Рішення № 138701325, 30.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11474/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Рівненської міської ради

про визнання права власності на спадкове майно,

В засідання приймали участь:

представник позивача: ОСОБА_2 ;

представник відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 .

В подальшому, нотаріусом Онофрейчук С.Й. відкрито спадкову справу № 5/2016.

Нотаріусом було видано свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 11.07.2016 року № 980 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Після успадкування 1/2 частки вищевказаної квартири АДРЕСА_1 він став одноосібним її власником, оскільки іншою 1/2 часткою даної квартири він володів на підставі рішення Рівненського міського суду від 16.05.2007 року по справі №2-5358/07.

Стверджує, що у власності спадкодавця залишилося нерухоме майно на яке на даний час не оформлено право власності на позивача в порядку спадкування. Зокрема відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №345137 від 04.12.2008 посвідчено право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:027:0176 площею 0,1165 га, відповідно до якого співвласниками даної земельної ділянки вказано: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (копія - додається).

Однак, 20 квітня 2026 року, на підставі звернення позивача до приватного нотаріуса після смерті ОСОБА_4 , нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до змісту даної постанови вбачається, що співвласниками земельної ділянки на праві спільної сумісної власності є четверо осіб, в тому числі ОСОБА_4 , частка в праві власності якої не визначена. Троє осіб з учасників даної спільної сумісної власності на зазначену земельну ділянку померли, а тому визначити частку ОСОБА_4 , як учасника в спільній сумісній власності в нотаріальному порядку є неможливим. Спадкування земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності (без визначення часток) передбачає успадкування не усієї земельної ділянки, а лише частки померлої в ній.

Таким чином йому було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,1165 га з кадастровим номером 5610100000:01:027:0176, що належала померлій ОСОБА_4 в зв`язку з невизначеністю частки в праві власності.

Ухвалою суду від 02.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

10.06.2026 представником відповідача подано відзив на позов, згідно якого заперечує щодо задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивачем не долучено копію заповіту, а тому не модна встановити, на яке саме майно він поширюється.

Ухвалою суду від 02.07.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

30.07.2026 представником позивача було долучено до матеріалів справи копію заповіту від 23.12.2003, посвідченого приватним нотаріусом Онофрейчук С.Й., за яким ОСОБА_4 , заповіла усе належне їй майно ОСОБА_1 .

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , яка була зареєстрована у АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 нотаріусом Онофрейчук С.Й. було відкрито спадкову справу № 5/2016.

Відповідно до довідки про коло спадкоємців від 17.04.2026 №16/01-16, виданої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., єдиним спадкоємцем по заповіту ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1 (позивач).

Згідно заповіту від 23.12.2003, посвідченого приватним нотаріусом Онофрейчук С.Й., ОСОБА_4 , заповіла усе належне їй майно ОСОБА_1 .

Нотаріусом було видано свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 11.07.2016 року № 980 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Після успадкування 1/2 частки вищевказаної квартири АДРЕСА_1 він став одноосібним її власником, оскільки іншою 1/2 часткою даної квартири він володів на підставі рішення Рівненського міського суду від 16.05.2007 року по справі №2-5358/07.

Судом встановлено, що у власності спадкодавця залишилося нерухоме майно на яке на даний час не оформлено право власності на позивача в порядку спадкування. Зокрема відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №345137 від 04.12.2008 посвідчено право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:027:0176 площею 0,1165 га, відповідно до якого співвласниками даної земельної ділянки вказано: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (копія - додається).

20.04.2026 на підставі звернення позивача до приватного нотаріуса після смерті ОСОБА_4 , нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до змісту даної постанови вбачається, що співвласниками земельної ділянки на праві спільної сумісної власності є четверо осіб, в тому числі ОСОБА_4 , частка в праві власності якої не визначена. Троє осіб з учасників даної спільної сумісної власності на зазначену земельну ділянку померли, а тому визначити частку ОСОБА_4 , як учасника в спільній сумісній власності в нотаріальному порядку є неможливим. Спадкування земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності (без визначення часток) передбачає успадкування не усієї земельної ділянки, а лише частки померлої в ній.

Отже, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,1165 га з кадастровим номером 5610100000:01:027:0176, що належала померлій ОСОБА_4 в зв`язку з невизначеністю частки в праві власності.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1,3. ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,5.ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що спірне нерухоме майно належало спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності на момент смерті та це право перейшло до ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту права є його визнання.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст.317, ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За нормами ст.391, ст.392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 по справі №570/997/19 вказав, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень ст.16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Суд вважає, що неможливість оформлення права власності позивачем на спадкове майно у встановлений законом спосіб в порядку спадкування порушує законні права власності на спадкове майно позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 1/4 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,1165 га з кадастровим номером 5610100000:01:027:0176, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Рівненська міська рада (вул. Соборна, буд. 12А, м. Рівне, 33000, ІК34847334).

Повне судове рішення складене та підписане 03.08.2026.

Суддя О. Левчук