Рішення № 138697873, 03.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/606/26

Провадження № 2/156/503/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Селфі Кредит» звернулось через систему «Електронний суд» до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 121048,00 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 12.08.2025 укладено кредитний договір №2497769, умови якого відповідач не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка у добровільному порядку не погашена.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 03.08.2026 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що 12.08.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2497769 (далі Договір). Відповідно до умов Договору, сума кредиту становить 30600,00 грн. Строк кредитування погоджено тривалістю 360 днів. За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка у розмірі 1% в день.

На виконання умов Договору позивач перерахував кошти у безготівковій формі на платіжну картку, вказану відповідачем. Факт отримання коштів позичальником підтверджується листом ТОВ «Пейтек» (№ 20260421-95 від 21.04.2026), згідно з яким 12.08.2025 було успішно виконано транзакцію з перерахування 30600,00 грн на банківську картку відповідача.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо своєчасного повернення коштів, позивач 30.04.2026 направив на адресу відповідача досудову вимогу про погашення заборгованості, яка була залишена без виконання.

Станом на 01.05.2026 загальний розмір заборгованості за Договором становить 121048,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 30600,00 грн, проценти за користування 78948,00 грн, штрафні санкції 11500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Нормою ст. 11 вказаного Закону передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, а сам договір укладається шляхом прийняття цієї пропозиції.

Приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону встановлено, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За загальними правилами, встановленими статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов Договору. Пропозиція (оферта) була прийнята відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора - коду «Т183», який був надісланий йому в SMS-повідомленні на особистий номер телефону. Зафіксований у лог-файлі та самому Договорі факт накладення електронного підпису (одноразовим ідентифікатором Т183) свідчить про повну відповідність процедури укладення спірного правочину вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, електронний договір має таку саму юридичну силу, як і договір, укладений у письмовій формі, та створює для відповідача передбачені законом та договором зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти відповідачу. Натомість відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за тілом кредиту (30600,00 грн) та відсотками (78948,00 грн).

Наданий розрахунок відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за Договором не надано. Відсотки за кредитом нараховані в межах погодженого між сторонами строку Договору, а відтак вимоги в частині стягнення тіла кредиту та відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 11500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 11500,00 грн, від сплати якої відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Доводи позивача про те, що ЗУ № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, і на підставі змін, за договорами укладеними з 23 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, на увагу не заслуговують, оскільки з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» з 24 січня 2024 року взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі. Таким чином нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Селфі Кредит» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним Договором, підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 109548,00 грн, з яких: 30600,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 78948,00 грн - заборгованість по процентам.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково (стягується 109548,00 грн з заявлених 121048,00 грн, що становить 90,5%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2409,47 грн (від сплачених 2662,40 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (код ЄДРПОУ: 43979069, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 1А) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2497769 від 12.08.2025 у розмірі 109 548 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 409 грн 47 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Іваничівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н.Н. Комзюк