Рішення № 138700379, 03.08.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/486/26

Провадження №2/377/496/26

03 серпня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Юніт Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №733119213 від 15.02.2025 у розмірі 73 975,16 грн, яка складається із: 23 800,00 грн заборгованості за тілом, 48 747,16 грн заборгованості за відсотками, а також судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 733119213 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 23 800,00 грн. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора GKQD-5639. Перед укладенням договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, зареєструвався на сайті та створив Особистий кабінет позичальника, заповнив та подав заявку на отримання грошей, в якій вказав свої персональні та паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підписав згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору - надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Тобто відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши Заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер суму коштів 23 800,00 грн на картковий рахунок відповідача. 22.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № МВ-ТП/32. Відповідно до реєстру прав вимоги №Б/Н від 22.04.2025 право грошової вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 30/0925-01, згідно з реєстром прав вимоги №1 від 30.09.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 85 875,16 грн, яка складається із: 23 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 48 747,16 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 1 428,00 грн - заборгованість за комісією; 11 900,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 73 975,16 грн ( а.с. 3-7) .

Ухвалою судді від 01 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 29 червня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів в Акціонерного товариства «Універсал Банк» ( а.с. 94-97).

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України судовий розгляд справи відкладено на 15 липня 2026 року ( а.с. 117-118).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 29 червня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Кукса К.О., що підтверджується довідками про доставку електронного документу. У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 29 червня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету відповідача. Відзив на позов відповідач не подав, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

З огляду на положення частини першої статті 223 ЦПК України, неявка вказаних учасників справи в судове засідання 15.07.2026, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки в судове засідання 15.07.2026 не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до приписів частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 15 лютого 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №733119213 у формі електронного документа ( а.с.12-23).

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).

Згідно з п. 2.2 договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 23 800 грн 00 коп. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 15.02.2025 (що є датою надання кредиту).

Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу. ( п. 2.4)

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. ( п. 3.1). Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена ( п. 3.2).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_6, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Відповідно до пункту 7.1 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 17.03.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Згідно з пунктом 7.2. в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору ( п. 7.2.1); ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому пунктом 9.1.1.2. або пунктом 9.1.1.7. договору ( п. 7.2.2).

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 17.03.2030 ( п. 7.3).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору ( п. 7.4.1) ; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно ( п. 7.4.2).

Згідно з пунктом 7.5 договору комісію за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування, визначеного на момент укладення договору, а саме 17.03.2025. У випадку отримання протягом дисконтного періоду кредитування додаткових траншів, комісія, що нараховується за видачу таких траншів, повинна бути сплачена позичальником в першу після отримання траншу обов`язкову дату платежу по договору, але не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент укладення відповідної додаткової угоди з урахуванням можливих пролонгацій).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.2 договору проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання).

Згідно з пунктом 8.3 договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 1 428,00 грн ( п. 8.5).

Кредитодавець має право: в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу ( п. 9.1.1.5); у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору ( п. 9.1.1.7).

15 лютого 2025 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав підписом з використанням одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №733119213 від 15.02.2025, в якому зазначені: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти ( а.с. 10-11).

Порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору визначають Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» ( для фізичних осіб - споживачів фінансових послуг), які надав позивач (а.с. 25-28).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» наказом директора від 20.11.2021 затверджено Порядок дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» ( нова редакція) ( а.с. 29-35)

До позовної заяви також додано Порядок укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету) (діє з 25.07.2023 року) ( а.с. 36-40).

Відповідно до платіжного доручення № f32fe642-5525-4f64-a47b-0947983d07f4 від 15 лютого 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_1 23 800,00 грн, із зазначенням призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № 733119213 від 15.02.2025, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку . Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer ( а.с. 41).

Згідно з інформацією АТ «Універсал Банк» №БТ/У-25742 від 16.06.2026 на імя ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону та номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , НОМЕР_4 ( а.с. 109,113).

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_5 по картці № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 15.02.2025 по 20.02.2025, наявне зарахування 15.02.2025 суми 23 800,00 грн, деталі операції: payway1*tr7av ( а.с. 1111,114)

22 квітня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № МВ-ТП/32, відповідно до п. 2.1. та 2.2. якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника (п. 2.2) ( а.с. 48-50).

Як вбачається з пункту 4.1. договору факторингу № МВ-ТП/32, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Згідно з п. 8.1. договору факторингу договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до кінця календарного року (до 31 грудня включно), в якому його було укладено, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за ним.

Згідно з протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги від 22.04.2025, клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 1 717 осіб. Загальна сума заборгованості, переданої за реєстром, становить 17 802 860,00 грн ( а.с. 53 зв.ст.).

Як вбачається зі змісту інформації ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №2503 від 07.04.2026, наданої на запит ТОВ «Онлайн Фінанс», Тов «Таліон Плюс» у повному обсязі сплачено фінансування згідно з договором факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025 за відступлення прав вимоги, визначених реєстром прав вимоги від 22.04.2025 до договору у сумі 3 474 941,01 грн ( а.с. 54-55).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2025 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги від 22.04.2025 за договором факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025, підписаного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони підтвердили, що станом на 31.12.20235 фактором здійснено повну оплату сум фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги від 22.04.2025 за договором факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025 ( а.с. 53).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 22.04.2025, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 на суму заборгованості 52 521,84 грн, з яких: 23 800,00 грн - заборгованість за основним боргом, 15 393,84 грн -заборгованість за відсотками, 1 428,00 грн - заборгованість за комісією, 11 900,00 грн - неустойка (а.с. 51-52).

30 вересня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) уклали договір факторингу №30/0925-01, відповідно до п. 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором ( а.с. 56-60).

Згідно з пунктом 1.3 договору факторингу право вимоги означає усі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі, права грошової вимоги до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу по якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Як вбачається з пункту 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

За змістом пункту 8.1. договору факторингу цей договір набуває чинності та всі права і обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Пунктом 8.2. договору факторингу визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. цього договору, та закінчується 31 грудня 2025 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

30 вересня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписали акт прийому-передачі реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025 за договором факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 ( а.с. 63).

Як вбачається з платіжної інструкції № 636 від 06.10.2025, ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» 5 243 200,04 грн оплати за відступлення прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги №1 до договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 (а.с. 64).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» на виконання договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 на суму заборгованості 85 875,16 грн, яка складається із: 23 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 48 747,16 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 428,00 грн - заборгованість за комісією; 11 900,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 61-62).

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що

якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Водночас не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Суд встановив, що 15 лютого 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №733119213 у формі електронного документа, підписаного, зокрема, відповідачем 15.02.2025 о 13:25:44 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора GKQD, який було відправлено ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_4 ( а.с. 23 зв.ст.).

Отже, позивач довів факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії №733119213 від 15.02.2025 в електронній формі, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариством для укладення кредитного договору від його імені відповідач суду не надав.

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у них умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

На підтвердження виконання первісним кредитором умов укладеного договору кредитної лінії №733119213 від 15.02.2025 позивач надав платіжне доручення № f32fe642-5525-4f64-a47b-0947983d07f4 від 15 лютого 2025 року, яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала на картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 23 800,00 грн, із зазначенням призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № 733119213 від 15.02.2025, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer ( а.с. 41).

Належність відповідачу ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_3 та фінансового номера телефону НОМЕР_4 підтверджено інформацією АТ «Універсал Банк» №БТ/У-25742 від 16.06.2026, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону та номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , НОМЕР_4 ( а.с. 109,113).

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_5 по картці № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 15.02.2025 по 20.02.2025, наявне зарахування 15.02.2025 суми 23 800,00 грн, деталі операції: payway1*tr7av ( а.с. 1111,114).

Суд враховує, що відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.

Отже, виписка про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 по картці № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 15.02.2025 по 20.02.2025, яка наявна в матеріалах справи, може підтверджувати видачу відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів за укладеним кредитним договором, а також підтверджувати розмір заборгованості.

Про те, що виписка по банківському рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами, Верховний Суд зазначав у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618 св 19; від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, провадження № 61-3689 св 21.

Номер цієї картки зазначений у пункті 5.1 договору кредитної лінії № 733119213 від 15.02.2025 ( а.с. 15 зв.ст.)

Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свого обов`язку за договором кредитної лінії № 733119213 від 15.02.2025 щодо надання відповідачу кредитних коштів в сумі 23 800,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку останнього.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався та не надав жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» позивач надав: копію договору факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025; копію акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2025; копію протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги від 22.04.2025; копію виписки з реєстру прав вимоги від 22.04.2025, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 на суму заборгованості 52 521,84 грн, з яких: 23 800,00 грн - заборгованість за основним боргом, 15 393,84 грн -заборгованість за відсотками, 1 428,00 грн - заборгованість за комісією, 11 900,00 грн - неустойка ( а.с. 48-55).

На підтвердження факту переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» позивач надав: копію договору факторингу № 30/095-01 від 30.09.2025; копію акту прийому-передачі реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025 за договором факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025; копію платіжної інструкції № 636 від 06.10.2025, якою ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» 5 243 200,04 грн. оплати за відступлення прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги №1 до договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025; копі. Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» на виконання договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025, ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 на суму заборгованості 85 875,16 грн, яка складається із: 23 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 48 747,16 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 428,00 грн - заборгованість за комісією; 11 900,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 56-64).

Доказів того, що договори факторингу оскаржувалися у судовому порядку або визнавалися судом недійними, у матеріалах справи відсутні.

Отже укладені договори факторингу, які підтверджують перехід права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал», є дійсними.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 станом на 22.04.2025 становить 52 288,60 грн та складається із: суми заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 23 800,00 грн, суми заборгованості за нарахованими процентами за період з 15.02.2025 по 22.04.2025 в розмірі 15 393,84 грн, заборгованості за комісією - 1 428,00 грн, неустойка - 11 900,00 грн. (а.с. 65).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 станом на 30.09.2025 становить 85 875,16 грн та складається із: суми заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 23 800,00 грн, суми заборгованості за нарахованими процентами станом на 12.09.2025 - 48 747,16 грн, заборгованості за комісією - 1 428,00 грн, неустойка - 11 900,00 грн (а.с. 66-67) .

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025, наданою позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 за період з 30.09.2025 по 18.03.2026 становить 85 875,16 грн та складається із: суми заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 23 800,00 грн, суми заборгованості за простроченими процентами- 48 747,16 грн, заборгованості за простроченою комісією - 1 428,00 грн, штрафні санкції - 11 900,00 грн (а.с. 68) .

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором №733119213 від 15.02.2025 у розмірі 73 975,16 грн, яка складається із: 23 800,00 грн заборгованості за тілом, 48 747,16 грн заборгованості за відсотками.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за основним боргом ( тілом кредиту) в розмірі 23 800,00 грн, процентами в розмірі 48 747,16 грн, нарахованими за період з 15.02.2025 по 12.09.2025 , тобто в межах строку кредитування, матеріали справи не містять.

Тому суд погоджується з доводами позивача про наявність заборгованості за договором кредитної лінії №733119213 від 15.02.2025 у сумі 73 975,16 грн, яка складається із: 23 800,00 грн заборгованості за тілом, 48 747,16 грн заборгованості за відсотками, нарахованими в межах строку кредитування.

Виходячи з викладених обставин та встановлених правовідносин, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за договором №733119213 від 15.02.2025 у розмірі 73 975,16 грн, яка складається із: 23 800,00 грн заборгованості за тілом, 48 747,16 грн заборгованості за відсотками, підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої- п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У попередньому ( орієнтовному) розрахунку витрат на правову допомогу, наведеному у позовній заяві, зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу позивача становлять 7 000,00 грн.

Суд встановив, що адвокат адвокатського бюро «Тимошенко та партнери» Тимошенко О.О. надавав позивачу ТОВ «Юніт Капітал» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 та довіреності, виданої 06.03.2026 директором ТОВ «Юніт Капітал», якою уповноважено Тимошенка О.О. бути представником ТОВ «Юніт Капітал» в суді, свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю №4267/10 ( а.с. 69-70, 73-74)

Пунктом 3.1 договору про надання правничої допомоги №20/02/26-02 від 20.01.2026 визначено, що отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору ( додаток № 1 до договору) (п. 3.3. договору). Гонорар сплачується шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на рахунок Адвокатського бюро ( п. 3.7. договору).

21 січня 2026 року між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого бюро- адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. укладено додаткову угоду № 25771385568 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до п.1 якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів, по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 (а.с. 71).

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг ( даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026), укладеного 20 березня 2026 року між виконавцем адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та клієнтом ТОВ «Юніт Капітал», виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 - 2 години ( вартість послуг 5 000,00 грн); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 - 2 години (вартість послуг 1 000,00 грн); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 - 1 година (500,00 грн); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 733119213 від 15.02.2025 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 -1 година ( вартість послуг 500,00 грн), всього на суму 7 000,00 грн ( а.с. 72).

Відповідач клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не подав.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( див. постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки розмір понесених позивачем витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 7 000,00 грн, є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі. Вказані витрати є фактичними і неминучими, оскільки позивачу необхідна була правова допомога для звернення до суду з позовною заявою для захисту свого порушеного права.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «Юніт Капітал» за подання в підсистемі «Електронний суд» позовної заяви сплатило судовий збір в сумі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 07.05.2026 №39032 ( а.с.2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с. 1).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Керуючись статями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №733119213 від 15 лютого 2025 року у розмірі 73 975 гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вулиця Рогнідинська, будинок № 4, літера «А», офіс 10, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 03 серпня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич