Рішення № 138701617, 03.08.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/949/26

Номер провадження2/701/696/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - Маренюка В.Л.

за участю секретаря - Філіпчак Н.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Маньківка заяву по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект", представник позивача: Варшавський Костянтин Анатолійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 01.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як первісним кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір позики № 72429792 на умовах повернення позики в кінці строку позики.

Зазначений вид договорів первісного кредитора передбачає дистанційне укладення договору в електронній формі, надання позики безготівковим шляхом на банківську картку позичальника, повернення позики в кінці строку та сплату процентів як плати за користування отриманими коштами. Така структура підтверджується типовими документами первісного кредитора за договорами цієї лінійки, зокрема договором позики MyCredit та паспортом споживчого кредиту, в яких визначаються сума позики, строк, процентна ставка, порядок повернення, загальна вартість кредиту та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Для отримання коштів Відповідач самостійно пройшов процедуру реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, зазначив персональні та контактні дані, реквізити банківської картки, ознайомився з істотними умовами договору та паспортом споживчого кредиту, після чого підтвердив укладення договору шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 72429792 на суму 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок), а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: pLusD4S5WV, направленим на фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_1 .

Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 . Факт надання коштів підтверджується довідкою надавача платіжних послуг щодо видачі коштів на банківську картку Відповідача.

Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав: суму позики у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Загальна сума заборгованості Відповідача за договором позики № 72429792 становить - 23 975,00 грн. (Двадцять три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок), з яких:

- 7 000,00 (Сім тисяч гривень 00 копійок) грн. Основна сума боргу неповернутий залишок тіла позики, який утворився внаслідок невиконання Відповідачем обов`язку щодо повернення отриманих грошових коштів у порядку та строки, передбачені Договором;

- 16 975,00 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок) грн., що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в своєму позові просив справу розглядати у його відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачки на направив до суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. У разі, якщо суд визнає факт видачі коштів доведеним, задовольнити позов частково, у межах суми, яку Позивач сам розкрив як повну вартість позики, а саме 7 428 гривень 75 копійок, а у стягненні решти - 16 546,25 грн. -відмовити. Також клопотав відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 гривень або зменшити їх розмір через неспівмірність. У стягненні 381, 74 грн. - відмовити.

Представник позивача отримавши відзив на позов, свою позицію щодо останнього суду не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини:

01.09.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як первісним кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір позики № 72429792 на умовах повернення позики в кінці строку позики.

Зазначений вид договорів первісного кредитора передбачає дистанційне укладення договору в електронній формі, надання позики безготівковим шляхом на банківську картку позичальника, повернення позики в кінці строку та сплату процентів як плати за користування отриманими коштами. Така структура підтверджується типовими документами первісного кредитора за договорами цієї лінійки, зокрема договором позики MyCredit та паспортом споживчого кредиту, в яких визначаються сума позики, строк, процентна ставка, порядок повернення, загальна вартість кредиту та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Для отримання коштів Відповідач самостійно пройшов процедуру реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, зазначив персональні та контактні дані, реквізити банківської картки, ознайомився з істотними умовами договору та паспортом споживчого кредиту, після чого підтвердив укладення договору шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 72429792 на суму 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок), а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: pLusD4S5WV, направленим на фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_1 .

Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 . Факт надання коштів підтверджується довідкою надавача платіжних послуг щодо видачі коштів на банківську картку Відповідача. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав: суму позики у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Істотними умовами договору позики є: сума позики, строк користування, порядок повернення, процентна ставка, порядок нарахування процентів та реквізити банківської картки для отримання коштів. Саме ці умови були погоджені сторонами при укладенні договору.

За даними договору позики та таблиці обчислення загальної вартості кредиту, сторони окремо визначили дату видачі позики, первісний строк користування позикою, дату її повернення, а також процентну ставку, що застосовується за користування позикою після закінчення первісного строку. Зокрема, дата видачі позики 01.09.2022 року, первісний строк користування позикою 7 днів, кінцева дата повернення позики 08.09.2022 року. Оскільки після цієї дати сума позики не була повернута, Відповідач продовжив фактично користуватися отриманими коштами, у зв`язку з чим у розрахунку заборгованості окремо відображені проценти за користування позикою після закінчення первісного строку, передбачені умовами договору.

Загальна сума заборгованості Відповідача за договором позики № 72429792 становить - 23 975,00 грн. (Двадцять три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок), з яких:

- 7 000,00 (Сім тисяч гривень 00 копійок) грн. - Основна сума боргу - неповернутий залишок тіла позики, який утворився внаслідок невиконання Відповідачем обов`язку щодо повернення отриманих грошових коштів у порядку та строки, передбачені Договором;

- 16 975,00 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок) грн. - Проценти за користування позикою нараховані відповідно до умов Договору;

Позивач не заявляє до стягнення: штраф, пеню, неустойку, інфляційні втрати або 3% річних за статтею 625 ЦК України. Заявлена сума складається з тіла позики та процентів за користування позикою, передбачених умовами договору. Такі проценти є платою за користування отриманими коштами, а не мірою відповідальності за прострочення.

Вказана структура заборгованості відповідає первинним документам, реєстрам відступлених прав вимоги та розрахунку заборгованості, що додаються до позовної заяви. Дата видачі позики, первісний строк користування та кінцева дата повернення використовуються як вихідні дані для перевірки періодів нарахування процентів. Окрема сума пені чи штрафу у позовних вимогах відсутня.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов у належній формі.

Закон України «Про електронну комерцію» прямо передбачає можливість укладення електронного договору шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною.

Частина 12 статті 11 цього Закону встановлює, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор є алфавітно-цифровою послідовністю, яка додається до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Згідно зі статтями 5 та 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа та його допустимість як доказу не можуть заперечуватися виключно через електронну форму такого документа.

Правова позиція Верховного Суду у цій категорії спорів є сталою: кредитний договір, укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором, є належним письмовим договором за умови підтвердження послідовності дій позичальника щодо реєстрації, акцепту оферти та введення відповідного одноразового ідентифікатора. Такий висновок, зокрема, викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 18.06.2021 у справі № 234/8079/20.

У цій справі Позивач надає суду електронний договір, паспорт споживчого кредиту, дані щодо одноразового ідентифікатора, відомості про банківську картку, платіжні документи щодо видачі коштів та розрахунок заборгованості, що у сукупності підтверджує укладення договору, отримання коштів та порушення Відповідачем грошового зобов`язання.

За змістом статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтями 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк та відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше прямо не встановлено договором або законом.

Отримання Відповідачем коштів на банківську картку свідчить про реальне виникнення позикового зобов`язання. Неналежне виконання обов`язку з повернення позики та сплати процентів є підставою для судового захисту майнового права Позивача шляхом стягнення заборгованості.

Позивач є належним кредитором за договором позики № 72429792, оскільки право вимоги за цим договором перейшло до нього на підставі договорів факторингу та реєстрів боржників, які додаються до позову.

Перша ланка правонаступництва: первісний кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступив право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 031-050123 від 05.01.2023 та відповідного реєстру прав вимоги, а саме: Витяг з Реєстру прав вимог № 01/03/23 до договору факторингу № 031-050123 від 05.01.2023 р. | м. Київ, 01 березня 2023 р. У реєстрі індивідуалізовано боржника, номер договору, суму виданої позики та складові заборгованості, під номером №5032.

Друга ланка правонаступництва: ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під №2777. Оплатність факторингової операції підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 звернув увагу, що для підтвердження переходу права вимоги фінансова компанія має надати докази переходу права вимоги на кожному етапі такого переходу. Аналогічний підхід щодо необхідності підтвердження правонаступництва договорами, реєстрами та доказами оплати відображений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18 та від 03.11.2021 у справі № 301/2368/14-ц.

Позивач надає суду документи по кожній ланці переходу права вимоги: договір факторингу між первісним кредитором та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», витяг з реєстру боржників щодо Відповідача, платіжний документ щодо оплати за договором факторингу, договір факторингу між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», реєстр боржників, індивідуальний витяг щодо Відповідача, акт приймання-передачі та платіжну інструкцію.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Неповідомлення боржника саме по собі не припиняє переходу права вимоги і не звільняє боржника від виконання зобов`язання перед належним кредитором; воно може мати значення лише у випадку виконання боржником зобов`язання первісному кредитору до отримання повідомлення про заміну кредитора.

Договір позики № 72429792 укладено 01.09.2022 року. Первісний строк користування позикою становив 7 днів, а тому кінцева дата повернення позики припадала на 08.09.2022 року.

Прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 09.09.2022 року.

Загальна позовна давність відповідно до статті 257 ЦК України становить три роки. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов`язання, що прямо передбачено частиною п`ятою статті 261 ЦК України.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо дотримання строку позовної давності у цій справі необхідно враховувати спеціальні законодавчі правила, які діяли у відповідний період та впливали на перебіг строків позовної давності.

Так, пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки, визначені, зокрема, статтями 257 і 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, зазначене положення поширювалося як на загальну трирічну позовну давність, так і на спеціальні строки позовної давності.

У подальшому, у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було передбачено зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Надалі Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено, у зв`язку з чим перебіг строків позовної давності було поновлено після набрання чинності зазначеним Законом.

Таким чином, у період виникнення та реалізації права вимоги за кредитним договором діяли спеціальні норми цивільного законодавства, які передбачали продовження та зупинення перебігу строків позовної давності. У зв`язку з цим календарний проміжок часу між датою виникнення прострочення та датою звернення Позивача до суду не може механічно ототожнюватися з фактичним перебігом позовної давності.

Строк позовної давності у цій справі підлягає обчисленню з урахуванням часу, який фактично минув до запровадження відповідних законодавчих правил про зупинення та подальше продовдження позовної давності, а також з урахуванням поновлення її перебігу після припинення дії таких спеціальних правил.

З огляду на викладене, станом на дату звернення Позивача до суду строк позовної давності за заявленими вимогами не є пропущеним.

Крім того, у цій справі Позивач заявляє вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, передбачених умовами договору. Вимоги про стягнення неустойки, штрафу або пені Позивачем не заявляються, а тому спеціальна однорічна позовна давність, встановлена для вимог про стягнення неустойки, до предмета цього спору не застосовується.

Позовні вимоги підтверджуються сукупністю письмових та електронних доказів, які взаємно доповнюють один одного та дозволяють встановити повний юридичний склад спірних правовідносин: укладення договору, отримання коштів, невиконання зобов`язання, перехід права вимоги до Позивача та розмір заборгованості.

договір позики № 72429792 від 01.09.2022;

паспорт споживчого кредиту до договору №72429792;

карта клієнта або інші відомості, подані позичальником при оформленні позики;

довідка надавача платіжних послуг щодо перерахування коштів на банківську картку Відповідача;

розрахунок заборгованості із поділом на тіло позики та проценти;

договір факторингу між первісним кредитором та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», відповідний реєстр боржників і докази оплати;

договір факторингу між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», реєстр боржників, індивідуальний витяг щодо Відповідача, акт приймання-передачі та платіжна інструкція;

документи, які підтверджують правосуб`єктність Позивача та повноваження представника;

документи, що підтверджують сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на підготовку і направлення матеріалів Відповідачу.

Наведені документи є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 7681 ЦПК України.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. У разі задоволення позову такі витрати покладаються на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. За подання цього позову Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов подається через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, тому сума судового збору визначена з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір». Правомірність застосування такого коефіцієнта підтверджена правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Витрати Позивача на професійну правничу допомогу становлять 12 000,00 грн. Розмір цих витрат визначений відповідно до договору про надання правничої допомоги, прайс-листа, заявки, акта наданих послуг та документів, що підтверджують оплату або обов`язок оплати відповідних послуг.

Правнича допомога у цій справі включала, зокрема:

аналіз договору позики, паспорта споживчого кредиту, карти клієнта та умов укладення електронного правочину;

перевірку факту надання коштів на банківську картку Відповідача та аналіз платіжних документів;

перевірку розрахунку заборгованості та правильності відмежування тіла позики і процентів від штрафних санкцій;

перевірку ланцюга факторингу від первісного кредитора до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ»;

аналіз реєстрів боржників, індивідуального витягу щодо Відповідача, актів приймання-передачі та платіжних документів щодо оплатності факторингових операцій;

аналіз чинного законодавства, актуальної судової практики Верховного Суду щодо електронних договорів, факторингу, позовної давності та судових витрат;

підготовку тексту позовної заяви, формування прохальної частини, перевірку сум цифрами та словами;

формування переліку додатків, підготовку матеріалів для направлення Відповідачу та подання позову через ЄСІТС.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Постановою від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 ВС висловив наступну позицію: «Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта».

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, за змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивачки клопотав про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 гривень або зменшення їх розміру через неспівмірність.

Згідно вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Даючи оцінку зазначеним вище аргументам, враховуючи, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та неминучості адвокатських витрат, дотримуючись принципу співмірності, суд враховує їх з огляду на складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість судового провадження та кількість їх, приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу є дещо завищеними та підлягають зменшенню до 3000 гривень.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача.

Керуючись, ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за договором позики № 72429792 від 01.09.2022 у розмірі 23 975,00 грн (Двадцять три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок), яка складається з: 7 000,00 (Сім тисяч гривень 00 копійок) грн - основної суми боргу; 16 975,00 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок) грн - процентів за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок).

В решті частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк