Ухвала суду № 138702357, 03.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26851/26

Провадження 2/127/7413/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за вищевказаними договорами у розмірі 81271 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивач зазначає, що 30.09.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 006/03921/09/21.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що 30.10.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 006/03951/10/21.

Разом з тим у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість «за вищевказаними Договорами» у загальному розмірі 81271 грн, без окремого визначення суми, яку позивач просить стягнути за кожним із двох договорів, та складових заборгованості окремо за кожним договором.

Така редакція прохальної частини позовної заяви не дає можливості встановити чіткий зміст кожної окремої матеріально-правової вимоги позивача, оскільки позивач об`єднав у прохальній частині заборгованість за двома різними кредитними договорами в одну загальну суму.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що за договором № 006/03921/09/21 від 30.09.2021 загальна сума заборгованості становить 41617 грн, з яких: 17399,60 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 24217,40 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

За договором № 006/03951/10/21 від 30.10.2021 позивач зазначає загальну суму заборгованості 39654 грн, з яких: 16539,34 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 23114,66 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Водночас у позовній заяві позивач не навів належного та зрозумілого обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум процентів за кожним договором, зокрема не зазначив конкретні періоди їх нарахування, кількість днів у кожному періоді, розмір процентної ставки, яка застосовувалася у відповідному періоді, порядок переходу від однієї ставки до іншої та формулу обрахунку процентів.

Додані до позовної заяви розрахунки ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 21.07.2026 відображають лише перенесені залишки заборгованості за основним зобов`язанням та процентами, при цьому не містять даних про процентну ставку, періоди і кількість днів нарахування процентів та не пояснюють порядок формування заявлених до стягнення сум 24217,40 грн і 23114,66 грн.

За таких обставин позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції, у якій чітко визначити зміст позовних вимог окремо за кожним кредитним договором, зазначити суму, яку позивач просить стягнути за кожним договором, розкрити складові такої заборгованості та надати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум із зазначенням періодів нарахування процентів, кількості днів, застосованої процентної ставки, бази нарахування, формули обрахунку та здійснених відповідачем платежів.

Крім того, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за двома окремими кредитними договорами № 006/03921/09/21 від 30.09.2021 та № 006/03951/10/21 від 30.10.2021, які укладені у різний час, передбачають надання різних сум кредиту, окремі графіки платежів та породжують самостійні зобов`язання.

Кожна із заявлених вимог ґрунтується на окремому кредитному договорі, окремих доказах видачі кредитних коштів, виконання договору та розрахунках заборгованості. Перехід прав вимоги за обома договорами на підставі договору факторингу № 57-ФП-ПП-202406 від 01.06.2024 та договору факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026 не змінює самостійного характеру кожного кредитного зобов`язання.

Згідно з роз`ясненнями, що надані в п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно являє собою спосіб захисту порушеного права. Разом з тим об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного й того самого відповідача або хоча й різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. Порушення, допущені під час укладення відповідного договору або при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується самостійними цивільно-правовими наслідками. Обставини вчинення кожної з цих операцій підтверджуються доказами, які не є пов`язаними між собою.

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично заявив в одному пункті прохальної частини позову дві окремі вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості за двома різними кредитними договорами, тому судовий збір підлягає сплаті за кожну з таких вимог окремо.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Оскільки позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд», мінімальний розмір судового збору за одну вимогу майнового характеру становить 2662,40 грн (3328 грн х 0,8).

Враховуючи, що позивач заявив дві самостійні вимоги майнового характеру, судовий збір підлягає сплаті у розмірі 5324,80 грн, тобто 2662,40 грн х 2.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а тому йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн та надати суду документ, що підтверджує таку доплату відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;_____ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області).

Також позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України та ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частина п`ята статті 43 ЦПК України передбачає, що документи, у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази, можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про його наявність - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Позовна заява подана позивачем через систему «Електронний суд». У позовній заяві зазначено, що відповідач не має електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

До позовної заяви позивач додав опис вкладення, відповідно до якого копії позовної заяви та доданих до неї документів направлялися відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Опис вкладення містить 33 найменування: позовну заяву та 32 документи.

Водночас у самій позовній заяві позивач зазначив перелік із 34 додатків, з яких 34-й - доказ надсилання позовної заяви відповідачу, а матеріали, подані позивачем до суду через систему «Електронний суд», містять 58 вкладень разом із позовною заявою.

При цьому нумерація та найменування документів, поданих через систему «Електронний суд», не відповідають переліку додатків, зазначеному у позовній заяві, та переліку документів, наведеному в описі вкладення.

Зокрема, окремі документи, які в позовній заяві та описі вкладення зазначені як один додаток, у системі «Електронний суд» подані кількома окремими файлами. Крім того, платіжну інструкцію про сплату судового збору подано до суду окремим файлом, однак її не зазначено в описі вкладення. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи позивач фактично направив відповідачу копії всіх документів, які подав до суду через систему «Електронний суд».

Позивачу необхідно упорядкувати перелік додатків до позовної заяви у новій редакції, привести його у відповідність до фактично поданих до суду документів, а також надати належні докази надсилання відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення копії позовної заяви у новій редакції та копій усіх документів, які позивач фактично подав до суду, за адресою: АДРЕСА_1 .

Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд не є абсолютним і за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд зазначає точну суму судового збору, яку необхідно сплатити або доплатити.

За таких обставин наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 43, 175, 177, 185, 188, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачеві, якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. В. Горбатюк