Рішення № 138699886, 13.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/14626/25

Провадження № 2/361/5751/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Казміренка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари Київської області цивiльну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом (зі зміною предмету позову) до Державної установи «Центр пробації» з вимогами за якими просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Державній установі «Центр пробації» на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації» з 18.11.2025;

- стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2025 до дня ухвалення рішення в цій справі;

- стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму премії за вересень 2025 року у розмірі 20 907,24 грн, за жовтень 2025 року у розмірі 23 976,42 грн, за листопад 2025 року у розмірі 13 910,06 грн, а всього 58 793,72 грн;

- стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та невикористані дні додаткової щорічної відпустки за ненормований робочий день згідно з колективним договором у розмірі 21 633,96 грн;

- стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України у розмірі 45 061,19 грн;

- стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 120 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 23.05.2018 працював на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації».

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2025 № 1971/к «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» посаду заступника директора ДУ «Центр пробації» було скорочено. На підставі статті 49-2 Кодексу законів про працю України ДУ «Центр пробації» складено попередження від 29.08.2025, яким ОСОБА_1 повідомлено про звільнення із займаної посади з яким позивач ознайомився 16.09.2025.

Одночасно позивачу запропоновано переведення на одну з посад, а саме: провідного фахівця відділу моніторингу системи електронного контролю і нагляду; провідного фахівця відділу наглядової пробації; провідного фахівця відділу досудової пробації; провідного фахівця сектору пенітенціарної пробації; провідного фахівця сектору адміністративних стягнень ДУ «Центр пробації».

У доповнення до попередження від 16.09.2025, ДУ «Центр пробації» 29.09.2025 запропонувала ОСОБА_1 для переведення одну із посад, зазначених у додатку до попередження, у філіях ДУ «Центр пробації» у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській, Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, а також філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Наказом ДУ «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено 17.11.2025 з посади заступника директора ДУ «Центр пробації» у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Листом від 15.11.2025 позивач повідомив в.о. директора ДУ «Центр пробації» Ковтуненка О.О. про те, що з 17.11.2025 відповідно до наказу командира добровольчого формування і бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 він залучений у складі окремої роти Великодимерської територіальної громади Добровольчого формування Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області до добових нарядів для несення служби у вогневих групах, мобільних вогневих групах та на блокпостах згідно графіка у робочий час, у зв`язку з чим із 17.11.2025 не має можливості виконувати доручену роботу в ДУ «Центр пробації».

Однак, 17.11.2025 до трудової книжки ОСОБА_1 внесено запис про звільнення з роботи згідно з наказом ДУ «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к.

ОСОБА_1 вважає своєї звільнення з роботи незаконним.

Підставою для звільнення позивача, згідно з наказом ДУ «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к, стало саме скорочення штату працівників.

Положеннями статті 40 КЗпП України також передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

До змін, які стали підставою для звільнення позивача, структура ДУ «Центр пробації» була визначена наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 06.06.2025 № 1284/к.

Зокрема, весь апарат ДУ «Центр пробації» становив 153 штатні одиниці, підрозділ «Керівництво» 6 штатних одиниць.

Відповідно до штатного розпису ДУ «Центр пробації» з 06.06.2025 підрозділ «Керівництво» включав у себе такі посади: директор 1 штатна одиниця, перший заступник директора 1 штатна одиниця, заступник директора 4 штатні одиниці.

Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 29.08.2025 № 1971/к затверджено нову структуру ДУ «Центр пробації».

Цим наказом визначено, що весь апарат ДУ «Центр пробації» становить 153 штатні одиниці, підрозділ «Керівництво» 5 штатних одиниць та включає такі посади: директор 1 штатна одиниця, перший заступник директора 1 штатна одиниця, заступник директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів 1 штатна одиниця, заступник директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення 1 штатна одиниця, заступник директора з питань міжнародної співпраці та партнерства 1 штатна одиниця.

Такі ж відомості про структуру підрозділу «Керівництво Центру пробації» містяться у штатному розписі ДУ «Центр пробації» з 29.08.2025.

Згодом, до звільнення позивача з роботи, наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 05.11.2025 № 2473/к затверджено нову структуру ДУ «Центр пробації».

Цим наказом визначено, що весь апарат ДУ «Центр пробації» становить 153 штатні одиниці, підрозділ «Керівництво» 6 штатних одиниць та включає такі посади: директор 1 штатна одиниця, перший заступник директора 1 штатна одиниця, заступник директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів 1 штатна одиниця, заступник директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення 1 штатна одиниця, заступник директора з питань міжнародної співпраці та партнерства 1 штатна одиниця, заступник директора з питань ветеранської політики 1 штатна одиниця. Тобто, загальна кількість посад заступника директора становить 4 штатні одиниці.

Такі ж відомості про структуру підрозділу «Керівництво Центру пробації» містяться у штатному розписі ДУ «Центр пробації» з 05.11.2025.

Отже, як до моменту попередження позивача про наступне звільнення, так і на момент його звільнення, кількість штатних одиниць підрозділу «Керівництво» становила 6, з них посади заступника директора 4.

Станом на 29.08.2025 та на 29.09.2025 в ДУ «Центр пробації» були вакантними інші посади, що відповідали освіті, кваліфікації, досвіду позивача, однак не були ОСОБА_1 запропоновані.

Відповідно до інформації про наявність вакантних посад по апарату ДУ «Центр пробації» станом на 29.08.2025 у відповідача були вакантними, зокрема, такі посади, які мали бути запропоновані позивачу: - заступник директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів; - заступник директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення.

Відповідно до пункту 1.5 Посадової інструкції заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів, затвердженої в.о. директора ДУ «Центр пробації» 29.08.2025, на вказану посаду призначається особа, яка має ступінь вищої освіти магістр (спеціаліст) за напрямом підготовки право, соціальна робота, психологія, педагогіка та соціологія. Стаж роботи за напрямом діяльності не менше п`яти років. Вільно володіє державною мовою.

Позивач у 2005 році закінчив Чернігівський юридичний коледж Державного департаменту України з питань виконання покарань за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» і здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста-юриста, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 від 21.05.2005.

У 2010 році позивач закінчив Київський національний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_3 від 27.03.2010.

З 01.09.2024 позивач зарахований на навчання до Пенітенціарної академії України для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 053 «Психологія». Наразі позивач є студентом другого курсу на другому (магістерському) рівні вищої освіти заочної форми здобуття вищої освіти. Термін закінчення 06.02.2026. Зазначені обставини підтверджуються довідкою Пенітенціарної академії України від 10.12.2025 № 732.

Згідно записів у трудовій книжці позивача, він працював у органах та установах виконання покарань понад 25 років, а безпосередньо в ДУ «Центр пробації» понад 7 років, а саме: - з 18.07.2000 по 30.09.2016 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України; - з 21.11.2016 по 03.04.2018 працював на посаді заступника начальника управління начальника відділу альтернативних покарань та пробаційного нагляду Управління організації діяльності пробації Департаменту пробації; - з 04.04.2018 по 23.05.2018 працював на посаді начальника відділу наглядової пробації у Державній установі «Центр пробації» Міністерства юстиції України; - з 23.05.2018 по 17.11.2025 працював на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 2.1 Посадової інструкції заступника директора ДУ «Центр пробації», затвердженої директором ДУ «Центр пробації» 02.07.2025 заступник директора організовує та контролює роботу відділів досудової, наглядової та пенітенціарної пробації, а також сектору пробації щодо неповнолітніх відділу наглядової пробації та сектору адміністративних стягнень.

Згідно з пунктом 2.1 Посадової інструкції заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів, затвердженої в.о. директора ДУ «Центр пробації» 29.08.2025, заступник директора із зазначених питань здійснює координацію діяльності відділу досудової пробації, відділу наглядової пробації, відділу соціально-виховної роботи з суб`єктами пробації, психологічної допомоги, пробаційних програм та взаємодії з волонтерами пробації, відділу моніторингу систем електронного контролю і нагляду, сектору пенітенціарної пробації та сектору адміністративних стягнень.

Отже, позивач володіє необхідним ступенем вищої освіти за одним із передбачених пунктом 1.5 Посадової інструкції напрямків підготовки правознавство, що вже було достатнім для його призначення на посаду заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів за освітнім критерієм, а в лютому 2026 року додатково здобуває вищу освіту за ще одним із передбачених для цієї посади напрямком підготовки психологія.

Також позивач володіє стажем роботи за напрямом діяльності, що у 5 разів перевищує установлену пунктом 1.5 Посадової інструкції вимогу в 5 років стажу.

Більше того, перебуваючи на посаді заступника директора ДУ «Центр пробації» відповідач здійснював координацію діяльності за більшістю з тих напрямів, які наразі віднесені до повноважень заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів.

Разом з тим, посада заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів, яка відповідала освіті, кваліфікації, досвіду позивача і була вакантною станом на 29.08.2025 дату складання попередження про звільнення, всупереч вимогам частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, не була запропонована позивачу.

Натомість, наказом ДУ «Центр пробації» від 29.08.2025 № 533/к на зазначену посаду з 01.09.2025 було призначено ОСОБА_3 .

На момент прийняття наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 29.08.2025 № 1971/к ОСОБА_3 не працювала в ДУ «Центр пробації».

Отже, за наявності працівника (посада якого, за твердженням відповідача, скорочується), який відповідає вимогам до кандидата на посаду заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів та за наявності прямого обов`язку запропонувати такому працівникові іншу роботу у тій самій в установі, відповідач не запропонував позивачу такої посади, натомість призначивши особу, яка раніше не працювала в ДУ «Центр пробації» та могла бути прийнята на посаду виключно у разі відсутності працівників ДУ «Центр пробації», посади яких скорочуються та які б відповідали установленим вимогам.

Крім того, на підставі наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 05.11.2025 № 2473/к до структури та штатного розпису ДУ «Центр пробації» з 05.11.2025 було введено посаду заступника директора з питань ветеранської політики.

Відповідно до пункту 1.3 Посадової інструкції заступника директора з питань ветеранської політики, затвердженої в.о. директора ДУ «Центр пробації» 21.11.2025, на вказану посаду призначається особа з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра (спеціаліста), галузь знань: соціальна робота, право, правоохоронна діяльність, психологія, освіта/педагогіка, яка вільно володіє державною мовою. Має стаж роботи в Центрі пробації або інших правоохоронних органах не менше 5 років.

Наказом від 20.11.2025 № 752/к на вказану посаду з 21.11.2025 було призначено ОСОБА_4 .

На момент прийняття наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 29.08.2025 № 1971/к ОСОБА_4 не працював у ДУ «Центр пробації».

Отже, з 05.11.2025 до структури та штатного розпису ДУ «Центр пробації» було введено посаду заступника директора з питань ветеранської політики, яка також відповідала освіті, кваліфікації, досвіду позивача і була вакантною до моменту звільнення позивача з посади заступника директора ДУ «Центр пробації», однак не була йому запропонована всупереч частині другій статті 40, частині третій статті 49-2 КЗпП України.

Натомість на вказану посаду призначено особу, яка раніше не працювала в ДУ «Центр пробації» та могла претендувати на неї виключно у разі відсутності працівників ДУ «Центр пробації», посади яких скорочуються та які б відповідали установленим вимогам до такої посади.

Також, відповідно до інформації про наявність вакантних посад по апарату ДУ «Центр пробації» станом на 29.08.2025 у відповідача були вакантними й інші посади, які мали бути, проте не запропоновані позивачу.

Зокрема, була вакантною посада начальника відділу наглядової пробації саме того відділу, роботу якого організовував та контролював позивач в силу покладених на нього обов`язків у період роботи на посаді заступника директора ДУ «Центр пробації».

Крім того, залишалися вакантними посади начальника та заступник начальника відділу соціально-виховної роботи з суб`єктами пробації, психологічної допомоги, пробаційних програм та взаємодії з волонтерами, начальника відділу моніторингу системи електронного контролю і нагляду керівні посади у відділах, діяльність яких наразі координує заступник директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів ДУ «Центр пробації».

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України із посиланням на скорочення штату працівників є незаконним, адже здійснене з порушенням вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

Відбулося фактичне перейменування, а не скорочення посад заступників директора ДУ «Центр пробації».

Повноваження між заступниками директора ДУ «Центр пробації», як до 29.08.2025, так і після визначення нової структури та штатного розпису розподіляються відповідно до основних напрямів діяльності установи.

Тож посади «заступник директора» та «заступник директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів», «заступник директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційноаналітичного забезпечення», «заступник директора з питань міжнародної співпраці та партнерства», «заступник директора з питань ветеранської політики» є однорідними посадами.

Фактично, з прийняттям наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 29.08.2025 № 1971/к відбулося не повне скорочення посад заступника директора у кількості 4 штатних одиниць, а перейменування таких посад із скороченням до 3 штатних одиниць.

Втім, з прийняттям наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження структури Державної установи «Центр пробації» від 05.11.2025 № 2473/к було відновлено раніше встановлену штатну кількість посад «заступник директора» до 4 штатних одиниць з одночасним їх перейменуванням на посади «заступник директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів», «заступник директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення», «заступник директора з питань міжнародної співпраці та партнерства», «заступник директора з питань ветеранської політики».

Зазначені обставини свідчить про формальність процедури скорочення та її направленість на обґрунтування звільнення позивача з роботи, що є зловживанням правом з боку роботодавця.

Позивача позбавлено права на збереження посади, гарантованого особі, яка залучається до виконання обов`язків добровольця у робочий час.

Положення статті 119 КЗпП України визначають гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків.

Зокрема, частини першої статті 119 КЗпП України передбачено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Між ОСОБА_1 та Добровольчим формуванням Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області укладено Контракт добровольця територіальної оборони від 08.01.2024 строком на три роки.

Добровольче формування Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області перебуває у підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_1 згідно з абзацом 5 частини другої статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву».

Положеннями абзацу 2 пункту 3 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449, діяльність добровольчого формування провадиться під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил за територіальним принципом.

Контракт добровольця від 08.01.2024 укладено відповідно до типової форми контракту добровольця територіальної оборони, що затверджена наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 № 84, у якій визначено, що контракт укладається добровольцем на час виконання державних та/або громадських обов`язків.

Згідно з пунктом 3 Контракту добровольця від 08.01.2024 на позивача як на добровольця, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 119 Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_1 звертався до ДУ «Центр пробації» із заявою від 22.09.2025 про увільнення його від роботи з 06.10.2025 на час проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України відповідно до статті 119 КЗпП України та Закону України «Про основи національного спротиву» із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку.

До заяви були додані копії контракту добровольця від 08.01.2024, посвідчення добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_4 № 15 від 31.12.2023, а також довідка Добровольчого формування Територіальної оборони України від 15.09.2025 № 21/08 разом з додатком до неї листом Добровольчого формування Територіальної оборони України від 15.09.2025 № 21/08-дод 1.

Листом від 03.10.2025 № 4606/10/КВ-25 ДУ «Центр пробації» повідомив позивачу про відсутність правових підстав для його увільнення від роботи з посиланням на те, що: членство у добровольчих формуваннях територіальних громад є добровільним і за своєю суттю не є військовою службою; члени добровольчих формувань територіальних громад до категорій осіб, що виконують державний або громадський обов`язок, не належать.

Позивач 27.10.2025 повторно звернувся до ДУ «Центр пробації» із заявою про увільнення його від роботи з 01.11.2025 у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця у робочий час, роз`яснивши правовий статус добровольчих формувань територіальних громад та характер обов`язків, які виконують члени добровольчих формувань територіальних громад.

До заяви були додані копії контракту добровольця від 08.01.2024, посвідчення добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_4 № 15 від 31.12.2023, а також витяг з наказу Добровольчого формування Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області від 09.10.2024 № 121/1001 про створення мобільної вогневої групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 », довідка Добровольчого формування Територіальної оборони України від 26.10.2025 № 21/2214 разом з додатком до неї листом Добровольчого формування Територіальної оборони України від 26.10.2025 № 21/2214.

Зокрема, вказаними документами було підтверджено, що позивач з 08.01.2024 виконує державні та громадські обов`язки, необхідні для забезпечення оборони України, а саме завдання відповідно до наказу командира добровольчого формування і бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , інформація про зміст яких не розголошується відповідно до абзацу 6 пункту 5 контракту добровольця. Нарахування заробітної плати або грошового забезпечення військовослужбовця не передбачається контрактом добровольця територіальної оборони. На добровольця поширюються гарантії соціального та правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і ст. 119 Кодексу законів про працю України. З 01.11.2025, окрім виконання штабних завдань, необхідних для функціонування добровольчого формування, позивач буде залучений до виконання обов`язків у складі мобільної вогневої групи, що передбачає виконання ним обов`язків добровольця у робочий час.

Разом з тим, листом від 31.10.2025 роботодавець повідомив, що питання, викладені у зверненні, є аналогічними попередньому зверненню від 22.09.2025, на яке надано відповідь листом від 03.10.2025 № 4606/10/КВ-25.

Враховуючи, що накази командира добровольчого формування територіальної громади і бойові розпорядження є обов`язковими для виконання членами добровольчого формування територіальної громади, а також з огляду на позицію ДУ «Центру пробації» в питанні увільнення його від виконання роботи, позивач був вимушений повідомити роботодавця про те, що у зв`язку із залученням до виконання обов`язків добровольця у робочий час, з 17.11.2025 він не має можливості виконувати доручену роботу в Державній установі «Центр пробації».

Так, листом від 15.11.2025, направленим на адресу електронної пошти, позивач повідомив в.о. директора ДУ «Центр пробації» Ковтуненка О.О. про те, що з 17.11.2025 відповідно до наказу командира добровольчого формування і бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 він залучений у складі окремої роти Великодимерської територіальної громади Добровольчого формування Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області до добових нарядів для несення служби у вогневих групах, мобільних вогневих групах та на блокпостах згідно графіка у робочий час, у зв`язку з чим із 17.11.2025 не має можливості виконувати доручену роботу в ДУ «Центр пробації».

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу згідно з частиною першою статті 17 Конституції України.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про основи національного спротиву» метою національного спротиву, зокрема територіальної оборони, є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.

Незважаючи на те, що позивач надав належні та достатні докази на підтвердження виконання ним конституційного, державного та громадського обов`язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України у складі Добровольчого формування Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області у робочий час, ДУ «Центр пробації» всупереч наданих частиною першою статті 119 КЗпП України гарантій збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади заступника директора 17.11.2025 шляхом практичної реалізації наказу ДУ «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1 », направлення копії такого наказу разом із розрахунковим листком на адресу електронної пошти позивача, а також внесення відповідного запису до його трудової книжки.

Отже, звільнення позивача здійснене з порушенням також частини першої статті 119 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи, що звільнення позивача з роботи здійснене з порушенням пункту 1 частини першої, частини другої статті 40, статті 42, частини третьої статті 49-2, частини першої статті 119 КЗпП України та є незаконним ОСОБА_1 слід поновити на роботі в ДУ «Центр пробації» на посаді заступника директора ДУ «Центр пробації» з 18.11.2025.

Двомісячний строк попередження про наступне звільнення відповідачем використано для цілеспрямованого зменшення заробітної плати позивача і заниження виплат, що належать працівникові при звільненні.

Починаючи з місяця, в якому позивача попереджено про наступне звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, відповідач безпідставно занижував розмір щомісячної премії за кожен наступний місяць роботи позивача, а саме за вересень, жовтень та листопад 2025 року.

Так, розмір виплаченої позивачу премії був наступним: за вересень 465 %, за жовтень 245 %, за листопад 245 %, у той час як розмір премії по посадах заступників директора ДУ «Центр пробації» становив 920 %.

Згідно з пунктом 6 розділу І Положення про преміювання працівників ДУ «Центр пробації» від 14.07.2023, що є додатком 2 до Колективного договору розмір премій працівникам (крім директора) встановлюється наказом у відсотках від посадового окладу (або в абсолютній сумі, заокругленій до однієї гривні в більшу сторону).

Пунктом 9 розділу І Положення про преміювання передбачено, що працівники позбавляються премії повністю або частково за той розрахунковий період, у якому вчинено або виявлено порушення чи проступок, у тому числі за: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, завдань керівництва; невихід на роботу без поважних причин (прогул); появу на роботі у нетверезому стані або стані наркотичного (токсичного сп`яніння); порушення трудової дисципліни; у разі застосування дисциплінарного стягнення (за місяць, у якому накладено стягнення).

Відповідно до пункту 12 розділу І Положення про преміювання працівники позбавляються премії повністю або частково на підставі доповідних записок (в яких зазначаються підстави та пропозиції щодо позбавлення або зменшення розміру премії).

Рішення щодо преміювання першого заступника та заступників директора приймає директор Центру пробації (пункт 6 розділу ІІ Положення про преміювання).

Як визначено у пунктах 7 та 8 розділу ІІ Положення про преміювання на підставі затверджених директором пропозицій щодо преміювання керівників структурних підрозділів та начальників філій, рішення директора щодо преміювання першого заступника та заступників директора, заяв на ім`я директора з клопотанням про преміювання підпорядкованого персоналу відділом фінансування, бухгалтерського обліку та звітності готується наказ про виплату працівникам премій за структурними підрозділами та посадами.

Відділом по роботі з персоналом накази про позбавлення або зменшення розміру премії доводяться до відома відповідних працівників.

Розмір виплаченої позивачу премії за вересень листопад 2025 року є меншим у порівнянні з преміями, що нараховані та виплачені заступникам директора ДУ «Центр пробації».

У той же час позивача не було ознайомлено з копіями наказів про зменшення розміру премії за відповідні розрахункові періоди. Порушень чи проступків, за які згідно з пунктом 9 розділу І Положення про преміювання може бути зменшено розмір премії позивачем не вчинено.

За таких обставин, розмір премії позивача за вересень листопад 2025 року було занижено відповідачем безпідставно.

Згідно з розрахунковим листом за листопад 2025 року розмір посадового окладу заступника директора ДУ «Центр пробації» становить 8243,00 грн.

Отже, належний до виплати розмір премії позивача за вересень листопад 2025 року становить 920 % від суми 8243,00 грн. та розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу в місяці, за який здійснюється преміювання.

Натомість позивачу було нараховано і виплачено премію за вересень у розмірі 465 %, у жовтні 245 %, у листопаді 245 % від посадового окладу пропорційно фактично відпрацьованому часу у відповідних місяцях, що призвело за істотного та безпідставного заниження заробітної плати за відповідні розрахункові періоди.

Розмір виплаченої позивачу премії був наступним: за вересень 465 %, за жовтень 245 %, за листопад 245 %, у той час як розмір премії по посадах заступників директора ДУ «Центр пробації» становив 920 %.

Згідно з довідкою ДУ «Центр пробації» від 12 березня 2026 року № 8/2-136 посадовий оклад заступника директора ДУ «Центр пробації» встановлений у розмірі 8243,00 грн. За фактично відпрацьований час посадовий оклад складає: - у вересні 2025 року за 12 відпрацьованих днів 4496,18 грн; - у жовтні 2025 року за 11 відпрацьованих днів 3942,31 грн; - у листопаді 2025 року за 5 відпрацьованих днів 2060,75 грн.

Відповідно, у разі обчислення премії виходячи з відсоткового розміру 920 %, встановленого по посадах заступників директора ДУ «Центр пробації», розмір премії ОСОБА_1 становив би: - у вересні 2025 року 41 364,86 грн (920 % від 4496,18 грн); - у жовтні 2025 року 36 269,25 грн (920 % від 3942,31 грн); - у листопаді 2025 року 18 958,90 грн (920 % від 2060,75 грн).

Різниця між сумою премії, що належала до виплати та сумою премії, що була фактично виплачена позивачу згідно з розрахунковими листками становить: - у вересні 2025 року 20 907,24 грн (41 364,86 грн 20 457,62 грн); - у жовтні 2025 року 23 976,42 грн (36 269,25 грн 12 292,83 грн); - у листопаді 2025 року 13 910,06 грн (18 958,90 грн 5 048,84). Загальний розмір недоплаченої суми премії становить 58 793,72

Заниження розміру премії, своєю чергою, призвело до зменшення середньої заробітної плати, виходячи з якої відповідачем нараховані також інші виплати, зазначені в наказі ДУ «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1 », а саме: грошова компенсація за невикористані дні основної щорічної відпустки та невикористані дні додаткової щорічної відпустки за ненормований робочий день згідно з колективним договором, а також вихідна допомога відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України.

Так, згідно зі статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Положеннями частини першої статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 3 Порядку № 100… при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.

Згідно з наказом ДУ «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1 » загальна кількість невикористаних позивачем днів основної щорічної відпустки становить 81 календарний день, додаткової щорічної відпустки 6 календарних днів, а всього 87 календарних днів.

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100… обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

На період дії воєнного стану положеннями ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що набув законної сили 24 березня 2022 року, зупинено дію ст.ст. 71, 73 КЗпП України, що встановлюють офіційні святкові дні та дні, у які робота не проводиться. Як зазначено у листі ДУ «Центр пробації» від 13.03.2026 № 52/55-ЗПІ/11/11.1- 26, для обчислення середньої заробітної плати ОСОБА_1 для нарахування компенсації за невикористані дні основної та додаткової щорічних відпусток було використано дані про доходи за період з 01 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року, що зазначені у довідці ДУ «Центр пробації» від 11 березня 2026 року № 8/2-132.

Згідно з довідкою ДУ «Центр пробації» від 11 березня 2026 року № 8/2-132 доходи позивача за період з 01 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року становили 999 871,43 грн.

З урахуванням сум недоплаченої позивачу премії за вересень та жовтень 2025 року доходи позивача за останні перед наданням компенсації за невикористані дні відпустки 12 місяців становлять 1 044 755,09 грн (999 871,43 грн + 20 907,24 грн + 23 976,42 грн).

Кількість календарних днів розрахункового періоду (останні перед наданням компенсації за невикористані дні відпустки 12 місяців) за виключенням святкових та неробочих днів, встановлених законодавством (які на період воєнного стану не встановлюються) становила 365 календарних днів. Середня заробітна плата для компенсації за невикористані дні відпустки становить 2862,34 грн (1 044 755,09 грн / 365 календарних днів), а розмір компенсації мав би становити 249 023,58 грн (2862,34 грн х 87 календарних днів).

Різниця між сумою компенсації за невикористані дні відпустки, що належала до виплати та сумою компенсації за невикористані дні відпустки, що була фактично виплачена позивачу згідно з розрахунковим листком становить: 21 633,96 грн (249 023,58 грн 227 389,62 грн).

Згідно зі статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 8 Порядку № 100… у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Своєю чергою абзац 1 пункту 8 Порядку… передбачає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Останніми двома місяцями роботи ОСОБА_1 , що передували нарахуванню вихідної допомоги, є вересень та жовтень 2025 року.

Згідно з розрахунковими листками, число робочих днів у ДУ «Центр пробації» становило: у вересні 2025 року 22 дні, у жовтні 2025 року 23 дні. Отже, середньомісячне число робочих днів становить 22,5 дні (22 днів +23 дні / 2). Згідно з довідкою ДУ «Центр пробації» від 02.04.2026 № 8/2-160, число фактично відпрацьованих позивачем робочих днів становило: у вересні 2025 року 12 днів, у жовтні 2025 року 11 днів, а всього 23 дні. Згідно з довідкою ДУ «Центр пробації» від 02.04.2026 № 8/2-160, нарахована позивачу заробітна плата становила: у вересні 2025 року 27 274,56 грн, у жовтні 2025 року 15 635,84 грн, а всього 42 910,40. З урахуванням недоплачених сум премії, нарахована позивачу заробітна плата становила б: у вересні 2025 року 48 181,80 грн (27 274,56 грн + 20 907,24 грн), у жовтні 2025 року 39 612,26 грн (15 635,84 грн + 23 976,42 грн), а всього 87 794,06 грн.

Отже, середньоденна заробітна плата для цілей обчислення розміру вихідної допомоги становить 3 817,13 грн (87 794,06 грн / 23 дні), а розмір вихідної допомоги мав би становити 85 885,42 грн (3 817,13 грн х 22,5 дні). Різниця між сумою вихідної допомоги, що належала до виплати та сумою вихідної допомоги, що була фактично виплачена позивачу згідно з розрахунковим листком становить: 45 061,19 грн (85 885,42 грн 40 824,23 грн).

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

В разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком № 100….

Пунктом 2 Порядку № 100… передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з абзацом 6 пункту 2 Порядку № 100… час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100… при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100… нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи наведені норми Порядку № 100…, для розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за основу слід брати останні два місяці саме роботи, тобто відпрацьовані працівником.

Так, у період з 28.08.2025 по 14.09.2025, з 09.10.2025 по 21.10.2025, з 29.10.2025 по 10.11.2025 перебував на лікарняному згідно з листками непрацездатності, виданими Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області та Комунальним некомерційним підприємством «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області.

Отже, останніми двома календарними місяцями роботи позивача були саме червень та липень 2025 року.

З огляду на викладене слід стягнути стягнути з ДУ «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2025 до дня ухваленні рішення в цій справі, розрахувавши його розмір виходячи із середньої заробітної плати позивача за червень та липень 2025 року.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: - припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; - відшкодування моральної шкоди, тощо.

Згідно з частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Звільнення позивача з роботи з порушенням вимог пункту 1 частини першої, частини другої статті 40, статті 42, частини третьої статті 49-2, частини першої статті 119 КЗпП України є саме тим порушенням прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Положеннями статті 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Насамперед, прийняття незаконного наказу ДУ «Центр пробації» від 12.11.2025 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1 » призвело до втрати позивачем постійного джерела доходу у вигляді заробітної плати.

На утриманні у позивача перебуває двоє малолітніх дітей і втрата основного джерела доходу вимагає від нього докладання зусиль для організації свого подальшого життя та життя своєї сім`ї.

Втрата роботи та, відповідно, винагороди за її виконання, впливає також на можливість позивача матеріально допомагати своїм батькам пенсійного віку.

Звільнення з роботи у ДУ «Центр пробації», на якій позивач працював з дня заснування цієї установи, суттєво порушило його нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя, унеможливило його звичайне спілкування з колегами та оточуючими людьми, підтримання з ними дружніх стосунків та призвело до інших негативних наслідків.

Маючи безперервний стаж роботи в органах і установах покарань, який дорівнює чверті століття, внаслідок незаконних дій та рішень з боку в.о. керівника ДУ «Центр пробації», позивач був фактично витіснений з роботи. Передбачену законом процедуру скорочення штату було використано як інструмент для усунення позивача з керівної посади в ДУ «Центр пробації», а не як засіб для адаптації до змін в організації праці, яких фактично не відбулося.

Враховуючи, стаж і досвід роботи позивача, його бездоганну ділову репутацію, відсутність дисциплінарних стягнень та неодноразові систематичні відзначення у зв`язку з сумлінним виконанням трудових обов`язків, звільнення у зазначений спосіб завдало йому моральних страждань у формі відчуття розчарування та несправедливості.

Сама процедура звільнення, в ході якої позивачу для переведення запропоновані посади провідного фахівця, що явно не відповідали рівню його кваліфікації, освіти, досвіду та ділової репутації, ставила позивача у принизливе становище.

Крім того, наказом ДУ «Центр пробації» від 28.08.2025 № 312/ОД-25 «Про визначення робочого місця», який було підписано виконуючим обов`язки директора ОСОБА_5 ще до введення у дію нового нової структури та штату установи, а також до ознайомлення позивача з попередженням про наступне звільнення, визначено новим робочим місцем з 29.08.2025 для заступника директора ДУ «Центр пробації» Суботенко О.О, заступника директора ДУ «Центр пробації» Васюка В.А., начальника відділу-головного бухгалтера Чуби Л.М., начальника відділу організаційноаналітичного забезпечення Вєлкова О.Ю. та начальника юридичного відділу Волощенко Н.В. один службовий кабінет № 437 у якому вже знаходився відділ внутрішньої безпеки у кількості 2 осіб.

До видання зазначеного наказу заступники директора та головний бухгалтер мали окремі кабінети, а начальники відділів знаходилися в кабінетах разом з іншими підлеглими своїх відділів.

Слід зазначити, що наказ ДУ «Центр пробації» від 28.08.2025 № 312/ОД-25 порушує права позивача у частині дотримання статті 29 КЗпП України щодо визначення робочого місця до укладання трудового договору, а також містить пряму погрозу працівникам, адже у пункті 3 цього наказу зазначено: «Встановити, що ухилення від виконання цього наказу або несвоєчасне його виконання розцінюватиметься як неналежне виконання посадових обов`язків з відповідними наслідками, передбаченими чинним законодавством та внутрішніми нормативними актами Державної установи «Центр пробації».

Зазначені та інші негативні переживання призвели до погіршення стану здоров`я позивача, у зв`язку з чим він у період з 28.08.2025 по 14.09.2025, з 09.10.2025 по 21.10.2025, з 29.10.2025 по 10.11.2025 перебував на лікарняному (зокрема, з 09.10.2025 по 21.10.2025 та з 29.10.2025 по 10.11.2025 на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює у 120 000 грн, яку просить суд стягнути з ДУ «Центр пробації».

За відзивами на позовну заяву Державна установа «Центр пробації» важає, що заявлені позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, не відповідають положенням діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Відзиви обгрунтовані тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації» та наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017 № 4322/5 «Про утворення Державної установи «Центр пробації» утворено Державну установу «Центр пробації»

Згідно з пунктом першим розділу І Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2025 № 497/5 Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінальновиконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін`юсту.

Державна установа «Центр пробації» має свою структуру, яка затверджується Міністерством юстиції України.

Будь-які зміни у зазначеній структурі Центру пробації відбуваються шляхом затвердження Міністерством юстиції України її нової редакції з урахуванням внесених змін на підставі розроблених установою обґрунтувань пропозицій щодо таких змін, які вносяться з метою належної організації роботи Центру пробації, діяльність якого періодично змінюється у звязку із змінами в законодавстві України, із зменшенням чисельності суб`єктів пробації та через інші обставини.

Наказом Міністерства юстиції України № 25/к від 07.01.2025 було затверджено структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої було введено додаткову посаду заступника директора за рахунок скорочення інших посад заступника начальника філії в інших області України.

Наказом Міністерства юстиції України № 487/к від 07.03.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої відбулися зміни щодо її чисельності у зв`язку із зменшенням суб`єктів пробації, які перебувають на обліку, запровадженням законодавцем нового виду покарання у вигляді пробаційного нагляду та організації забезпечення його виконання.

Наказом Міністерства юстиції України № 1284/к від 06.06.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої було створено відділ менеджменту з економічних питань, відділ господарського забезпечення та відділ взаємодії з міжнародними партнерами за рахунок скорочення інших посад та перетворення окремих секторів у відділи.

Наказом Міністерства юстиції України № 1971/к від 29.08.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої введено посади заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів; заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення та заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства, з одночасним скорочення однієї посади заступника директора. Також відбулися інші зміни у структурі установи на рівні відділів та секторів, що здійснювалося з метою належної організації діяльності Центру пробації та координації всіх її напрямків.

Наказом Міністерства юстиції України № 2473/к від 05.11.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої було введено посаду заступника директора Центру пробації з питань ветеранської політики з метою забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення такої категорії засуджених як ветерани війни та організації роботи в цьому напрямку.

Наведені обставини свідчать про те, що певні скорочення працівників, реорганізації одних відділів та створення інших Державної установи «Центр пробації» носить непоодинокий характер, що пов`язано з діяльністю державної установи та необхідністю реагування на організацію його роботи в сучасних умовах.

Позивач був усвідомлений про існування усіх вищевказаних наказів, в силу своїх службових обов`язків ознайомлений з ними, у тому числі із згаданими наказами Міністерства юстиції України № 1971/к від 29.08.2025 та № 2473/к від 05.11.2025.

Зі змісту позовної заяви випливає, що на підставі саме цих наказів відбулося скорочення посади, яку він обіймав, та введення в структурі Центрі пробації посад, які йому не були запропоновані, що призвели, на його думку, до порушення його трудових прав та інтересів, але жоден з них не був ним оскаржений.

Пунктом 7 розділу І Положення № 497/5 визначено, що до складу Центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором.

Організація роботи працівників Центру пробації регламентується цим Положенням, Правилами внутрішнього трудового розпорядку Центру пробації, положеннями про структурі підрозділи Центру пробації, положеннями про філії та уповноважені органи з питань пробації, а також відповідними посадовими інструкціями.

ОСОБА_6 , обіймаючи з 2017 року посаду заступника директора Державної установи «Центр пробації», перебував у безстрокових трудових відносинах із зазначеною державною установою.

Наказом в.о. директора Державної установи «Центр пробації» № 730/к від 12.11.2025 ОСОБА_6 звільнено з посади заступника директора вказаної державної установи з 17.11.2025 у зв`язку із скороченням штату працівників, відповідно до пункту першого статті 40 КЗпП України.

Відповідно до частини першої пункту першого статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Частиною першою-третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

На виконання наведених положень КЗпП України листом Центру пробації від 29.08.2025 повідомлено ОСОБА_1 про скорочення посади заступника директора Державної установи «Центр пробації», яку він обіймає, з одночасною пропозицією його переведення на запропоновані вільні посади провідних фахівців певних відділів центрального апарату установи. Ознайомившись із зазначеною посадою 17.09.2025 позивач відмовився з пропозицією бути переведеним на згадані посади.

Листом Центру пробації від 29.09.2025 додатково було запропоновано ОСОБА_1 перелік посад, на які він може бути переведений через скорочення посади, яку він обіймає.

До зазначеного переліку посад було запропоновано обійняти ряд посад, у тому числі керівних, які відповідають його кваліфікації, рівню його професійної підготовки та надають можливість професійного і кар`єрного зростання, можливості продемонструвати свій досвіт в системі пробації на посаді керівника,зокрема, посади керівника філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, керівника філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області та керівника філії Державної установи «Центр пробації» в Волинській області. Крім того, було запропоновано посади начальників відділів пробації у Вінницькій та Волинській областях, посади заступників начальників відділів пробації в Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Миколаївській та Харківській областях, а також посади провідних фахівців та інспекторів різних напрямків у відділах пробації в різних областях.

30.09.2025 ОСОБА_1 ознайомився із зазначеними пропозиціями та відмовився від переведення на них.

Отже, наведені обставини свідчать про дотримання роботодавцем згаданих положень КЗпП України щодо скорочення посади, пропонування роботи в установі, переважного права на залишення на роботі працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці та інших умов, визначених трудовим кодексом.

Наведені положення КЗпП України не зобов`язують роботодавця надавати перелік усіх вільних посад для працевлаштування працівника, посада якого скорочується, тому протилежні висновки представника позивача з цього приводу безпідставні та необґрунтовані.

Враховуючи наведені обставини ОСОБА_1 фактично відмовився під переводу на запропоновані йому посади, у зв`язку з чим вищевказаним наказом роботодавця № 730/к від 12.11.2025 він був звільнений з посади заступника директора Державної установи «Центр пробації» з 17.11.2025.

Щодо посади заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів. На зазначену посаду після її введення до структури зазначеної державної установи було призначено ОСОБА_7 , яка має вищу юридичну освіту, має великий досвід роботи в правоохоронних органах, зокрема, в органах прокуратури України і вцілом відповідає вимогам займаній посаді.

Позивач в позовні заяві робив порівняльний аналіз посадових інструкцій на посаді, яку він обіймав, з посадовою інструкцією заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів Центру пробації, зробивши висновок, що вони мало чим відрізняються, що не відповідає дійсності. Так, у згаданих посадових інструкціях деякі положення співпадають, але Центр пробації не змінив повністю напрямки своєї діяльності, не змінилося повністю законодавства, яке регулює його діяльність, тому не може бути таких змін, яких раніше не існувало. Посадова інструкція заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів надає більш розширені напрямки його діяльності і не дублює посадову інструкцію посади, яку обіймав позивач.

Щодо посади заступника директора Центру пробації з питань ветеранської політики. На зазначену посаду після її введення до структури зазначеної державної установи було призначено ОСОБА_4 , який, окрім юридичної освіти, також закінчив 3 інших вищих учбових закладів, має відповідний стаж та досвід роботи в правоохоронних органах у різних напрямках, працював на керівних посадах.

Крім того, ОСОБА_4 обіймав посаду начальника управління взаємодії з громадськими об`єднаннями та розвиту ветеранського руху Департаменту громадянської ідентичності Міністерства у справах ветеранів України, у зв`язку з чим проблеми, які виникають під час роботі в цьому напрямку та механізми їх подолання, чого немає у позивача, враховуючи його послужний список.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, було прийнято рішення про призначення на посаду заступника директора Центру пробації з питань ветеранської політики Осадчого А.В. На підставі наведеного можливо зробити висновок про те, що він відповідає займаній посаді та вимогам пункту 1.3 посадової інструкції зазначеної посади.

Щодо посади заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення та заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства. Зазначені утворені посади у складі структури Центру пробації не відповідають кваліфікації, рівню професійної підготовки позивача та напрямку його діяльності, яким він займався під час роботи в державній установі та протягом всього життя, у зв`язку з чим не були йому запропоновані під час скорення посади заступника директора. В позовній заяві позивач не акцентує увагу на цій посаді, яка йому не була запропоновано, на мою думку, погоджуючись з наведеними висновками.

Враховуючи усі вищенаведені обставини, висновки позивача, що під час його звільнення відбулися лише перейменування посад заступників директора Центру пробації, а не скорочення посади заступника директора, яку він обіймав, безпідставні та необґрунтовані.

Щодо перерахунку та виплати премії за вересень, жовтень, листопад 2025 року, виходячи з розміру премії 920 % від посадового окладу позивача.

Щомісячна заробітна плата позивача складається з посадового окладу, надбавки за складність та напруженість, місячних премій, індексації доходів, про що свідчить розрахунковий лист позивача за листопад 2025 року, долучений ним до позовної заяви.

Питання призначення премій працівникам Центру пробації регулюється Положенням про преміювання працівників Державної установи «Центр пробації», затвердженим директором установи 14.07.2023 та погодженим головою профспілку персоналу Державної установи «Центр пробації» 18.07.2023.

Зазначений документ являться додатком № 2 до Колективного договору, укладеного між Державною установою «Центр пробації» та профспілкою організацією персоналу Державної установи «Центр пробації» на 2023-2026 роки (схвалений конференцією трудового колективу Державної установи «Центр пробації» протокол від 14.07.2023 № 1), знаходиться на офіційному сайті державної установи та також долучений позивачем до позовної заяви.

Відповідно до пункту першому розділу І Положення це Положення визначає підстави та порядок преміювання працівників Державної установи «Центр пробації» відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.

Пунктом 2 розділу І Положення визначено, що преміювання працівників Центру пробації проводиться з метою: мотивації працівників щодо виявлення та реалізації ресурсів і можливостей підвищення результатів індивідуальної та колективної праці, з урахуванням внеску кожного працівника у результати діяльності установи, складності виконуваної роботи та рівня відповідальності; стимулювання до виконання працівниками посадових обов`язків на високому професійному рівні та зміцнення трудової дисципліни.

Положеннями пункту 3 розділу І Положення встановлено, що преміювання працівників здійснюється в межах коштів на оплату праці, затверджених у кошторисі Центру пробації, слідуючи з фактичних обсягів фінансування, на підставі наказів: щомісяця (пропорційно до фактично відпрацьованого часу); з нагоди державних, професійних свят.

Згідно з пунктом 4 розділу І Положення розмір премій визначається відповідно до об`єктивного оцінювання результатів роботи працівників, з урахуванням затвердженого фонду оплати праці.

Приписами пункту 5 розділу І Положення передбачено, що загальними критеріями оцінювання роботи працівників під час їх преміювання за результатами діяльності за місяць є: особистий внесок у загальні результати роботи; сумлінне виконання посадових обов`язків; дотримання виконавської дисципліни (своєчасне та належне виконання завдань (доручень) керівництва); дотримання трудової дисципліни; виконання додаткового обсягу завдань (участь у роботі комісій, робочих груп, тощо).

Пунктом 7 розділу І Положення визначено, що премія працівникам розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу в місяці, за який здійснюється преміювання. За час усіх видів відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться, слідуючи з розміру середньої заробітної плати, премія працівникам не нараховується.

Відповідно до пункту 9 розділу І Положенні працівники позбавляються премії повністю або частково за той розрахунковий період, у якому вчинено або виявлено порушення чи проступок, у тому числі за: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, завдань керівництва; невихід на роботу без поважних причин (прогул); появу на роботі у нетверезому стані або стані наркотичного або токсичного сп`яніння; порушення трудової дисципліни; у разі застосування дисциплінарного стягнення (за місяць, у якому накладено стягнення).

Пунктом 11 розділу І Положення встановлено, що при застосуванні дисциплінарного стягнення конкретний розмір премії (повне позбавлення) визначається директором у наказі про застосування дисциплінарного стягнення на підставі довідок перевірок (актів розслідування).

Згідно з пунктом 13 розділу І Положення премія не виплачується працівникам: за час усіх видів відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно з законодавством виплати проводяться, слідуючи з розміру середньої заробітної плати; на час відсторонення від посади в порядку, передбаченому ст. 154158 Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі за місяць, у якому винесено наказ про відсторонення; на час відсторонення від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі за місяць, у якому винесено наказ про відсторонення; у місяці звільнення з роботи за п. 3, 4, 7, 8, 11, 12 ст. 40 та за ст. 41 КЗпП України.

Приписами пункту 6 розділу І Положення розмір премій працівникам (крім директора) встановлюється наказом у відсотках від посадового окладу (або в абсолютній сумі, заокругленій до однієї гривні в більшу сторону).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ рішення щодо преміювання першого заступника та заступників директора приймає директор Центру пробації.

Пунктом 8 розділу ІІ Положення визначено, що відділом по роботі з персоналом накази про позбавлення або зменшення розміру премії доводяться до відома відповідних працівників.

Наведені приписи Положення свідчать про те, що безпосередньо директор Центру пробації наділений повноваженнями щодо визначення розміру преміювання першого заступника та заступників директора відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи відповідно до вище визначених критеріїв оцінки, з урахуванням затвердженого фонду оплати праці.

При цьому Положення не містить обов`язку визначити розмір премії в конкретному розмірі, що дозволяє кожного працівника оцінювати окреме, з урахуванням його конкретного вкладу в діяльність установи.

Після попередження ОСОБА_1 про скорочення його посади та можливе звільнення, він втратив інтерес до роботи, об`єм виконуємої ним роботи зменшився і як наслідок цього зменшилося його навантаження та загальний внесок в результати роботи установи, в якій він працював.

Наведені висновки підтверджуються довідкою канцелярії Центру пробації щодо користування ним системою електронного документообігу «Мегаполіс».

Протягом кінця серпня - жовтеня 2025 року позивач 7 разів перебував на лікарняному по 4-5 днів, в загальній кількості 28 днів, що також могло вплинути на виконання ним своїх службових обов`язків та об`єм виконуємої роботи. У зв`язку з наведеним, директором Центру пробації, який діяв в межах своїх повноважень, було прийнято рішення щодо визначення його премії у вересні 2025 року у розмірі 455 % від розміру посадового окладу, у жовтні у розмірі 245 % від розміру посадового окладу, а у листопаді 2025 - 245% від розміру посадового окладу, що підтверджується наказом про звільнення позивача та інформацією відділу бухгалтерського обліку установи.

Дійсно, розмір премії став менше від тієї, яку він отримував у попередні місяці, але це відбулося через наведені обставини. Розмір премії за згаданий період ОСОБА_1 визначався директором Центру пробації в залежності від його вкладу роботу установи, при цьому він не зменшувався по відношенню до розміру, який він отримував раніше, в розумінні приписів пункту 9 розділу І Положення.

Прийняті рішення директором Центру пробації щодо визначення розміру премії ОСОБА_1 у вересні жовтні 2025 року ним не оскаржувалися та не скасовані, а тому носять законний характер, у зв`язку з вимоги позивача щодо стягнення з відповідача недоплачену премію за цей період в загальному розмірі 58 793,72 грн. (відповідно до наведеного розрахунку з урахуванням розміру премії у розмірі 920 % від посадового окладу) безпідставні та необгрунтовані.

Щодо перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та невикористані дні додаткової щорічної відпустки за ненормований робочий день згідно з колективним договором, вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України та інших питань.

Положеннями статті 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до розрахункового листа за листопад 2025 року, долученим позивачем до позовної заяви, на виконання наказу Державної установи «Центр пробації» № 730/к від 12.11.2025, з ним був здійснений повний розрахунок, у тому числі вихідна допомога та компенсації за невикористані ним за відпрацьований час всі види відпусток (основної та додаткової).

Розрахунок таких виплат здійснювався на підставі заробітної плати, яку він отримував, що складалася з його посадового окладу, надбавки за складність та напруженість, місячних премій, індексації доходів.

Підставою для здійснення згаданого перерахунку є, на думку позивача, зменшення йому розміру премії за вересень листопад 2025 року.

Рішення щодо зменшення розміру премії у згаданий період позивачу не приймалося, розмір його премії визначався директором з урахування його вкладу в діяльність Центру пробації у цей період.

Одночасно з цим, що рішення про визначення розміру премій позивачу прийнято директором Центру пробації відповідно до положень діючого законодавства, вони не скасовані, а тому носять законний характер, у зв`язку з чим відсутні законній підстави для здійснення перерахунку та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпусток та вихідної допомоги.

Питання обрахування середнього заробітку регулюється положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджену постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100… обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Пунктом 5 Порядку № 100… визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Положеннями пункту 8 Порядку № 100… встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи наведені положення законодавства середній заробіток позивача розраховувався за два повних (календарних місяця) його роботи, якими є вересень та жовтень 2025 року, без врахування в тих місяцях днів, коли він перебував на лікарняному.

Доводи позивача з приводу його двох останніх робочих місяця роботи, які необхідно застосовувати для обрахування його середнього заробітку, є липень та вересень 2025, з урахуванням наведених положень законодавства безпідставні, необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

22.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Центру пробації із заявою щодо його увільнення з роботи з посиланням на укладений ним з Добровільчим формуванням Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області (діла ДФТГ) контракт добровольця територіальної оборони від 08.01.2024 строком на 3 роки та необхідністю здійснювати на його виконання певні добові чергування в робочі дні. Державною установою «Центр пробації» надано роз`яснення щодо відсутності законних підстав для задоволення його звернення. На повторне звернення ОСОБА_1 від 15.11.2025 було надано алогічна відповідь.

На час надходження зазначених звернень ОСОБА_1 контракт діяв вже більше 20 місяців, але про його існування та виконання ним певних обов`язків у робочий час не виникало. Необхідність в таких чергуваннях виникла лише після подій, пов`язаних із скороченням його посади та майбутнього звільнення з роботи.

Разом з тим, вищевказані роз`яснення (відмови) Центру пробації у задоволенні заяв позивача щодо увільнення від роботи через наведені обставини не були підставами для його звільнення з роботи, про що свідчить зміст наказу про звільнення, а ним до Міністерства юстиції України або до суду вони не оскаржувалися.

Враховуючи, що предметом даної позовної заяви є скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та перерахунку певних виплат, а також стягнення моральної шкоди, тому вищевказані обставини взагалі не мають відношення до розгляду даного судового спору.

Положеннями частини першої статті 119 КЗпП України визначено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно з частиною 2 статті 119 КЗпП України працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Позивач не залучався до виконання обов`язків, передбачених зазначеними кодексами, тому на нього не розповсюджуються гарантії та пільги відповідно до цих законів. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора Державної установи «Центр пробації», перебував з відповідачем у безстрокових трудових відносинах.

Під час надходження до установи вищевказаних звернення позивача щодо увільнення його від роботи через наведені обставини наказом Міністерства юстиції України № 1971/к від 29.08.2025 вже було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», у складі якої була відсутня посада, яку він обіймав, про що йому було достовірно відомо.

ОСОБА_1 відмовився обійняти будь-які інші запропоновані йому посади, у тому числі очолити філії Центру пробації в різних областях, у зв`язку з чим розумів, що буде звільнений з роботи. Зберігати робоче місце за особою на посаді, якої не існує у структурі установи та сплачувати за неї середній заробіток особі у вигляді заробітної плати за згаданих обставин не передбачено чинним законодавством України та може призвести до незаконної розтрати державних коштів.

На думку представника позивача, відбулося незаконне звільнення позивача із займаної посади, внаслідок чого він іспитував моральне страждання (хворів) та втратив нормальні життєві стосунки, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Він втратив джерело постійного доходу та відповідно можливості утримувати двох неповнолітніх дітей та допомогами своїм батькам пенсійного віку. Наведені обставини, за висновками позивача, є підставою для стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 120 тис. грн., з чим Державна установа «Центр пробації не погоджується з огляду на наступне.

Дійсно, ОСОБА_1 протягом кінця серпня жовтня 2025 року 5 разів перебував на лікарняно по декілька днів кожного разу (по 4-5 днів).

Разом з тим, в наданих позивачем документах не зазначено, які саме захворювання на той час він переніс, на підставі чого можливо зробити висновок про ці захворювання та будь-який зв`язок з їх настання у зв`язку із звільненням з роботи.

Крім того, відповідно до довідок Державної установи «Цент пробації» № 8/2-9 від 05.01.2026, № 8/2-10 від 05.01.2026 про доходи ОСОБА_1 , у 2023 році йому нараховано заробітну плату у розмірі 855 670,47 грн., у 2024 році - 1 038 522,01 грн.

Згідно з декларацією за звітний період, подану позивачем при звільненні за 2025 рік, яка додається до відзиву на позов та є в загальному доступі, його заробітна плата складає розмір 1 148 753 грн.

Дійсно, для кожної людини, яка звільняється з роботи через певні обставини та втрачає доход у вигляді заробітної плати, призводить до певних складнощів у житті та хвилювань, особливо коли у людини відсутні інше доходи, майно або майнові права та виникає необхідність приймати певні рішення з цього питання.

Разом з тим, позивачу запропоновано подальше працевлаштування в Центрі пробації, у тому числі на вищевказаних керівних посадах, відповідно до його професійної підготовки та досвіту, з відповідною заробітною плата, в чому він відмовився.

Згідно із зазначеною декларацією про доходи ОСОБА_1 , який має вік 45 років, також отримує пенсію, призначену відповідно закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як працівнику державної кримінально-виконавчої служби, а його дружина отримала за рік заробітну плату у розмірі 344 594 грн., що свідчить про те, що після звільнення з роботи він не залишився без засобів існування.

Крім того, ОСОБА_1 разом з дружиною проживають у будинку розміром 200 кв.м, мають у власності 8 земельних ділянок, 2 транспортних засоби іноземного виробництва, інший будинок та декілька квартир, деякі з яких у стані будівництва, в також готівкові грошові кошти в загальному розмірі 28 тис. доларів США, 850 тис. грн. (відомості декларації про доходи за 2025 рік).

Транспортні засоби відносяться до засобів розкоші. Один з них, а також деякі з об`єктів нерухомості та земельні ділянки були придбані позивачем під час останніх років, тобто під час війни.

Аналіз зазначених доходів ОСОБА_1 , враховуючи відомості його трудової книжки, відповідно до якої він все життя працює у структурі Державної кримінально-виконавчої служби, та його дружини не дозволять придбати згадане майно на заробітну плату, яку вони отримують, що може свідчити про існування у позивача також інших, невідомих відповідачу доходів.

З наведеного випливає, що позивач, звільнившись з Державної установи «Центр пробації», не залишається без засобів існування, та це не могло привести до спричинення йому такого хвилювання з цього приводу та моральної шкоди, що, на його думку, підлягає відшкодуванню.

Позивач не надав жодних об`єктивних доказів, які б свідчили про спричинення йому внаслідок звільнення з роботи моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків та будь-яких зусиль для організації свого життя, а також чим саме він обґрунтовує визначений ним розмір моральної шкоди, яку хоче стягнути з відповідача. Відсутні будь-які докази щодо стану здоров`я своїх батьків або наявності у них групи інвалідності, надання ним матеріальної допомоги, зокрема, оплати ліків, лікування у медичних та санаторно-курортних закладах, придбання продуктів харчування, перерахування коштів тощо.

Крім того, позивач не єдиний син у своїх батьків, у нього є дорослий брат, який також наділений обов`язками, визначеними Сімейним кодексом України. Враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

За відповіддю на відзив, встановлення розміру премії, хоч і є повноваженням керівника ДУ «Центр пробації», однак прийняте ним рішення повинне мати об`єктивну основу та бути обґрунтованим. Відповідач переконує суд, що при встановленні розміру премії для позивача мав місце індивідуальний підхід, а виплата йому премії у меншому розмірі в порівнянні з іншими заступниками директора ДУ «Центр пробації» мало об`єктивні причини.

Вказані доводи є необґрунтованими та спростовуються письмовими доказами, що приєднані до матеріалів справи, зокрема:

- відповідач не застосовував індивідуального підходу саме до позивача, адже фактично для цілей преміювання заступників директора ДУ «Центр пробації» поділено на 2 категорії: для посад заступника директора, що передбачені новим штатним розписом встановлено премію у розмірі 920 %, а для посад заступника директора, що скорочуються у розмірах 455 % у вересні 2025 року та 245 % у жовтні та листопаді 2025 року;

- накази про преміювання не містять жодної інформації про підстави встановлення меншого розміру премій для заступників директора, посади яких скорочуються чи конкретно для позивача у порівнянні з розміром премії для заступників директора, посади яких передбачені новим штатним розписом;

- докази, які представник відповідача видає за підстави для встановлення позивачу меншого розміру премії, складені у 2026 році (довідка начальника відділу документального відділу та контролю від 05.01.2026 № 26/13-26 та лист Генеральної дирекції ДКВС України від 05.01.2026 № ГД ДКВС-30/3ГД/2026) та об`єктивно не могли враховуватись в.о. директора у 2025 році при прийнятті наказів про преміювання у вересні, жовтні та листопаді 2025 року;

- доводи і обставини, якими представник відповідача намагається надати ознак обґрунтованості рішенням в.о. директора про заниження премії позивачу, жодним чином не характеризують результати діяльності позивача та не засвідчують об`єктивного оцінювання його роботи відповідно до критеріїв, установлених колективним договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями ст. 2 Закону № 108/95-ВР, яка визначає структуру заробітної плати, передбачено, що премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій є складовою заробітної плати.

Особливістю оплати праці працівників ДУ «Центр пробації» є те, що вагомий вплив на загальний розмір заробітної плати справляє саме щомісячна премія, яка багатократно перевищує розмір посадового окладу.

Так, посадовий оклад заступника директора установи становить 8243 грн, в той час як щомісячна премія складала 245 % та 455 % від посадового окладу (від 8243 грн) для позивача та 920 % від посадового окладу (від 8243 грн) для заступників директора, посади яких передбачені новим штатним розписом.

Безпідставне зменшення позивачу розміру премії у порівнянні із заступниками директора, посади яких є нововведеними, потягнуло за собою суттєве зменшення інших виплат, що належали працівнику при звільненні, від вихідної допомоги до компенсацій за невикористані відпустки.

Вагомість впливу премії на загальний розмір заробітної плати позивача ілюструє також порівняння розміру середньоденної заробітної плати, обчисленої за місяці роботи, які передували зміні структури ДУ «Центр пробації» (у яких премія розрахована на загальних підставах) з місяцями роботи безпосередньо перед звільненням (у яких премія безпідставно занижена).

Так, середньоденна заробітна плата позивача за червень-липень 2025 року становила 4066 грн 91 коп (довідка ДУ «Центр пробації» від 24.12.2025 № 8/2- 401), в той час як за вересень-жовтень 2025 року 1865 грн 67 коп (довідка ДУ «Центр пробації» від 02.04.2026 № 8/2-160). Отже, безпідставне зменшення розміру премії призвело до зниження середньоденної заробітної плати та інших розрахованих на її основі виплат більше ніж у 2 рази.

Згідно з п. 2 розділу І Положення про преміювання працівників ДУ «Центр пробації» від 14.07.2023, що є додатком 2 до Колективного договору преміювання працівників Центру пробації проводиться з метою: мотивації працівників щодо виявлення та реалізації ресурсів і можливостей підвищення результатів індивідуальної та колективної праці, з урахуванням внеску кожного працівника у результати діяльності установи, складності виконуваної роботи та рівня відповідальності; стимулювання до виконання працівниками посадових обов`язків на високому професійному рівні та зміцнення трудової дисципліни.

Загальними критеріями оцінювання роботи працівників під час їх преміювання за результатами діяльності за місяць, відповідно до п. 5 розділу І Положення про преміювання, є: особистий внесок у загальні результати роботи; сумлінне виконання посадових обов`язків; дотримання виконавської дисципліни (своєчасне та належне виконання завдань (доручень) керівництва); дотримання трудової дисципліни; виконання додаткового обсягу завдань (участь у роботі комісій, робочих груп, тощо).

Премія є фактично додатковою заробітною платою, тобто складовою оплати праці, розмір якої визначається роботодавцем на підставі певних критеріїв, визначених законом або трудовим договором (контрактом), тоді виплата такої премії не залежить виключно від волі роботодавця, оскільки він є пов`язаним умовами трудового договору або нормативно-правовим актом, який регулює питання оплати праці працівника на підприємстві (в організації).

Премія, яка відповідно до умов трудового договору (контракту) пов`язана з виконанням виробничих завдань і функцій працівника та має заздалегідь обумовлені працівником і роботодавцем критерії (показники) преміювання, є обов`язковою виплатою, розмір якої залежить від конкретних результатів роботи працівника.

Щомісячна премія, передбачена Положенням про преміювання, фактично є додатковою заробітною платою, пов`язаною з виконанням виробничих завдань і функцій.

У п. 4 розділу І Положення про преміювання визначено, що розмір премій визначається відповідно до об`єктивного оцінювання результатів роботи працівників, з урахуванням затвердженого фонду оплати праці.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про преміювання щомісяця відділ фінансування, бухгалтерського обліку та звітності визначає фінансові можливості для преміювання працівників відповідно до обійманих ними посад, специфіки діяльності відповідних структурних підрозділів та груп за оплатою праці, погоджує їх з директором і не пізніше 17 числа кожного місяця у будь-який доступний спосіб доводить до керівників структурних підрозділів і начальників філій.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Положення про преміювання рішення щодо преміювання першого заступника та заступників директора приймає директор Центру пробації.

З наданої відповідачем на запит представника позивача «Інформації про встановлений розмір премії заступникам директора ДУ «Центр пробації» за 2025 рік» для групи працівників з посадою «заступник директора» було визначено фінансові можливості щодо виплати премії на рівні 920 %. Проте для позивача розмір премії становив 245 % та 455 %.

Будь-якого обґрунтування, а тим паче пов`язаного з аналізом загальних результатів роботи та сумлінності заступників директора, дотриманням ними виконавської та трудової дисципліни, встановленням фактів виконання додаткового обсягу завдань, які б давали підстави для преміювання позивача в меншому розмірі ніж іншим працівникам за посадою «заступник директора», у відповідних наказах в.о. директора ДУ «Центр пробації» не зазначено.

Більше того, жоден із поданих відповідачем до суду документів не містить в собі інформації, яка б вказувала на те, що позивач не виконував або виконував неналежним чином чи не в повному обсязі покладені на нього посадові обов`язки впродовж вересня листопада 2025 року.

Позивачу особисто також не надходило жодних нарікань з цього приводу від керівництва ДУ «Центр пробації» в зазначений період роботи. Зазначені обставини спростовують доводи відповідача про те, що при встановленні розміру премії позивачу в.о. директора ДУ «Центр пробації» було застосовано індивідуальний підхід та враховано його вклад у діяльність установи.

У той же час, представник відповідача зазначає, що «після попередження ОСОБА_1 про скорочення його посади та можливе звільнення, він втратив інтерес до роботи, об`єм виконуємої ним роботи зменшився і як наслідок цього зменшилося його навантаження та загальний внесок в результати роботи установи, в якій він працював».

На думку відповідача, наведені висновки підтверджуються: - довідкою начальника відділу документального відділу та контролю від 05.01.2026 № 26/13-26 щодо користування ним системою електронного документообігу «Мегаполіс»; - листом Генеральної дирекції ДКВС України від 05.01.2026 № ГД ДКВС-30/3ГД/2026 щодо інформації з автоматизованої системи контролю доступу про реєстрацію входу та виходу позивача до приміщення установи. - перебуванням позивача протягом кінця серпня жовтня 2025 року на лікарняному в загальній кількості 28 днів.

Розмір премії позивача було визначено наступними наказами в.о. директора ДУ «Центр пробації» від 24.09.2025 № 352/од-25, від 24.10.2025 № 396/од-25; від 12.11.2025 № 730/к, які не містять в собі жодної інформації про застосування в.о. директора ДУ «Центр пробації» індивідуального підходу при визначенні розміру премії позивача та про обставини, які вплинули на прийняття такого рішення.

Отже, будь-які пояснення щодо причин зменшення розміру премії, викладені у відзивах на позовну заяву, за умови, що вони не були відображені у відповідних рішеннях щодо преміювання, не можуть сприйматися як належне обґрунтування причин виплати позивачу премії у заниженому розмірі.

Більше того, з огляду на дати складання довідки начальника відділу документального відділу та контролю від 05.01.2026 № 26/13-26 та листа Генеральної дирекції ДКВС України від 05.01.2026 № ГД ДКВС-30/3ГД/2026 збір інформації щодо користування позивачем системою електронного документообігу «Мегаполіс» та автоматизованої системи контролю доступу, яка реєструє вхід та вихід позивача до приміщення ДУ «Центр пробації» було здійснено у 2026 році.

Тобто, відповідні відомості були зібрані не з метою вирішення питання щодо преміювання, а з метою формування правової позиції у справі про те, що зменшення премії позивачу мало об`єктивну основу.

Так, у якості доказу «втрати інтересу до роботи» відповідач посилається на довідку від 05.01.2026 № 26/13-26, згідно з якою у період з 29.08.2025 по 17.11.2025 заступник директора ОСОБА_1 проходив авторизацію входу в систему лише один раз 29.08.2025.

При цьому, у довідці зазначається, що доступ до посади заступника директора у період з 29.08.2025 по 17.11.2025 не закривався.

Наголошуємо на тому, що у довідці ДУ «Центр пробації» від 05.01.2026 № 26/13-26 викладено інформацію у спосіб, що дозволяє спотворити дійсні фактичні обставини справи. Цілком можливо, що доступ до системи електронного документообігу усім користувачам з посадою «заступник директора» не закривався, однак конкретному працівникові ОСОБА_1 доступ до такої системи було заблоковано 29.08.2025, у чому позивач переконався особисто.

Після ознайомлення із запереченнями відповідача проти відповіді на відзив і доданими до нього документами, до ДУ «Центр пробації» було направлено адвокатський запит з проханням: надати витяг із системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet» з інформацією щодо зміни статусу (закриття/ блокування/обмеження/поновлення тощо) доступу по користувачу « ОСОБА_1 » у період з 29.08.2025 по 17.11.2025; повідомити причини, з яких авторизація входу до системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet» була недоступною для ОСОБА_1 у період з 29.08.2025 по 17.11.2025.

Листом від 12.02.2026 № 29/31-ЗПІ/46/Рд-26 відповідач надав запитувані відомості, які підтверджують існування саме технічних перешкод у доступі до системи електронного документообігу після його повернення ОСОБА_1 до роботи по завершенню періоду тимчасової непрацездатності.

Так, із наданого відповідачем документа «Аудит безпеки» вбачається, що 29.08.2025 (робочий день, що передує початку періоду тимчасової непрацездатності) позивач успішно виконав вхід до системи, проте 15.09.2025 (перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності) «User «vasiuk_v» is disabled or not exists in uba_user», що в перекладі на українську «користувач ОСОБА_8 вимкнено або не існує в системі».

Отже, саме внаслідок блокування доступу, а не втрати інтересу до роботи, як стверджує відповідач, позивач востаннє був авторизований у системі електронного документообігу лише 29.08.2025.

Крім того, стан виконання позивачем посадових обов`язків не може бути об`єктивно проаналізований та оцінений за таким критерієм, як користування системою електронного документообігу.

У запереченнях проти відповіді на відзив відповідач зазначає, що позивач не дотримувався встановленого в установі розпорядку робочого дня, а саме: з 08:00 до 17:00, з перервою на обід 12:00 12:45, в п`ятницю з 08:00 до 15:45. Як стверджує відповідач, відповідно до листа Генеральної дирекції ДКВС України від 05.01.2026 та долученої до нього вибірки з архіву подій прохідною за період з 01.09.2025 по 30.11.2025, протягом якого ОСОБА_1 регулярно не дотримувалася зазначеного розпорядку робочого дня.

Втім, конкретних випадків із посиланням на дати, які представник відповідача пропонує розцінювати як випадки недотримання (а тим більше регулярного недотримання) розпорядку робочого дня, у запереченнях проти відповіді на відзив не зазначено.

Доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з підстав порушення трудової дисципліни не надано. До того ж відповідачем не було повідомлено суду додаткової інформації, що істотно впливає та фактично визначає особливості трудового розпорядку в ДУ «Центр пробації» в період воєнного стану, а саме про встановлення заборони на перебування в адміністративній будівлі установи у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», спрямованої на збереження життя і здоров`я працівників пробації.

Зазначена обставина підтверджується листом ДУ «Центр пробації» від 12.02.2026 № 29/31-ЗПІ/46/Рд-26, що надісланий у відповідь на адвокатський запит представника позивача.

Також безпідставними є посилання відповідача на перебування позивача на лікарняному як обставини, що вплинула на виконання ним своїх службових обов`язків та об`єм виконаної роботи.

Згідно з п. 7 розділу І Положення про преміювання премія працівником розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу в місяці, за який здійснюється преміювання.

Наказами від 24.09.2025 № 352/од-25, від 24.10.2025 № 396/од-25, від 12.11.2025 № 730/к також передбачено проведення преміювання працівників за фактично відпрацьований час.

Отже, при вирішенні питання щодо преміювання належить враховувати об`єм роботи, виконаний працівником саме за фактично відпрацьований період, а не за повний календарний місяць, за який здійснюється преміювання.

Своєю чергою жодних доводів та доказів, які б засвідчували негативний вплив тимчасової непрацездатності на виконання позивачем своїх службових обов`язків та об`єм виконаної роботи саме у робочі дні, відповідачем не надано.

Таким чином, ні у наказах щодо преміювання, ні у відзивах на позовну заяву та запереченнях проти відповіді на відзив відповідачем не зазначено жодних об`єктивних причин для виплати ОСОБА_1 премії за вересень листопад 2025 року в суттєво меншому розмірі у порівнянні з іншими заступниками директора.

Отже, передумов для преміювання позивача у меншому розмірі ніж на рівні з іншими заступниками директора у розмірі 920 % у відповідача не було.

Разом з тим, відповідачем не зазначено правових підстав призначення на посади заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів та заступника директора з питань ветеранської політики осіб, які раніше не працювали в ДУ «Центр пробації», за наявності у штаті установи працівників, посади яких скорочено і які відповідали установленим вимогам до таких посад.

Чинним законодавство не встановлено заборони приймати нових працівників під час процедури скорочення, але такі дії роботодавця є прямим порушенням, якщо нові посади не були попередньо запропоновані працівникам, що вивільняються, і які відповідають вимогам до таких посад.

Відповідачем прийнято на дві посади заступника директора осіб ( ОСОБА_7 , яка наразі вже звільнена, та ОСОБА_4 ), які раніше не працювали в ДУ «Центр пробації», попередньо не вирішивши питання щодо працевлаштування на одну з таких посад, зокрема, позивача.

При цьому, відповідачем не наведено доводів і доказів, які б спростовували твердження позивача про те, що він відповідає кваліфікаційним та іншим вимогам до особи, яка може бути призначена на посади заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів та заступника директора з питань ветеранської політики, що визначені у відповідних посадових інструкціях.

Так, відповідно до наданої відповідачем інформації про наявність вакантних посад по апарату ДУ «Центр пробації» станом на 29.08.2025 була вакантною посада заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів.

Попередження позивача про наступне звільнення було складене також 29.08.2025, однак вказана посада не була запропонована йому для працевлаштування. Натомість на вказану посаду з 01.09.2025 було призначено ОСОБА_3 , яка працювала в органах прокуратури.

З 05.11.2025 до структури та штату ДУ «Центр пробації» було введено посаду заступника директора з питань ветеранської політики, яка також відповідала освіті, кваліфікації, досвіду позивача і була вакантною до моменту звільнення його з посади заступника директора ДУ «Центр пробації», однак не була запропонована всупереч частині другій статті 40, частині третій статті 49-2 КЗпП України.

Натомість на вказану посаду з 21.11.2025 було призначено ОСОБА_4 , який працював у Національній комісії зі стандартів державної мови на посаді керівника апарату завідувача сектору лінгвістичного й організаційного забезпечення діяльності.

Отже, на посади заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів та заступника директора з питань ветеранської політики були призначені особи, які раніше не працювали в ДУ «Центр пробації» та могли претендувати на них виключно у разі відсутності працівників ДУ «Центр пробації», посади яких скорочуються та які відповідали установленим вимогам до таких посад.

Доводи відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 протягом період з 28.08.2025 по 14.09.2025 безперервно перебував на лікарняному, під час якого і відбулося призначення інших осіб на посади, у зв`язку з чим вони не могли бути запропоновані позивачу не ґрунтуються на вимогах закону.

Перебування позивача у відпустках чи на лікарняних у період наявності вакантних посад (іншої роботи) не звільняло відповідача від обов`язку запропонувати їй такі посади (зокрема, за допомогою засобів поштового зв`язку).

Наголошуємо на тому, що ДУ «Центр пробації» були достеменно відомі поштова адреса, адреса електронної пошти та номер телефону позивача, який залишався на зв`язку навіть у період тимчасової непрацездатності.

Отже, тимчасова непрацездатність позивача не створювала для відповідача ані правових, ані фактичних перешкод для пропозиції вакантних посад для наступного працевлаштування.

За наявності вакантних посад в апараті ДУ «Центр пробації», які могли та мали бути запропоновані позивачу для працевлаштування, надання пропозиції іншої роботи у філіях установи в іншій місцевості, навіть керівних посад, не може свідчити про дотримання процедури звільнення.

За запереченням на відповідь на відзив Державної установи «Центр пробації» протягом 2025 року неодноразово відбувалися зміни структури Центру пробації за таких обставин.

Так, наказом Міністерства юстиції України № 25/к від 07.01.2025 було затверджено структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої було введено додаткову посаду заступника директора за рахунок скорення інших посад заступника начальника філії в інших області України. Зазначені зміни відбулися з метою належної організації діяльності Центру пробації та її координації на всіх напрямках роботи.

Наказом Міністерства юстиції України № 487/к від 07.03.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої відбулися зміни щодо її чисельності у зв`язку із зменшенням суб`єктів пробації, які перебувають на обліку, запровадженням законодавцем нового виду покарання у вигляді пробаційного нагляду та організації забезпечення його виконання.

Наказом Міністерства юстиції України № 1284/к від 06.06.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої було створено відділ менеджменту з економічних питань, відділ господарського забезпечення та відділ взаємодії з міжнародними партнерами за рахунок скорочення інших посад та перетворення окремих секторів у відділи.

Наказом Міністерства юстиції України № 1971/к від 29.08.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої введено посади заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів; заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення та заступник директора з питань міжнародної співпраці та партнерства, з одночасним скорочення однієї посади заступника директора. Також відбулися інші зміни у структурі установи на рівні відділів та секторів, що здійснювалося з метою належної організації діяльності Центру пробації та координації всіх її напрямків.

Наказом Міністерства юстиції України № 2473/к від 05.11.2025 було затверджено нову структуру Державної установи «Центр пробації», відповідно до якої було введено посаду заступника директора Центру пробації з питань ветеранської політики з метою забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення такої категорії засуджених як ветерани війни та організації роботи в цьому напрямку.

Саме на підставі наказів Міністерства юстиції України відбувалося затвердження нових структур Державної установи «Центр пробації», а директором установи надавалися лише певні обґрунтування, з якими погодилося (але могло і не погодитися) зазначене міністерство. Наведені обставини свідчать про те, що певні скорочення працівників, реорганізації одних відділів та створення інших Державної установи «Центр пробації» носить непоодинокий характер, що пов`язано з діяльністю державної установи та необхідністю реагування на організацію його роботи в сучасних умовах.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_1 було заблоковано доступ до електронного документообігу безпідставні, необґрунтовані, не доведені жодними доказами, а гуртуються лише припущеннях.

Протягом кінця серпня - жовтеня 2025 року позивач 7 разів перебував на лікарняному по 4-5 днів, в загальній кількості 28 днів, що також могло вплинути на виконання ним своїх службових обов`язків та об`єм виконуємої роботи.

Крім того, позивачем не дотримувався встановлений в державній установі розпорядку робочого дня, а саме: з 08.00 до 17.00, з перервою на обід 12.00-12.45, в п`ятницю з 08.00 до 15.45.

Так, відповідно до листа Генеральної дирекції ДКВС України від 05.01.2026 та долученої до нього вибірки з архіву подій прохідною за період з 01.09.2025 по 30.11.2025, протягом якого ОСОБА_1 регулярно не дотримувалася зазначеного розпорядку робочого дня.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 14.04.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду та повернення позивачу доказів (документів) долучених до заяви про зміну предмету позову, прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, відкладено підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк ня подання відзиву на позовну заяву внаслідок змінити предмету позову, встановлено відповідачу строк для подання додаткових доказів.

Ухвало суду від 11.05.2026 року закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду, задоволене клопотання представника ОСОБА_2 та прийнято до розгляду додані докази, встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали. В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши докази у справі суд встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: - письмовими, речовими і електронними доказами; - висновками експертів; - показаннями свідків.

ОСОБА_1 з 18.07.2000 р. по 30.09.2016 р. проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України. Після прийняття 21.11.2016 р. присяги державного службовця по 03.04.2018 працював на посаді заступника начальника управління начальника відділу альтернативних покарань та пробаційного нагляду Управління організації діяльності пробації Департаменту пробації.

З 04.04.2018 по 23.05.2018 працював на посаді начальника відділу наглядової пробації у Державній установі «Центр пробації» Міністерства юстиції України. З 23.05.2018 по 17.11.2025 працював на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, що підтверджується даними трудової книжки НОМЕР_5 та не заперечується відповідачем.

За час роботи заохочувався грошовими винагородами, почесними грамотами, в тому числі Поядкою та Почесною грамотою Міністерства юстиції України за сумлінну працю, зразкове виконання посадових обов`язків.

ОСОБА_1 у 2005 році закінчив Чернігівський юридичний коледж Державного департаменту України з питань виконання покарань за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» і здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста-юриста, що підтверджується дипломом НОМЕР_2 від 21.05.2005 р.

У 2010 році ОСОБА_1 закінчив Київський національний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, що підтверджується дипломом НОМЕР_3 від 27.03.2010 р.

З 01.09.2024 р. ОСОБА_1 зарахований на навчання до Пенітенціарної академії України для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 053 «Психологія». Наразі позивач є студентом другого курсу на другому (магістерському) рівні вищої освіти заочної форми здобуття вищої освіти. Термін закінчення академії 06.02.2026 р., що підтверджуюється довідкою Пенітенціарної академії України від 10.12.2025 № 732.

За попередженням Державної установи «Центр пробації» (далі за текстом ДУ «Центр пробації», або Державна установа «Центр пробації», або установа) від 29.08.2025 року ОСОБА_1 , заступника директора ДУ «Центр пробації», 16.09.2025 року попередили про звільнення з займаної посади на підставі ст. 49-2, п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2025 року № 1971/к про затвердження структури ДУ «Центр пробації» та внесення змін до штатного розпису внаслідок скорочення посади, яку він обіймає.

Одночасно вказаним попередженням йому запропоновано переведення на одну з посад, а саме: - провідного фахівця відділу моніторингу системи електронного контролю і нагляду; - провідного фахівця відділу наглядової пробації; - провідного фахівця відділу досудової пробації; - провідного фахівця сектору пенітенціарної пробації; - провідного фахівця сектору адміністративних стягнень.

З пропозицією переведення ОСОБА_1 не погодився, оскільки вони є нижчими за його посаду, причин не відповідності професійним та кваліфікаційним критеріям та внаслідок порушення процедури скорочення.

За попередженням ДУ «Центр пробації» від 29.09.2025 року ОСОБА_1 , заступника директора ДУ «Центр пробації», 30.09.2025 року попередили, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2025 року № 1971/к про затвердження структури ДУ «Центр пробації» та внесення змін до штатного розпису посади, яку він обіймає скрочено.

В доповнення до попередження від 16.09.2025 запропоновано йому одну з посад, зазначених у додатку до нього. Відповідно до вказаного додатку запропоновано посади в філії у Вінницькій області, Волинській області, у Дніпропетровській області, у Житомирській області, в Закарпатській області, в Запорізькій області, Івано-Франківській області, у м. Києві та Київській області, в Кіровоградській області, у Львівській області, в Миколаївській, Донецькій, Луганській областях, в Одеській області, в Полтавській області, в Рівненській області, в Сумській області, в Тернопільській області, в Харківській області, у Хмельницькій області, в Черкаській області, у Чернівецькій області, в Чернігівській області з посадами від начальника, заступника начальника філії до фахівця сектору відділу.

ОСОБА_1 не надав свою згоду на зайняття вказаних посад зазначивши, що законодавство не передбачає доповнення до попередження. З переліку вказаних посад не можливо встановити до якої галузі відносяться ці посади та чи відповідають вони кваліфікації.

Наказом ДУ «Центр пробації» № 730/к від 12.11.2025 року ОСОБА_1 заступника директора звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.11.2025 року.

З виплатою грошової компенсації:

за невикористані дні основної щорічної відпустки:

-14 календарних днів за період роботи з 04.04.2020 року по 03.04.2021 року;

-15 календарних днів за період роботи з 04.04.2021 року по 03.04.2022 року;

-15 календарних днів за період роботи з 04.04.2022 року по 03.04.2023 року;

-03 календарні дні за період роботи з 04.04.2023 року по 03.04.2024 року;

-19 календарних днів за період роботи з 04.04.2024 року по 03.04.2025 року;

-15 календарних днів за період роботи з 04.04.2025 року по 17.11.2025 року;

за невикористані дні додаткової щорічної відпустки за ненормований робочий день згідно з Колективним договором:

-04 календарні дні за період роботи з 03.10.2021 року по 02.05.2022 року;

-02 календарні дні за період роботи з 29.04.2025 року по 17.11.2025 року.

З виплатою премії за листопад 2025 року в розмірі 245 відсотків за фактично відпрацюваний час.

З виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до ст. 44 КЗпП України.

За п. 1-5 Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 497/5 від 21.02.2025 року, установа є юридичною особою та структура, штатний розпис та кошторис установи затверджується Мін`юстом.

За структурою Державної установи «Центр пробації», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1284/к від 06.06.2025 року, в підрозділі керівництво передбачено 6 (шість) штатних одиниць.

За штатним розписом Державної установи «Центр пробації» затвердженим Міністерством юстиції України 24.06.2025 року з 06.06.2025 року в підрозділі керівництво передбачено 6 (шість) посад, директор 1 штатна посада, перший заступник директора 1 штатна посада, заступник директора 4 штатні посади.

За структурою Державної установи «Центр пробації», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1971/к від 29.08.2025 року, в підрозділі керівництво передбачено 5 (п`ять) штатних одиниць, директор 1 штатна одиниця, перший заступник директора 1 одна штатна одиниця, заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення 1 одна штатна одиниця; - заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів 1 одна штатна одиниця; - заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства 1 одна штатна одиниця.

За штатним розписом Державної установи «Центр пробації», затвердженим Міністерством юстиції України 29.08.2025 року, з 29.08.2025 року в підрозділі керівництво передбачено 6 (шість) посад, директор 1 штатна посада, перший заступник директора 1 штатна посада, заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення 1 штатна посада; - заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів 1 одна штатна посада; - заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства 1 одна штатна посада.

За структурою Державної установи «Центр пробації», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2437/к від 05.11.2025 року, в підрозділі керівництво передбачено 6 (шість) штатних одиниць, директор 1 штатна одиниця, перший заступник директора 1 одна штатна одиниця, заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення 1 одна штатна одиниця; - заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів 1 одна штатна одиниця; - заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства 1 одна штатна одиниця; - заступник директора з питань ветеранської політики 1 одна штатна одиниця.

За штатним розписом Державної установи «Центр пробації», затвердженим Міністерством юстиції України 07.11.2025 року, з 05.11.2025 року в підрозділі керівництво передбачено 6 (шість) посад, директор 1 штатна посада, перший заступник директора 1 штатна посада, заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення 1 штатна посада; - заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів 1 одна штатна посада; - заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства 1 одна штатна посада; - заступник директора з питань ветеранської політики 1 одна штатна посада.

За інформацією про наявність вакантних посад по апарату Державної установи «Центр пробації» станом на 29.08.2025 року наявні посади: - заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення; - заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів; - заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства.

За інформацією про наявність вакантних посад по апарату Державної установи «Центр пробації» станом на 29.09.2025 року наявна посада директора.

За інформаціями про наявність вакантних посад по апарату Державної установи «Центр пробації» станом на 10.11.2025, 11.11.2025, 12.11.2025, 13.11.2025, 14.11.2025, 17.11.2025 року наявні посади: - директора; - заступника директора з питань ветеранської політики.

За п. 1.3., 2.1. посадової інструкції заступника директора Державної установи «Центр пробації», затвердженої директором установи 02.07.2025 року, на посаду заступника директора призначається особа з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста за фахом соціальна робота, психологія, педагогіка, соціологія, право, яка вільно володіє державною мовою. Стаж роботи за фахом не менше п`ять років.

Заступник директора організовує і координує роботу відділів досудової, наглядової та пенітенціарної пробації, а також сектору пробації щодо неповнолітніх відділу наглядової пробації та сектору адміністративних стягнень.

За розподілом повноважень між директором, першим заступником та заступниками директора Державної установи «Центр пробації» та порядоком розподілу повноважень у разі їх відсутності, затвердженим наказом директора установи № 113/од-25 від 04.04.2025 р., заступник директора Васюк В.А. контролює службову діяльність закріплених філій; спрямовую та контролює діяльність структурних підрозділів: - відділу наглядової пробації; - відділу досудової пробації; - відділу пенітенціарної пробації; - відділу моніторингу системи електронного контролю і нагляду; - сектору адміністративних стягнень.

Заступник директора ОСОБА_9 контролює службову діяльність філій; спрямовує та контролює діяльність службових підрозділів: - відділу соціально-вихованої роботи з суб`єктами пробації, пробаційних програм та взаємодії з волонтерами пробації; - відділу оцінювання ефективності пробації; - сектору психологічної допомоги та інновацій в пробації.

Заступники директора Васюк В.А. та Суботенко О.О. в разі відсутності когось із них виконують/заміщають повноваження один одного.

За п. 1.5., 2.1. посадової інструкції заступника директора з питань пробації, адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів Державної установи «Центр пробації», затвердженої В.о. директора установи 29.08.2025 року, на посаду заступника директора призначається особа, яка має ступінь вищою освітою магістр (спеціаліст) за напрямком підготовки право, соціальна робота, психологія, педагогіка та соціологія. Стаж роботи за напрямком діяльності не менше п`ять років.

Здійснює координацію діяльності відділу досудової пробації, відділу наглядової пробації, відділу соціально-виховної роботи з суб`єктами пробації, психологічної допомоги, пробаційних програм та взаємодії з волонтерами пробації, відділу моніторингу системи електронного контролю і нагляду, сектору пенітенціарної пробації та сектору адміністративних стягнень.

За п. 1.3. посадової інструкції заступника директора з питань ветеранської політики Державної установи «Центр пробації», затвердженої В.о. директора установи 21.11.2025 року, на посаду заступника директора призначається особа з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра (спеціаліста), галузь знань: соціальна робота, право, правоохоронна діяльність, психологія, освіта/педагогіка, соціологія, право, яка вільно володіє державною мовою. Стаж роботи в Центрі пробації або інших правоохоронних органах не менше 5 років.

За листом Державної установи «Центр пробації» від 05.12.2025 року: - наказом установи від 29.08.2025 № 533/к ОСОБА_3 призначена на посаду заступника директора з питань пробації, адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів з 01.09.2025 року; - наказом установи від 20.11.2025 № 752/к ОСОБА_4 призначений на посаду заступника директора з питань ветеранської політики з 21.11.2025 року.

За наказом ДУ «Центр пробації» № 533 від 29.08.2025 р. ОСОБА_3 прийнято на посаду заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціального виховних заходів з 01.09.2025 р.

ОСОБА_10 у 2024 році закінчила Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» за освітньою програмою психологія та здобула кваліфікацію ступінь вищої освіти магістр галузі знань Соціальні та поведінкові науки спеціальність психологія з відзнакою, що підтверджується дипломом магістра НОМЕР_6 .

За біографічною довідкою наданою ДУ «Центр пробації» Осадчий Анатолій Володимирович у 1996 році закінчив Одеську державну академію харчових технологій за спеціальністю обладнання харчових виробництв, у 2001 році закінчив Факультет післядипломної освіти та підвищення кваліфікації Одеського державного морського університету за спеціальністю економіка підприємств, у 2012 році закінчив Національний університет державної податкої служби за спеціальністю правоохоронна діяльність, у 2020 році закінчив Національну академію державного управління за спеціальністю публічне управління та адміністрування. Трудова діяльність з 24.09.1997 року, в тому числі на посадах в органах внутрішніх справ, податкової міліції, Національної поліції України, Міністерства у справах ветеранів, Міністерства юстиції України. За 21.11.2025 р. обіймає посаду заступника директора з питань ветеранської політики ДУ «Центр пробації».

За наказом ДУ «Центр пробації» № 534/к від 29.08.2025 р. з 01 вересня 2025 року ОСОБА_11 , заступника директора, переведено на посаду заступника директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення, а ОСОБА_12 , заступника директора, переведено на посаду заступника директора з питань міжнародної співпраці та партнерства.

ОСОБА_1 відповідно до наказу (розпорядження) № 01-а/тр від 05.01.2026 р. прийнятий головним інженером з 06.01.2026 р. до КП «Великодимерське» Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

В Державнй установі «Центр пробації» відбулися зміни в організації праці та як внаслідок цього відбулося строчення штату працівників, в тому числі посади заступника директора, яку обіймав ОСОБА_1 , що підтверджується структурами Державної установи «Центр пробації» затверджених наказами Міністерства юстиції України № 1971/к від 29.08.2025 року, № 2437/к від 05.11.2025 року, штатнимим розписами Державної установи «Центр пробації» затверджені Міністерством юстиції України 29.08.2025 року, 07.11.2025 року.

Отже, суд не бере до уваги посилання позивача, як на підставу визнання незаконним його звільнення, що у відповідача фактично відбулося перейменування посад, а не їх скорочення та це було здійснено на обґрунтування звільнення позивача з роботи. При цьому, рішення про нову структуру та нові штатні розписи приймалися не самою установою, а саме Міністерством юстиції України відповідно до його повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

В даному випадку Державною установою «Центр пробації» не було запропоновано ОСОБА_1 , протягом періоду до його звільнення, інші посади, які відповідали його спеціальності та кваліфікації, в тому числі посади заступника директора з питань пробації, адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів та заступника директора з питань ветеранської політики.

ОСОБА_1 відповідав зазначеним посадам за своїм освітнім рівнем, кваліфікацією та стажем роботи, оскільки він мав вищу освіту спеціаліста за напрямком підготовки право та стаж роботи більше п`яти років. Крім того, ОСОБА_1 проходив навчання для здобуття вищої освіти магістра за спеціальністю «Психологія».

Суд не бере до уваги, посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 , яку було прийнято на посаду заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціального виховних заходів мала вищу юридичну освіту, тривалий досвід роботи в органах прокуратури та у 2024 році та здобула кваліфікацію ступінь вищої освіти магістр галузі знань Соціальні та поведінкові науки спеціальність психологія з відзнакою.

Також, суд не бере до уваги, посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 , окрім юридичної освіти закінчив ще три інші учбові навчальні заклади, має відповідний стаж, досвід роботи в правохонних органах та обіймав посаду начальника управління взаємодії з громадськими об`єднаннями та розвитку ветеранського руху Департаменту громадської ідентичності Міністерства у справах ветеранів України.

В даному випадку посадовими інструкціями, як заступника директора з питань пробації, адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів, так і заступника директора з питань ветеранської політики не передбачено необхідність наявності декількох вищих освіт (двох, трьох і т.д…) та необхідності стажу в органах прокуратури, правоохоронній сфері чи сфері пов`язаній з взаємодії з ветеранами.

Головним завданням при вивільненні працівників при скороченні чисельності та штату є забезпечення роботою саме працівників посади яких підлягають скороченню.

Порівняння досягнень ОСОБА_1 з досягненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 можливе лише у випадку, коли при скороченні посад має надаватися перевага при залишенні на роботі працюючих працівників, внаслідок більш високої кваліфікації чи продуктивності праці. В даному випадку відбулося прийняття на ці посади ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не працювали у відповідача, при тому, що саме працюючому працівнику ОСОБА_1 необхідно було запропонувати ці посади до зайняття з метою недопущення залишення його без роботи.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 було запоропновано інші посади в структурі установи та її філій на території України, які відповідали його кваліфікації, а він від них відмовився, оскільки КЗпП України не передбачає можливості вибіркового пропонування посад працівнику, який підлягає наступному звільненню внаслідок скорочення.

Не може бути взято до уваги судом і та обставина, що на час призначення ОСОБА_4 на посаду заступника директора з питань ветеранської політики ОСОБА_1 перебував на лікарняному, оскільки КЗпП України не передбачає, що у випадку тимчасової непрацездатності працівника його права на переведення на вільну посаду при звільненні через скорочення штату можуть бути обмежені.

Також, не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не оскаржував накази про затвердження нових структур установи, оскільки це не має значення у випадку необхідності запропонувати всі наявні посади, які є або утворилися у відповідача до моменту звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, ОСОБА_1 було звільненно з займанової посади всупереч порядку визначеному законодавством, наказ в частині його звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, крім як в частині виплати пермії в розмірі 245 відсотків за фактично відпрацюваний час. ОСОБА_1 слід поновити на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації» з часу звільнення, а саме з 18.11.2025 року.

За контрактом добровольця територіальної оборони укладеним 08.01.2024 між ОСОБА_1 та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » строком на три роки, позивач на добровільній основі взяв на себе зобов`язання виконувати завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади протягом строку дії контракту. На позивача поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сіей» та ст. 119 Кодексу законів про працю України» (п. 1, 3, 5).

За довідкою Добровольчого формування Територіальної оборони України № 21/08 від 15.09.2025 року з додатком № 1 до неї, ОСОБА_1 в період з 08.01.2024 проходить службу добровольцем у добровольчому формуванні у підпорядкуванні в/ч НОМЕР_1 окремої роти Великодимерської ТГ. Залучення добровольця до виконання обов`язків у складі мобільної вогневої групи почнеться 6 жовтня 2025 р. за графіком одна доба через три. Крім того, ОСОБА_1 залучатиметься до виконання штабних завдань, необхідних для функціонування добровольчого формування.

ОСОБА_1 звернувся до ДУ «Центр пробації» із заявою від 22.09.2025 про увільнення його від роботи з 06.10.2025 на час проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України відповідно до статті 119 КЗпП України та Закону України «Про основи національного спротиву» із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку.

За листом від 03.10.2025 № 4606/10/КВ-25 ДУ «Центр пробації» повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для його увільнення від роботи з посиланням на те, що членство у добровольчих формуваннях територіальних громад є добровільним і за своєю суттю не є військовою службою. Члени добровольчих формувань територіальних громад до категорій осіб, що виконують державний або громадський обов`язок, не належать.

За витягом з наказу Добровольчого формування Зазимської територіальної громади № 1 від 09.10.2024 № 212/1001 створено мобільну вогневу групу «Лагуна» для прикриття повітряного простору в н.п. Гоголів з 11.10.2024 року.

За довідкою Добровольчого формування Територіальної оборони України № 21/2214 від 26.10.2025 року з додатком № 1 до неї, ОСОБА_1 в період з 08.01.2024 проходить службу добровольцем у добровольчому формуванні у підпорядкуванні в/ч НОМЕР_1 окремої роти Великодимерської ТГ. Залучення добровольця до виконання обов`язків у складі мобільної вогневої групи почнеться з 1 листопада 2025 р. у робочий час. Крім того, ОСОБА_1 залучатиметься до виконання штабних завдань, необхідних для функціонування добровольчого формування.

За довідкою окремої добровольчої роти Великодимерської територіальної громади добровольчого формування Зазимської територіальної громади № 1 Броварського району Київської області вих. № 78 від 14.11.2025 р. ОСОБА_1 бере участь в заходах, спрямованих на забезпечення оборони стратегічних об`єктів та критичної інфраструктури Київської області Броварського району та виконує службові обов`язки відповідно до покладених на формування завдань. З 17.11.2025 року відповідно до наказу командира добровольчого формування і бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від залучається до добових нарядів для несення служби в вогневих групах, мобільних вогневих групах та на блокпостах, згідно графіка у робочий час.

ОСОБА_1 27.10.2025 р. звернувся до ДУ «Центр пробації» із заявою про увільнення його від роботи з 01.11.2025 у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця у робочий час, роз`яснивши правовий статус добровольчих формувань територіальних громад та характер обов`язків, які виконують члени добровольчих формувань територіальних громад.

Листом від 31.10.2025 р. ДУ «Центр пробації» повідомив ОСОБА_1 , що питання, викладені у зверненні, є аналогічними попередньому зверненню від 22.09.2025, на яке надано відповідь листом від 03.10.2025 № 4606/10/КВ-25.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з п. 16, 21 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабміну від 29.12.2021 № 1449 членом добровольчого формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця територіальної оборони.

Контракт добровольця територіальної оборони укладається між командиром добровольчого формування та особою, яка подала заяву щодо членства в добровольчому формуванні. Такі особи укладають контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки. Форма контракту добровольця територіальної оборони затверджується Міністерством оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 № 84 "Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.03.2022 № 307/37643 затверджено форму контракту добровольця територіальної оборони (далі контракт).

У преамбулі форми контракту зазначено, що командир з одного боку, а доброволець з іншого боку, на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов`язків, перебуваючи під захистом держави, маючи усі права, свободи, гарантії, закріплені Конституцією України, КЗпП України, відповідно до Закону України від 27.01.2022 № 2024-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення завдань та основ підготовки і ведення національного спротиву» та Положення № 1449, уклали контракт добровольця територіальної оборони.

Згідно з пунктом 3 Форми контракту на добровольця, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та статті 119 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Діяльність ДФТГ з виконання завдань, визначених пунктом 2 Положення № 1449, не є військовою службою в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З аналізу зазначених вище норм права, слід дійти висновку про те, що, оскільки працівник, залучений до добровольчого формування територіальної громади, виконує державні або громадські обов`язки у робочий час, то, згідно з положенням частини першої статті 119 КЗпП України, такому працівнику гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Загальновідомою обставиною (фактом), яка визнається судом відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України, є те, що на території Броварського району Київської області населений пункт Гоголів входить до Великодимерської територіальної громади, а не до Зазимської територіальної громади.

Отже, ОСОБА_1 відповідно не повинен був виконувати обов`язки добровольця на території іншої територіальної громади, крім Зазимської територіальної громади, оскільки це не було передбачено укладеним ним контрактом від 08.01.2024 р.

Доказів, того, що він фактично виконував обов`язки добровольця в день звільнення 17.11.2025 року та в подальшому саме на території Зазимської територіальної громади ним не надано.

Крім того, без відповідного наказу ДУ «Центр пробації» про його увільнення від роботи ОСОБА_1 не мав права покинути робоче місце та розпочати виконання обов`язків добровольця самостійно.

Отже, звільнення ОСОБА_1 не відбулося з порушенням ст. 119 КЗпП України. Також, в даному випадку ОСОБА_1 не було звільнено з займаної посади вналідок його прогулу під час виконання обов`язків добровольця, тобто зазначене не може бути підствою для визнання наказу про його звільнення протиправним, скасування наказу та поновлення його на посаді.

За Положенням про преміювання працівників Державної установи «Центр пробації» преміювання працівників здійснюється в межах коштів на оплату праці, затверджених у кошторисі слідуючи з фактичних обсягів фінансування, на підставі наказів: щомісячно (пропорційно до фактично відпрацюваного часу); з нагоди державних, професійних свят.

Розмір премії визначається відповідно до об`єктивного оцінювання результатів роботи працівників, з урахуванням затвердженого фонду оплати праці.

Загальними критеріями оцінювання роботи працівників під час їх преміювання за результатами діяльності за місяць є: особистий внесок у загальні результати роботи; сумлінне виконання посадових обов`язків; дотримання виконавської дисципліни (своєчасне та належне виконання завдань (доручень) керівництва); дотримання трудової дисципліни; виконання додаткового обсягу завдань.

Розмір премій працівників (крім директора) встановлюється наказом у відсотках від посадового окладу (або в абсолютній сумі, заокругленій до однієї гривні в більше сторону).

Премія працівникам розраховується пропорційно фактично відпрацюваному часу в місяці, за який здійснюється преміювання.

Працівники позбавляються премії повністю або частково за той розрахунковий період, у якому вчинено або виявлено порушення чи проступок, у тому числі за: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, завдань керівництва; невихід на роботу без поважних причин (прогул); появу на роботі у нетверезому стані або стані наркотичного (токсичного сп`яніння); порушення трудової дисципліни; у разі застосування дисциплінарного стягнення (за місяць, у якому накладено стягнення).

При застосування дисциплінарного стягнення конкретний розмір премії (повне позбавлення) визначається директором у наказі про застосування дисциплінарного стягнення на підставі довідок перевірок (актів розслідування).

Працівники позбавляються премії повністю або частково на підставі доповідних записок (в яких зазначаються підстави та пропозиції щодо позбавлення або зменшення розміру премії): першого заступника або заступників директора (відповідно до розподілу повноважень) стосовно керівників структурних підрозділів Центру пробації і начальників філій; керівників структурних підрозділів та начальників філій щодо підпорядкованих працівників, погоджених із першим заступником або заступникам директора (відповідно до розподілу поновноважень).

Премії не виплачуються працівникам: за час усіх видів відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно з законодавством виплати проводяться, слідуючи з розміру середньої заробітної плати.

У місяці звільнення з роботи на підставі п. 3, 4, 7, 11, 12 ст. 40 та ст. 41 КЗпП України.

У разі звільнення працівника з роботи у відповідному наказі вказується відсоток (розмір) премії за поточний місяць роботи, в якому особа звільняється. (п. 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 12, 13, 15 р. І).

Щомісяця відділ фінансування, бухгалтерського обліку та звітності визначає фінансові можливості для преміювання працівників відповідно до обійманих ними посад, спеціфики діяльності відповідних структурних підрозділів та груп за оплатою праці, погоджує їх з директором і не пізніше 17 числі кожного місяця у будь-який спосіб доводить до керівників структурних підрозділів і начальників філій.

Рішення про преміювання першого заступника та заступників директора приймає директор Центру пробації.

На підставі затверджених директором пропозицій щодо преміювання керівників структурних підрозділів та начальників філій, рішення директора щодо преміювання першого заступника та заступників директора, заяв на ім`я директора з клопотанням про преміювання підпорядкованого персоналу відділом фінансування, бухгалтерського обліку та звітності готується наказ про виплату працівникам премій за структурними підрозділами та посадами.

У разі позбавлення або зменшення розміру премії на підставі доповідних записок, погоджених із першим заступником або заступником директора, у наказі зазначаються посади, прізвища, імена та по батькові працівників та конкретний розмір премії.

Відділом по роботі з персоналом накази про позбавлення або зменшення розміру премії доводяться до відома відповідних працівників. (п. 1, 6, 7, 8 р. ІІ).

За листами непрацездатності станом на 15.12.2025 р. та довідкою ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1 перебував на лікарняних з 28.08.2025 по 14.09.2025 р., з 09.10.2025 р. по 10.11.2025 р.

За наказами (витягами) ДУ «Центр пробації» № 352/од-25 від 24.09.2025 р., № 396/од-25 від 24.10.2025 р. заступнику директора ОСОБА_1 у вересні 2025 року встановлена премія у розмірі 455 % від посадового окладу, а у жовтні 2025 року премія у розмірі 245 % від посадового окладу. За наказом ДУ «Центр пробації» № 730/к від 12.11.2025 р. ОСОБА_1 у листопаді встановлена премія у розмірі 245 % за фактично відпрацюваний час.

За інформацією ДУ «Центр пробації» заступникам директора: - з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів; - з питань міжнародної співпраці та партнерства; - з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та організаційно-аналітичного забезпечення; у вересні, жовтні та листопаді встановлені премії у розмірі 920 % від посадового окладу.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Посада заступника директора ДУ «Центр пробації», яку обіймав ОСОБА_1 є посадовою, яка штатним розписом віднесена до посад підрозділу керівництво та питання щодо його преміювання вирішується директором установи в залежності від особового внеску у загальні результати роботи, в тому числі за виконання додаткового обсягу завдань.

З 01.09.2025 р. до виконання обов`язків заступника директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціального виховних заходів згідно наказу ДУ «Центр пробації» № 533 від 29.08.2025 р. приступила ОСОБА_3 та більша частина завдань заступника директора, яку обіймав ОСОБА_1 та визначена його посадовою інструкцією затвердженою 02.07.2025 року перейшла відповідно до ОСОБА_3 .

Внаслідок зазначеного, об`єктивно, особовий внесок ОСОБА_1 у загальні результати роботи установи зменшився. При цьому, слід врахувати, що саме ОСОБА_3 виконувала обсяг завдань ОСОБА_1 за час перебування його на лікарняних у вересні, жовтні та листопаді 2025 року відповідно до п. 2.1. її посадових обов`язків.

На підставі зазначеного, суд не вважає, що ОСОБА_1 було безпідставно зменшено премії у вересні, жовтні та листопаді 2025 року.

Крім того, ОСОБА_1 не заявляє в позовній заяві вимог щодо скасування наказів про його преміювання у вересні, жовтні та листопаді 2025 року з підстав нарахування йому премії всупереч вимогам законодавства.

Відсутність у наказах згадки про нього, як особу якій зменшено розмірі премії не є порушенням Положення про преміювання працівників установи, оскільки це здійснюється лише у випадку наявності доповідних записок погоджених першим заступником або заступником директора та якій стосуються інших працівників установи та її філій (п. 12 р. І, п. 7 р. ІІ).

Одночасно суд не бере до уваги посилання відповідача, що розмір премії ОСОБА_1 зменшений внаслідок втрати ним інтересу до виконуваних обов`язків через зменшення входжень до електронного документообігу установи, як зменшення обсягу роботи та регулярне не дотримання ним у період з 01.09.2025 по 30.11.2025 р. розпорядку робочого дня, оскільки на думку суду відповідачем не доведення того, що ці обставини стали такою підставою і відображенні в рішеннях директора установи щодо преміювання позивача.

Отже, відсутні підстави для стягнення: - недоплаченої суми премії за вересень, жовтень, листопад 2025 року у розмірі 58 793,72 грн.; - недоплаченої суми грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та невикористані дні додаткової щорічної відпустки за ненормований робочий день згідно з колективним договором у розмірі 21 633,96 грн; - недоплаченої суми вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України у розмірі 45 061,19 грн; та у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За довідкою Державної установи «Центр пробації» № 8/2-160 від 02.04.2026 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1 865,67 грн. з врахуванням 23 відпрацюваних ним днів за вересень, жовтень 2025 року та нарахованої заробітної плати 42 910,40 грн. Вказана довідка визнана сторонами, як така, що відповідає кількості робочих днів та заробітній платі ОСОБА_1 за вересень та жовтень 2025 року.

Суд не бере до уваги посилання позивача про необхідність нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з середньої заробітної плати за червень та липень 2025 року, оскільки ОСОБА_1 працював у серпні, вересні та жовтні 2025 року.

Застосування норми п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 щодо нарахування середньої заробітної плати виходячи за попередні два місяці роботи ОСОБА_1 (червня та липня 2025 р) було б можливе, якби він взагалі не працював у серпні, вересні та жовтні 2025 року, тобто підстави для такого нарахування середньої заробітної плати з урахуванням червня та липня 2025 року відсутні.

Внаслідок вимущеного прогулу ОСОБА_1 не працював з 18 листопада 2025 року по 13 липня 2026 року, тобто 170 днів, а тому йому слід виплатити середній заробіток за вказаний час у розмірі 317 163 грн. 90 коп. (1865,67 Х 170), з відрахуванням з цієї суми відповідних податків та зборів.

На утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє дітей, які не досягли повноліття ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження від 19.01.2010, 19.10.2017 р.

За наказом ДУ «Центр пробації» заступникам директора Васюку В.А., ОСОБА_9 , головному бухгалтеру ОСОБА_15 , начальнику відділу організаційно-аналітичного та документального забезпечення ОСОБА_16 з 29.08.2025 року визначено робочим місцем службовий кабінет № 437 за адресою: АДРЕСА_1 .

За довідками про доходи ДУ «Центр пробації» № 8/2-9, 8/2-10 від 05.01.2026 р. ОСОБА_1 у 2023 р. нарахована заробітна плата у розмірі 885 670,47 грн., а у 2024 р. 1 038 522,01 грн.

За декларацією ОСОБА_1 , як особи уповноважено на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 01.01.2025 по 17.11.2025 р. отриманий дохід у виді пенсію в розмірі 150 848 грн. Від Служби у справах дітей Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області отримано 344 594 грн. заробітної плати. В наявності грошові активи у розмірі 600 000 грн., 250 000 грн., 23 000 доларів США, 5 000 доларів США.

У власності перебувають два автомобілі Mitsubishi, 2018 р.в. та Toyota, 2021 р.в., яка придбана у 2024 р. за ціною 980 000 грн.

У власності ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_17 перебувають житловий будинок площею 200,3 кв.м., житловий будинок площею 102 кв.м., квартира площею 69,1 кв.м. та вісім земельних ділянок. Крім того, два об`єкти незавершеного будівництва квартири 59,2 та 33,9 кв.м.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 2 ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, дійсно ОСОБА_1 зазнав моральної шкоди внаслідок порушення права на працю через його неправомірне звільненні. Враховуючи характер правопорушення, вимоги розумності та справедливості, моральна шкода підлягає відшкодуванню, на думку суду, у розмірі 30 000 грн. 00 коп. При визначенні розміру шкоди суд враховує переживання позивача внаслідок протиправної поведінки щодо нього, переживання щодо майбутнього утримання дітей.

Суд не погоджується з позивачем, що розмір заподіяної йому моральної шкоди становить 120 000 грн. 00 коп., оскільки ним не доведено того факту, що він хворів внаслідок дій позивача після попередження про наступне звільнення. Крім того, позивачем не доведено розмір пенсійного забезпечення його батьків, внаслідок якого він хвилювався про недостатність в нього доходу, який не дасть можливості допомогати непрацездатним батькам. Також, не доведено позивачем відсутності у його батьків інших дітей, які мають обов`язок з їх утримання.

Зміна робочого місця позивача в межах знаходження роботодавця, в тому числі надання іншого кабінету для виконання посадових обов`язків, не може бути підставою для стягення моральної шкоди заподіяної в результаті незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

ОСОБА_1 за подання позову в частині стягнення моральної шкоди сплачено судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. Внаслідок часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди на відповідача слід покласти судовий збір пропорційно до задоволеної суми, а саме у розмірі 242 грн. 20 коп. В іншій частині сплачений судовий збір ОСОБА_1 слід покласти на нього, а саме у розмірі 726 грн. 76 коп.

ОСОБА_1 в позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме щодо скасування наказу про його звільнення та поновлення його на посаді. Ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За дві вимоги немайнового характеру ОСОБА_1 повинен був би сплатити судовий збір у розмірі 2 442,40 грн. відповідно до п-п. 2 п. 1 ч. 2, 1 ЗУ «Про судовий збір».

За вимоги майнового характеру заявлених до стягнення в розмірі 442 652 грн. 77 коп. ОСОБА_1 повинен був би сплатити судовий збір у розмірі 4 426 грн. 52 коп. за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до п-п. 1 п. 1 ч. 2, 1 ЗУ «Про судовий збір». З урахуванням часткового задоволення вимоги майнового характеру та повного задоволення вимог немайнового характеру, того, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за вимогами майнового характеру, з урахуванням понижуючого коефіцієнту за подання позову в електронній формі, пропорційно до задоволеної суми позовних вимог, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 4 491 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 1-19, 76-81, 95, 133-141, 258, 259, 263-266, 273, 351-355, 430 ч. 1 п. 2, 4 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «Центр пробації» від 12.11.2025 року № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1 », окрім як в частині виплати премії за листопад 2025 року в розмірі 245 відсотків за фактично відпрацюваний час.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Державній установі «Центр пробації» на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації» з 18.11.2025 року.

Стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2025 по 13.07.2026 року у розмірі 317 163 (триста сімнадцять тисяч сто шістдесят три) грн. 90 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів.

Стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 242 (двісті сорок дві) грн. 20 коп.

Стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь держави судовий збір у розмірі 4 491 (чотири тисячі чотириста дев`яносто одна) грн. 20 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в Державній установі «Центр пробації» на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації» з 18.11.2025 року та стягнення з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.11.2025 по 18.12.2026 року у розмірі 42 979 (сорок дні тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 41 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Державна установа «Центр пробації», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, код ЄДРПОУ 41847154.

Повне рішення суду складене та підписане 03 серпня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак