Ухвала суду № 138701627, 03.08.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/405/26

Провадження № 2/702/552/26

УХВАЛА

про витребування доказів

03.08.2026 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т. М.,

секретар судового засідання Карабань З. І.,

представник позивача не з`явився,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач, в інтересах якого діє представник Ляр Д. Ю., звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 20.07.2011.

21.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, у цивільній справі відкрите провадження та призначений її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін спору.

У призначене на 10 год. 00 хв. 03.08.2026 судове засідання у справі представник позивача не з`явився, клопотав про вирішення спору за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 заявлені до нього вимоги визнав частково, стверджує, що отримання кредитної картки не ініціював, її йому видали разом із електронним платіжним засобом для отримання заробітної плати. На його переконання він уже сплатив позивачу немаленькі суми грошових коштів, оскільки упродовж п`яти років позивач щомісячно самостійно утримував із його заробітної плати по 980,00 гривень процентів.

На підтвердження заявлених вимог позивач долучив до позовної заяви документи складені іноземною мовою без офіційного їх перекладу державною мовою.

За ініціативи суду на обговорення поставлене питання про необхідність витребування у позивача офіційного перекладу на державну мову доєднаного до позовної заяви «Извлечения из Условий и правил предоставления банковских услуг, утвержденных приказом от 06.03.2020 №СП-2010-256».

Відповідач висловив позицію про те, що офіційний переклад має бути наданий суду для дослідження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду за таких підстав.

На підтвердження того, що між позивачем і відповідачем шляхом приєднання до Умов і прави надання банківських послуг укладений Кредитний договір представник позивача надав суду «Извлечение из Условий и правил предоставления банковских услуг, утвержденных приказом от 06.03.2020 №СП-2010-256» складене іноземною мовою.

Офіційного перекладу паперової копії цього документу на державну мову позивач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року№ 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст. 14 передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Частиною першою ст. 9 ЦПК України теж регламентовано, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Тобто згідно з Конституцією України, ЦПК і зазначеними законами України документи, подані до суду, мають бути викладені державною мовою або супроводжуватися офіційним перекладом українською мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, а і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи наведені вище обставини та норми процесуального законодавства, суд приходить до висновку про витребування у позивача офіційного перекладу державною мовою «Извлечения из Условий и правил предоставления банковских услуг, утвержденных приказом от 06.03.2020 №СП-2010-256».

У зв`язку з витребуванням доказу суд розгляд справи відкладає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 84, 223, 260-261, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування м. Дніпро вулиця Набережна Перемоги, 30, 49094) надати на адресу суду офіційний переклад державною мовою «Извлечения из Условий и правил предоставления банковских услуг, утвержденных приказом от 06.03.2020 №СП-2010-256».

Виконати ухвалу суду в строк до 21.09.2026 включно.

Відкласти судове засідання, у зв`язку з витребуванням доказів, до 10 год. 00 хв. 02.10.2026.

Копію ухвали направити Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування м. Дніпро вулиця Набережна Перемоги, 30, 49094) для виконання.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Тетяна БАРСЬКА