Ухвала суду № 138701362, 03.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16670/26

УХВАЛА

"03" серпня 2026 р.

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 17 липня 2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду надійшла заява від ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 17 липня 2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію.

У своїй заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подачу до суду даної заяви.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати враховуючи майновий стан сторони.

Зміст цих статей передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов`язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

За нормами цивільного процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення Європейського суду з прав людини в справах "Kniat v. Poland" від 26.07.2005 та "Jedamski and Jedamska v. Poland". Від 25.07.2005).

Жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища заявником суду не надано.

За відсутності інформації про дійсний майновий стан заявника, зокрема щодо наявності чи відсутності у нього грошових коштів, рухомого або нерухомого майна, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 грн 40 коп.

Отже, в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, заявником не надано документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 166 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин суддя доходить висновку про необхідність повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючись ст.170,171 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 17 липня 2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Левчук