Рішення № 138701178, 28.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/144/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

представника відповідача - Романчук І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що 24 березня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1369-9563 на наступних умовах: сума кредиту становить 5 000 гривень, строк кредитування визначено у 300 календарних днів, датою повернення кредиту встановлено 17 січня 2025 року, базовий період - 21 днів; пільгова % ставка - 0,01% в день; знижена % ставка та стандартна% ставка - 2,50 відсотка за кожен день користування.

Даний Договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими відповідач був попередньо ознайомлений.

У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов`язань, отримавши кредитні кошти. Своїм правом протягом 21 календарного дня з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, відповідач не скористався.

У подальшому відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови даного Договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Відповідно до наданого розрахунку, станом на 29 грудня 2025 року загальний розмір грошових вимог позивача до відповідача ОСОБА_1 , які виникли на підставі неналежного виконання Кредитного договору № 1369-9563, становить 33 375 грн., що складається з: тіла кредиту - 5 000 грн та залишку несплачених відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 28 375 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Однак, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 14885,5 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 18489,5 грн. Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 5000 гривень та прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 13489,50 гривень, що становить 18489,5 грн.

У судове засідання представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" не з`явився. До початку розгляду справи по суті від представника позивача на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Разом з тим, від відповідача ОСОБА_1 до суду 14.05.2026 надійшла письмова заява про визнання позову. У своїх письмових поясненнях відповідач фактично визнає пред`явлений позов лише частково. Зокрема, у заяві відповідач вказує, що він категорично не погоджується із загальною сумою боргу, яка заявлена позивачем до стягнення. Відповідач зазначає, що він дійсно укладав кредитний договір та отримував кошти, тому визнає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 5 000 грн, проте, надав розгорнуті пояснення щодо незгоди із сумою нарахованих відсотків у розмірі 28 375 грн. ОСОБА_1 наголошує на тому, що сума нарахованих відсотків є неспіврозмірною, оскільки більш ніж у п`ять разів перевищує суму фактично отриманого кредиту. Відповідач вважає такий розрахунок фінансової установи несправедливим, кабальним та таким, що прямо суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а саме принципам розумності, добросовісності та справедливості. З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд зменшити розмір відсотків, що підлягають стягненню, до розумних та справедливих меж.

Представник відповідача - Романчук І.І. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог у частині суми нарахованих процентів за кредитним договором заперечувала, з огляду на аргументи та судову практику, наведену у письмовій заяві відповідача про визнання позову від 14.05.2026.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить такого висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У силу положень частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що за допомогою веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, 24 березня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1369-9563. За умовами вказаного правочину кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок на наступних умовах: атою повернення кредиту встановлено 17 січня 2025 року, базовий період - 21 днів; пільгова % ставка - 0,01% в день; знижена % ставка та стандартна% ставка - 2,50 відсотка за кожен день користування

Даний Договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими відповідач був попередньо ознайомлений.

У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

Встановлено, що згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", з боку позичальника ОСОБА_1 умови договору були акцептовані (прийняті) шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме буквено-цифровим кодом С3251. Вказаний одноразовий пароль був надісланий на верифікований номер мобільного телефону позичальника через особистий кабінет на вебсайті фінансової установи.

Зазначена процедура укладення правочину повністю відповідає імперативним вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статті 639 Цивільного кодексу України, що однозначно свідчить про чинність договору та прирівнює його за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19).

Згідно статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Так, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Факт перерахування кредитних коштів на особистий банківський рахунок відповідача належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: квитанцією від фінансово-розрахункової установи системи «LiqPay» та офіційною довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту від 24 березня 2024 року на платіжну картку з номером НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконував, отримані грошові кошти у встановлені договором строки не повернув.

Із додаткових письмових пояснень позивача, що надійшли до суд 27.05.2026 вбачаться, що Відповідач вносив кошти на погашення заборгованості за кредитним договором № 1369-9563, які було враховано на погашення процентів за користування кредитними коштами, а саме: 04.05.2024 у розмірі 2625.00 грн.; 27.05.2024 року у розмірі 2875.00 грн.; 8.07.2024 року у розмірі 1000.00 грн.

Відповідно до п. 4.12. кредитного договору строк кредитування, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Надання додаткових грошових коштів Позичальнику у рахунок Кредиту на підставі Додаткової угоди не змінює Строк кредитування. Дата повернення (виплати) Кредиту 17.01.2025 року.

Суд встановив, що після закінчення строку кредитування, а саме після 17.01.2025 року нарахування процентів за користування кредитом не здійснювалось, що також відображено в розрахунку заборгованості. У зв`язку з цим, станом на 29 грудня 2025 року утворилася заборгованість, яка за розрахунками позивача становить: основний борг (тіло кредиту) - 5 000 гривень; нараховані проценти - 28 375 гривень. Загальна сума вимог складає 33 375 гривень.

Однак, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТЗОВ "Укр кредит фінанс", а саме часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 14885,5 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 18489,5 грн. Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 5000 гривень та прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 13489,50 гривень, що становить 18489,5 грн.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зі змісту статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" надало належні і допустимі докази укладення із відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №1369-9563 від 24 березня 2024 року та отримання позичальником кредитних коштів.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Оцінюючи вимогу про стягнення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 5 000 гривень, суд виходить з того, що факт отримання вказаних коштів відповідачем підтверджений документально. Крім того, у своїй заяві про визнання позову відповідач визнав наявність у нього обов`язку повернути суму основного боргу в розмірі 5 000 гривень.

Відповідно до частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо відповідач визнає позов частково, суд може задовольнити позов у визнаній частині, якщо це не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.

За змістом статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо добровільності такого визнання чи достовірності відповідних обставин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту є законними, обґрунтованими, визнаються відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи та оцінюючи позовну вимогу про стягнення процентів за користування кредитом у заявленій сумі 13 489,50 гривень та аргументи відповідача щодо їх неспіврозмірності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" за кредитним договором №1369-9563 складає 33 375 грн. Однак, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 14885,5 грн.

Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитом - 5000 гривень та прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 13489,50 гривень, що становить 18489,5 грн.

Згідно статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спірний договір за своєю правовою природою є договором споживчого кредиту. Особливості регулювання таких відносин визначаються імперативними нормами Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Суд зазначає, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись не лише формальними умовами кредитного договору, але й загальними засадами цивільного законодавства. Відповідно до частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Нарахування відсотків за кредитом за ставкою 2,50 відсотка за кожен день користування (що становить понад 900 відсотків річних), внаслідок чого сума боргу за відсотками (28 375 гривень) більш ніж у п`ять разів перевищила розмір самого тіла кредиту (5 000 гривень), створює дисбаланс між правами та обов`язками сторін договору.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

Застосовуючи фундаментальні принципи справедливості, розумності та співмірності, а також зважаючи на необхідність захисту відповідача як споживача і слабшої сторони у договорі приєднання, суд вважає обґрунтованими пояснення відповідача. Суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру нарахованих позивачем процентів до суми, яка 2500 гривень 00 копійок. Саме такий розмір фінансового навантаження, на переконання суду, буде розумним, справедливим та пропорційним у межах даних спірних правовідносин. У задоволенні решти заявленої позивачем суми нарахованих процентів слід відмовити.

Такий правовий підхід забезпечує баланс інтересів сторін: захищає споживача від безпідставного нарахування надмірних комерційних процентів за невстановленими тарифами і водночас гарантує кредитору справедливу компенсацію за використання позичкових коштів на рівні мінімальних гарантій, керуючись засадами справедливості, добросовісності, розумності, як складовими верховенства права.

Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1369-9563 від 24 березня 2024 року в загальному розмірі 7500 грн (сім тисяч п`ятсот гривень).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було заявлено позовні вимоги на загальну суму 18 489,5 гривень та документально підтверджено сплату судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок. Оскільки за результатами розгляду справи суд задовольняє позовні вимоги частково, на суму 7500 гривень, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 1080 гривень ((7500 ? 2 662,40) ? 18489,5 = 1080).

На підставі наведеного вище та керуючись статтями 509, 526, 530, 599, 612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 247, 265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", заборгованість за кредитним договором № 1369-9563 від 24 березня 2024 року в загальному розмірі 7500 грн (сім тисяч п`ятсот гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1080 грн. (одна тисяча вісімдесят гривень).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 31 липня 2026 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор