Рішення № 138698099, 03.08.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/999/26

Провадження № 2/166/670/26

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 серпня 2026 року сел Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді Фазан О. З.,

за участю секретаря Омелько Н. І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Савченко Т.О. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5612989 від 15.06.2025 (далі Кредитний договір) в розмірі 16404,25 грн.

Позов мотивує тим, що 27 січня 2026 року між Товаристовом з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі ТОВ " Лінеура Україна") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" (далі ТОВ "Новий колектор"), укладено договір факторингу № С7-270126-1, згідно з яким на користь позивача відбулось відступлення прав вимоги за Кредитним договором на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Так, 15 червня 2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 року укладено Кредитний договір, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 4500 грн строком на 360 днів та періодичністю платедів кожні 10 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,95% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах всього строку кредитування.

ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4500 грн.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором виконує не належним чином, у зв`язку з чим, станом на 27 січня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 16404,25 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4500 грн, за відсотками 9204,25 грн, за комісією 450 грн, за штрафом 2250 грн, чим порушуються права позивача.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 16404,25 грн, та судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп., 6000 грн витрат на правничу допомогу та 280 грн 98 коп витрат, понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року відкрито провадження в справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив провести розгляд справи без його участі, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не клопотав про відкладення розгляду справи, відзив не надіслав.

Ухвалою суду від 03.08.2026 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Позов підлягає до часткового задоволення.

Суд установив, що 15 червня 2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір за умовами якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 4500 грн., зі строком кредитування 360 днів, та сплатою процентів у розмірі 0,95 % на день. Комісія за надання кредиту 450 грн.

Між ТОВ "Новий Колектор" та ТОВ "Лінеура Україна" 27 січня 2026 року укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило за грошові кошти ТОВ "Новий колектор" право вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно додатком 2 до Договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 ТОВ "Новий колектор" набуло права грошової вимоги до відповідач за Кредитним договором в сумі 16404,25 грн., з яких 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9204,25 грн сума заборгованості за відсотками, 450 грн комісія, 2250 грн - штраф.

Відповідачем заборгованість за кредитним договором, а саме за тілом кредиту, відсотками та комісією не спростована, та останнім щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надано заперечень.

Усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами Кредитного договору та наявність заборгованості за ним, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 14154 грн 25 коп, що складається з 4500 грн заборгованості за тілом кредиту, 9204 грн 25 коп відсотків за користування кредитом, 450 грн комісії.

Поряд з цим, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 2250 грн штрафу відповідно до п.9.1 розділу 9 "Відповідальність. Обставини непереборної сили" кредитного договору.

Так, згідно до пункту 18 "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача штрафу в сумі 2250 грн.

А відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору підлягають частковому задоволенню на суму 14154 грн 25 коп, що складається з 4500 грн заборгованості за тілом кредиту, 9204 грн 25 коп відсотків за користування кредитом, 450 грн комісії.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 2297,23 (14154,25:16404,25х2662,4=2297,23) грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то суд прийшов до наступних висновків.

У матеріалах справи міститься докази про надання правничої допомоги : копія додаткової угоди № 4 від 14.07.2024 до договору № 07/24-НК " Про надання правничої допомоги від 02.07.2024;копія додаткової угоди № 17 від 03.04.2025 до договору № 07/24-НК " Про надання правничої допомоги" від 02.07.2024; копія додаткової угоди № 19 від 16.04.2025 до договору № 07/24-НК " Про надання правничої допомоги від 02.07.2024;копія додаткової угоди № 34/1 від 31.12.2025 до договору № 07/24-НК " Про надання правничої допомоги від 02.07.2024;копія договору № 07/24-НК " Про надання правничої допомоги від 02.07.2024,укладеного між ТзОВ «Новий колектор » та Адвокатським об`єднанням «Верітас центр», відповідно до якого вартість складання одного позову становить 4000 грн;звіт від 05.06.20126 року про виконану роботу відповідно до договору № 07/24-НК " Про надання правничої допомоги від 02.07.2024, відповідно до якого не зазначено вартість робіт; копія платіжної інструкції №: 37204767222223293 від 05.06.2026 року про оплату правничої допомоги в розмірі 6000 грн, тобто вартість витрат на професійну допомоги позивачем оцінена на суму 6000 грн.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч.3 ст. 141 ЦПК України, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" заборгованість за кредитним договором № 5612989 від 15 червня 2025 року в розмірі 14154 (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні 25 копійок, з яких тіло кредиту 4500 грн, відсотки за користування кредитом 9204 грн 25 коп, комісія 450 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" 2297 (дві тисячі двісті дев`яносто сім) гривень 23 (двадцять три) копійки судового збору, 2000 ( дві тисячі) витрат на професійну правничу допомогу, 280 (двісті вісімдесят) грн 98 коп інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий колектор", код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.З.Фазан