Ухвала суду № 138695460, 03.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3215/26

УХВАЛА

03 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши заяву щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 01.04.2026 у цій справі, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026, адміністративний позов задовольнив частково.

Визнано необґрунтованою відповідь Підгороднянської сільської ради від 22.01.2026, наданої у відповідь на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 17.01.2026.

Зобов`язано Підгороднянську сільську раду повторно розглянути запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 17.01.2026 та надати обґрунтовану відповідь відповідно до вимог закону, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить позивач, є правом суду, а не обов`язком.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За заявою позивача Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження №8136612, яке наразі закінчене державним виконавцем, оскільки на адресу відділу надійшло повідомлення від Підгороднянської сільської ради від 01.07.2026 про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, суд зазначає, якщо заявник не згоден із діями державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження, він не позбавлений права звернутись до суду щодо їх оскарження, скористатися процесуальними механізмами захисту, передбаченими статтями 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, в даному випадку позивач фактично не погоджується із новою відповіддю відповідача від 19.06.2026, що не було предметом розгляду справи №560/3215/26, однак такі дії/рішення, можуть бути оскаржені до суду в порядку позовного провадження (шляхом подання нового позову, оскільки заява позивача в порядку статті 382 КАС України не вирішує цього питання.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Я.В. Драновський