Ухвала суду № 138702162, 31.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/963/26

1-кп/134/83/2026

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

встановив:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України.

31 липня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2026 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 травня 2026 року з визначенням застави в розмірі 266 240 грн. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року розмір застави зменшено до 133 220 грн.

У подальшому ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 травня 2026 року строк тримання ОСОБА_4 під вартою продовжено до 06 червня 2026 року.

Після внесення застави в розмірі 133 220 грн ОСОБА_4 звільнено з-під варти.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 червня 2026 року продовжено на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 серпня 2026 року включно, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, які є свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи необхідність подальшого продовження строку дії зазначених обов`язків, прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкцією якої встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

На переконання прокурора, ризики, які існували на час застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися. Зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Непродовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків може негативно вплинути на хід кримінального провадження та не забезпечить запобігання зазначеним ризикам.

З огляду на викладене прокурор просить продовжити на 60 діб строк дії покладених на ОСОБА_4 вищевказаних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Метою застосування запобіжного заходу згідно із частиною першою статті 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом частини сьомої статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2026 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 травня 2026 року з визначенням застави в розмірі 266 240 грн. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року розмір застави зменшено до 133 220 грн.

У подальшому ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 травня 2026 року строк тримання ОСОБА_4 під вартою продовжено до 06 червня 2026 року.

Після внесення визначеної судом застави в розмірі 133 220 грн ОСОБА_4 звільнено з-під варти, у зв`язку із чим він відповідно до частини четвертої статті 202 КПК України вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням передбачених ухвалою процесуальних обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 червня 2026 року продовжено на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 серпня 2026 року включно, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, які є свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вирішуючи питання про продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, суд враховує характер і ступінь тяжкості пред`явленого обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, стадію судового провадження, обсяг покладених на нього обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

При цьому тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для продовження процесуальних обмежень, однак у сукупності з характером пред`явленого обвинувачення та стадією судового розгляду вона об`єктивно підвищує ймовірність того, що обвинувачений може вдатися до дій, спрямованих на ухилення від суду.

Враховуючи, що наразі у кримінальному провадженні лише визначено порядок та обсяг дослідження доказів, а свідків судом ще не допитано, ризик незаконного впливу на них не втратив своєї актуальності та зберігається до моменту безпосереднього отримання судом їхніх показань під час судового розгляду.

Водночас прокурор не навів конкретних обставин, які давали б обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Саме по собі обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину не є достатнім для підтвердження ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

Разом із тим недоведеність зазначеного ризику не спростовує встановлених судом ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків, які є достатніми для продовження строку дії покладених на нього процесуальних обов`язків.

Наявність вказаних ризиків не потребує доведення того, що обвинувачений обов`язково вчинить дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Достатньо, щоб сукупність установлених обставин давала обґрунтовані підстави вважати реальною можливість такої поведінки, запобіганню якій спрямовані застосований запобіжний захід та покладені на обвинуваченого процесуальні обов`язки.

Відомостей про виникнення нових обставин, які б свідчили про припинення або істотне зменшення встановлених раніше ризиків, суду не надано. Належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків не спростовує наявності ризиків, а свідчить про дієвість застосованого механізму процесуального контролю.

Покладені на обвинуваченого обов`язки безпосередньо спрямовані на забезпечення його належної процесуальної поведінки, явки до суду, недопущення незаконного впливу на свідків та запобігання ухиленню від правосуддя. За своїм змістом і обсягом ці обов`язки не є надмірними та становлять пропорційне втручання у права обвинуваченого з огляду на завдання кримінального провадження.

Суд також ураховує, що обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків не втратили своєї актуальності, а забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 потребує подальшого застосування передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України обов`язків.

З огляду на викладене клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків слід продовжити на 60 днів.

Керуючись статтями 194, 331, 369-372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити на 60 днів, тобто до 29 вересня 2026 року включно, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя