Ухвала суду № 138702418, 03.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22773/20

Провадження 6/127/1118/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Обертун Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/22773/20 було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким 26.05.2022 видано виконавчий лист. 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Капіталресурс». Крім того, на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 69313000 з примусового виконання вказаного виконавчого листа, яке 27.02.2023 було завершено державним виконавцем, а виконавчий документ направлено на адресу стягувача. Проте, під час укладення договору факторингу оригінал виконавчого листа новому кредитору передано не було. На запит ТОВ «Капіталресурс» первісний стягувач - АТ КБ «ПриватБанк» листом від 31.03.2026 повідомило, що оригінал виконавчого листа № 127/22773/20 втрачено. У зв`язку з вказаним ТОВ «Капіталресурс» на даний час не може реалізувати свої права як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Вищевикладене й стало підставою для звернення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 127/22773/20 від 26.05.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», а також видачу дубліката вказаного виконавчого листа.

На виконання вимог абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України заявником надано разом із заявою, поданою до суду в електронній формі, докази надсилання заяви із доданими до неї документами заінтересованим особам: АТ КБ «ПриватБанк» та Першому відділу ДВС у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - до їх електронних кабінетів та боржнику ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку листом з описом вкладення. (а.с. 138-141зв.)

Судом встановлено, що направлені заявником вищевказані документи були доставлені до електронних кабінетів учасників справи 23.07.2026, що підтверджується відповідними квитанціями про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів. (а.с. 140-141зв.) Поштове відправлення, направлене боржнику засобами поштового зв`язку 02.08.2026 повернулось відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», що підтверджується відомостями з вебсайту Укрпошта (трекінг відправлення № R067239626146).

У судове засідання представник заявника та заінтересовані особи не з`явились, хоча були повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено. Однак, заявником у заяві про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа викладено клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Згідно із ч. 3 ст. 442 ЦПК України, враховуючи у даному випадку положення частини п`ятої цієї статті, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.

Враховуючи клопотання представника заявника, а також положення ст. 223, ч. 3 ст. 442 і пп. 17.4 п. 17 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи у відсутність представника заявника та заінтересованих осіб (ухвала суду постановлена без оформлення окремого документа та занесена до протоколу судового засідання).

Дослідивши заяву ТОВ «Капіталресурс», суд прийшов до наступного висновку.

04.01.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області було ухвалено рішення у цивільній справі № 127/22773/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22.11.2011 в розмірі 16 618, 21 гривень, а також судовий збір в розмірі 1 511, 56 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказане судове рішення набрало законної сили.

Також з матеріалів справи вбачається видача представнику Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Вінницьким міським судом Вінницької області 26.05.2022 виконавчого листа за вищевказаним судовим рішенням.

22.08.2025 між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого клієнт відступає належні йому права вимоги (прав вимоги), а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору), який складається клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку визначених цим Договором (п. 1). (а.с. 129-131)

Моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору) (п. 4 договору).

08.09.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було підписано акт № 2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08.09.2025 за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025. (а.с. 121)

Згідно витягу з реєстру боргових зобов`язань № 2 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, АТ КБ «ПриватБанк» відступило, а ТОВ «Капіталресурс» набуло права вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н (референс договору SAMDNWFCO0041660181). (а.с. 125)

У відповідності до п. 3 вищевказаного договору факторингу «Капіталресурс» сплатив «купівельну ціну» в повному обсязі до укладення цього договору, що також підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1 від 22.08.2025. (а.с. 135)

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочину, наслідком якого є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання, не обмежує цивільних прав учасників цих правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Судом прийнято до уваги, що у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

За таких обставин може мати місце звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, що відповідатиме змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

27.02.2023 державним виконавем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Королем В.В. було винесено постанову у виконавчому провадженні № 69313000 про повернення стягувачу виконавчого листа № 127/22773/20, виданого 26.05.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з можливістю його повторного пред`явлення до виконання. (а.с. 136-136зв.)

За даними АСВП, доступ до інформації якої є публічним, вищевказаний виконавчий документ повторно на виконання до ДВС або приватного виконавця не пред`являвся, наразі не вбачається його перебування на примусовому виконанні.

До відкриття виконавчого провадження заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 442 ЦПК України, ст. 12, п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Враховуючи необхідність реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, як те вбачається із заяви заявника, саме з точки зору такої процесуальної мети й розглядається процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні не позбавлена процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Таким чином суд, враховуючи вищевикладене, завдання цивільного судочинства та вимоги заявника, вважає, що з метою виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/22773/20 від 04.01.2021, слід замінити сторону у справі - позивача (стягувача у виконавчому документі) Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

Вирішуючи заяву ТОВ «Капіталресурс» в частині видачі дубліката вищевказаного виконавчого листа, суд прийшов до наступного висновку.

Аналізуючи пункт 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Водночас, однією з підстав можливості видачі виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12.

Враховуючи те, що виконавчий документ, дублікат якого просить видати заявник, перебував на примусовому виконанні і був повернутий стягувачу 27.02.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», судом встановлено переривання строку його пред`явлення до виконання.

Судом прийнято до уваги, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Отже, враховуючи повернення виконавчого документа стягувачу 27.02.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач мав право повторно пред`явити його до виконання до 27.02.2026.

Однак, пп. 4 п. 102 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі триває.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, дублікат якого заявник (стягувач) просить видати, перервався на підставі п. 102 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» і встановлюється з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже, судом встановлено, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення до виконання втраченого виконавчого листа.

Оскільки строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, як встановлено судом, не пропущено, суд вважає за можливе розглянути питання про видачу його дубліката.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

На чому також неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12, від 29 серпня 2023 року по справі № 750/13697/21, від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 зроблено висновок, що: «…Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

Як повідомило 18.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» ТОВ «Капіталресурс», за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів, які надійшли до банку в період до 05.10.2025, за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ. За даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження.

У ході розгляду справи судом встановлено, що виконавчий документ відсутній, як в органі державної виконавчої служби, так і у стягувача.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як вже зазначав суд вище, завдання цивільного судочинства, окреслене в ч. 1 ст. 2 ЦПК України, включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу, що право на виконання судового рішення є складовою права на справедливий судовий захист.

Виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав заявника, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.

Суд вважає, що відсутність виконавчого документа, який є необхідною умовою для вчинення виконавчих дій, перешкоджає заявникові (стягувачу) реалізувати у повній мірі свої законні права на виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність видачі дублікату виконавчого документа, виданого 26.05.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням від 04.01.2021 у цивільній справі № 127/22773/20, з метою забезпечення виконання цього рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 512-519, 1077-1082 ЦК України, ч. 1 та ч. 2 ст. 18, ст.ст. 55, 258-261, 353-355, 442, пп. 17.4 п. 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі, виданому 26.05.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням від 04.01.2021 у цивільній справі № 127/22773/20, (сторону у справі) - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А).

Видати дублікат виконавчого листа, виданого 26.05.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням від 04.01.2021 у цивільній справі № 127/22773/20.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду складена 03.08.2026.

Суддя