Рішення № 138701902, 28.07.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/383/26

Номер провадження 2/383/441/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання Зербул С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (далі ТОВ «Він Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 25.07.2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом №1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239).

01.11.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі ТОВ «ФК «Дінеро») укладено договір кредитної лінії №L1376446 з ОСОБА_1 .

В інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору - № L1376446, паралельно з номером договору № AG5552822, який зазначено в документах (на сайті) кредитора.

ТОВ «ФК «Дінеро» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 17838 грн. 99 коп., з яких: 8200 грн. 00 коп. тіло кредиту, 1439 грн. 00 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8199 грн. 99 коп. штраф.

01.07.2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L1376446 за яким ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача.

Станом на дату укладення договору відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 17838 грн. 99 коп.

В період з 01.07.2019 року по 20.02.2026 року по кредитному договору надходження коштів на користь ТОВ «Він Фінанс» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17838 грн. 99 коп.

Сума збитків з урахуванням 3% річних 1606 грн. 98 коп. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 3900 грн. 75 коп. Разом заборгованість становить 23346грн. 72 коп.

Посилаючись на викладені обставини позивач просить суд поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23346грн. 72 коп., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.48-49).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.66).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 14.04.2026 року, 22.05.2026 року, 28.07.2026 року надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовими конвертами з відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 56, 70, 76), що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

01.11.2018 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №AG5552822 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця №L1376446), шляхом підписання спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG5552822, за умовами якого: ліміт кредитної лінії становить 6875 грн. 00 коп., сума кредиту 6800 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,65%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день 102 грн., надана сума кредиту 6800 грн. 00 коп., дата повного погашення 01.12.2018 року, штраф, якщо є 50%(а.с.35).

01.11.2018 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №АМ1015692 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG5552822, за умовами якої ліміт кредитної лінії становить 8250 грн. 00 коп., сума кредиту 6800 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,65%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день 102 грн., надана сума кредиту 6800 грн. 00 коп., дата повного погашення 15.12.2018 року, штраф, якщо є 50%(а.с.37).

01.11.2018 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №АМ1015692 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG5552822, за умовами якої ліміт кредитної лінії становить 8250 грн. 00 коп., сума кредиту 6800 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,65%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день 102 грн., надана сума кредиту 6800 грн. 00 коп., дата повного погашення 29.12.2018 року, штраф, якщо є 50%(а.с.38).

01.11.2018 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №АМ1015692 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG5552822, за умовами якої ліміт кредитної лінії становить 8250 грн. 00 коп., сума кредиту 6800 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,65%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день 102 грн., надана сума кредиту 6800 грн. 00 коп., дата повного погашення 05.01.2019 року, штраф, якщо є 50%(а.с.36).

01.11.2018 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №АМ1015692 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG5552822, за умовами якої ліміт кредитної лінії становить 8250 грн. 00 коп., сума кредиту 6800 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,65%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день 102 грн., надана сума кредиту 6800 грн. 00 коп., дата повного погашення 19.01.2019 року, штраф, якщо є 50%(а.с.39).

07.01.2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №АМ6961050 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG5552822, за умовами якої ліміт кредитної лінії становить 8250 грн. 00 коп., сума кредиту 1400 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,67%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день 21 грн. 00 коп., надана сума кредиту 8200 грн. 00 коп., дата повного погашення 19.01.2019 року, штраф, якщо є 50%(а.с.39 зворот а.с.41).

07.01.2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №АМ6961050 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG5552822, за умовами якої ліміт кредитної лінії становить 10300 грн. 00 коп., сума кредиту 1400 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,67%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю в день 21 грн. 00 коп., надана сума кредиту 8200 грн. 00 коп., дата повного погашення 22.03.2019 року, штраф, якщо є 50%(а.с.40).

Умови кредитування наведені також у паспортах споживчого кредиту від 01.11.2018 року та від 07.01.2019 року (а.с.33-34).

Із загальних умов договору кредитної лінії слідує, що договір кредитної лінії складається зі спеціальних умов договору кредитної лінії та загальних умов договору кредитної лінії, а також будь-яких змін або доповнень до них. Кредитодавець надає кредит шляхом його переказу на рахунок позичальника. Сума вважається наданою в день здійснення банківського переказу кредитодавцем (а.с.31-32).

Договір кредитної лінії та додаткові до нього угоди підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором, про що свідчить довідка про ідентифікацію, надана ТОВ «Дінеро» (а.с.9 зворот).

Відповідно до відповіді АТ «Ощадбанк» від 30.03.2026 року, на ім`я відповідача емітовано картку № НОМЕР_1 . Випискою про рух коштів підтверджується перерахування ОСОБА_1 коштів: 02.11.2018 року в сумі 6800 грн., 08.01.2019 року в сумі 1400 грн. (а.с.60-61).

В подальшому, на підставі договору відступлення прав вимоги №01072019 від 01.07.2019 року та додаткових до нього угод №1 від 15.07.2019 року, №б/н від 27.09.2019 року, №3 від 24.12.2019 року, №б/н від 28.05.2021 року, укладених між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», право вимоги за кредитним договором було відступлено на користь позивача в сумі 17838 грн. 99 коп., з яких: 8200 грн. 00 коп. тіло кредиту, 1439 грн. 00 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8199 грн. 99 коп. штраф, що підтверджується договором відступлення прав вимоги та додатковими до нього угодами, актами прийому-передачі реєстру боржників, актами звірки, реєстром боржників (а.с.12-24).

Крім того, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, кредитором нараховано: суму збитків з урахуванням 3% річних 1606 грн. 98 коп. та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 3900 грн. 75 коп. Разом заборгованість становить 23346 грн. 72 коп.

Згідно наказу директора ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» №55-к від 25.07.2024 року, перейменовано з 25.07.2024 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у ТОВ «Він Фінанс» (а.с.41 зворот).

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.1 ч 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Позивачем було надано докази того, що відповідач уклав кредитний договір та отримав суму кредиту. Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було.

Отже, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17838 грн. 99 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за порушення виконання зобов`язання суд зазначає наступне.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року: 3% річних склали 1606 грн. 98 коп. та інфляційні втрати 3900 грн. 75 коп.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Розглядаючи доводи позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акту, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони.

Вказані висновку суду відповідають висновкам Верховного Суду, зазначеним у постанові від 21.10.2020 у справі №509/3589/16-ц (провадження № 61-16895св18).

Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп. (а.с.1).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

Крім того, відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Позивач просив стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження надання позивачу правничої допомоги у розмірі 5000 грн. до матеріалів справи долучено: акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.02.2026 року (а.с.10); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.25); договір №36 від 25.04.2024 року укладений між Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (а.с.26-27); додаткова угода до договору №36 про надання правової допомоги від 25.04.2024 року (а.с.27 зворот).

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, та враховуючи, що позовні вимоги було задоволено повністю, доказів неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем до суду не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором №AG5552822 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця №L1376446) від 01.11.2018 року у розмірі 23346 грн. 72 коп., що складає: заборгованість за тілом кредиту 8200 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 1439 грн. 00 коп., заборгованість по штрафу - 8199 грн. 99 коп., інфляційні втрати 3900 грн. 75 коп., три проценти річних 1606 грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, п.і. 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко