Рішення № 138695081, 03.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 серпня 2026 р. справа № 520/13396/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (вул. Центральна, буд. 1, с. Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 34174009) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 16.04.2026 № 13724895/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 60 від 11.07.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 16.04.2026 № 13724892/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 61 від 12.07.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 16.04.2026 № 13724896/34174009 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 13.07.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 60 від 11.07.2025 р., складену ТОВ «КРАЄВИД АГРО», датою її фактичного подання на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 61 від 12.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 62 від 13.07.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних, складених ним на адресу контрагента. Після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій. За результатами розгляду поданих документів комісією регіонального рівня, яка приймає рішення щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом, вважаючи їх протиправними та такими, що прийняті без належного врахування поданих документів, а податкові накладні такими, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Представником відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що оскаржувані рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних № 60 від 11.07.2025, № 61 від 12.07.2025 та № 62 від 13.07.2025 прийняті у межах повноважень та відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України і Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вказував, що подані позивачем пояснення та документи не підтвердили належним чином реальність господарських операцій та не усунули сумніви щодо наявності підстав для реєстрації податкових накладних. Зокрема, контролюючий орган посилався на ненадання в повному обсязі документів, які, на його думку, підтверджували б походження товарно-матеріальних цінностей, наявність необхідних ресурсів для вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, а також фактичне здійснення господарських операцій. Також відповідач зазначив, що комісією регіонального рівня було враховано подані платником документи та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку з їх недостатністю для підтвердження відповідності господарської операції вимогам податкового законодавства.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи відповідачів є необґрунтованими та не спростовують позовних вимог. Позивач вказав, що ним у встановлений строк було подано до контролюючого органу пояснення та необхідні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Також зазначив, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті без належної оцінки поданих документів та містять висновки, які виходять за межі процедури моніторингу реєстрації податкових накладних. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, надано до суду додаткові пояснення, згідно яких відповідач підтримав свої доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позову.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД АГРО» (далі ТОВ «КРАЄВИД АГРО», позивач) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та здійснює господарську діяльність у сфері сільського господарства.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КРАЄВИД АГРО» та ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» було укладено Договір №10/01-23 від 10.01.2023, предметом якого було виконання комплексу агротехнічних робіт, пов`язаних із вирощуванням сільськогосподарських культур.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» здійснювало комплекс робіт, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції, у тому числі забезпечення виробничого процесу відповідними матеріальними ресурсами, виконання технологічних операцій, догляд за посівами та збір урожаю.

Судом встановлено, що в межах виконання зазначеного договору ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» здійснювало вирощування соняшнику урожаю 2024 року, який у подальшому був реалізований ТОВ «КРАЄВИД АГРО» на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд».

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт за Договором №10/01-23 від 10.01.2023, зокрема акти №134, №136, №139, №199, №201 із відповідними додатками №5, №5с, №7, №7с, №9, №10, №12, №13, у яких зазначено перелік виконаних робіт, земельні ділянки, на яких проводились відповідні агротехнічні заходи, а також калькуляцію фактичних витрат.

Крім того, на підтвердження наявності матеріально-технічних ресурсів та можливості виконання зазначених робіт позивачем було надано оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку 208, 271, 203, 104, 105 за 2024 рік, інвентаризаційні описи запасів, лімітно-забірні карти та акти списання товарно-матеріальних цінностей.

Судом також встановлено, що між ТОВ «КРАЄВИД АГРО» та ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК» були оформлені документи щодо зберігання та переміщення вирощеної продукції, а саме акти зберігання на відповідні дати відвантаження, реєстри приймання зерна, талони водіїв та комбайнерів, звіти про переміщення продукції відповідно до Договору складського зберігання №01/01/2023-3 від 01.01.2023.

У подальшому між ТОВ «КРАЄВИД АГРО» та ДП з ІІ «Сантрейд» відбулися господарські операції з постачання соняшнику урожаю 2024 року, за результатами яких позивачем були складені податкові накладні №60 від 11.07.2025, №61 від 12.07.2025 та №62 від 13.07.2025.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем були надані видаткові накладні №68 від 11.07.2025, №69 від 12.07.2025 та №70 від 13.07.2025, товарно-транспортні накладні №45/6, №46/6, №47/6, №48/6, №49/6 від 11.07.2025, №50/6, №51/6, №52/6 від 11.07.2025, №02/7, №03/7, №04/7, №05/7, №06/7 від 12.07.2025, №07/7, №09/7, №10/7, №11/7 від 13.07.2025, а також акти звірки взаєморозрахунків із покупцем.

Крім того, на підтвердження проведення розрахунків між сторонами позивачем надано банківські виписки, які підтверджують оплату поставленої продукції.

Як встановлено судом, податкові накладні №60 від 11.07.2025, №61 від 12.07.2025 та №62 від 13.07.2025 були подані позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами автоматизованого моніторингу реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено контролюючим органом на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивачу були направлені повідомлення комісії регіонального рівня про необхідність надання додаткових пояснень та документів, а саме повідомлення №13706220/34174009 від 07.04.2026 щодо податкової накладної №60, №13706216/34174009 від 07.04.2026 щодо податкової накладної №61 та №13710152/34174009 від 08.04.2026 щодо податкової накладної №62.

Судом встановлено, що на виконання зазначених повідомлень позивач 10.04.2026 подав до контролюючого органу додаткові пояснення разом із пакетом документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

Зокрема, позивачем було подано документи щодо придбання та використання матеріальних ресурсів, необхідних для вирощування соняшнику, документи щодо виконання агротехнічних робіт, документи щодо зберігання, транспортування та реалізації продукції, а також документи щодо проведення розрахунків із контрагентами.

Однак, рішеннями комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 16.04.2026 №13724895/34174009, №13724892/34174009 та №13724896/34174009 у реєстрації податкових накладних №60, №61 та №62 було відмовлено.

Підставою для відмови зазначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом, вважаючи рішення контролюючого органу протиправними та такими, що прийняті без належного врахування поданих документів і фактичних обставин здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана контролюючими органами, зберігається в інформаційних системах ДПС та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування, подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягають перевірці щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації. Такими ознаками, зокрема, є відповідність визначеним обсягам постачання, показникам сплати податків, значенням показників D та Р, а також відображення операцій з товарами/послугами, коди яких зазначені у врахованій таблиці даних платника податку. У разі невідповідності податкової накладної таким ознакам вона підлягає подальшій автоматизованій перевірці відповідно до критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених Порядком № 1165. Водночас сама процедура зупинення реєстрації податкової накладної не є процедурою встановлення порушень податкового законодавства чи проведення податкової перевірки, а має виключно превентивний характер для контролю за можливими ризиками.

Згідно з п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, відповідно до пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 ризиковим може бути визнаний платник податку, щодо якого у контролюючого органу наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 p., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 p., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п.8 Порядку №1165).

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п.9 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.П Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (тут і далі - в редакції, чинній станом на час подання платником податків повідомлення про надання пояснень і копій документів та прийняття податковим органом оскаржуваних рішень).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 передбачено, що перелік документів може включати договори, первинні документи щодо придбання та постачання товарів/послуг, документи щодо транспортування, зберігання, розрахункові документи та документи щодо відповідності продукції. При цьому такий перелік не є вичерпним.

Суд зазначає, що з аналізу наведених вище правових норм слідує, що за змістом підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165 квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН обов`язково повинна містити саме пропозицію платнику податків надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У пункті 5 Порядку № 520 наведено загальний перелік таких документів, який, до того ж, не є вичерпним. Водночас, використане у вказаній нормі словосполучення «може включати» свідчить, що у платника податків відсутній обов`язок надати усі документи, перелічені у пункті 5 Порядку № 520. Наданню підлягають лише ті документи, які необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН виходячи із специфіки кожної конкретної господарської операції. Рішення про перелік та обсяг таких документів приймає платник податків.

Аналогічні за змістом висновки вже неодноразово викладались Верховним Судом.

Так, у постанові від 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22 Верховний Суд виснував, що платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку № 520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів, на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Також, постановами Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22 та від 12 лютого 2025 року у справі № 140/5463/23 зазначено що обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

З 08 березня 2023 року пункти 9, 10 Порядку № 520 було викладено у новій редакції, внаслідок чого було удосконалено механізм розгляду контролюючим органом наданих платником податків письмових пояснень і документів і передбачено як обов`язок контролюючого органу додатково витребувати у платника податків пояснення і документи, яких не вистачає для підтвердження зазначеної у ПН/РК інформації про господарську операцію, так і право платника податків надати такі пояснення і документи за наслідками отримання відповідного повідомлення.

З метою вирішення питання про наявність/відсутність підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування;

2) про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення) - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Суд зазначає, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23.

У своїй правовій позиції Верховний Суд у справі 420/14450/24 зазначав, що судовій перевірці підлягають лише ті документи, які надавались платником податків на розгляд комісії ГУ ДПС. Надання тільки до суду документа, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства, не свідчитиме про необґрунтованість та незаконність прийнятого податковим органом рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

Судом установлено, що ТОВ «КРАЄВИД АГРО» здійснює господарську діяльність у сфері вирощування, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції. У межах здійснення господарської діяльності між позивачем та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд» було укладено договір поставки від 05.03.2025, предметом якого була поставка сільськогосподарської продукції, а саме насіння соняшнику врожаю 2025 року. Виконання зазначеного договору стало підставою для складення податкових накладних № 60 від 11.07.2025, № 61 від 12.07.2025 та № 62 від 13.07.2025.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору поставки від 05.03.2025 № 05/03-2025 позивачем було здійснено реалізацію насіння соняшнику на користь ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд». Факт наявності зазначеної продукції у позивача підтверджується документами щодо вирощування та формування врожаю, зокрема звітами за формою № 29-сг про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, документами бухгалтерського обліку, інвентаризаційними описами запасів, реєстрами приймання зерна, документами щодо переміщення продукції між складськими об`єктами, а також документами щодо зберігання соняшнику відповідно до договору складського зберігання зерна № 01/01/2023-3 від 01.01.2023 року із додатковими угодами № 01/02/2024 та № 1 від 01.01.2025 року.

Щодо податкової накладної № 60 від 11.07.2025, суд зазначає, що підставою для її складення стала перша подія у вигляді фактичного відвантаження товару покупцю відповідно до умов договору поставки, укладеного між ТОВ «КРАЄВИД АГРО» та ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд». На підтвердження здійснення господарської операції позивачем було подано до контролюючого органу та надано суду копію договору поставки з додатковими угодами, видаткову накладну № 68 від 11.07.2025, товарно-транспортні накладні, документи щодо переміщення та зберігання продукції, а також інші первинні документи, які підтверджують фактичне вибуття товару зі складу позивача та його передачу покупцю.

Також позивачем на підтвердження наявності власного товарного ресурсу було надано документи щодо вирощування та формування врожаю, а саме звіти за формою № 29-сг про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, оборотно-сальдові відомості по відповідних рахунках бухгалтерського обліку, інвентаризаційні описи запасів, документи щодо приймання зерна, його переміщення між складськими об`єктами, а також договори складського зберігання зерна № 01/01/2023-3 від 01.01.2023 року із додатковими угодами №01/02/2024 та № 1 від 01.01.2025 року, акти приймання-передачі продукції на зберігання та акти її видачі.

Щодо податкової накладної № 61 від 12.07.2025 суд зазначає, що її складення також було зумовлено першою подією фактичним постачанням товару покупцю за договором поставки з ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд». На підтвердження реальності господарської операції позивачем було подано видаткову накладну № 69 від 12.07.2025, відповідні товарно-транспортні накладні, документи щодо передачі продукції покупцю, а також документи бухгалтерського обліку, які відображають рух товару та виникнення відповідних господарських зобов`язань.

Суд враховує, що позивачем було надано документи, які підтверджують не лише факт оформлення господарської операції, а й економічну мету її здійснення. Зокрема, надано документи щодо вирощування сільськогосподарської продукції, використання матеріально-технічних ресурсів, придбання та списання товарно-матеріальних цінностей, а саме насіння, добрив та засобів захисту рослин. Крім того, позивачем підтверджено використання послуг сторонніх підприємств у процесі виробництва, зокрема договором № 10/1-23 від 10.01.2023 року про надання послуг у сфері рослинництва з ТОВ «КОМПАНІЯ «БОТІК», договором про надання транспортних послуг № 01/05/24А від 01.05.2024 року, актами виконаних робіт, оборотно-сальдовими відомостями та актами списання ТМЦ.

Щодо податкової накладної № 62 від 13.07.2025 суд зазначає, що підставою для її складання також була перша подія у вигляді поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № 70 від 13.07.2025, товарно-транспортними документами, документами складського обліку та іншими первинними документами. Зазначені документи підтверджують послідовність здійснення господарської операції: вирощування та формування товарного ресурсу позивачем, зберігання продукції, її відвантаження покупцю та виникнення податкових наслідків у зв`язку із здійсненням поставки.

Суд зазначає, що контролюючим органом при прийнятті рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № 60 від 11.07.2025, № 61 від 12.07.2025 та № 62 від 13.07.2025 було зазначено загальну підставу ненадання або часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. При цьому у додатковій інформації контролюючим органом фактично було зазначено необхідність дослідження походження товару, наявності матеріально-технічних ресурсів, повноти придбання товарно-матеріальних цінностей, діяльності контрагентів, правильності ведення бухгалтерського обліку та інших обставин, які виходять за межі процедури моніторингу податкових накладних.

Разом з тим суд звертає увагу, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішення про відмову у їх реєстрації не є процедурою проведення податкової перевірки платника податків. У межах такої процедури контролюючий орган має оцінити саме достатність поданих платником документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а не здійснювати повний аналіз господарської діяльності підприємства, перевіряти правильність формування собівартості продукції, повноту сплати податків, правильність визначення податку на прибуток, мінімального податкового зобов`язання чи досліджувати всі господарські операції платника за відповідний період.

Суд також критично оцінює доводи відповідача щодо необхідності врахування питань ризиковості платника податків та наявності/відсутності критеріїв ризиковості. Суд зазначає, що у цій справі предметом спору є виключно правомірність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації конкретних податкових накладних № 60, № 61 та № 62, а не питання включення позивача до переліку ризикових платників податку або правомірність такого включення.

Питання відповідності платника податку критеріям ризиковості є окремою адміністративною процедурою, яка має інший предмет доказування та інший порядок оскарження. Сам лише факт наявності певної податкової інформації або посилання контролюючого органу на ризиковість господарської діяльності не звільняє його від обов`язку належним чином обґрунтувати конкретне рішення про відмову у реєстрації кожної податкової накладної та вказати, які саме документи не були надані та чому подані документи є недостатніми.

Так, у даній справі позивачем було подано значний обсяг первинних документів, які у своїй сукупності підтверджують реальність господарської операції, наявність товарного ресурсу, факт його вирощування, зберігання, транспортування та передачі покупцю. Надані документи містять усі необхідні реквізити первинних документів та підтверджують взаємозв`язок між господарською операцією, її фактичним виконанням та складенням відповідних податкових накладних. При цьому матеріалами справи підтверджено настання першої події, яка відповідно до положень Податкового кодексу України є підставою для складання податкової накладної, а саме здійснення поставки товару та виникнення податкових зобов`язань у зв`язку з такою операцією.

При цьому, контролюючим органом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність поданих документів або неможливість здійснення відповідних господарських операцій. Висновки відповідача фактично ґрунтуються на припущеннях та необхідності проведення додаткового аналізу діяльності позивача, що не відповідає завданням процедури зупинення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «КРАЄВИД АГРО» надало контролюючому органу достатній обсяг документів для підтвердження господарських операцій, за наслідками яких складено податкові накладні № 60 від 11.07.2025, № 61 від 12.07.2025 та № 62 від 13.07.2025. Подані документи підтверджують настання першої події, а саме поставку товару покупцю, та свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Відтак рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області від 16.04.2026 № 13724895/34174009, № 13724892/34174009 та № 13724896/34174009 про відмову у реєстрації податкових накладних № 60, № 61 та № 62 прийняті без належного дослідження поданих документів, є необґрунтованими та такими, що порушують принципи правової визначеності, обґрунтованості та пропорційності рішень суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування зазначених рішень комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області.

Разом із тим, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем допущено певні неточності щодо зазначення виду сільськогосподарської продукції, яка була предметом господарської операції, зокрема окремі посилання містять згадку про пшеницю, тоді як з інших матеріалів справи та наданих первинних документів вбачається, що предметом поставки за договором поставки № 05/03-2025 від 05.03.2025 була саме сільськогосподарська продукція насіння соняшнику.

Вказані розбіжності у викладенні обставин позовної заяви суд оцінює як технічну неточність, яка сама по собі не спростовує фактичного змісту господарських операцій та не впливає на правильність вирішення спору. При цьому суд при встановленні обставин справи бере до уваги саме сукупність належних та допустимих доказів, наданих позивачем, зокрема договір поставки № 05/03-2025 від 05.03.2025, додаткові угоди до нього, видаткові накладні № 68 від 11.07.2025, № 69 від 12.07.2025, № 70 від 13.07.2025, товарно-транспортні накладні, документи складського обліку, документи щодо вирощування та формування врожаю, а також інші первинні документи, які підтверджують рух саме насіння соняшнику.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази суд виходить із того, що предметом господарських операцій, за результатами яких були складені податкові накладні № 60 від 11.07.2025, № 61 від 12.07.2025 та № 62 від 13.07.2025, була поставка саме насіння соняшнику, а не пшениці. Зазначена обставина підтверджується первинними документами, які були подані позивачем до контролюючого органу та досліджені судом під час розгляду справи.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх надсилання на реєстрацію суд зазначає таке.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням встановлених обставин справи, наданих доказів, а також вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що дії податкового органу щодо неприйняття та/або блокування податкової накладної є юридично необґрунтованими, позбавленими належного документального та нормативного підґрунтя.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна, складена з дотриманням встановлених формальних вимог та за фактично вчиненою господарською операцією, підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом строк. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про фіктивність операцій, подання недостовірних відомостей або інші обставини, що могли б стати підставою для обмеження прав платника податків.

Суд звертає увагу, що у своїх діях податковий орган не дотримався принципів правової визначеності, пропорційності та добросовісності, а також не забезпечив платнику податків реального механізму захисту його прав. Відтак, безпідставна відмова у реєстрації податкової накладної є не лише порушенням матеріального податкового законодавства, але й посяганням на гарантоване державою право суб`єкта господарювання на ведення підприємницької діяльності.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Водночас, враховуючи наявність у позовній заяві окремих неточностей щодо опису предмета господарської операції, суд оцінює заявлені позовні вимоги з урахуванням фактичних обставин справи та належних доказів, а не виключно формального викладення обставин позивачем. Оскільки частина наведених у позовній заяві відомостей не відповідає змісту досліджених судом первинних документів, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у частині, що підтверджена належними та допустимими доказами, а саме щодо господарських операцій з поставки насіння соняшнику та правомірності складання податкових накладних № 60, № 61 та № 62.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (вул. Центральна, буд. 1, с. Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 34174009) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.04.2026 № 13724895/34174009 про відмову у реєстрації податкової накладної № 60 від 11.07.2025, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро».

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 60 від 11.07.2025, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.04.2026 року № 13724892/34174009 про відмову у реєстрації податкової накладної № 61 від 12.07.2025 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро».

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 61 від 12.07.2025, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.04.2026 року № 13724896/34174009 про відмову у реєстрації податкової накладної № 62 від 13.07.2025, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро».

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 62 від 13.07.2025, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Краєвид Агро» (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (вул. Центральна, буд. 1, с. Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 34174009) суму судового збору в розмірі 3 993,60 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (вул. Центральна, буд. 1, с. Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 34174009) суму судового збору в розмірі 3993,60 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 серпня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ