Рішення № 138701086, 03.08.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/557/26

Провадження №2/547/560/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 серпня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (далі - ТОВ "Юніт Капітал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 28.10.2024 було укладено договір кредитної лінії №667056290 на суму 29900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора QYKU-6826. Строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення). Базова процентна ставка 365%.

31.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу за №МВ-ТП/29, за яким позивач набув прав вимоги до відповідача за кредитним договором №667056290.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу за №30/0925-01, за яким позивач набув прав вимоги до відповідача за кредитним договором №667056290.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 88864,71 грн, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу 7000,00 грн.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 04.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом); надано відповідачу 15-денний строк для подання відповіді на відзив; витребувано докази по справі. Судове засідання призначено на 03.08.2026.

Представник позивача ТОВ "Юніт Капітал" належним чином повідомлий про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду, копії позовної заяви з додатками та судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Поштове повідомлення отримав особисто (а.с.93). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань до суду не направив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом ухвалено здійснити заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 28.10.2024 було укладено договір кредитної лінії №667056290 на суму 29900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора QYKU-6826. Строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення). Базова процентна ставка 365% (при виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня дисконтної ставки:3,65%-365% або індивідуальної ставки 328,5-365%. Загальні витрати за кредитом за базовою процентною ставкою 8970,00 грн, з наданням знижки до дисконтної ставки 5023,20 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування за базовою процентною ставкою 38870,00 грн, з наданням знижки до дисконтної ставки 34923,20 грн. Реальна річна процентна ставка 2333,95%.

Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим електронним ідентифікатором 6826. Договір підписано одноразовим електронним ідентифікатором QYKU (а.с. 9-10, 11-22, 23-42).

Відповідно до п.5.1 Договору кожен транш за цим договором надається позичальнику шляхом переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_8, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Платіжним дорученням від 28.10.2024 підтверджено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало грошові кошти в розмірі 29900,00 грн відповідачу ОСОБА_1 на картку НОМЕР_7 (а.с. 43).

З інформації АТ «Універсал Банк» від 17.06.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та інші картки. Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_6 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . З виписки по зазначеному рахунку за період 28.10.2024-02.11.2024 вбачається 28.10.2024 зарахування коштів на суму 29900,00 грн (а.с. 94, 95-96).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").

Отже, первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконано в повному обсязі, а саме надано відповідачу кредит у розмірі та у спосіб, встановлені договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним кредитним договором зобов`язань належним чином не виконав, згідно з розрахунком заборгованості позивача у нього утворилась заборгованість у розмірі 103249,92 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 28770,41 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 60094,30 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) 14385,21 грн (а.с. 65-66).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Однією з правових підстав заміни кредитора у зобов`язанні є заміна за договором факторингу.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

31.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу за №МВ-ТП/29, за умовами якого до останнього переходить право вимоги до відповідача за кредитним договором №667056290 (а.с. 50-52, 53-55).

Позивачем зазначено, що первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 31.03.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Разом з тим у матеріалах справи відсутній реєстр прав вимоги № б/н від 31.03.2025 та витяг з Реєстру, яким підтверджено відступлення право грошової вимоги до відповідача.

Крім того, матеріали справи не містять детальний розрахунок заборгованості відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс», оскільки заборгованість відповідача перед первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становить 82121,12 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 29900,00 грн, заборгованість за відсотками - 37835,91 грн, неустойка - 14385.21 грн.

Пунктом 2.1 договору факторингу встановлено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 4.1 договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимог.

Суд наголошує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже перехід права вимоги до боржника від первісного до нового кредитора згідно з умовами договору факторингу між кредитодавцем та позивачем пов`язується із сукупністю таких умов як:

1) проведення оплати в рахунок набутого права, так звана купівля права вимоги; 2) підписання реєстру боржників.

Однак, матеріали справи не містять даних стосовно переходу прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», позаяк в матеріалах відсутній Реєстр права вимоги.

Для підтвердження факту відступлення права вимоги позивач повинен був подати суду докази переходу права вимоги від первісного кредитора від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс».

У своїх висновках суд посилається на позицію Верховного Суду в постановах, зокрема, постанова від 18 жовтня 2023 у справі № 905/306/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо. Згідно з висновками в цих постановах:

«Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є:

- належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги,

- реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором,

- докази на підтвердження оплати за договором».

Таким чином, суд має встановити факт набуття прав вимоги за кредитним договором, зокрема на підставі договору факторингу та відповідних додатків до нього, якщо вони містять інформацію про кредитний договір, а також встановити факт підтвердження оплати за договором.

Надалі 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу за №30/0925-01, за умовами якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с.59-63).

Позивач стверджує, що цим договором до нього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №667056290, про що зазначено у витязі з Реєстру вимог, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал». Розмір заборгованості відповідача, зазначений у цьому Реєстрі, складає 103249,92 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 28770,41 грн, прострочена заборгованість за процентами - 60094,30 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 14385,21 грн (а.с. 61-62).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній Реєстр прав вимоги, підписаний первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс», детальний розрахунок заборгованості відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс», суд позбавлений можливості встановити підстави переходу права вимоги за договором факторингу від 30.09.2025, укладеним між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Таліон Плюс», до відповідача за кредитним договором №667056290 в загальному розмірі 103249,92 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження самого факту набуття ТОВ «Таліон плюс» прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 , відсутні підстави вважати, що таке право в подальшому було правомірно передано позивачу ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За наведених обставин, позивачем не виконано процесуального обов`язку щодо доведення обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема не доведено факту переходу права вимоги за кредитним договором №667056290 від 28.10.2024 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», що є самостійною вимогою для відмови в позові.

У цьому випадку ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, зокрема, щодо подання доказів несе позивач.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений статтею 13 ЦПК України, суд не може з власної ініціативи збирати докази у цій справі.

З цих підстав суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з їх недоведеністю.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають йому відшкодуванню (а.с. 6).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10; код ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складене 03.08.2026.

Суддя Л.М.Самойленко