Ухвала суду № 138702450, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4609/26

1-кс/308/3030/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12026070000000134 від 25.03.2026 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 -ч.5 ст.190 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23 жовтня 2025 року, у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на заволодіння нерухомим майном потерпілої - громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_10 та подальшого його продажу з метою власного збагачення, а саме: квартирою загальною площею 87,1 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1138274321101), вартість якої згідно висновку експерта, станом на 16.03.2026, становить 6 225 191,00 грн; нежитловим приміщенням (паркомісцем) загальною площею 20,6 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 1824765621101), вартість якого згідно висновку експерта, станом на 16.03.2026, становить 704 961,00 грн; квартирою загальною площею 113,6 кв.м, житлова площа 66,2 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 239020180000), вартість якої згідно висновку експерта, станом на 16.03.2026, становить 14 417 709,00 грн.

На виконання вказаного протиправного плану, не пізніше 13 листопада 2025 року, вказані особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, виготовили підроблену довіреність від 01 липня 2025 року, нібито засвідчену та апостильовану нотаріусом ОСОБА_11 ) в Королівстві Монако на ім`я ОСОБА_8 , якою потерпіла ОСОБА_10 нібито уповноважила ОСОБА_8 представляти її інтереси у державних установах України та вчиняти дії, пов`язані з набуттям на її ім`я корпоративних прав - частки статутного капіталу ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ» (код ЄДРПОУ 41257413). Використовуючи нотаріально засвідчений переклад вказаної довіреності, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , 25.11.2025 отримав у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 посвідчений «Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав)» ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», внаслідок чого ОСОБА_10 , яка нічого про це не знала, формально стала одноосібним власником (засновником) вказаного товариства.

Продовжуючи злочинний умисел, не пізніше 17 грудня 2025 року, зазначена група осіб виготовила ще одну підроблену довіреність від 01 грудня 2025 року, нібито засвідчену та апостильовану тим же нотаріусом в Королівстві Монако на ім`я ОСОБА_8 , якою потерпіла ОСОБА_10 нібито уповноважила його представляти її інтереси як учасника (засновника) ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ». 12.03.2026 ОСОБА_8 , як фіктивний представник потерпілої, та ОСОБА_9 , як підставний керівник товариства, у супроводі та за координації ОСОБА_6 , звернулися до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , яка, не будучи обізнаною про злочинні наміри вказаних осіб, посвідчила рішення єдиного учасника товариства про збільшення статутного капіталу та акти прийому-передачі до статутного капіталу ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ» усіх трьох вищевказаних об`єктів нерухомого майна потерпілої ОСОБА_10

16.03.2026 ОСОБА_9 звернулася до державного реєстратора Великоберезнянської селищної ради ОСОБА_14 для внесення відомостей про перереєстрацію вказаного нерухомого майна на ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ». Державний реєстратор, не обізнана про злочинні наміри учасників групи, прийняла рішення про державну реєстрацію прав щодо квартири (РНОНМ 1138274321101) та нежитлового приміщення - паркомісця (РНОНМ 1824765621101); у перереєстрації квартири в м. Києві (РНОНМ 239020180000) відмовлено з підстав територіальної юрисдикції.

Однак злочинний умисел ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , спрямований на заволодіння усім вищевказаним нерухомим майном потерпілої ОСОБА_10 шляхом його подальшого продажу третім особам, не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ухвалами Ужгородського міськрайонного суду від 27.03.2026 та 03.04.2026 накладено арешт на зазначені квартиру та паркомісце в рамках кримінального провадження, чим могла бути спричинена потерпілій ОСОБА_10 матеріальна шкода на загальну суму 21 347 861 грн.

18.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.5 ст.190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, зокрема: протоколами проведених обшуків, протоколами допиту свідків, протоколами проведених відносно нього НСРД та іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Санкція ч.5 ст.190 КК України, за якою ОСОБА_6 повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

При цьому, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано на праві приватної власності наступне нерухоме майно: квартира загальною площею 56,45 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 311424480000).

З урахуванням наведеного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, орган досудового розслідування у клопотанні просить накласти арешт на вказане нерухоме майно шляхом заборони відчуження та розпорядження ним. У зв`язку з наявністю реальної загрози реалізації вказаного майна третім особам, що унеможливить забезпечення його арешту, слідчий також просить розглянути клопотання без виклику власника майна, в порядку ч.2 ст.172 КПК України.

Слідчий в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання також не з`явився будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, будь-яких заяв та клопотання до суду не надходило.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026070000000134 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.5 ст.190 КК України, в ході якого досліджуються обставини вчинення закінченого замаху на заволодіння шляхом обману чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах.

18.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 478226166 від 21.05.2026 року за підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою на праві приватної власності квартира загальною площею 56,45 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 311424480000).

Санкцією ч. 5 ст. 190 КК України передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

З урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до переконання, що на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, дає підстави вважати, що він може вдатися до дій з метою відчуження нерухомого майна, з метою унеможливлення застосування до нього такого виду покарання як конфіскація майна.

Із матеріалів клопотання вбачається наявність реальної загрози реалізації вказаного нерухомого майна третім особам, що унеможливить забезпечення арешту майна, у зв`язку з чим клопотання підлягає розгляду без повідомлення власника майна, в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.

Також, враховуючи, що предметом інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення є незаконне заволодіння нерухомим майном шляхом його подальшого відчуження, існують достатні підстави вважати, що за відсутності арешту він може аналогічним чином розпорядитися належним йому майном з метою уникнення його можливої конфіскації як виду покарання. Такий висновок ґрунтується не лише на тяжкості санкції кримінального закону, а й на способі вчинення інкримінованого злочину та характері дій, які вчинялися підозрюваним.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання та арешту майна з метою забезпечення конфіскації його як виду покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12026070000000134 від 25.03.2026 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 - ч.5 ст.190 КК України, про арешт майна -- задовольнити .

Накласти арешт на майно належне підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності а саме на :

- квартиру загальною площею 56.45 кв.м , розтшовану за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 311424480000) , шляхом заборони розпорядження, відчудження вказаного нерухомого майна.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 01.06.2026 року об. 11 год. 10 хв..

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1