Ухвала суду № 138703194, 03.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20245/26

Провадження № 2-з/752/181/26

У Х В А Л А

03.08.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лобановського 117» про зобов`язання провести перерахунки заборгованості та заборону вчиняти певні дії

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лобановського 117» з такими позовними вимогами:

-визнати борг за ненадані послуги комунальні послуги, що ОСББ «Лобановського 117» обліковує за помешканням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , незаконним та зобов`язати провести відповідні перерахунки;

-заборонити втручатися в електричні мережі зазначеного будинку та відключати за незаконно нараховані борги квартири даного будинку, в т.ч. №79.

Одночасно із позовом до суду була подана заява про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачу стало відомо про розміщення на дверях низки квартир в багатоповерховому житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 , в тому числі і квартири АДРЕСА_3 , часткою в якій володіє позивач, листів від ОСББ «Лобановського 117» з назвою «Попередження про обмеження користування спільним майном».

Позивач не має інформації щодо створення у будинку зазначеного ОСББ та вважає діяльність такого об`єднання незаконною.

Позивач стверджує, що у тексті повідомлення зазначено про здійснення ОСББ нарахування грошових коштів за користування електричною енергією, а також міститься погроза щодо відключення квартири від електричної мережі до моменту повного погашення заборгованості.

У зв`язку з обмеженим строком, яким був заявлений відповідачем для погашення заборгованості та з метою недопущення протиправних дій позивач просить суд забезпечити позов у спосіб вказаний вище, тобто, шляхом заборонити втручатися в електричні мережі зазначеного будинку та відключати квартир будинку, в тому числі тієї, яка належить позивачу.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову, до яких належить: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Водночас, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст.150 ЦПК України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Суд встановив, що заява про забезпечення позову містить вимогу, яка є тотожною до позовної вимоги викладеної у позові ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лобановського 117» і при цьому спір, що виник між сторонами не вирішується по суті, а тому враховуючи положення частини десятої статті 150 ЦПК України суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лобановського 117» про зобов`язання провести перерахунки заборгованості та заборону вчиняти певні дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 03.08.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв