Ухвала суду № 138699943, 29.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/3390/26

Провадження № 1-кп/362/505/26

У Х В А Л А

про відмову в зміні запобіжного заходу

29 липня 2026 року місто Васильків

Васильківський міскрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12026110000000093 від 28.012026) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3ст. 286 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , водія ТОВ «Фастів-Автотранс», раніше до кримінальної відповідальності не притягався,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні захисник заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, в якому просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю або без такого за адресою його фактичного місця проживання. Своє клопотання захисник обґрунтувала тим, що протягом 6 місяців обвинувачений перебуває під вартою. На даний час з`явилися обставини, які свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу, а саме: ризик впливу на свідків обвинувачення відсутній, оскільки були допитані потерпілі та свідки обвинувачення; ризик переховуватися від суду відсутній, оскільки обвинувачений зацікавлений в проведенні дорожньо-технічної експертизи та повторної автотехнічної експертизи. Також захисник звернула увагу суду, що під час ДТП обвинувачений травмував коліно, вибив зуби, однак належного, якісного лікування болю в коліні, стоматологічного лікування в умовах СІЗО обвинуваченому не надається, також обвинувачений має гіпертонічну хворобу. Враховуючи все вище зазначене, а також позитивну характеристику обвинуваченого за місцем роботи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який є неумисним, необережним злочином, запобіжний захід у виді тримання під вартою є надмірно суворим запобіжним заходом та суперечить принципам необхідності, пропорційності та винятковості.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.

Прокурор та потерпілий заперечили щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою суду від 23.06.2026 враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, стан здоров`я, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, використовуючи як джерело права рішення ЄСПЛ, суд продовжив до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою суду від 27.04.2026.

На даний час, перевіряючи доводи сторони захисту, суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого від суду та у подальшому від відбування покарання, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не змінився, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суворість передбаченого покарання, що створює передумови для вжиття ним заходів щодо безперешкодного залишення місця проживання з метою ухилення від відбування покарання. Ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зберігається, оскільки, хоча і були допитані свідки обвинувачення, однак залишився недопитаним свідок, на якому наполягає сторона захисту, а також одна потерпіла. Прокурор вказує, що ОСОБА_2 понад 20 разів притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Дана обставина обвинуваченим та його захисником не заперечується, тому суд приймає її до уваги та вважає, що, враховуючи неодноразове притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, те, що він відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що свідчить про можливість вчинення ним нового кримінального правопорушення та про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також суд враховує стан здоров`я обвинуваченого, на що вказує сторона захисту як на неможливість його перебування під вартою, звертає при цьому увагу на відповіді з філії ЦОЗ ДКВС України в м. Києві та Київській області, Київської міської медичної частини та ДУ «Київський слідчий ізолятор», відповідно до яких обвинувачений неодноразово обстежений лабораторно та консультований сімейним лікарем, лікарем-хірургом, лікарем-терапевтом, хірургом-травматологом, стан здоров`я ОСОБА_2 на даний час розцінюється як задовільний, стаціонарного лікування він як в умовах Київської міської медичної частини, так і в лікувальних закладах МОЗ України не потребує.

Таким чином, суд вважає, що на даний час не вбачається наявність таких суттєвих обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які б свідчили про те, що менш суворий запобіжний захід буде покликаним достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст. 350 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 відмовити

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено протягом п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини та оголошено 03 серпня 2026 року.

Суддя ОСОБА_7