОСОБА_3 , оглянувши матеріали кримінального провадження № 12025100040000924, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно із ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3). Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства (ч. 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (висновком Великої палати Верховного суду, викладеної в постанові (справа № 439/397/17, провадження № 13-66кс18) від 16 січня 2019 року), поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Визначення статусу потерпілого настає з моменту вчинення щодо такої особи кримінального правопорушення, а не з моменту подання такою особою відповідної заяви, як це передбачено ч. 2 ст. 55 КПК.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Судом встановлено, що СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100040000924 від 14.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

16 квітня 2026 року слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про відмову ОСОБА_3 у задоволенні клопотання (про відмову у визнанні потерпілою) у межах кримінального провадження № 12025100040000924 від 14.03.2025 року.

Так, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 55 КПК України, є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому, відповідні підстави, згідно із зазначеною статтею, мають бути належним чином мотивовані.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, процесуальне рішення у виді постанови повинно мати мотивувальну частину, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають можливість визнання особи потерпілою, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Зі змісту постанови вбачається, що досудовим розслідуванням на даний час досліджується факт підтвердження або спростування складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, після проведення відповідних слідчих дій та проведення відповідних експертиз, буде встановлено, чи було заподіяно моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 , тому, клопотання останньої на даний час не підлягає задоволенню.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до моменту винесення оскаржуваної постанови про відмову в задоволенні клопотання від 16.04.2026 року, слідчі дії органом досудового розслідування не проводилися, матеріали містять неодноразові клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи, хоча, в оскаржуваній постанові слідчим зазначено про необхідність проведення необхідних експертиз.

Таким чином, у зв`язку з вищевикладеним, при винесенні слідчим оскаржуваної постанови, вбачаються порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, тому, вона підлягає скасуванню.

Щодо вимог скарги про зобов`язання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 винести постанову про залучення ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № 12025100040000924 від 14.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

До повноважень слідчого судді не входить вирішення питання про визнання особи потерпілим, з`ясування питань заподіяння особі певної шкоди, її розміру та перевірки всіх обставин кримінального провадження, оцінка в цій частині будь-яких доказів на даній стадії кримінального провадження. Слідчий суддя не може підміняти і приймати рішення, котрі віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, які є самостійними у прийнятті таких рішень відповідно до положень статей 36, 40 КПК України. Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 01 грудня 2022 року (справа № 522/7836/21, провадження № 51-2328 км22).

З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість таких вимог скарги, у зв`язку з чим, не вбачає підстав для їх задоволення у наведеній частині.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах визначеного строку.

Слідчий суддя ознайомився з обґрунтуванням підстав ОСОБА_3 для задоволення клопотання про поновлення строків, виходячи з положень ч. 1 ст. 117 КПК України, вважає за необхідне його задовольнити та поновити строк оскарження.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 9, 117, 303, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про поновлення ОСОБА_3 строку для подання скарги задовольнити та поновити даний строк.

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 16.04.2026 про відмову у задоволенні клопотання у межах кримінального провадження № 12025100040000924 від 14.03.2025 року - задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києва ОСОБА_4 від 16.04.2026 року про відмову в задоволенні клопотання (про відмову у визнанні потерпілою) у межах кримінального провадження № 12025100040000924 від 14.03.2025 року та зобов`язати слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києва ОСОБА_4 повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 від 14.04.2026 року про визнання її потерпілою.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя