Рішення № 138700326, 03.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1519/26

Провадження № 2/373/1453/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Хасанової В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року представник позивача в особі керівника Сердійчук Я.Я. звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9293334 від 25.08.2023 у загальному розмірі 19987,50 грн, а також судові витрати: судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позову представник зазначила, що 25.08.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9293334 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Позичальник прийняв пропозицію кредитодавця на укладання договору та надав відповідь (акцепт) у виді анкети-заявки, яку підписав шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який направлений кредитодавцем на мобільний телефонний номер позичальника.

За умовами п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, та на строк, визначений п. 1.3 договору (120 днів), надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у п. 1.2 договору (6500,00 грн), а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за фактичне користування грошовими коштами у встановлений п. 1.3 договору термін до 23.12.2023 або достроково та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Кредитодавець ТОВ «Качай гроші» свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі - 6500,00 грн шляхом зарахування коштів у день укладення договору (25.08.2023) на вказану ним платіжну картку.

Відповідно до п. 1.4.1 договору проценти за користування кредитом складають 13162,50 грн, що нараховуються за зниженою ставкою 1,00 % в разі оплати процентів в рекомендовану дату оплати 14 вересня 2023 року, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Окрім цього у п. 1.4.2 договору передбачена стандартна (базова) процентна ставка - 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується у межах строку користування кредитом, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Крім того, відповідно до п. 1.5. Договору за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 325,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю у останній день повного погашення кредиту.

Відповідач не виконав своє грошове зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

10.04.2024 ТОВ «Качай гроші» на підставі Договору факторингу № 1-10042024 та Реєстру боржників до нього відступило позивачу ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9293334 від 25.08.2023.

Сума грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 , яку первісний кредитор відступив ТОВ «Факторинг Партнерс», визначена кредитодавцем ТОВ «Качай гроші» та складає 19987,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 13162,50 грн - заборгованість за відсотками; 325,00 грн - заборгованість за комісією.

З моменту отримання кредиту та на день звернення до суду з даним позовом відповідач не погасив кредитну заборгованість ні первісному, ні наступному кредитору. А тому позивач, як новий кредитор, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00-9293334 від 25.08.2023 у розмірі 19987,50 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2026 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

25.05.2026 від АТ «ПУМБ» до суду на виконання ухвали від 14.05.2026 надійшли витребовувані судом письмові докази.

02.07.2026 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив зменшити розмір витрат на правову допомогу до суми 3000 грн, та зазначив, що позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором визнає.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

25.08.2023 ОСОБА_1 шляхом реєстрації через особистий електронний кабінет, що створений в ІТС на офіційному веб-сайті ТОВ «Качай гроші», подав анкету-заявку на отримання кредиту № 00-9293334 в сумі 6825,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою ТОВ «Качай гроші» про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 00-9293334 від 25.08.2023, ідентифікований ТОВ «Качай гроші». Акцепт договору позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: 042J4, який 25.08.2023 відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 .

25.08.2023 о 23:07:15 був підписаний Договір кредитної лінії № 00-9293334 у формі електронного документа між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 , текст якого направлений кредитодавцем в електронний кабінет позичальника.

За умовами договору кредит в сумі 6500,00 грн надано на строк, визначений п. 1.3 договору - 120 днів. Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за фактичне користування грошовими коштами у встановлений п. 1.3 договору термін до 23.12.2023 або достроково та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.4.1 договору проценти за користування кредитом нараховуються за зниженою ставкою 1,00 % в разі оплати процентів в рекомендовану дату оплати - 14 вересня 2023 року, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Окрім цього, п. 1.4.2 договору передбачена стандартна (базова) процентна ставка - 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується у межах строку користування кредитом, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Відповідно до п. 1.5. Договору за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 325,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю у останній день повного погашення кредиту.

Згідно з п. 4.3.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені

договором.

Пунктом 1.15. Договору продовження строку кредитування не передбачено.

Пунктом 4.2.5. Договору передбачено право кредитодавеця відступити право вимоги за Договором із заміною кредитора у зобов`язанні відповідно до норм Цивільного кодексу України (в т.ч. ч. 1 ст. 516 ЦК України) без згоди позичальника.

Додатком до договору є Графік платежів, згідно з яким у день закінчення строку, на який надано кредит - 23.12.2023, позичальник повинен повернути кредит - 6500,00 грн, сплатити комісію - 325,00 грн та проценти - 17550 грн, а всього: 24375,00 грн.

Аналогічні відомості містить Паспорт споживчого кредиту, досліджений судом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 00-9293334 від 25.08.2023 станом на 10.04.2024 становить 19987,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 13162,50 грн - заборгованість за відсотками; 325,00 грн - заборгованість за комісією.

Як вбачається з наданого розрахунку, жодного платежу ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості здійснено не було.

TOB «Качай гроші» свої зобов`язання виконало, перерахувавши позичальнику ОСОБА_1 згідно договору № 00-9293334 кредитні кошти у розмірі 6500,00 грн на картку АТ «ПУМБ» НОМЕР_4 , що слідує з інформації, наданої суду АТ «ПУМБ» від 21.05.2026.Також надано виписку по зазначеному рахунку за період з 25.08.2023 по 04.09.2023, з якої вбачається, що 25.08.2023 на рахунок ОСОБА_1 зараховано 6500,00 грн.

10.04.2024 ТОВ «Качай гроші» (клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Факторинг Партнерс» (фактор) уклали договір факторингу № 1-10042024, за умовами якого та відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Качай гроші» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 00-9293334 від 25.08.2023 на загальну суму боргу 19987,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 13162,50 грн - заборгованість за відсотками; 325,00 грн - заборгованість за комісією.

На підтвердження суми кредитної заборгованості, яку позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» просить стягнути з відповідача, до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за договором № 00-9293334 боржника ОСОБА_1 за період з 10.04.2024 по 05.04.2026, за яким сума заборгованості становить 19987,50 грн.

Отже, позивач ТОВ «Факторинг Партнерс», до якого на підставі договору факторингу від 10.04.2024 перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 по заборгованості за кредитним договором № 00-9293334 від 25.08.2023, суму боргу не змінював та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19987,50 грн кредитного боргу.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Письмовими матеріалами доведено, що 25.08.2023 між кредитодавцем ТОВ «Качай гроші» та позичальником ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 00-9293334 у формі електронного документу, який направлено позичальнику в особистий кабінет, створений в ІТС товариства після надання відповіді про прийняття пропозиції та підписання заявки на кредит з використання аналогу ЕЦП одноразовим ідентифікатором та отримання кредитних коштів відповідачем.

Також позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору та утворення, у зв`язку із цим, заборгованості за кредитом.

10.04.2024 ТОВ «Качай гроші» відступив позивачу ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором факторингу за плату право вимоги до боржника ОСОБА_1 та визначив при цьому загальний розмір заборгованості у розмірі 19987,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 13162,50 грн - заборгованість за відсотками; 325,00 грн - заборгованість за комісією. Сума грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 , яку первісний кредитор відступив ТОВ «Факторинг Партнерс», визначена кредитодавцем ТОВ «Качай гроші».

З урахуванням наведеного, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19987,50 грн слід задовольнити.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2662,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується банківською квитанцією.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

02.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення понесених витрат на правничу допомогу до розміру 3000,00 грн.

При вирішенні заяви про компенсацію понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, оцінивши додані представником позивача до позовної заяви документи щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, дійшов висновку про часткове стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у розмірі 4500,00 грн, виходячи з наступного.

Як зазначено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 в справі № 911/969/24, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, підлягають доказуванню та можуть підтверджуватися сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», в якому наведена тарифікація надання послуг клієнту; заявку на надання юридичної допомоги № 235 від 02.03.2026, якою погоджено надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням ТОВ «Факторинг Партнерс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; витяг з акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 на суму 9000,00 грн.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду в зазначеній додатковій постанові наголосила на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду в зазначеній вище справі розподіл таких витрат підлягає здійсненню з урахуванням як норм статті 137 ЦПК України, так і загальних правил розподілу судових витрат, визначених у статті 141 ЦПК України та з урахуванням заперечень відповідача щодо неспівмірності таких витрат.

За частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 137 ЦПК України, визначені положеннями частин четвертою, п`ятою та восьмою статті 141 цього Кодексу, зокрема, з урахуванням співвідношення суми судових витрат, заявленої до відшкодування, з їх розміром, заявленим у попередньому (орієнтовному) розрахунку, та випадків зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо.

За змістом цих норм на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії /бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналізуючи зазначені норми у сукупності, Велика Палата Верховного Cуду виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою, п`ятою та восьмою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з приписами частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми оплати із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) / обсягом наданих адвокатом послуг (коли одна послуга охоплюється і дублюється іншою послугою адвоката, внесеною до розрахунку) тощо.

За принципом змагальності саме на іншу сторону покладено обов`язок надати обґрунтування щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок довести їх неспівмірність. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Перевіривши матеріали справи та правильність обчислення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне погодитися з доводами відповідача ОСОБА_1 про невідповідність розміру заявлених витрат критеріям співмірності та розумності з огляду на таке.

Заперечуючи проти розміру судових витрат позивача, відповідач доводить, зокрема, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та критерію розумності цих витрат, оскільки заявлений до оплати час надання послуг (складення заяв по суті справи) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є явно завищеним. Крім того, заявлені витрати позивача неспівмірні з ціною позову та значенням справи для сторони. Вважає, що розмір витрат складає майже 50% ціни позову, що явно виходить за межі принципу пропорційності, визначеного ст. 2 ЦПК України.

Здійснивши оцінку розміру судових витрат, понесених ТОВ «Факторинг партнерс» на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, крізь призму вимог, установлених частиною четвертою статті 137 та частиною п`ятою статті 141 ЦПК України, урахувавши положення наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність та розумність розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також зважаючи на обсяг виконаних робіт, заперечення відповідача щодо суми витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4500 грн, які відповідач має відшкодувати позивачу.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 00-9293334 від 25.08.2023 в розмірі 19987 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150,

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В.Хасанова