Постанова № 138697984, 03.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13105/26

Провадження № 3/161/3378/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №847811 від 12 червня 2026 року вбачається, що 12 червня 2026 року о 14:15 год у АДРЕСА_2 ОСОБА_1 умисно висловлював нецензурну лайку в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та шарпав її за одяг, чим завдав шкоду психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №847812 від 12 червня 2026 року вбачається, що 12 червня 2026 року о 14:15 год у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 у присутності своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , умисно висловлював нецензурну лайку та шарпав за одяг свою колишню дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоду психічному здоров`ю дітей, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні домашнього насильства не визнав. Пояснив, що хоче бачити своїх дітей. Випадково побачив дітей у торговому центрі ОСОБА_5 та почав їх кликати. Однак, колишня дружина сказала їм бігти в МакДональдз. Так, можливо, був випивший, оскільки святкував день народження дитини. Що саме говорив того дня, не пам?ятає, однак колишню дружину не шарпав. Зазначив, що він емоційна людина, військовий, і його можна зрозуміти. Також пояснив, що голосно говорив, однак це не могло сприймалося як загроза. Діти побігли вперед, а він йшов за колишньою дружиною та говорив їй у спину. Колишня дружина вела сина за руку. Заперечив, що міг завдати будь-якої шкоди. Донька побігла з подружками в ОСОБА_6 . Не бачив, чи дитина чула його, чи ні.

Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що зустріла з дітьми ОСОБА_1 в стані алкогольного сп?яніння. Він обійняв дочку та привітав її. Після цього вона сказала: «Дівчата, біжіть у МакДональдз». Зазначила, що в МакДональдзі всі бачили, і діти, і сторонні люди, як він почав кричати на неї. Вона просила його відстати від них, попередивши, що викличе поліцію. Поки чекали приїзду поліції, він штовхав її та виривав телефон, оскільки думав, що вона його знімає. Менший син злякався. Дочка також все бачила. Зазначила, що вона та дитина його боїться.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №847811 від 12 червня 2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №847812 від 12 червня 2026 року; протоколом про адміністративне затримання серії ВВ №021140 від 12 червня 2026 року; електронним рапортом; витягом з ІПНП; письмовою заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12 червня 2026 року; рапортом від 12 червня 2026 року; формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12 червня 2026 року; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ №110665 від 12 червня 2026 року; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ №110666 від 12 червня 2026 року; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ №110667 від 12 червня 2026 року.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, в свою чергу, ОСОБА_1 такі докази в жодній мірі спростовані не були.

Всі досліджені судом докази в повній мірі узгоджуються між собою, є належними, достатніми та допустимими.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.

Домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім?єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Із наведеного слідує, що домашнім насильством є будь-які із вищеперелічених дій кривдника.

У ході судового розгляду встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 зазнала психологічного впливу, який викликав у неї побоювання за власну безпеку, емоційну невпевненість та страх за можливість повторення подібної поведінки в майбутньому. Пояснення потерпілої є послідовними, логічними, узгоджуються з іншими матеріалами справи та не спростовані будь-якими доказами. Потерпіла послідовно зазначала, що боялася колишнього чоловіка, просила його припинити протиправну поведінку та повідомляла про намір викликати поліцію, що свідчить про наявність у неї реальних побоювань за власну безпеку.

Суд також бере до уваги, що зазначені дії вчинялися у присутності малолітніх дітей колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були очевидцями конфлікту, бачили агресивну поведінку їх батька щодо матері та, зі слів потерпілої, бояться його. Вчинення домашнього насильства у присутності дітей негативно впливає на їхній психоемоційний стан та формує у них почуття страху та тривоги.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, суд вважає доведеним, що 12 червня 2026 року о 14:15 год у АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 в присутності малолітніх дітей, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілих, а відтак вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, доведеність його вини. Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., що передбачено ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173 - 2 і 173 - 6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39 1 цього Кодексу.

Суд вважає, що у даній справі відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, що передбачено ст. 39-1 КУпАП, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 участь у ній категорично заперечував. Накладення штрафу при притягненні особи до адміністративної відповідальності на за таких обставин буде достатнім для досягнення виховного ефекту.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2025 року, а тому на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн.

Стягнення штрафу здійснити за реквізитами: рахунок отримувача: UA428999980313010106000003550; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/м. Луцьк/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій