Ухвала суду № 138701729, 03.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ №712/9007/26

Провадження №2-о/712/192/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

03 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою, у якій просить: встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини; постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3 328,00 грн.

Так, зі змісту заяви вбачається, що заявником заявлено дві окремі вимоги про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями, а саме: з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , які об`єднані у одній заяві.

Отже, враховуючи норми ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання заяви, становить 1331,20 грн.

До заяви додано копію квитанції №2.723336987.1 від 22.06.2026, відповідно до якої заявником сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.

Таким чином заявнику слід доплатити судовий збір у сумі 725,60 грн. за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101, рахунок UA238999980313111206000023766, Код 37930566, Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998.

Докази сплати судового збору подати до суду.

Також суд зазначає, що наявна у матеріалах справи квитанція №2.723336987.1 від 22.06.2026 про сплату судового збору, подана в копії, а не в оригіналі.

У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеній у постанові №757/7529/17-ц від 29.10.2018.

Таким чином позивачу слід подати оригінал квитанції №2.723336987.1 від 22.06.2026 про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.

Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але, на відміну від заявника, ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 13 червня 2024 року у справі №333/8899/21, провадження №61-6732св24, від 13 листопада 2024 року у справі №308/14160/21, провадження №61-5293св24, від 05 лютого 2025 року у справі №183/4366/24, провадження №61-14909 св 24.

Заявником у якості заінтересованих осіб зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Водночас, у заяві не зазначені підстави залучення указаних осіб до участі у справі (у яких стосунках знаходилися із померлими, із заявником тощо).

Для об`єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав, заявнику необхідно привести заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.

Як вбачається з наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ЦПК України є підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Ураховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 58, 62, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщинизалишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/.

Ухвала оскарженню не п ідлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.С. Стеценко